аби
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]а́-биСполучник.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- починає підрядні речення умови коли б тільки, тільки б. ◆ Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно Тарас Шевченко ◆ Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих Іван Котляревський, «Енеїда»
- діал. починає підрядні речення мети) щоб. ◆ Велів спочити, аби набралися сил. І. Франко, «Захар Беркут»
- діал. виступає на початку підрядних додаткових речень щоб. ◆ Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Михайло Коцюбинський
- діал. починає підрядні речення допустові. хоча б, хоч би ◆ Я аби хотів що попові дати, то не дам, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти. Стефаник
Синоніми
[ред.]- —
- —
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
- —
Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Б. Антоненко-Давидович. «Як ми говоримо».
- І. Огієнко. «Український стилістичний словник».
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.