Вега
Вега (знімок космічного телескопа Спітцера) | |
Дані спостереження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір’я | Ліра |
Пряме піднесення | |
Схилення | |
Видима зоряна величина (V) | +0,03 |
Характеристики | |
Спектральний клас | A0V |
Показник кольору (B−V) | 0,00 |
Показник кольору (U−B) | −0,01 |
Тип змінності | змінна типу |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −13,5 км/c |
Власний рух ( |
Пр.сх.: 201,02 мас/р Схил.: 287,46 мас/р |
Паралакс ( |
129,01 ± 0,52 мас |
Відстань | 25,27 св. р. (7,751 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
0,58 |
Фізичні характеристики | |
Маса | 2,6 M☉ |
Радіус | 2,73 R☉ |
Світність | 51 L☉ |
Ефективна температура | 9300 K |
Металічність | 63% |
Обертання | 12,5 годин |
Вік | 0,455±0,013[1] млрд. років |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Vega |
Ве́ґа (від араб. النسر الواقع — «шуліка, що падає») (
Близько 12 000 до н. е. Вега була полярною зіркою і приблизно через 12 000 років знову стане полярною внаслідок прецесії. Вона була першою зіркою після Сонця, в якої сфотографували спектр, та однією з перших зір, відстань до якої виміряли за допомогою паралаксу.
Українська народна назва Веги — Ткаля. У ніч на Івана Купала вона зустрічається з Альтаїром — Пастухом[джерело?].
Спостереження
Вега утворює одну з вершин літнього трикутника, у середніх широтах північної півкулі влітку її видно неподалік зеніту. Видима зоряна величина становить 0,03m. Раніше Вега слугувала для калібрування фотометричної шкали та була точкою відліку для виміру зоряних величин: її величину вважали за нуль. Але від такого початку шкали відмовилися, коли з'ясувалося, що Вега є пульсуючою змінною типу
Фізика
Вега є зорею головної послідовності і має спектральний клас A0V, тобто, трохи гарячіша Сіріуса (його спектральний клас — A1V). Вона приблизно вдвічі масивніша та в 50 разів яскравіша Сонця. Хімічний склад атмосфери подібний до сонячного. Її часто застосовують як стандарт для порівняння основних характеристик зір. Вега перебуває досить близько від Сонця — на відстані 25,3 св. років.
Пиловий диск
1983 року космічна обсерваторія IRAS виявила інфрачервоне випромінювання на ділянці розміром близько 140 а.о. навколо Веги. Випромінює диск, який складається з пилових і крижаних часток і нагрівається зорею[3]. За спостереженнями космічного телескопа Спітцера, у діапазоні 160 мкм диск має радіус щонайменше 815 а.о. Вважається, що на відстані 86—200 а.о. від Веги розташована хмара, подібна до поясу Койпера в Сонячній системі, а невеликі частинки «вимітаються» звідти випромінюванням зорі[4].
Див. також
Джерела
- ↑ Jinmi Yoon and Deane M. Peterson and Robert L. Kurucz and Robert J. Zagarello (2010). A New View of Vega's Composition, Mass, and Age. The Astrophysical Journal. 708 (1): 71. doi:10.1088/0004-637X/708/1/71.
- ↑ Vasil'yev та ін. (1989). On the variability of Vega.
{{cite web}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
(довідка) - ↑ Вега // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 63. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ The Vega Debris Disk — A Surprise from Spitzer. Astrophys.J. 628: 487—500. 2005. doi:10.1086/430819.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |