(Translated by https://www.hiragana.jp/)
СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ВІКА́РІЙ
, я, ч.
1
.
рел.-церк.
У православній, католицькій, протестантських церквах – заступник єпископа, що очолює вікаріат
.
Раз літом пройшла чутка, що по парафіях буде їздити архієрей, вікарій митрополита
(І. Нечуй-Левицький)
;
У день свята Благовіщення Пресвятої Богородиці вікарій Львівської єпархії звершив Божественну літургію у храмовому комплексі на честь прп. Сергія Радонезького у Києві
(з газ.)
.
2
.
іст.
Правитель адміністративного округу в Римській імперії
.
Вікарій призначався безпосередньо імператором і в межах свого діоцезу користувався повноваженнями префекта. Проте, коли в діоцезі був присутній сам префект, вікарій втрачав будь-яку владу
(з наук.-попул. літ.)
.