Вирізання, копіювання та вставлення
Вирізання, копіювання та вставлення (англ. cut, copy, and paste; жарг. copypaste, копіпейст, копіпаст, копіпаста) — набір функцій для роботи додатків з буфером обміну ОС. Копіювати і переносити в інше місце можна як фрагменти тексту (зображень, звуку тощо), так і файли цілком. З точки зору користувача, реалізується трьома функціями:
- Вирізання (англ. cut) — поміщає виділений фрагмент у буфер обміну, і одночасно видаляє його з документа.
- Копіювання (англ. copy) — поміщає фрагмент у буфер обміну, залишаючи поточний документ без змін.
- Вставлення (англ. paste) — вставляє в поточний документ фрагмент, що знаходиться в буфері обміну.
Дію другої з команд — «копіювання» — зазвичай, візуально непомітно.
Час, необхідний на операцію, залежить від розміру фрагмента.
Видалення, зазвичай, відбувається значно швидше копіювання і вставлення[1].
Історія[ред. | ред. код]
Англійські слова англ. cut («вирізати») і англ. paste («вклеїти») походять від технології докомп'ютерного редагування рукописів — вирізання ножицями і вклеювання в інше місце. Для редакторів випускалися особливо довгі ножиці, за шириною аркуша паперу. Якщо в розпорядженні редактора є ще й ксерокс (звичайна справа в розвинених країнах), арсенал прийомів редагування розширюється. Перфокарти можна було вільно перемішувати, прибирати непотрібні і вкладати відсутні. З перфострічками цей трюк не проходить, хоча в ПЗ часто реалізовувалися команди для забою та виправлення друкарських помилок. Так що перфокарти і перфострічки були в різних «екологічних нішах»: перші — користувальницький інтерфейс, другі — засіб постійної пам'яті.
Наступною сходинкою комп'ютерних інтерфейсів стали літеродрукувальні термінали. Текстові редактори того часу могли копіювати і переміщувати текст: іноді командами на зразок cp і mv , іноді через буфер обміну. Один з поширених редакторів, QED, пішов другим шляхом.[2]
Те ж саме тривало аж до 80-х років, коли термінали давно вже стали відеодисплейними. Одні редактори користувалися командами «Копіювати блок» і «Перемістити блок» (наприклад, Ctrl+K → C і Ctrl+K → V в Turbo Pascal), інші — командами «Копіювати в кишеню» і «Вставити з кишені» (саме так, «кишенею», називався буфер обміну в більшості російського ПЗ та документації кінця 80-х років). На бік другого підходу перейшов Xerox PARC, за ним Apple Lisa: в цьому підході виділений блок — лише особлива форма курсора, і для користувача немає різниці між командами «видалити символ» і «видалити блок». Lisa ввела чотири клавіші, що стали стандартом:
- Ctrl+Z — скасувати.
- Ctrl+X — вирізати.
- Ctrl+C — скопіювати.
- Ctrl+V — вставити.
Ці команди органічно вписалися в багатозадачний інтерфейс: часто користувач вирізає з однієї програми, а вставляє в іншій. Заодно в Lisa чисто комп'ютерним об'єктам дали назви з конторського життя; так, буфер обміну, який раніше іменувався англ. buffer[2], отримав назву «планшет-блокнот » (англ. clipboard).
Стандарт IBM Common User Access використовував інші клавіші: ⇧ Shift+Del, Ctrl+Ins, ⇧ Shift+Ins. Згодом ці клавіші увійшли і в OS/2, і в Microsoft Windows.
Вирізання без видалення[ред. | ред. код]
Іноді (наприклад, в файлових менеджерах) за командою «Вирізати» нічого не відбувається (при цьому у буфер обміну записується команда: користувач вирізав що небудь). Реальне переміщення відбувається за командою «Вставити».
