Уряд Японії
Кабінет міністрів Японії (яп.
| Уряд Японії | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 22 грудня 1885 |
|---|---|
| Посада керівника організації | прем'єр-міністр Японії[1][2] |
| Країна |
 Японія |
| Юрисдикція | Японія |
| Батьківська організація | Виконавча влада в Японії |
| Дочірня організація | Законодавчий відділ Кабінету Міністрів Японії і Intellectual Property Strategy Headquartersd |
| На заміну | Dajōkand |
| Регуляторний документ | Закон Японії про Кабінет Міністрів, Q11394654? і Q11394713? |
| Офіційний сайт(яп.) | |
 Уряд Японії у Вікісховищі | |
Діяльність
ред.Конституційні повноваження
ред.Кабінет Міністрів є підзвітним Парламенту Японії, найвищому органу державної влади в країні (Конституція. Стаття 66). Парламент має право висловлювати недовіру Кабінету, автоматично відсилаючи усіх його членів у відставку (Конституція. Стаття 70).
Згідно з діючою Конституцією, Кабінет Міністрів виконує наступні функції:
- втілює закони у життя і веде загальний нагляд за державними справами (Стаття 73);
- проводить зовнішню політику Японії (Стаття 73);
- укладає договори за ратифікації їх Парламентом (Стаття 73);
- керує і наглядає за функціями посадовців (Стаття 73);
- складає бюджет і подає його на розгляд Парламенту (Стаття 73);
- видає урядові накази для виконання положень Конституції та законів (Стаття 73);
- затверджує амністії, помилування, пом'якшення покарання, звільнення від виконання вироку та відновлення прав (Стаття 73);
- номінує Голову Верховного Суду Японії на затвердження Імператорові (Стаття 6. Абзац 2);
- здійснює поради і затверджує церемоніальні дії Імператора, які не стосуються державного управління (Стаття 7)[4];
- призначає суддів Верховного суду Японії та судів нижчих рівнів (Стаття 79. Абзац 1; Стаття 80. Абзац 1).[5]
Структура
ред.Кабінет міністрів Японії складається не менш як з 14, а у особливих випадках — з 17 міністрів, які очолюють відповідні міністерства (Закон про Кабмін. Стаття 2). Їх призначає і звільняє голова Кабінету міністрів — прем'єр-міністр Японії, а затверджує призначення — імператор Японії. Кожен міністр повинен бути цивільною особою. Більше половини членів Кабінету повинні обиратися з депутатів парламенту Японії (Конституція. Стаття 66, 68). До складу Кабінету міністрів входить Секретаріат Кабінету міністрів Японії — відомство, що виконує функції радника і речника прем'єр-міністра.
Голова уряду
ред. - Прем'єр-міністр — Кісіда Фуміо (англ. Kishida Fumio).
- Віце-прем'єр-міністр — Таро Асо (англ. Taro Aso).
Кабінет міністрів
ред.Склад чинного уряду подано станом на 5 серпня 2016 року[3].
Державні міністри
ред.Будівля
ред.
Історія
ред.
Кабінет міністрів Японії було засновано 1885 року і затверджено Конституцією Великої Японської імперії та імператорським рескриптом № 135 Про урядову систему Кабінету Міністрів 1889 року. Згідно з цими постановами повнота виконавчої влади належала Імператорові, який мав право формувати і переформовувати Кабінет Міністрів та призначав Прем'єр-міністра Японії, голову над іншими міністрами.
Після поразки Японії у Другій світовій війні була прийнята нова Конституція Японії 1947 року, яка позбавила японського монарха впливу на державне управління і передала функції виконавчої влади Кабінету Міністрів Японії на чолі з Прем'єр-міністром. Статус та повноваження Кабінету були уточнені Законом про Кабінет Міністрів 1947 року. Юридичні норми, визначені у цих двох документах, є чинними по сьогодні.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Article 66 of the Japanese Constitution
- ↑
第 二 条 //内閣 法 — 1947. - ↑ а б (англ.) Japan // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 листопада. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Детальніше з цією функцією можна ознайомитися у статті Імператор Японії.
- ↑ Детальні повноваження Кабінету Міністрів Японії розписані у Конституції Японії [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑
官公庁 [Архівовано 8 березня 2010 у Wayback Machine.]、首相 官邸 ホームページ。 - ↑ На аверсі — Урядова резиденція Прем'єр-міністра Японії, на реверсі — відбиток офіційної печатки Кабінету Міністрів Японії.
Література
ред.- Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
- Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.
清宮 四郎 ,佐藤 功 編 『国会 ･内 閣 』（憲法 講座 3）東京 :有斐閣 、1964年 (яп.)日本 行政 学会 編 『内閣 制度 の研究 』（年報 行政 研究 21）東京 : ぎょうせい、1987年 (яп.)内閣 制度 百 年 史 編纂 委員 会 編 『内閣 制度 百 年 史 』東京 :内閣 官房 、1985年 —1995年 (яп.)川北 隆雄 ,尾上 進 勇 編 『内閣 府 』（完全 新 官庁 情報 ハンドブック 1）、東京 : インタメディア出版 、2001年 (яп.)
Посилання
ред.
- Офіційний сайт Кабінету Міністрів Японії [Архівовано 18 грудня 2020 у Wayback Machine.] (яп.), (англ.)
- Офіційний сайт Прем'єр-міністра Японії [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.] (яп.), (англ.)
- Офіційний сайт Секретаріату Кабінету Міністрів Японії [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.] (яп.), (англ.)