Історія Донецької області та історія Донецька часів СРСР є показовою для сучасників, які розглядають історію всієї України тих часів. Чому саме так? Та тому що Донбас був і є промисловим серцем України, а відповідно і був відомим на весь Радянський Союз своїми заводами, фабриками, та іншою інфраструктурою.
Почалася історія Донецькою області з 2 липня 1932 року, коли вона була утворена, шляхом об’єднання 5 районів та 12 міських рад. На той момент це були Артемівська, Горлівська, Риківська, Ворошилівська, Кадіївська, Краматорська, Костянтинівська, Макіївська, Краснолуцька, Луганська, Маріупольська, Сталінська міські ради й Ровеньківський, Гришинський, Чистяківский, Сорокинський та Лисичанський райони. Але з часом, декілька районів та міст перейшли у відомства сусідніх – Луганської та Дніпропетровської областей.
Слід зазначити, що сама назва «Донецька» з’явилася тільки в 1961 році, адже до того, в різні періоди, вона називалася Юзівська чи Сталінська. В той же час місто Донецьк раніше називалось Юзівка, а згодом Сталіно, і тільки в 61 році було перейменовано в сучасну назву.
Як відомо, Донецька область найбільше славиться своїми покладами вугілля, та шахтами, в яких його видобувають. Саме ця промисловість і була пріоритетною в плані розвитку в часи СРСР. Крім того, маючи «під ногами» колосальні поклади твердого палива та руди, керівництво краю сприяло тому, аби розвивалася металургійна промисловість.
Після війни 1941-1945 років населення краю зменшилося майже наполовину. Відповідно після рішення найвищого керівництва країни про промисловий розвиток Донбасу, влада стикнулася з проблемою нестачі робочої сили. В результаті чого Донецька область стала однією з тих, куди переселяли багатьох спеціалістів та робітників з усіх куточків Союзу.
Таким чином, уже в 50-60 роки Донбас став «оживати» і показувати рекордні темпи не тільки в розвитку важкої промисловості, але й багатьох інших сфер життя краю, зокрема соціальної. Для прикладу, були створені декілька інститутів та університетів, серед яких Державний педагогічний університет, Політехнічний інститут, Інститут радянської торгівлі, і т.д.
Що ж стосується сфери важкої металургії, то в шістдесятих роках роботу відновили такі промислові гіганти як Авдієвській коксохімічний завод, Макіївський металургійний, і т.д. Дякуючи цьому, значно покращилася економіка краю, а населення отримало велику кількість робочих місць.
Крім того, паралельно розвивалася і легка промисловість. Так, в період з 60 по 70-ті роки почали свою роботу такі фабрики та заводи як: Донецький завод іграшок, Донецький бавовняний комбінат, Донецький завод холодильників Норд, Макіївська хлопко-прядна фабрика, та цілий ряд підприємств харчової сфери. А взагалі, за період з 58 по 85 роки, на території Донецької області було побудовано близько 12 тисяч підприємств.
Серед всіх величезних заводів та фабрик особливе місце посідає Углегорська ТЕС, яка на той час була найбільшою у Європі.
Знову ж таки, маючи чудову матеріальну та ресурсну базу, промисловість Донецької області почала видозмінюватись в 70-х – 80-х роках. На той момент актуальнішою за металургійну можна було вважати хіба що хімічну промисловість. Саме тому було прийняте рішення про розвиток даної сфери. Як результат, в ряді великих міст були побудовані підприємства-гіганти хімічної промисловості.
Варто відзначити, що такий інтенсивний розвиток промисловості спричинив масову урбанізацію краю. Таким чином, близько 90% всього населення області стали складати міські жителі, і тільки 10% - селяни.
За часи СРСР Донецька область подарувала країні цілий ряд видатних діячів, які в першу чергу прославляли та прославляють свій край не тільки здобутками в економіці, а в культурному, духовному, та спортивному плані. Зокрема, це такі видатні постаті як народний артист СРСР Йосип Давидович Кобзон, неодноразовий чемпіон світу, Європи та СРСР – Сергій Назарович Бубка, Астахова Полина Григорівна – чемпіонка світу та СРСР у спортивній гімнастиці, та багато інших.
Саме тому, можна з впевненістю сказати, що Донецька область за часів СРСР зазнала не тільки значного, можливо навіть грандіозного, розвитку в сфері важкої промисловості, але й подарувала країні дещо більше, а саме, тих людей, які зрештою показали світові інший бік її розвитку. Це і робить даний край дійсно унікальним, та важливим для всієї країни!