Комбінації клавіш[ред. | ред. код]
| ПЗ | Вирізання | Копіювання | Вставлення | Вставлення без форматування | Буфер обміну |
|---|---|---|---|---|---|
| Apple | ⌘ Command+X | ⌘ Command+C | ⌘ Command+V | ⌘ Command+⇧ Shift+V | |
| BeOS | Alt+X | Alt+C | Alt+V | ||
| ChromeOS[3] | Control+X | Control+C | Control+V | Control+⇧ Shift+V | Search+V |
| Common User Access | ⇧ Shift+Delete | Control+Insert | ⇧ Shift+Insert | ||
| Emacs | Control+w (вирізати / стерти) | meta+w (копіювати) | Control+y (вставити / витягнути) | Підтримується "kill ring". Кілька М-образних важелів обертають кільце на місці. | |
| GNOME | Control+X / ⇧ Shift+Delete | Control+C / Control+Insert | Control+V / ⇧ Shift+Insert | Control+⇧ Shift+V | Gnome, якщо увімкнено: ⊞ Win+⇧ Shift+V |
| GNOME/KDE terminal emulators | Control+⇧ Shift+C / Control+Insert | Control+⇧ Shift+V / Control+⇧ Shift+Insert
(⇧ Shift+Insert або середня кнопка миші для вставки виділеного тексту) |
|||
| GNU Nano | Control+k (вирізати) | meta+6 / Alt+6 | Control+u (uncut) | ||
| KDE | Control+X / ⇧ Shift+Delete | Control+C / Control+Insert | Control+V / ⇧ Shift+Insert | Control+⇧ Shift+V | Control+Alt+V |
| Ubuntu | Control+X / ⇧ Shift+Delete | Control+C / Control+Insert | Control+V / ⇧ Shift+Insert | Control+⇧ Shift+V | Якщо встановлено copyq |
| vi | d (видалити)/dd (видалити рядок) | y (витягнути) | p (put) | ViM зберігає історію останніх 9 змін, включаючи операції видалення/вилучення. | |
| Windows | Control+X / ⇧ Shift+Delete | Control+C / Control+Insert | Control+V / ⇧ Shift+Insert | Windows 10, якщо увімкнено: ⊞ Win+V[4] | |
| X Window System | натиснути і перетягнути, щоб виділити | середня кнопка миші |
Культурний вплив[ред. | ред. код]
З поширенням комп'ютерів користувачі часто стали складати тексти, механічно комбінуючи цитати з одного або декількох джерел, іноді навіть без редагування. Отриманий текст, зазвичай, містить в собі логічні стрибки і провали на кордонах цитат, і, як наслідок, малоцікавий і нелогічний (виняток — якщо текст був скопійований цілком). Такий метод презирливо називається «копіпаста».
На іміджбордах, зазвичай, під копіпастом мають на увазі окремий жанр інтернет-творчості в форматі тексту, автор якого або анонімний, або не планував ніякої сторонньої публікації (але й не був проти, усвідомлюючи таку можливість). У цьому випадку вона використовується як готова відповідь, видана за особисту думку або досвід. Для деяких «копіпаста» являє певну художню цінність, доходить навіть до приватного колекціонування.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Для послідовників Місіонерської церкви Копімізму зображення «Ctrl+C, Ctrl+V» є релігійними символами.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Laubach, Lori; Wakefield, Catherine (8 червня 2012). Cloning and Other Compliance Risks in Electronic Medical Records (PDF). Moss Adams LLP, MultiCare. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2014.
- ↑ а б Документация по QED [Архівовано 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Chromebooks: How to copy and paste?. The Economic Times. 17 Jan 2023. Процитовано 8 July 2023.
- ↑ How to use the new clipboard on Windows 10 October 2018 Update | Windows Central
- ↑ Місіонерська церква Копімізму. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 10 травня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- 2. Peer-to-Peer Communication by Means of Selections [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.] in the ICCCM. (англ.)
|
Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |