ВІК

, у, ч.

Тривалість життя людини, тварини, рослини

Сей на руках знав ворожити, Кому знав скілько віку жити

(І. Котляревський)

;

Єдине, що від нас іще залежить, – Принаймні вік прожити як належить

(Л. Костенко)

;

Тривалість життя людини, тварини, рослини на певний момент

Довгалюк жалкував, що з його віком та професією він не може взяти безпосередньої участі в війні

(М. Трублаїні)

;

Дівчата йому подобались із самого малечку, але з певного віку Сашко з ними близько не товаришував. Не складалось

(Ю. Покальчук)

;

Композитор, піаніст, диригент і органіст Фелікс Мендельсон захворів на інсульт і помер у віці 38 років

(з наук. літ.)

;

На підготовчому відділенні ліцею навчаються 300 дітей віком від 6 до 14 років

(з публіц. літ.)

;

Період, ступінь у розвитку людини; літа

Судді тебе й закони зап'ятнали, Тюрма підтяла вік твій молодий

(І. Франко)

;

Стефанія не пам'ятає, щоби плакала. Принаймні в дорослому віці

(І. Білик)

;

Багато дослідників відзначає, що юнацький вік – це період найбільш інтенсивного творчого дозрівання особистості

(з наук. літ.)

;

Відрізок життя людини від зрілого періоду до смерті

Вибирай жінку на весь вік

(прислів'я)

Те саме, що сторі́ччя.

Дія діялась в двадцятих роках XIX віку

(І. Нечуй-Левицький)

;

Заговорив Вадим, прокидаючись, тихо: – Так, Маріє, і я люблю твою любов. Але я дивлюсь на нашу сучасність з ХХV віку, коли наша сучасність сива

(М. Хвильовий)

;

Я пишу. Підо мною в генераловій квартирі дзвонять куранти, немов з далечі віків: мірно, журно, елегійно

(М. Куліш)

;

В палаці посеред лісу лежить царівна, яка спить уже багато віків

(О. Бердник)

з означ.

Період часу, який виділяється за певними ознаками; епоха

Були віки Троянові, Літа Ярослава, Були бійки і Олега, Сина Святослава

(С. Руданський)

;

В пісок я хочу голову сховати, Щоб лиш того не бачити й не знати. Та не ховаю. Бачу аж до дна Цей вік, що поробив нас жебраками

(Д. Павличко)

;

Людина славна бути може І дбать про нігті разом з тим: Хто вік сучасний переможе? Царює звичай над усім

(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)

;

Відрізок часу, який відповідає геологічному ярусові Землі

Геологічний вік порід

розм.

Надзвичайно довгий час; вічність

Сьогоднішній вечір їй віком здався

(Панас Мирний)

;

Вік проживеш і не забудеш за цю пишну картину, як часом ніколи не забувається дивно гарний сон. Сонце вдарило з-за лісу червоним промінням на київські гори. Широка зелена Оболонь і Поділ вкрились тінню й потемнішали

(І. Нечуй-Левицький)

;

Він нас учив найглибше поважати Святиню роботящої руки, – І увійшов наш Янка

[Купала]

у віки, Як образ Білорусії крилатий

(М. Рильський)

;

Два роки всього прожив Гордій з мачухою, здавалося ж – віки

(Є. Кротевич)

у знач. присл.

Надзвичайно довго; завжди

Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне

(Т. Шевченко)

;

Лежить він на рідному полі віки, Шумлять над ним трави і квітнуть квітки. Він бачить, як правнук за плугом іде, Як повно буяє життя молоде

(О. Олесь)

(1)

Бальза́ківський вік

–

вік жінки від 30 до 40 років (за іменем французького письменника XIX ст. Оноре де Бальзака, у творах якого більшість героїнь такого віку)

Вам доводилось чути розмову двох дам бальзаківського віку?

(І. Кулик)

;

Що за дурниця вживати визначення “бальзаківський вік” для жінок після тридцяти років?

