Нижньомихайлівська культура
Нижньомихайлівська культура — археологічна культура мідної доби степів від Подунав'я до Подоння[1], Характеризується своєрідним складом матеріальної культури.
Поширення
ред.На значній території південної смуги степів від Донщини до Подунав'я.
Родовід
ред.Культура склалася і розвинулася під значним впливом трипільської культури[1] та північнокавказьких енеолітичних культур.
Передує ямній культурі. За більш сучасною думкою ямній передувала репінська культура.[2]
Датування
ред.За каліброваними радіовуглецевими датами культура існувала 3800—3500 роки до нашої ери.
Виділена археологом Валентином Даниленком.
Пам’ятки
ред.Найвідоміша пам'ятка — нижній культурний шар Михайлівки над Дніпром на півночі Херсонщини.
Представлена незначною кількістю поселень з напівземлянковими житлами з відкритими вогнищами.
Гончарство
ред.Керамічний посуд був ліпленим, але, на відміну від культур «ямної» лінії розвитку, плоскодонним.
Посуд із темною підлискованою поверхнею і доволі високої якості набув поширення в середовищі степових скотарів, поступаючись хіба що трипільському.
Керамічні форми вирізняються розмаїтістю (корчаги, горщики, кубки). У скромному оздобленні посуду використовували шнур.
Могильні поховання
ред.Із племенами зазначеної культури пов'язують появу курганів у степу та перших антропоморфних стел.
Померлих ховали в кам'яних скринях, нерідко розмальованих фарбами, та в ґрунтових похованнях.
Характерною спорудою є могила №14 поблизу села Любимівка Херсонської області, де поховання у кам’яній скрині було перекрите потужним кам’яним панциром майже 4 м заввишки, стягнутим по колу кам’яною крепідою. Вертикально встановлені вапнякові брили крепіди перевищували зріст людини.
Господарство
ред.Основою господарства було тваринництво. Переважало розведення дрібної рогатої худоби (65,5 %). Велика рогата худоба становила 16,3 %, кінь та свиня — по 7,3 % загальної кількості череди.
Певну роль відігравало також землеробство (пшениця-двозернянка, ячмінь, просо).
Примітки
ред.- ↑ а б Формування степового енеоліту [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.], Археологія України, сайт «Навчальні матеріали онлайн»
- ↑ Старожитності: Проблема систематики пам'яток пізнього енеоліту - ранньої бронзи. Старожитності. четвер, 14 вересня 2017 р. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
Джерела
ред.- Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.
- Шапошникова О. Г., Пам'ятки типу нижнього шару Михайлівки. В кн.: Археологія Української РСР, т. 1. К., 1971;
- Шапошникова О. Г., Эпоха раннего металла в степной полосе Украины. В кн.: Древнейшие скотоводы степей юга Украины. К., 1987. (рос.)
Посилання
ред.- Шапошникова О. Г., Нижньомихайлівська культура [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»