(Translated by https://www.hiragana.jp/)
П'ять стимулів експортувати до Канади | Європейська правда
The Wayback Machine - https://web.archive.org/web/20151020021758/http://www.eurointegration.com.ua:80/experts/2015/09/16/7038326/

П'ять стимулів експортувати до Канади

Наталія Микольська, торговий представник України _ Середа, 16 вересня 2015, 11:33
Версія для друку Коментарі

14 липня 2015 року майже шестирічний переговорний процес щодо погодження умов лібералізації торгівлі з Канадою було завершено парафуванням тексту Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Беззаперечно, що створення зони вільної торгівлі стане новим етапом дружніх відносин двох країн та сприятиме економічному розвитку та взаємному збільшенню інвестицій.

Покращаться не лише макро-, але й мікроекономічні показники, оскільки Угода дасть зелене світло на безмитну торгівлю товарами, завдяки чому українські експортери отримають безпрецедентні конкурентні переваги у вигляді доступу до ринку однієї з найбільш індустріалізованих демократичних держав світу.

У чому ж переваги вільної торгівлі з Канадою? Нижче ми наведемо лише деякі з них.

Стимул 1. Безмитний доступ до 98% канадського ринку товарів

З моменту набуття чинності Угода відкриє для українських експортерів 98% канадського ринку.

При цьому ввізні мита на сільськогосподарські товари будуть скасовані негайно (без перехідних періодів), за виключенням 108 тарифних ліній (для цих тарифних ліній встановлюється тарифна квота, тобто право експортувати без сплати мит у рамках глобальних квот Канади).

Щодо промислових товарів, то з моменту набрання чинності Угодою Канада надасть безмитний доступ на всі промислові товари, окрім окремих легкових автомобілів, на які встановлено 7-річний перехідний період.

Стимул 2. Асиметричність Угоди та поступова адаптація до нових конкурентних умов

Незважаючи на двосторонній характер зобов’язань у рамках Угоди, Україні вдалось відстояти асиметричну лібералізацію доступу до свого ринку. Тому з моменту набрання чинності Угодою Україна скасує ввізні мита на 72% імпорту з Канади. У той же час для деяких сільськогосподарських та промислових товарів застосовуватимуться перехідні періоди у 3, 5 та 7 років (27% товарів), що допоможе національному виробникові пристосуватись до нових конкурентних умов.

Стимул 3.  Доступ до сільськогосподарських ринків

Агропромисловий комплекс – це конкурентна перевага України та надзвичайно важливий сектор економіки. Тому Угода покликана стати дієвим інструментом для суттєвого нарощування обсягів торгівлі сільськогосподарськими товарами, в тому числі продукції переробної промисловості з високою доданою вартістю.

Канада скасує ввізні мита на всю сільськогосподарську продукцію за винятком тих товарів, які вона традиційно захищає в угодах про вільну торгівлю (мова йде про свійську птицю та м’ясо свійської птиці, сало, м’ясо та субпродукти зі свинини, молоко, вершки, ковбаси тощо). Проте це зовсім не означає, що по відношенню до цих товарів режим вільної торгівлі не застосовуватиметься.

Українські виробники зможуть експортувати такі товари в рамках глобальних тарифних квот Канади за нульовою ставкою ввізного мита.

Інформація щодо переліку товарів та обсягів тарифних квот регулярно надається канадською стороною у вигляді нотифікацій Канади СОТ та є доступною на сайті Комітету СОТ з питань сільського господарства.

В свою чергу Україна виборола часткову лібералізацію для чутливих товарів (м’ясо та субпродукти птиці морожені, масло тваринне, сир, маргарин, суміші, тощо). Також обмежено доступ до українського ринку канадської мороженої свинини та субпродуктів, а також сала (через застосування тарифних квот).

Для найменш конкурентоспроможних галузей передбачене поступове скасування ввізних мит протягом трьох, п’яти та семи років. Крім того, з режиму вільної торгівлі повністю виключено цукор та пов’язані з ним товари.   

Стимул 4. Пільговий доступ до участі у державних закупівлях

Угода надає підприємствам преференційний доступ до участі в процедурах державних закупівель на рівні центральних урядів обох держав.

