Новини

Жайворонок В. В. Антологія знаків української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Наук. думка, 2018. — 760 с.

Антологія включає розміщену в абетковому порядку українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольк¬лорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, «Слова о полку Ігоревім» та ін.

20–27 серпня 2018 р. в столиці Сербії Белграді працював XVІ Міжнародний з’їзд славістів. За кількістю учасників він перевершив попередні з’їзди: з 43 країн приїхало понад 1000 делегатів. Українська делегація налічувала 30 науковців з інститутів НАН України та університетів Києва, Львова, Чернівців, Черкас. З’їзд було присвячено видатному сербському мовознавцеві Александрові Беличу, а також 200-річчю виходу першого «Сербського словника», що його впорядкував Вук Караджич.

Відкриття з’їзду відбулося в «Залі героїв» філологічного факультету Белградського університету. У церемонії взяли участь представники уряду Республіки Сербія, Сербської академії наук і мистецтв, Міжнародного комітету славістів, духовенства, інші офіційні особи. У своїй резиденції учасників з’їзду прийняв Президент Сербії Александар Вучич. У вітальних промовах наголошувалося на важливій ролі гуманітарних наук у сучасному світі, зокрема славістики в зміцненні наукових і культурних зв’язків між слов’янськими народами.

30 серпня 2018 року на 79-му році життя перестало битися серце Ніни Федорівни Клименко — видатного українського мовознавця, фахівця з української та інших слов’янських мов, визначного еллініста, багаторічної працівниці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, члена-кореспондента НАН України.

Становлення Ніни Федорівни як науковиці, найплідніший період її творчого життя минули в стінах нашої установи. Тут у 1964–1967 рр. вона навчалася в аспірантурі, у 1967–1987 рр. працювала молодшою, згодом старшою науковою співробітницею відділу структурно-математичної лінгвістики, у 1987–2004 рр. завідувала цим відділом, у 2004–2010 рр. працювала у цьому ж відділі на посаді провідного наукового співробітника.

Українська національна комісія з питань правопису, створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 416, пропонує увазі громадськості проект нової редакції Українського правопису, розроблений на основі української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.

Правописна комісія виходила з розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення.

25–28 червня 2018 року в Києві працював Дев’ятий Міжнародний конгрес україністів. Організаторами заходу виступили НАН України та Міжнародна асоціація україністів, яка об’єднує науковців, що вивчають історію України, мову та культуру українського народу. Учасники конгресу — понад 500 вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема з Польщі, Білорусі, Канади, Молдови, Великої Британії, Словаччини, Росії, Сербії, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Італії, Австрії, Канади, США та інших країн.

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України оголошує прийом до аспірантури на здобуття ступеня доктора філософії на 2018–2021 навчальні роки з відривом та без відриву від виробництва за науковою спеціальністю 035 Філологія. До аспірантури на конкурсній основі приймаються особи, які мають повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста. Підготовка в аспірантурі Інституту здійснюється за державним замовленням (за рахунок коштів державного бюджету України) та понад державне замовлення — на умовах контракту (за рахунок коштів юридичних і фізичних осіб). Документи із заявами до аспірантури приймаємо до 10 вересня 2018 р. Початок навчання в аспірантурі — 1 листопада 2018 року. Термін навчання — 4 роки. Телефони для довідок: (044) 278-71-82, 093-931-33-61.

На засіданні вченої ради з науковою доповіддю «Мовно-інформаційний простір сучасної України та українське законодавство: соціолінгвістичний вимір» виступила в. о. завідувача відділу мов України кандидат філологічних наук Оксана Михальчук.

Доповідачка зазначила, що нинішня мовна ситуація в Україні й необхідність законодавчого врегулювання мовно-інформаційних відносин ставлять перед соціолінгвістикою низку нагальних завдань. Серед них — осмислити основні параметри мовно-інформаційного простору, виявити їх особливості з огляду на етномовну структуру українського суспільства, спрогнозувати вплив мовно-інформаційного простору на мовну свідомість, екологію мови та безпеку суспільства загалом.