Ганс Ган (математик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Ганс Ган (льотчик).
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ган.
Ганс Ган
нім. Hans Hahn
Народився27 вересня 1879(1879-09-27)[1][2][…]
Відень, Австро-Угорщина[1]
Помер24 липня 1934(1934-07-24)[1][3][4] (54 роки)
Відень, Австрія[1]
Місце проживанняАвстрія
Країна Австрія
Діяльністьматематик, філософ, тополог, викладач університету
Alma materВіденський університет
Геттінгенський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Віденський технічний університет
Страсбурзький університет
Галузьтеорія множин і топологія
ЗакладВіденський університет[3]
Боннський університет[3]
Інсбруцький університет[3]
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича[3]
Науковий керівникГустав фон Ешеріх[5]
Аспіранти, докторантиErwin Kruppad[5]
Karl Mengerd[5]
Курт Гедель[5]
Fritz Hohenbergd[5]
Witold Hurewiczd[5]
Felix Frankld[5]
Theodor Radakovičd[5]
Marie Torhorstd[5]
Helene Strickd[5]
Marie Torhorstd[5]
Heinrich Haked[5]
Walter Ungerd[5]
Walter Schlemperd[5]
August Fröhlichd[5]
ЧленствоЛеопольдина
Австрійська академія наук
БатькоLudwig Benedikt Hahnd
МатиEmma Maria Hahnd
Брати, сестриOlga Hahn-Neurathd
Louise Fraenkel-Hahnd
Нагороди
CMNS: Ганс Ган у Вікісховищі

Ганс Ган (нім. Hans Hahn; нар. 27 вересня 1879, Відень — 24 липня 1934, Відень) — австрійський математик і філософ, найбільш відомий своєю теоремою Гана — Банаха.

Походження та родина

[ред. | ред. код]

Ганс Ган був сином Людвіга Бенедикта Гана (1844—1925), видавця журналу «Politische Correspondenz» і керівника Поштово-телеграфної агенції (1889—1901), і його дружини Емми (1850—1940, до шлюбу Блюмель). Серед їх дітей також були математикиня і філософка Ольга Ган-Нойрат і художниця-графікеса Луїза Френкель-Ган.

У 1909 році Ганс Ган одружився з художницею Елеонорою (Ліллі) Майнор (* 1885), дочкою германіста Якоба Мінора та феміністки Маргарети Майнор (1860—1927). Акторка Нора Майнор була його дочкою.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Наукову кар'єру Ган розпочав у 1898 році, вивчаючи право у Віденському університеті. Через рік він звернувся до математики і навчався в Страсбурзі та Мюнхені. У 1901 році Ган повернувся до Відня, де в 1902 році захистив докторський ступінь на тему (нім.)Zur Theorie der zweiten Variation einfacher Integrale abschloss, отримавши ступінь доктора філософії.

Під час навчання в Технічному університеті у Відні він подружився з Паулем Еренфестом, Генріхом Тітце та Густавом Герглоцем. У 1905 році він габілітувався у Віденському університеті з роботою «Зауваження про варіаційне числення» . Викладав у Чернівцях, Бонні, з 1921 — повний професор Віденського університету.

У 1921 році він отримав премію Річарда Лібена та був обраний членом Німецької національної академії наук Леопольдина. У 1926 році він був президентом Німецької асоціації математиків.

Його найвідомішим учнем був Курт Гедель, який захистив докторську дисертацію в 1929 році.

Ган також дуже цікавився філософією і був активним членом Віденського гуртка. Ган брав участь в університетській політиці як голова Асоціації викладачів соціалістичних університетів і в місцевій політиці як член Віденської міської шкільної ради. Він протестував проти дискримінації єврейських студентів і викладачів і був об'єктом антисемітської кампанії наклепу, яку проводила Deutsch-Österreich Tages-Zeitung у 1924 році. Ган вимагав необмеженої свободи викладання та навчання, безкоштовного навчання та процесу абілітації, заснованого виключно на навчальні здобутки.

У 1934 р. помер у віці 54 років внаслідок операції.

Основні наукові результати

[ред. | ред. код]

Ім'я Ганса Гана найбільш відоме завдяки теоремі Гана-Банаха. Крім того, Ган зробив інший важливий внесок у функціональний аналіз, теорію міри (теорема Гана про розклад, теорема Віталі-Гана-Сакса), гармонічний аналіз і загальну топологію. Більшу частину публікацій Гана становлять щойно згадані праці математичної тематики. Ганс Ган публікував лише тексти філософського змісту з початку 1930-х років. Вони стосуються епістемологічних міркувань природничих наук.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Logik, Mathematik und Naturerkennen. In: Hubert Schleichert (Hrsg.): Logischer Empirismus — Der Wiener Kreis, München (1975).
  • Überflüssige Wesenheiten (Occams Rasiermesser). ebd.
  • Wissenschaftliche Weltauffassung — Der Wiener Kreis. (zusammen mit Rudolf Carnap und Otto Neurath) ebd.
  • Empirismus, Logik, Mathematik. Mit einer Einleitung von Karl Menger. Herausgegeben von Brian McGuiness. Frankfurt (1988).
  • Über lineare Gleichungssysteme in linearen Räumen. In: Journal für die reine und angewandte Mathematik 157 (1927), S. 214—229. (Urfassung des Satzes von Hahn-Banach)
  • Reelle Funktionen. Akademische Verlagsgesellschaft Leipzig (1932)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119296896 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Математичний генеалогічний проєкт — 1997.


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганс_Ган_(математик)&oldid=43079162