Північно-східний китайський говір
китайський діалект
Північно-східний говір (спрощ.: 东北话; кит. трад.:
Північно-східний говір | ||
---|---|---|
1. Північно-східний говір | ||
Країни | Китайська Народна Республіка | |
Носії | 82 000 000 (1988)[1] | |
Класифікація | Сино-тибетські
| |
Писемність | китайська писемність | |
Коди | ||
ISO 639-1 | Відсутній | |
ISO 639-2 | — | |
ISO 639-3 | —
| |
Увага: Ця стаття може містити фонетичні символи МФА в юнікоді. |
Належить до північно-східної групи говорів північного наріччя китайської мови. Близький до розмовної китайської мови путунхуа.
Поширений на території провінцій Хейлунцзян, Цзілінь та Ляонін, а також деяких районах Внутрішньої Монголії. Зазнав впливу маньчжурської та монгольської мов.
Кількість мовців на 1988 рік становила близько 82 мільйонів осіб[1].
Примітки
ред.- ↑ а б
中国 语言地 图集 /中国 社会 科学 院 和 澳大利 亚人文科 学院 合 编. —香港 :朗 文 出版 , 1988.; Language atlas of China / general editors, S.A. Wurm... [et al.]; cartography, Theo Baumann ; produced by the Australian Academy of the Humanities and the Chinese Academy of Social Science in collaboration with, and assisted by, the Department of Linguistics, the Research School of Pacific Studies, the Australian National University. — Hong Kong: Longman, 1988.
Джерела та література
ред.- (англ.) DeFrancis, John (1984). The Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1068-6.
- (англ.) Language atlas of China. — Hong Kong: Longman, 1988.
- (кит.)
中国 语言地 图集 /中国 社会 科学 院 和 澳大利 亚人文科 学院 合 编. —香港 :朗 文 出版 , 1988.