Селище міського типу: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Mazij (обговорення | внесок) м граматика, пунктуація |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показані 14 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 7:
До [[розвал СРСР|розвалу СРСР]] термін використовувався у країнах [[радянський блок|радянського табору]]: [[Польща|Польщі]] ([[1954]]) і [[Болгарія|Болгарії]] (1964). З [[1991]] року термін «селище міського типу» фактично продовжує використовуватися в адміністративно-територіальному поділі та діловодстві деяких пострадянських країн — [[Азербайджан]]у, [[Білорусь|Білорусі]], [[Грузія|Грузії]], [[Казахстан]]у, [[Киргизстан]]у, [[Росія|Росії]], [[Таджикистан]]у, [[Туркменістан]]у та [[Узбекистан]]у. В [[Україна|Україні]], [[Польща|Польщі]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Вірменія|Вірменії]], [[Естонія|Естонії]], [[Латвія|Латвії]], [[Литва|Литві]] та [[Молдова|Молдові]] селища міського типу скасовані, перетворені на міста, села або селища.
Станом на липень 2023 року в Україні існувало 881 селище міського типу<ref name="delo.ua">[https://delo.ua/politics/v-ukrayini-likviduvali-selishha-miskogo-tipu-shho-shhe-peredbacaje-novii-zakon-pro-naseleni-punkti-421795/ В Україні ліквідували селища міського типу: що ще передбачає новий закон про населені пункти]</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.golos.com.ua/article/323816|title=Селищ міського типу немає, але вони є. До Конституції пропонують внести зміни|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=27 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200727205200/http://www.golos.com.ua/article/323816}}</ref>. [[28 липня]] [[2023]] року було прийнято проєкт Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», згідно з яким буде ліквідовано статус «селище міського типу», а відповідні населені пункти стануть селищами, а згодом, на підставі звернення місцевої ради, статус може бути зміненим на [[село]] або [[місто]], залежно від кількості населення та панівного типу забудови<ref name="постанова про 8263">[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2984-20/conv#Text Постанова. Верховної Ради України. Про прийняття за основу проекту Закону України про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України]</ref>.
24 жовтня 2023 року
|url=http://www.golos.com.ua/files/2023/10/odv38.pdf
|title=Закон України "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України"
|date=26 жовтня 2023
|publisher=Голос України
}}</ref>, який 26 січня 2024 року набрав чинності.<ref name=":1">{{Cite web|title=26 січня набрав чинності Закон "Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України"|url=https://jurliga.ligazakon.net/news/225200_26-schnya-nabrav-chinnost-zakon-pro-poryadok-virshennya-okremikh-pitan-admnstrativno-teritoralnogo-ustroyu-ukrani|website=ЮРЛІГА|accessdate=2024-02-03}}</ref>
== Історія ==
У [[РРФСР]], на відміну від решти союзних республік (де існували тільки селища міського типу), були також категорії робітничих, дачних і курортних селищ. У цілях статистичної зіставності з іншими республіками робітничі й курортні (а з 1983 року й дачні) статистично враховувалися як селища міського типу<ref name=Adm1983>{{АТД СССР-1983|}}</ref>.
У 1930—1960-ті роки в РРФСР у селища міського типу були перетворені понад 2 тис. великих сіл. Значну роль у цьому процесі відіграв процес укрупнення колгоспів, який розпочався в 1950-ті роки<ref name="vozniknovenie">{{Статья|автор=Сушко М. Ю.|заглавие=Возникновение и развитие рабочих поселков в Саратовской области в 1950 1970-е годы|ссылка=https://cyberleninka.ru/article/n/vozniknovenie-i-razvitie-rabochih-poselkov-v-saratovskoy-oblasti-v-1950-1970-e-gody|издание=Вестник Саратовского государственного социально-экономического университета|место=[[Саратов]]|издательство=[[Саратовський соціально-економічний інститут РЕУ імені Г. В. Плеханова|Саратовский социально-экономический институт РЭУ имени Г. В. Плеханова]]|год=2011|выпуск=1|страницы=129—132|issn=1994-5094|archivedate=9 серпня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190809092842/https://cyberleninka.ru/article/n/vozniknovenie-i-razvitie-rabochih-poselkov-v-saratovskoy-oblasti-v-1950-1970-e-gody}}</ref>, а також надання статусу смт селам-райцентрам.
В УРСР 1938 року надано статус смт
Після [[приєднання Західної України до СРСР]] у 1940 році було утворено 73 смт: в Дрогобицькій — 7, Львівській — 17, Рівненській — 4, Станіславській — 25, Тарнопільській — 4 , та Волинській області — 16.<ref>[https://www.naukaprava.ru/catalog/1/127/12701/68783 Ведомости ВС СССР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210813143729/https://www.naukaprava.ru/catalog/1/127/12701/68783 |date=13 серпня 2021 }}. — 1941. — № 2 (117). — 11 января. — с. 4.</ref><br/>
1957 р. категорію с.м.т. отримали понад 125 населених пунктів (містечок) — друга за чисельністю кількість за всі радянські роки (див. [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1957—1960)]]).