Постачальники матимуть право на справедливий, недискримінаційний та передбачуваний режим використання можливостей доступу до процедур державних закупівель, які проводяться центральними урядовими органами сторін, включно з будь-якими структурними підрозділами уряду та деякими державними підприємствами, а саме аеропортами, поштовими мережами та мережами громадського транспорту (залізничні системи та мережі метро).

Стимул 5. Нетарифні питання

Доволі часто питання усунення нетарифних (технічних) бар’єрів доступу до ринку відіграє навіть більш важливу роль, ніж тарифна лібералізація.

Україна та Канада погодили, що технічні регламенти, стандарти та процедури оцінки відповідності не мають створювати невиправданих технічних бар’єрів у двосторонній торгівлі відповідно до положень Угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ. При цьому, значна увага приділена питанню забезпечення прозорості процедур розроблення технічних регламентів та процедур оцінки відповідності сторін.

Вищезазначене сприятиме мінімізації обтяжливих регуляторних вимог для українських експортерів та створить сприятливі умови для розвитку експорту в цілому.

Щодо санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ), то сторони підтвердили свої зобов’язання за Угодою про застосування СФЗ СОТ, що спрямована забезпечувати баланс між необхідністю захищати здоров’я людей, тварин, рослин та усуненням перешкод у міжнародній торгівлі.

Звичайно всіх цікавить, коли ж запрацює вказаний режим безмитної торгівлі. Для цього урядам обох держав необхідно ще попрацювати.

Угода має пройти внутрішньодержавні погоджувальні процедури (вичитка, переклад українською та французькою мовами), підписання та ратифікацію парламентами обох держав.

* * * * *

Отже, створення зони вільної торгівлі між Україною та Канадою – це перший крок України у побудові міжконтинентальних преференційних відносин.

Українські експортери отримають короткострокові та довгострокові перспективи виходу на канадський ринок товарів, а національні виробники – час та стимули для підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції.

В цілому двостороння лібералізація торгівлі з Канадою – це "win-win" стратегія та конкурентна перевага для бізнесу обох країн, що приведе до диверсифікації торгівлі, розширення існуючих поставок для виробників та експортерів та підвищення рівня благополуччя населення.   

Більш детально про це – у брошурі, підготовленій Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

 

Автор: Наталія Микольська,

торговий представник України,

заступник міністра економрозвитку та торгівлі

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

 

ЧИТАЙ ТАКОЖ
powered by lun.ua
ПУБЛІКАЦІЇ
Олександра Бровко, для Європейської правди

СОТ – 20 років: як рухатиметься далі найбільша торговельна організація

Може скластися враження, що у сфері міжнародної торгівлі справи йдуть як ніколи добре та жодні виклики СОТ не страшні. На жаль, це не зовсім так. Доволі серйозним викликом для багатосторонньої системи торгівлі є стрімке збільшення кількості угод про вільну торгівлю. Ширились чутки, що зі створенням ЗВТ між ЄС та США потреба у СОТ відпаде.

Катерина Сідаш, УІМП; Любов Жизномірська, St. Mary's University

Вибори в Канаді та Україна: чи зміниться "антипутінський" уряд Харпера?

19 жовтня в Канаді відбудуться вибори. Нинішній уряд критикують за жорстку антипутінську позицію, побоюючись, що це може зашкодити Канаді. Саме Стівен Харпер на G20 при зустрічі з Путіним сказав відому фразу: "Все, що вам варто зробити, це забратись геть з України". Тепер влада може змінитися...

Катерина Онул, World Bank Group

Як непродумана дерегуляція поставила під загрозу український агроекспорт

Будь-яка країна світу, до якої Україна експортує харчові продукти, може відмовитися від такого експорту через відсутність гарантій з боку держави, що українські продукти є безпечними. А відсутність державного контролю для світу дорівнює відсутності гарантій...

Наталія Микольська, торговий представник України

Спад експорту товарів до ЄС: об’єктивно і відверто

Зрозуміло, що Україна недостатньо просуває інтереси українських виробників на зовнішніх ринках. Не всі питання потребують значних фінансових ресурсів, а часто йдеться про визначення і зміну пріоритетів, перегрупування ресурсів тощо.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter