Цисяньцинь
Класифікація | струнні щипкові інструменти і tube zitherd |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 312.22 |
Цисяньцинь у Вікісховищі |
Цисяньцинь | |
Країна походження | Китай[1] |
---|---|
Статус нематеріальної культурної спадщини | Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людстваd[1] і шедеври усної і нематеріальної спадщини людстваd[1] |
Описано за адресою |
ich.unesco.org/en/RL/00061(англ.) ich.unesco.org/fr/RL/00061(фр.) ich.unesco.org/es/RL/00061(ісп.) |
Підтримується Вікіпроєктом | WikiProject Intangible Cultural Heritaged |
Класифікація Горнбостеля — Закса | 312.22 |
Цисяньцинь у Вікісховищі |
Цисяньцінь (кит.
Має довгастий корпус у вигляді дерев'яного ящика фігурних обрисів (довжина 100–120 см, ширина близько 20 см); на деці позначені 13 ладів (судячи за збереженими старовинними зразками цісяньцінь та табулатурним записам музичних творів, система ладів зазнала значну еволюцію за час існування інструменту). Струни виготовляються з шовку та мають різну товщину; їх настроювання C — D — F — G — A — c — d або G — A — c — d — e — g — a. Діапазон трохи більш як чотири октави (С — d³).
Під час гри виконавець тримає цісяньцінь горизонтально, при цьому вузький кінець зі струнотримачем розташовується ліворуч, а широкий з кілками — праворуч. Струни притискають до деки, звук видобувають щипком.
Цісяньцінь — найдавніший інструмент. У III столітті до н. е.. входив до складу придворного оркестру яюе (кит.
Традиційно, інструмент просто називався «цінь» (
За легендою цінь найшанованіший з усіх Китайських музичних інструментів і має історію близьку до 5000 років, і що у створенні його відіграли роль легендарні особи з Китайської первісної історії — Фу-сі, Шень-нун і Хуан-ді, «Жовтий імператор». Майже всі книги і колекції табулатур опубліковані до двадцятого століття описують саме таке походження інструменту,[4] хоча зараз це вважають міфологією. Інструмент згадується в китайських письменах віком близько 3000 років, а залишки інструментів були знайдені у похованнях віком у 2500 років. Точне походження ціня досі є джерелом дискусій останні десятки років.
Найдавніший відомий інструмент, що зберігся, знайдений у гробниці маркіза Ї Цзена, датований 433 роком до н.е.[5].
В 1977 році, запис твору «Вода що тече» (Ліу Шуй, яку виконав один із найкращих музикантів 20-го століття Ґуан Пінху[en]) була обраний для золотої платівки «Вояджера» серед усіх музичних творів з усього світу, і була відправлена NASA як послання у відкритий космос на борту космічних кораблів Вояджер-1 і Вояджер-2. Це найдовший фрагмент на диску. Причиною чому саме ця робота була обрана у виконанні на цьому інструменті є його особлива тональна структура, його музична гама, що отримана із фундаментальних законів фізики пов'язаних із вібрацією і обертонами, що демонструє інтелектуальні здібності людства в цій області. В 2003, музика ґуціня була проголошена одним із Шедеврів усної і нематеріальної спадщини людства[en] організацією ЮНЕСКО.[6]
Під час виконання музики, музиканти застосовують різні техніки аби досягти повної експресії і потенціалу інструмента. Існує багато спеціальних табулатур, які розвинулися протягом століть, які спеціально присвячені інструменту ґуцінь із вибором репертуару популярних і стародавніх мелодій.
Характер звуків, що має інструмент ґуцінь можна розбити на три характерні категорії «звучання.» Перший тип це «саньїнь» (
-
〈挑〉 Тяо
-
〈勾〉 Ґоу
-
〈劈〉 Пі
-
〈
撥 〉 Бо
Вище наведені ілюстрації із старого керівництва.[8]
-
Цзю Куанг 《
酒 狂 》 "П'яна нестяма" (файл)- Із збірки Shenqi Mipu 【
神 竒秘譜 】 (1425). Виконує Charlie Huang
- Із збірки Shenqi Mipu 【
-
Конгзі Дуї 《
孔子 讀易》 "Конфуцій читає Книгу перемін" (файл)- Із збірки Tianwen Ge Qinpu 【
天 聞閣琴 譜 】 (1876). Виконує Zeng Chengwei.
- Із збірки Tianwen Ge Qinpu 【
-
Пей Лан 《佩蘭》 "Милування орхідеєю" (файл)
- Із збірки Tianwen Ge Qinpu 【
天 聞閣琴 譜 】 (1876). Виконує Zeng Chengwei. Played on a qin with Taigu silk strings.
- Із збірки Tianwen Ge Qinpu 【
-
Пінгша Луоян 《
平 沙 落雁 》 "Дикий гусак спускається з піщаної обмілини" (файл)- Із збірки Jiao'an Qinpu 【蕉庵
琴 譜 】 (1868). Виконує Charlie Huang.
- Із збірки Jiao'an Qinpu 【蕉庵
-
Шенрен Чанг 《
神人 暢 》 "Гармонія між богами і людьми" (файл)- Із збірки Xilu Tang Qinting 【
西麓 堂 琹統】 (1549). Виконує Gong Yi
- Із збірки Xilu Tang Qinting 【
- Музыкальные инструменты Китая, сост. И. З. Алендер, M., 1958;
- Moule А. Chr., A list of the musical and other sound-producing instruments ot the Chinese, Shanghai, 1908.
- ↑ а б в Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity, Liste représentative du patrimoine culturel immatériel de l’humanité, Lista Representativa del Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad
- ↑ Zhang Yushu et al. Kangxi Zidian 【
康 熙字典 】. Folio 28. - ↑ John Thompson on the Guqin Silk String Zither (2005) Qin: Lute or Zither? (http://www.silkqin.com/11misc/lute.htm , 29 July 2006)
- ↑ Yin, Wei. Zhongguo Qinshi Yanyi 【
中国 琴 史 演 义】. Pages 1-10. - ↑ Stephen Jones. Source and stream: early music and living traditions in China (PDF). Oxford Journals. Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2008.
- ↑ United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (2004) The Art of Guqin Music (http://www.unesco.org/culture/intangible-heritage/masterpiece.php?id=65&lg=en, 29 July 2006)
- ↑ Guo, Ping. Guqin Congtan 【
古 琴 丛谈】. Page 112. - ↑ Zhang, He. Qinxue Rumen 【
琴 學 入門 】. Розділ 1, листки 39, 40, 43 і 47.