Сторінка 5 з 7
патріотичним піднесенням, понад 70 проц. робітників Степанівської МТС брали участь у соціалістичному змаганні. На виборах до Верховної Ради СРСР 12 грудня 1937 року 99,3 проц. виборців Степанівки віддали свої
голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних.
Велике піднесення трудової і політичної активності колгоспників і працівників МТС викликало обговорення тез XVIII з'їзду ВКП(б). Втілюючи у життя рішення з'їзду, Андріївський райком КП(б)У на пленумі в біерезні 1940 року заслухав звіт про стан господарської і партійно-політичної роботи Степанівської МТС (з 1939 по 1959 рік Степанівка входила до Андріївського району). Пленум схвалив ініціативу комсомольців Степанівки, які організували підготовку дівчат-трактористок. Передові трактористи М. С. Рябичко, І. П. Шевцов, В. О. Кайдаш, Д. М. Шинкаренко та ін. систематично виконували норми виробітку на 120-150 проц. У кожному колгоспі було створено по 3 тваринницькі ферми: великої рогатої худоби, свиней і овець. В сільгоспартілі ім. Калініна збільшилось поголів'я корів. У 1940 році колгоспники одержали по 2,5 кг зерна і 1,5 крб. грішми на трудодень.
Багатий урожай дозрівав на полях колгоспів у 1941 році. Але збирати його довелося вже у воєнний час. У перші ж дні Великої Вітчизняної війни 199 степанівців призвали до лав Червоної Армії, а з наближенням фронту багато жителів села пішли споруджувати оборонні рубежі. Коли нависла небезпека окупації Андріївського району, райком КП(б)У і райвиконком організували евакуацію майна МТС і колгоспів. 67 тракторів, 20 комбайнів і близько 300 голів великої рогатої худоби було відправлено до Волошинського району Ростовської області. До східних районів виїхали 78 колгоспників та працівників МТС.
15 жовтня 1941 року фашисти захопили Степанівну. Гітлерівці розстріляли 4 колгоспників-активістів, а їх сім'ї ув'язнили у концтаборах. Але степанівці не скорилися ворогові. Вони всіляко ухилялися від насильницьких наборів до Німеч
чини, саботували заготівлі продовольства для фашистської армії, допомагали Червоній Армії і партизанам. Коли 22 лютого 1943 року 181-а танкова бригада потрапила н оточення, місцеві жителі вивели наших бійців на з'єднання з частинами Червоної Армії, а важко пораненим надали притулок у домівках, переховуючи від фашистів. Особливо велику допомогу пораненим воїнам подавали Г. П. Молчанова, В. І. Андрєєва. Після одужання частина з них пішла в партизани, а решта повернулася до регулярних частин Червоної Армії. Часто навідувалися до села розвідники й партизани загону під командуванням М. І. Карнаухова. Тут вони одержували потрібну допомогу й розвідувальні дані.
Багато жителів Степанівки виявили велику мужність, стійкість і відданість своїй Батьківщині в тилу й на фронтах. За трудові й ратні подвиги в роки Великої Вітчизняної війни понад 60 чоловік нагороджені орденами й медалями, в т. ч. А. Т. Моргунов - 2 орденами і 5 медалями, А. О. Слаутський - трьома орденами, а льотчикові С. Д. Головачу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
12 вересня 1943 року наступаючі частини 5-ї окремої мотострілецької бригади полковника А. Т. Бугайова визволили Степанівку. Відразу ж відновили діяльність партійні та радянські органи, під керівництвом яких колгоспники й робітники МТС взялися відбудовувати господарства колгоспів. За 2 роки окупації фашисти зруйнували колгоспні будівлі, майстерні, МТС, магазини, приміщення школи, клубу, бібліотеки, сільської лікарні. Загальна сума збитків, завданих окупантами, становила понад 3 млн. крб. Чимало труднощів випало на долю жінок, які зорали коровами і засіяли колгоспне поле зерном, одержаним від держави. Так було засіяно понад 300 та озимої пшениці. Справжніми організаторами показали себе трудівниці - голова колгоспу ім. Комінтерну Є. Г. Пеневоля та бригадир Н. М. Степанченко. Багато праці та наполегливості виявили працівники МТС, відродженої восени 1943 року. З деталей зіпсованих тракторів до весни 1944 року вони склали 23 машини, якими виконали річний план тракторних робіт на 174 проц. Завдяки самовідданій праці колгоспників і працівників МТС в Степанівці уже в 1944 році було засіяно близько 80 проц. довоєнних посівних площ. Колгоспи вчасно виконали план хлібоздачі державі і, крім того, здали до фонду Червоної Армії 180 цнт пшениці. Важливу роль у відродженні економіки й культури села відіграла Рада, яка мобілізувала громадськість на відбудову школи, лікарні, будинків колгоспників.
В роки четвертої п'ятирічки степанівці завершили відбудову колгоспів та МТС. Було споруджено 4 тваринницькі приміщення, 3 зерносховища. На заклик учасників районного зльоту передовиків сільського господарства почалося змагання за дострокове виконання п'ятирічки. В ході його степанівські механізатори досягли високих показників. За сезон 1947 року комбайнер Я. Базюк зібрав зернові з площі 665 га, а М. П. Молчанов - з 444 га. З0 вересня 1948 року в колгоспі ім. Калініна створено яеріщнну партійну організацію, яка виступила ініціатором соціалістичного змагання між
Дивиться також інші населені пункти району:
