Очікує на перевірку

Лохина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лохина
Vaccinium corymbosum
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Angiosperms
Eudicots
Asterids
Ряд: Ericales
Родина: Ericaceae
Рід: Vaccinium
Sectio: Cyanococcus
Rydb.
Посилання
Вікісховище: Blueberries, Blueberries as food
IPNI: 317267-2

Лохи́на — ягоди, забарвлені в колір індиго з сизуватим нальотом. Рослина належить до розділу Cyanococcus роду Vaccinium. Комерційна лохина — як дика (низький кущ), так і культивована (висококущовий) — походить із Північної Америки. Високорослі сорти були завезені в Європу в 1930-х роках[1]. Тривалий час чорниця була знана як «Європейська лохина», оскільки лохина не вирощувалася в Європі до 1930-х років. Відрізнити лохину від схожої на вигляд чорниці легко, розрізавши ягоду навпіл. У лохини світло-зелена середина, в той час, як у чорниці червона або фіолетова. Ягоди лохини ніжніші на смак.

Лохина росте на кущах від 10 см до 4 м заввишки. У виробництві нижчі кущі лохини мають назву «лохина низькоросла» або ж «лохина дика». Високі кущі відомі як «лохина високоросла».

У селі Хмільна на Київщині експерти виявили найбільшу в Україні ягоду лохини! Ягоду сорту «Чандлер» вагою майже 9 грамів, діаметром 30,5 мм виростили на Organic blueberry farm «BigBlue».[2]

Вирощування

[ред. | ред. код]

Росте рослина у волинських лісах невеликими кущами на торфовиськах, часто поміж чорницею. Ягоди чорно-сизі, вдвічі більші за чорниці та ніжніші на смак. Лохину, зазвичай, збирали вручну. Сучасні фермери використовують механічні комбайни, які збирають ягоди з високих кущів. Наразі розробляють комбайни для збору дикої, низькорослої лохини. Ягоди достигають у період з травня по серпень. Кущі починають плодоносити на третій рік. Період збору ягід триває з кінця червня до кінця серпня. Спочатку рослина дає кілька ягід, а згодом урожай з кожним роком зростає. Лохина плодоносить до 30 років. Для поліпшення росту і збільшення урожаю, лохину добре підживляти мінеральними добривами, а органічні добрива їй протипоказані[3].

Особливості

[ред. | ред. код]

Найголовнішою «особливістю» лохини, мабуть, можна назвати її належність до родини Вересові. Як і інші його представники, лохина не росте на лужних ґрунтах і віддає перевагу відверто кислому середовищу (pH 3,8—5,5, не вище). Багато дослідників вважають, що цю властивість вересові набули виключно через наявність мікоризи (симбіозу коренів рослин з грибами): їх мичкувата коренева система не має тонких всмоктуючих волосків, зате тісно обплетена грибними нитками. Гриби не тільки підживлюються продуктами життєдіяльності чагарників, а й виконують для них роль переносника-постачальника поживних речовин із ґрунту, а в лужному середовищі і в добре обробленій (окультуреній) землі мікориза перестає повноцінно працювати і гине. Деякі садівники вважають, що роль грибів у вирощуванні лохини сильно перебільшена, що рослина при регулярних підгодівлях просто зобов'язана нормально розвиватися і плодоносити. Однак, практика показує, що саме наявність мікоризи робить цей чагарник стійкішим до кореневої гнилі та хвороб, і при правильній агротехніці (обов'язковому виконанні вимог до освітлення, складу ґрунту та його вологості) він потребує менше уваги.

Деякі інші синьоплідні види роду Vaccinium:

Використання

[ред. | ред. код]
Виготовлення джему в домашніх умовах

Лохина продається як свіжою, так і замороженою. Також її можна зустріти у вигляді пюре, соків, засушених ягід. Її використовують для приготування желе, джемів, пирогів, мафінів, снеків та злакових батончиків. До складу джему з лохини входять ягоди лохини, цукор, вода та пектин. З лохини також роблять вино. В Америці лохина вважається однією з найперспективніших ягід через невимогливість у вирощуванні і смакові властивості.

Корисні властивості

[ред. | ред. код]

Лохина вважається дієтичним продуктом. Її ягоди складаються на 88 % з води, 7,9 % — цукру,[джерело?] 1,1 % — білків, 1,4 % — органічних кислот, 1,2 % — клітковини і 0,3 % — дубильних речовин і пектинів. Лохина корисна майбутнім мамам як джерело фолієвої кислоти, необхідної для правильного розвитку плоду, зокрема системи кровотворення. Ягоди містять багато антиоксидантів, що запобігають розвитку онкологічних, серцево-судинних, очних, шкірних захворювань. Також лохина є низькоалергенною ягодою. Її можна вживати навіть маленьким дітям.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Naumann, W. D. (1993). «Overview of the Vaccinium Industry in Western Europe» [Архівовано 2019-07-07 у Wayback Machine.]. In K. A. Clayton-Greene (ed.). Fifth International Symposium on Vaccinium Culture. Wageningen, the Netherlands: International Society for Horticultural Science. pp. 53–58. ISBN 978-90-6605-475-2.
  2. Найбільша ягода лохини, вирощена за органічною технологією - Національний Реєстр Рекордів України (укр.). 30 червня 2021. Процитовано 1 вересня 2024.
  3. Лохина: вирощування та догляд. KvitkaInfo.com. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  4. а б в Plunkett, Blue J.; Espley, Richard V.; Dare, Andrew P.; Warren, Ben A. W.; Grierson, Ella R. P.; Cordiner, Sarah; Turner, Janice L.; Allan, Andrew C.; Albert, Nick W.; Davies, Kevin M.; Schwinn, Kathy E. (11 вересня 2018). MYBA From Blueberry (Vaccinium Section Cyanococcus) Is a Subgroup 6 Type R2R3MYB Transcription Factor That Activates Anthocyanin Production. Frontiers in Plant Science. 9: 1300. doi:10.3389/fpls.2018.01300. ISSN 1664-462X. PMC 6141686. PMID 30254656.
  5. Rodriguez-Saona, Cesar; Vincent, Charles; Isaacs, Rufus (7 січня 2019). Blueberry IPM: Past Successes and Future Challenges. Annual Review of Entomology. Annual Reviews. 64 (1): 95—114. doi:10.1146/annurev-ento-011118-112147. ISSN 0066-4170. PMID 30629894. S2CID 58573080.

Посилання

[ред. | ред. код]