Очікує на перевірку

J-pop

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
J-pop
Стилістичні походження
Походження
початок 1980-х, Японія
Типові інструменти
Споріднені жанри
J-rock
Інші теми
K-pop, Q-pop, C-pop

J-pop або джей-поп (часто стилізований як J-POP; яп. ジェイポップ) — узагальнювальний термін для класифікації японської популярної музики, скорочено від англ. «Japanese pop». Іноді термін вживають і для рок-музики Японії, але для неї в основному використовується інший термін J-Rock. Через це багато рок-виконавців (не важких напрямків) з Японії зараховують частину своєї творчості до J-pop.

Історія

[ред. | ред. код]

1920–1960-ті роки

[ред. | ред. код]
Ічіро Фудзіяма — відомий співак руюкори

У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу)[1][2]. У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними. Під впливом західних жанрів, таких як джаз і блюз, у ryūkōka стави використовувати такі інструменти як скрипка, губна гармошка і гітара. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської пентатоніки. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні[3][4].

Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» (яп. わかれのブルース, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом[5] Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів бугі-вугі, мамба, блюз, кантрі. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися кавери: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo» — Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You» — Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи JATP[en] і Луї Армстронг. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa»[6]. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії[7]. У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка[8].

Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як Mandopop; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні[9]. Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг[10]. Також, декілька музикантів вирушили до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської попмузики, знаної як kayōkyoku.

Відомі виконавці

[ред. | ред. код]
  • AKB48
  • MELL
  • Candies
  • Momoiro Clover Z[11]
  • IZ*ONE
    • AKB48
    • Momoiro Clover Z
    • 日本にっぽん流行りゅうこう音樂おんがくまたたたえJ-POP、ゆび受西方せいほう流行りゅうこう音樂おんがく影響えいきょう出現しゅつげんてき流行りゅうこう歌謠かようきょく。「J-POP」名稱めいしょうよし1988ねんひらけ播的音樂おんがく專門せんもんでんだいJ-WAVE命名めいめい[1],當時とうじため定義ていぎ日本にっぽん出產しゅっさんてき流行りゅうこう音樂おんがく創造そうぞう出來できてき和製わせい英語えいごよう;其後ざい日本にっぽんこう泛地ようらいゆび受西かた影響えいきょうてき現代げんだい音樂おんがく流派りゅうは主要しゅよう包括ほうかつだい流行りゅうこう、R&B、靈魂れいこんらく、ゆらたぎらく、舞曲ぶきょく、嘻哈、流行りゅうこうでんおんとう。此外,也有やゆう日本にっぽん獨自どくじ發展はってん出來できてきJ-POPぶんささえ,如澀谷けいCity pop[2][3][4][5]。根據こんきょくに际唱へん业协かい統計とうけいちょくいたり2023ねん以J-POPためぬしてき日本にっぽん音樂おんがく產業さんぎょう世界せかいだいだいてき音樂おんがく市場いちば包括ほうかつ實體じったい唱片、すう音樂おんがく、音樂おんがくくしりゅう、ばんぜい)[6]。あずか其他地區ちくてき音樂おんがく市場いちば類似るいじ日本にっぽんてき實體じったい唱片銷量減少げんしょう,而音樂おんがくくしりゅうすう音樂おんがくそく逐漸なりため市場いちば增長ぞうちょうてき主要しゅよう動力どうりょく[7]。

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Yano, Christine Reiko (2003). Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song. Harvard University Asia Center. с. 33. ISBN 978-0-674-01276-9.
  2. Minichiello, Sharon (1998). Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930. University of Hawaii Press. с. 248. ISBN 978-0-8248-2080-0.
  3. Kiyomaro Kikuchi (14 вересня 2006). 藤山ふじやま一郎いちろう(ポピュラー)・増永ますなが丈夫たけお(クラク)二刀流にとうりゅう復活ふっかつ (яп.). JANJAN. Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 1 лютого 2009.
  4. Kiyomaro, Kikuchi (September 2010). さけなみだ溜息ためいきか―藤山ふじやま一郎いちろう音楽おんがく学校がっこう停学ていがく事件じけん (яп.). JANJAN. Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 4 лютого 2009.
  5. Honorary Citizens. Aomori City. 2005. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 21 січня 2009.
  6. Molasky, Michael S. (2008). ジャズ喫茶きっさという空間くうかん――'60‐'70年代ねんだい若者わかもの文化ぶんかあるだいよんかい page.3 (яп.). Web Chikuma. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
  7. 日本にっぽんのジャズ、高鳴たかなひびき―ップスかいにも新風しんぷう (яп.). Nihon Keizai Shimbun. 2003. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 18 листопада 2008.
  8. Kikuchi, Kiyomaro (November 2006). Enka, kayōkyoku and Western music (яп.). Toshiba. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 4 серпня 2009.
  9. Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard (2000). World Music: The Rough Guide. Rough Guides Publishing Company. с. 49. ISBN 1-85828-636-0.
  10. Wordie, Jason (2002). Streets: Exploring Hong Kong Island. Hong Kong: Hong Kong University Press. ISBN 962-209-563-1.
  11. Momoiro Clover Z Виступ гурту Momoiro Clover Z. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 8 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]