(О. Іваненко)

;

(2)

Біологі́чний вік

–

вік, що визначається залежно від стану обмінних, структурних, функціональних, регуляторних особливостей і пристосувальних можливостей організму

– Все-таки ваш біологічний вік, молодий чоловіче, накладає свій відбиток на думки

(М. Малиновська)

;

Якщо біологічний вік значно випереджає хронологічний, це свідчить про передчасне старіння

(з наук.-попул. літ.)

;

Віджива́ти / віджи́ти своє́ (свій вік)

див.

віджива́ти

;

Вік здівува́ти

див.

здівува́ти

;

Закі́нчи́ти [своє́ земне́] життя́ (свій вік)

див.

закі́нчувати

;

Занапаща́ти (запропаща́ти, перево́дити) / занапасти́ти (запропасти́ти, перевести́) життя́ (вік, до́лю і т. ін.)

див.

занапаща́ти

;

З пре́дка (з пре́дку-ві́ку)

див.

пре́док

;

На зла́мі вікі́в (столі́ть, епо́х і т. ін.)

див.

злам

;

(3)

Працезда́тний вік

–

період у житті людини, коли вона здатна працювати

Дітей мали

[батьки]

багато – чотирнадцять – перемінний склад, з якого залишилося двоє – я й сестра (нині лікар). Решта померли в різний час, майже всі не досягнувши працездатного віку

(О. Довженко)

;

(4)

Сере́днього ві́ку

–

уже немолодий, але ще не похилого віку

Коли ж гляне

[Петро] –

іде супротив його

[нього]

од хати середнього віку чоловік

(П. Куліш)

;

Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько

(Леся Українка)

;

(5)

У пова́жнім (пова́жному) ві́ці <Пова́жного ві́ку> <Пова́жний ві́ком>

–

не зовсім, не дуже старий

На задніх лавах було тихо. Там сиділи

[люди]

поважні віком

(Ю. Смолич)

;

За великим столом серед людей поважного віку сиділа Феня і механік МТС Сашко Гомін

(М. Циба)

;

Недарма ж у поважному віці люди найбільше цінують спогади про дитинство і юність

(із журн.)

;

(6)

У похи́лім (похи́лому) ві́ці <Похи́лого ві́ку> <Похи́лий ві́ком (літа́ми)>

–

старий

Троє з них уже в похилім віці, старенькі, а решта – нічого, у доброму ще здоров'ї

(Остап Вишня)

;

Приїзд похилого літами, недужого Щепкіна до Шевченка, що вертався із заслання, в Нижній Новгород, був і буде високим взірцем для людей

(М. Рильський)

;

(7)

У присто́йнім (присто́йному) ві́ці <Присто́йного ві́ку> <Присто́йний ві́ком>

–

не дуже молодий, зрілий

Він уже в пристойнім віці. Вже на тім'ї лисина. Та і літ йому за тридцять В паспорті записано

(П. Дорошко)

;

Люди, навіть вельми пристойного віку, які опиняються в іншомовному оточенні, змушені швидко пристосовуватися до нових реалій і засвоювати чужу мову

(з газ.)

;

(8)

Фізіологі́чний вік

–

вік людини, що визначається рівнем її фізіологічного розвитку

Як показали дослідження людей, що регулярно займаються медитацією, їхній фізіологічний вік набагато нижчий за хронологічний

(з газ.)

;

(9)

Хронологі́чний вік

–

період (у роках, місяцях, днях), прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту

Згідно з сучасною класифікацією, заснованою на оцінці багатьох середніх показників стану організму, людей, хронологічний вік яких досяг 60–74 років, називають літніми, 75–89 років – старими, вище 90 років – довгожителями

(з наук.-попул. літ.)

;

(10)

Шкільни́й вік <Шкільно́го ві́ку>

–

період життя в розвитку дітей, який відповідає часові їхнього навчання в школі

Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках – довільності й усвідомлення

(з навч. літ.)

