Сторінка 4 з 10
Відступаючи, фашисти повністю зруйнували всі шахти, знищили виробничі корпуси і споруди, затопили підземні виробки, спалили в Соцмістечку багато житлових будинків, амбулаторію, клуб. Сотні радянських
військовополонених загинули від голоду і знущань фашистів у двох таборах, що були розташовані в селищі й на шахті № 43. Десятки хворих гітлерівці живими спалили в бараках. У 1960 році жителі Гірника встановили пам'ятник на братській могилі, де поховані закатовані фашистами радянські військовополонені.
Понад 1000 юнаків і дівчат з Селидівського району фашисти вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Серед них було багато молоді з Соцмістечка.
Після визволення селища від гітлерівських загарбників усі сили його жителів були спрямовані на відбудову зруйнованих окупантами шахт, житлових будинків, культурно-освітніх і побутових закладів. Цією роботою керували Селидівський райком партії, райвиконком, а також Новоселидівська сільська Рада, що відновили свою діяльність у вересні 1943 року. Насамперед намічалося відбудувати шахти № 40 і 43 «Курахівка». 7 лютого 1944 року було створено об'єднану парторганізацію двох шахт. На обох шахтах відновились комсомольські та профспілкові організації. Шахту № 40 знову очолив комуніст Б. Ю. Папу, який повернувся з Караганди.
Відбудовні роботи на шахтах № 40 і 43 спільно з гірниками проводив колектив будуправління № 6 тресту «Артемшахтовідбудова», очолюваний Героєм Соціалістичної Праці комуністом В. Я. Сокологорським.
То були дні, сповнені трудовим героїзмом робітників. 62-річний шахтар-ветеран І. М. Музикантов, відмовившись від пенсії, очолив бригаду прохідників головного ствола шахти № 40, В. М. Костриков - бригаду, що відбудовувала допоміжний ствол. По дві зміни працювали робітники Л. ІО. Воропов, І. П. Бірюков, Г. С. Кудінов, С. З. Забасень, О. І. Гуричев і багато інших. Вже наприкінці 1943 року шахта №40 почала видавати перше вугілля - близько 73 тонн на добу.
В переддень нового 1944 року шахтарі Соцмістечка рапортували, що на шахті № 40 «Курахівка» квартальне завдання вуглевидобутку перевиконано і країні відправлено 365 тонн палива понад план.
31 березня 1944 року спільними зусиллями будівельники і гірники завершили відбудову пертої черги шахти № 40. До кінця травня 1944 року видобуток вугілля на ній досяг 66 проц. довоєнного, рівня, тобто становив 340 тонн на добу.
У травні 1944 року Селидівський райком партії провів кущові партійні збори
Курахівської групи шахт (№№ 38, 40, 42, 43), на яких комуністи прийняли рішення якомога швидше відбудувати шахти і збільшити видобуток вугілля.
Завдяки героїчним зусиллям гірників і будівельників було відбудовано і 21 липня 1944 року здано в експлуатацію шахту № 43 «Курахівка». Добре працювали на відбудові комсомольці, які виконували виробничі завдання на 120-150 проц. На цей час тут налічувалось уже 600 робітників, у т. ч. 4 комуністи і 30 комсомольців. 10 вересня 1944 року за рішенням Селидівського райкому КП(б)У на шахті № 43 було створено окрему партійну організацію.
Успішно йшла і відбудова другої черги шахти № 40 «Курахівка». У 1944 році гірники цієї шахти виконали план вуглевидобутку на 115 проц. і дали у фонд оборони країни 16,5 тис. тонн надпланового палива, досягнувши довоєнного рівня.
Особливо високих показників у праці домоглася комсомольсько-молодіжна бригада наваловідбійників шахти № 40 «Курахівка», де бригадиром був секретар комсомольської організації В. М. Кузнецов. Молодь щомісяця виконувала виробничі завдання на 150-200 процентів.
У відбудовних роботах брали участь і домогосподарки, які під час недільників відвантажували вугілля, породу, очищали шахтні двори, розвантажували ліс, впорядковували і озеленювали селище тощо.
До травня 1944 року лише для гірників шахти № 40 було відремонтовано 500 квартир, підключено електроенергію, встановлено 120 радіоточок. Ще восени 1943 року відбудували гуртожитки, клуб, початкову школу, амбулаторію, магазини, водопровід. Для підготовки молодих гірників у 1944 році в селищі відкрили школу фабрично-заводського навчання.
Загоюючи рани, завдані гітлерівськими загарбниками, трудящі Соцмістечка водночас подавали велику допомогу фронту. Так, гірники шахти № 40 «Курахівка» в 1944 році внесли з особистих заощаджень у фонд оборони країни 52 тис. крб. та у фонд допомоги сім'ям військовослужбовців - 48 тис. крб., передплатили на 500 тис. крб. 3-ю воєнну позику і придбали на 151 тис. крб. квитків грошово-речової лотереї.
Героїчно воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни бійці Червоної Армії - жителі Соцмістечка. 93 з них нагороджені бойовими орденами й медалями СРСР. За відвагу й героїзм, виявлені в боях за розширення плацдарму на лівому березі Вісли, командирові батареї протитанкових гармат, старшому лейтенантові, комуністу М. М. Турчину присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Після повернення з армії він став гірником і в останні
Дивиться також інші населені пункти району:
