Еліу Рут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліу Рут
англ. Elihu Root
Народився15 лютого 1845(1845-02-15)[1][2][…]
Клінтон, Онейда, Нью-Йорк, США[4]
Помер7 лютого 1937(1937-02-07)[1][2][…] (91 рік)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
ПохованняHamilton College Cemeteryd[5]
Країна США
Діяльністьполітик, адвокат, дипломат, правник
Галузьправо[6], політика[6] і дипломатія[6]
Alma materГамільтонський коледжd, New York University School of Lawd, Колумбійський університет і Williston Northampton Schoold
Знання мованглійська[7][6]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук, Фі Бета Каппа, Американське філософське товариство[8], Американська академія мистецтв та літератури і Інститут міжнародного права
Посададержавний секретар США, військовий міністр США, сенатор США[9], сенатор США[9] і сенатор США[9]
ПартіяРеспубліканська партія США
БатькоOren Rootd
МатиNancy Whitney Buttrickd
Брати, сестриOren Root Jr.d і Edward Walstein Rootd
У шлюбі зClara Frances Walesd
ДітиEdith Rootd[10], Elihu Root, Jr.d і Edward Wales Rootd
Автограф
Нагороди

Еліу Рут (англ. Elihu Root; 15 лютого 1845(18450215) — 7 лютого 1937) — американський політик та державний діяч, лауреат Нобелівської премії миру за 1912 рік. Державний секретар США у 19051909 роках.

1905 року, після смерті Джона Хея, президент Теодор Рузвельт призначив Рута державним секретарем США. На посаді державного секретаря Рут реформував консульську службу. 1906 року відвідав третю Панамериканську конференцію у Ріо-де-Жанейро, переконував уряди латиноамериканських країн взяв участь у Гаазькій мирній конференції.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]