△

(11)

Бро́нзовий вік <Бро́нзова доба́>,

архл.

–

період в історії людства, коли поряд з кам'яними були поширені вироби з бронзи

Бронзовим віком називають епоху, наступну після мідного віку. В цей час у виробництві знарядь праці та зброї, крім каменю, застосовували бронзу

(з наук. літ.)

;

Перші знахідки бритви в Європі стосуються раннього періоду бронзової доби

(з наук.-попул. літ.)

;

На берегах і на островах

[Дніпра]

жили люди кам'яного і бронзового віків

(Г. Коцюба)

;

(12)

Вік (епо́ха) Просві́тництва,

іст.

–

період розвитку науки і культури антифеодального спрямування в Західній Європі XVII–XVIII ст

Виховання завжди вважалося чи не найголовнішою місією навчання: і в епоху античності, й у вік Просвітництва, і в найновіші часи

(з навч. літ.)

;

(13)

Залі́зний вік <Залі́зна доба́>,

архл.

–

період ранньої історії людства, який характеризується виробленням залізних знарядь праці (ножів, сокир, посуду, зброї і т. ін.)

Залізна доба на території України представлена Черняхівською культурою

(з наук. літ.)

;

(14)

Кам'яни́й вік <Кам'яна́ доба́>,

архл.

–

великий доісторичний період часу, впродовж якого люди широко використовували камінь для виготовлення знарядь праці

Найтриваліша історична епоха – палеоліт, або давня кам'яна доба. Вона недарма називається кам'яною, бо саме з каменем пов'язані найперші сліди людської діяльності

(з наук. літ.)

;

На Донеччині біля села Антонівки Мар'їнського району знайдено три стоянки людей кам'яного віку

(з наук.-попул. літ.)

;

(15)

Мі́дний вік <Мі́дна доба́>,

архл.

–

епоха переходу від неоліту до бронзового віку; час появи міді та виробів з неї (знарядь праці, зброї і т. ін.)

В епоху мідного віку на території нашої країни жило і працювало населення багатьох археологічних культур

(з наук. літ.)

;

Мідна доба на території України представлена Трипільською культурою

(з наук. літ.)

;

(16)

Новокам'яни́й вік <Новокам'яна́ доба́>,

архл.

–

найпізніший період кам'яного віку; неоліт

Байкальська історико-географічна експедиція досліджувала десять стоянок новокам'яного віку

(з публіц. літ.)

;

У VII–ІІІ тисячолітті до н. е. настала новокам'яна доба

(з наук. літ.)

;

(17)

Сере́дні віки́,

іст.

–

період європейської історії, що охоплює час від падіння Римської імперії і Великого переселення народів до епохи Відродження та Реформації (кінець V – кінець XV століття)

Ще в середні віки мужні чеські воїни, очолювані легендарним народним героєм Яном Жижкою, стояли пліч-о-пліч з героїчними смоленськими полками, з київськими й волинськими козаками на ратному полі під Грюнвальдом

(з публіц. літ.)

;

Чую над нами подих середніх віків: от лицар грає на бандурі, дама його серця виходить на замкову високу башту, на високий повітряний балкон

(І. Нечуй-Левицький)

◇

Випада́ти / ви́пасти на віку́

див.

випада́ти

;

Вихо́дити (іти́) / ви́йти з літ (з ро́кі́в, з ві́ку)

див.

вихо́дити

;

(18)

Від вікі́в

–

завжди, весь час

А знаєте ви, що за сила В тій мові, в законі тому? Вона від віків нас водила, Мов стовп огняний через тьму

(І. Франко)

;

Блимає той камінь .. і кам'яними очима своїми глядить на живу воду і сумує, що не гнітить його тягар води, як гнітив від віків

(В. Стефаник)

;

Поміщики кинулися розкопувати кургани, що від віків стояли на їхніх землях

(з наук.-попул. літ.)

;

Відслужи́ти своє́ (свою́ слу́жбу, свій вік)

див.

