Деколь: відмінності між версіями

[[Файл:NähmaschineSinger.JPG|міні| Швейна машина Singer прикрашена розкішними деколями , 1920 р.]]

'''Деколь''' (''[[Англійська мова|англ]]. Decal'') – технологія перенесення зображення виконаного на спеціальному папері, на будь-які інші предмети. Вживається також слово декаль. Деколь має незначну (в межах 20-40 [[Мікрометр|мікрометрівмікрометр]]ів) товщину, з паперу носія переноситься лише шар фарби, чим суттєво відрізняється від [[Наклейка|наклейок]] де зображення надруковане на клейкій плівці, що має відносно значну товщину.

Зображення класичної деколі друкується на папері покритому шаром [[Гуміарабік|гуміарабіковогогуміарабік]]ового лаку. Техніка друку може бути багатошаровою [[Шовкографія|шовкографічною]], [[Офсетний друк|офсетною]], лазерною.

Деколі використовують при виробництві [[Порцеляна|порцелянового]], [[Фаянс|фаянсовогофаянс]]ового та скляного посуду. Малюнок виготовляється із особливих порцелянових фарб, після перенесення на посуд та в процесі випалення упікається в поверхневий шар, утворюючи тверду однорідну масу з необмеженим терміном придатності.

В побуті давно відомі дитячі перекладні картинки. Також дуже популярні та незамінні деколі є в [[Моделізм|моделізмімоделізм]]і. При виготовленні мініатюрних масштабних [[Стендовий авіамоделізм|моделей]] різної техніки всі написи та розпізнавальні знаки наносяться мокрими деколями.

1- Розмочити у воді (прибл. 1 хв.) <br>

2- Зняти шар із зображенням <br>

3- Помістити на модель<br>

4- Пригладити пензлем (видалити воду)<br>

В 1780 році в Німеччині для виготовлення порцелянового посуду виготовляли перекладні зображення які друкувались [[Літографія|літографічним]] способом.<ref name=":0">J. Peter Lemcke: Abziehbilder. In: Christa Pieske: ABC des Luxuspapiers, Herstellung, Verbreitung und Gebrauch 1860-1930. Museum für deutsche Volkskunde, Berlin 1983, <nowiki>ISBN 3-88609-123-6</nowiki>, S. 73–74</ref> Слово деколь походить від французького «décalcomanie von décalquer», англ. « decalcomania» , що означає «перенесення».

На початку XIX століття з розвитком поліграфії деколі стали якісними та повноколоьровимиповнокольоровими. Центрами виробництва в Європі були фабрики в ЛяіпцігуЛейпцигу, НюрнбергуНюрнберзі. Деколі використовували у промисловому виробництві посуду, для декорування швейних машин, велосипедів, мотоциклів та інш.<ref name=":0" />

* [http://v.od.ua/Dekol Технологія деколювання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170521213502/http://v.od.ua/Dekol |date=21 травня 2017 }}