(Translated by https://www.hiragana.jp/)
Ласло Дежев — Вікіпедія Перейти до вмісту

Ласло Дежев

Матеріал з Вікіпедія
Ласло Дежев
Dezső Lászlóмад.
Фото хыбить
Познатый як слависта, педагог, зглядователь Угорской Руси
Горожанство Мадярьско
Уроджѣня октобра 26., 1927(1927-10-26)
Будьи, Мадярске кральовство
Упокоеня авґуста 16., 2016 (88 р.)
Падуа, Италия
Научна робота
Сферы наук славистика, лингвистика, лексикография
Ученый ступень доктор филологичных наук, 1972
Alma mater Будапештска универзита
Узнаня
Членство в Мадярска Академия Наук[1]
***

VIAF:97771548; GND:172042135; LCCN:n81072689;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Ласло Дежев, мад. Dezső László, *26. октобер 1927, Будьи Будапештска область (днесь жупа Пешт), Мадярске кральовство – †16. август 2016 Падуа, Италия — мадярскый языкознатель, доктор филологичных наук з 1972, професор з 1975.[2][1]

Закончив Будапештску универзиту (1952)[3] зоз фахом преподавателя русского, мадярского и англицкого языка, а в том фаху працовав пять рокы в Инштитутѣ чужоземных языкох, пак в библиотецѣ Будапештской универзиты, а од року 1964 — в Инштитутѣ языкознаня Мадярской Академии Наук.[2]

В роках 1975–1985 быв професором Дебреценской универзиты, а од року 1988 позваный до Падуанской универзиты.[4] Найпродуктивнѣйшым периодом быв дебреценскый, а в Падуи по одходѣ до пензии зостав жити до конця живота.[2]

Ласло Дежев автор понад 200 научных робот, з котрых 17 монографии (3 в сполуавторствѣ).[2] Важнѣйшы роботы, дотычны Угорской Руси, суть:[3]

  1. Памятники деловой письменности Закарпатья XVIII ст. Будапешт, 1965
  2. Очерки по истории закарпатских говоров. Будапешт, 1967
  3. Украинский памятник середины XVI ст. Няговские поучения. Словарь и анализ. Дебрецен, 1985
  4. А XVI–XVIII századok kárpatalja ukrán nyelvműemlék magyar jövevényszavai. Budapest, 1989
  5. Деловая письменность русинов в XVI–XVIII веках. Словарь, анализ, тексты. Ниредьгаза, 1996.

Переважно занимав ся литературныма памятниками XVIXVIII. стороча з Угорской Руси (доба, коли формовав ся русинскый язык), з котрых складовав и словникы.[4]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Dezső László (1928-2016). MTA Nyelvtudományi Intézet. 2016.08.29. http://www.nytud.hu/archiv/dezso_laszlo.html. [перевірено 30.10.2022]. мад.
  • Paul Robert Magocsi. Dezső, László. in Paul Robert Magocsi, Ivan Pop. //Encyclopedia of Rusyn History and Culture (Revised and expanded ed.). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press, 2005. p. 91. doi:10.3138/9781442674431. ISBN 0-8020-3566-3. англ.
  • Єлизавета Барань. Ласло Деже — дослідник української діалектології. Studia Slavica Hung. 61/2 (2016). pp. 387–396. doi:10.1556/060.2016.61.2.10. укр.
  • Ісаєвич Я. Д.. ДЕЖЕ Ласло. // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.. Т. 2: Г-Д. Київ: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл... http://www.history.org.ua/?termin=Dezhe_Laslo. [перевірено 29.10.2022]. укр.
  1. 1,0 1,1 Dezső László (1928-2016)
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Єлизавета Барань
  3. 3,0 3,1 Ісаєвич Я. Д.
  4. 4,0 4,1 Paul Robert Magocsi