відслу́жувати

;

Вік згорюва́ти

див.

згорюва́ти

;

Вік калата́ти / скалата́ти

див.

калата́ти

;

Вік (рідко віки́) вікува́ти / звікува́ти

див.

вікува́ти

;

Вкороти́ти (зба́вити, прикороти́ти) / вкоро́чувати (збавля́ти, прикоро́чувати) ві́ку (вік, життя́)

див.

укоро́чувати

;

Волочи́ти життя́ (вік, дні [за дня́ми])

див.

волочи́ти

;

Доби́ти / добива́ти ві́ку

див.

добива́ти

;

(19)

До ві́ку [ві́чного]

а)

усе життя; протягом усього життя

Невже мені отак до віку каратись?

(Панас Мирний)

;

І нехай краще ми будемо до віку вічного в латаній сіром'язі ходити, аніж людськії сльози квартами міряти

(із журн.)

;

б)

ніколи

Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ-сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі

(П. Куліш)

;

У думці ж він відзначив, що коли б Хвостенко зараз видав його, він не простив би йому цього до віку

(В. Малик)

;

Так от в сьому хвилястому та зеленому кутку Звенигородського повіту є двоє сіл: Моринці і Кирилівка, яких до віку вічного не забуде український народ

(з публіц. літ.)

;

Дожива́ти / дожи́ти [свого́] ві́ку ([свій] вік)

див.

дожива́ти

;

До ско́ну вікі́в

див.

скін

;

До су́ду, до ві́ку (до су́ду-ві́ку)

див.

суд

;

Зав'яза́ти / зав'я́зувати світ (рідко сві́ту, вік, ві́ку)

див.

зав'я́зувати

;

Загуби́ти (стра́тити) вік

див.

загу́блювати

;

Зажива́ти / зажи́ти чужо́го ві́ку

див.

зажива́ти

;

Заїда́ти / заї́сти вік

див.

заїда́ти

;

(20)

З ві́ку

–

від природи, від народження

Ледащо – з віку ледащо

(приказка)

;

(21)

Золоти́й вік

а)

(кого, чий)

найкращий період у чиєму-небудь житті

Важко задумався Ласій над власною долею. Хоч круть-верть хоч верть-круть, а закінчився, виходить, його золотий вік

(Ю. Збанацький)

;

б)

(чого)

найбурхливіший період у розвитку, у проходженні і т. ін. чого-небудь

– З половини двадцятих по шістдесяті роки був у нас золотий вік панського панування

(Панас Мирний)

;

Жучка відчула, що золотий вік її життя кінчився

(Б. Антоненко-Давидович)

;

З сивини́ (рідко з сиви́зни́) вікі́в (столі́ть)

див.

сивина́

;

Із тьми вікі́в

див.

тьма

;

Кінча́ти / кінчи́ти вік (життя́)

див.

кінча́ти

;

Корота́ти вік (літа́)

див.

корота́ти

;

(22)

Мафусаї́лів вік

–

глибока старість, довголіття

Він вигадав байку і про Найду: нібито цей чернець є Богун, якому Господь послав Мафусаїлів вік і якого призначив стати на чолі повстанців

(М. Старицький)

;

(23)

На вік вікі́в <На ві́ки́ вікі́в>

–

назавжди

[

Міріам

Так слухай же: чи в огняній геєні, чи в темряві без краю доведеться мені на вік віків з душею пробувати, та радощі моєї не зруйнує сам князь темноти

(Леся Українка)

;

І думав я .. Про подвиг многорічний, що лишився На вік віків, нетлінний і поднесь

[понині]

(М. Рильський)

;

Пам'ятаю: останньою думкою при прощанні з північною столицею було: нам сюди дорога заказана на віки віків

(Ю. Мушкетик)

;

(24)

На віку́,

перев. чиєму

а)

у житті

– Як тільки свінуло, я прийшла сюди, блукала кругом палацу, никала по садку, щоб глянути на тебе востаннє на моєму віку, – сказала Подозя

