У разі залучення працівників до роботи у вихідні дні власник або уповноважений ним орган видає письмовий наказ (розпорядження), з яким мають ознайомитися працівники, що залучаються до роботи. У наказі (розпорядженні) про перенесення робочих та вихідних днів обов'язково зазначаються дати, на які переносяться робочі та вихідні дні, і причина їх перенесення. Крім цього, у наказі (розпорядженні) зазначається вид компенсації за роботу у вихідний день.
Законодавством України про працю передбачено надання компенсації за роботу у вихідний день у вигляді іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі пропорційно фактично відпрацьованому часу у вихідний день. Проте чітких правил та порядку надання такої компенсації в законодавстві не передбачено. Спосіб, форму та порядок надання такої компенсації делеговано законодавством сторонам трудового договору, тобто за взаємною згодою роботодавця та працівника.
За загальним правилом, на практиці інший день відпочинку, або відгул, надається по можливості через найкоротший проміжок часу після роботи у вихідний день, однак це не позбавляє права сторін домовитися про надання його в інші терміни, зокрема приєднувати до наступної відпустки.
Форма та спосіб надання іншого дня відпочинку зазвичай визначається наказом про роботу у вихідний день. У разі коли це не визначено наказом, працівник не має права самовільно встановити собі інший день відпочинку, оскільки в такому випадку роботодавець вправі звільнити його за прогул без поважних причин.
-
Відповідь