(І. Нечуй-Левицький)

;

Омелько ще перший раз на віку йшов із вечерею, то мати йому й приказувала: – Гляди ж, Омелечку, не поперекидай

(Олена Пчілка)

;

б)

протягом життя

[

Ряженко

На віку, як на довгій ниві, – чого з козаком не буває

(І. Микитенко)

;

Слідом за ними виїхав Демид Попович, присадкуватий козак, що багато натерпівся на віку своєму

(О. Довженко)

;

(25)

На (по) ві́ки ві́чні

а)

назавжди, навічно

Єзуїти ставили свої масивні колегії неначе на віки вічні, неначе сподівались, що ніяка сила, навіть самі пекельні брами, не спроможуться розваляти їх

(І. Нечуй-Левицький)

;

Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилась, земля б стала вільною від панів, бо й сама пам'ять про них щезла б на віки вічні

(М. Коцюбинський)

;

б)

ніколи

Якийсь Кривоніс розбив князя Вишневецького! Не подарую я йому цього по віки вічні, хоч би і мені самому довелось накласти головою

(І. Нечуй-Левицький)

;

Не багряницею, не злотом – Живою кров'ю він

[Т. Г. Шевченко]

кипить. Тому його людським кіотам По віки вічні не вмістить

(М. Рильський)

;

в)

завжди, постійно, весь час

Гришка мусить мотати до лісу шукати справжніх “друзів”, каятися за свій гріх поліцейський, клястися, що віднині і на віки вічні він знищуватиме німців на всі сто процентів

(П. Автомонов)

;

На роду́ (рідше на віку́) напи́сано <На роду́ напи́саний>

див.

напи́саний

;

На схи́лі (на схи́лку, на поко́ті) ві́ку (літ, життя́ і т. ін.)

див.

схил

;

Пережи́ти себе́ (свій вік)

див.

пережива́ти

;

Поба́чити ві́ку

див.

поба́чити

;

(26)

По вікові́чні віки́,

уроч.

–

назавжди, навічно

Ми українці, спрадавна й по віковічні віки В землю свою коріньми, наче дуби, вросли

(В. Бичко)

;

Позбавля́ти / позба́вити життя́ (ві́ку)

див.

позбавля́ти

;

(27)

По́ки [й] ві́ку (вік, життя́ і т. ін.):

а)

до самої смерті

– Я його любитиму, поки мого життя...

(Марко Вовчок)

;

– Не сердьтесь, діти! – казав до їх

[них]

Джеря. – Проп'ю свою біду, та й закаюсь пити, поки й мого живоття...

(І. Нечуй-Левицький)

;

б)

ніколи

Поки вік забуть несила Ні пісень, ні днів булих

(П. Грабовський)

;

Пха́ти вік (біду́, життя́)

див.

пха́ти

;

Раз на віку́

див.

раз

;

Сивина́ вікі́в (столі́ть)

див.

сивина́

;

Сяга́ти [свої́м корі́нням] в давнину́ (в мину́ле, в глибину́ вікі́в)

див.

сяга́ти

;

Три чи́сниці до сме́рті (до ві́ку)

див.

чи́сниця

;

(28)

У віка́х

а)

назавжди, навічно

Коли людина іде на смерть за вітчизну, то ім'я її потім прославляють у віках

(Ю. Винничук)

;

Поезія Т. Шевченка прославила його в віках

(із журн.)

;

б)

завжди, вічно

Люди твердо вірили, що церква міцна і буде стояти у віках

(із журн.)

;

в)

який існує вічно; вічний

– Ті, що Україну воздвигли, вони у віках

(О. Гончар)

;

Тут

[у бою]

не було осібних людських життів, жодна людська плоть зокрема не мала ваги, мало вагу щось інше, більше – те, що там, за спинами, у віках

(Ю. Мушкетик)

;

У тьмі вікі́в

див.

тьма

;

Ці́ла ві́чність <Ці́лий вік>

див.

ві́чність