У 1950-ті роки визначальними чинниками отримання населеним пунктом статусу робітничого селища були його місцерозташування, перспектива будівництва промислового підприємства поряд з даним населеним пунктом, близькість транспортних шляхів, чисельність населення. Законодавчо процес створення робітничих селищ регулювався указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1956 року.<ref>{{Відомості ВР УРСР|Назва=Положення про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і робітничих селищ Української РСР|від=30 грудня 1956 р.|ст.=163|рік=1956|№=10 (30 грудня)|стор.=265-267}}</ref><br/>До категорії робітничих селищ могли бути віднесені населені пункти, розташовані навколо [[Містоутворююче підприємство|промислових підприємств]], будов і залізничних станцій, де проживало понад 500 жителів, з яких переважну більшість працюючого населення становили робітники і службовці промислових підприємств або транспорту.
[[Робітниче селище|Робітничі селища]] проіснували в УРСР до 1965 і автоматично були переведені до категорії смт.
Рядок 38 ⟶ 39:
Органом державної влади в селищі міського типу є селищна рада народних депутатів.
9 грудня 1997 року Державний комітет статистики України видав наказ № 78, відповідно до пункту 2 якого органи державної статистики мали керуватись не
Відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» залежно від особливостей виробництва і забудови, смт може бути як міським, так і сільським населеним пунктом.<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-15#Text</ref> Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» сільська місцевість і смт віднесені до однієї категорії щодо отримання безоплатного освітлення житла.<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/879-96-п#Text</ref> Ситуація не змінилася і після прийняття Постанови Кабінету Міністрів «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», відповідно до якої втратила чинність попередня постанова. Адже в Постанови села і смт щодо безоплатного освітлення в межах 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 240 кВт·г на місяць, стоять в одній категорії.<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п#Text</ref><ref>[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]</ref> По статистиці в обліку населення смт належать до міських населених пунктів.
…У законопроекті Р. Безсмертного ([[Урядовий кур'єр]], 22 квітня 2005) відсутній поділ населених пунктів на сільські і міські.<br/> Відповідно до Постанови РНК УРСР від 18 жовтня 1940 р., Ради Міністрів УРСР від 30 березня 1960 р. і 15 грудня 1976 р. працівникам освіти, медичних і культурно-просвітницьких закладів, які мешкають в селищах міського типу (як і в селах), безкоштовно надавалося житло, опалення і освітлення. При віднесенні смт до категорії міст зазначені робітники цих пільг були б позбавлені.
Штат (і зарплатня) виконкому селищної ради більше, і + не збільшення місцевих бюджетів. Як результат це призвело до того, що у 1983 р. 36 (із 73) селищ міського типу відповідали критеріям для віднесення їх до міст районного підпорядкування, але віднесені до цієї категорії вони так і не були.
Вважається{{ким?}}, що чисельність населення є далеко недостатнім і неповним критерієм для віднесення до категорії міст поселень із кількістю жителів понад 10 тис. осіб (головним критерієм між міським населеним пунктом та сільським має бути не кількість населення, а характер поселення — аграрний тощо). Наприкінці 2008 року в [https://vsn.ua/news/bez-smt-cherez-3-dni-na-volini-zniknut-selischa-miskogo-tipu-37308 Олиці (Вол. обл.)] мешкало 3265 жителів, а у Берестечку — 1840. Крім того, динаміка оздоровлення демографічної ситуації упродовж останніх літ в Олиці помітно краща, проте [[Олика|Олику]] статусу «міста» позбавили, а Берестечка — ні. Пояснюється це тим, що коли мова зайшла про те, що [[Берестечко]] може втратити статус міста, саме згадка про нього [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченком]] містечко врятувала. Бо заступились тоді за Берестечко найвідоміші українські письменники, митці, науковці.{{Fact}}
=== Історико-географічне дослідження ===
Рядок 235 ⟶ 243:
28 липня 2023 року [[Верховна Рада України]] проголосувала за законопроєкт № 8263 «Про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою». Відповідно до цього законопроєкту, статус селища міського типу в Україні було ліквідовано; залишилися три категорії: міста, селища та села. У документі також прописано, що містом вважається населений пункт з переважно компактною забудовою, чисельність мешканців якого становить не менш як 10 тисяч, селищем — населений пункт із переважно садибною забудовою та чисельністю мешканців не менш як 5 тисяч, а селом — населений пунктом із садибною забудовою та чисельністю жителів менше 5 тисяч<ref name="постанова про 8263"/><ref name="delo.ua"/>.
24 жовтня 2023 року
== Див. також ==
* [[Список селищ міського типу України]]
== Джерела та література ==
* ''Я. В. Верменич.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Selysche_miskoho Селище міського типу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160418151852/http://history.org.ua/?termin=Selysche_miskoho |date=18 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|9|508}}
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3285-20#Text Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України (Розділ III. п. 5.). Документ 3285-IX] // [[Верховна Рада України]]. — 28.07.2023.
* [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1654%2D10 Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13 березня 1981 року N 1654-X.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/print1366267879245288 Конституція України від 28 червня 1996 року.]
Рядок 252 ⟶ 260:
{{reflist}}
== Посилання ==
* ''[[Поживанов Михайло Олександрович|Поживанов М]].'' [https://glavcom.ua/columns/pogivanov/selishcha-chi-mistechka-shcho-pravilno-i-nepravilno-zrobila-verkhovna-rada-947405.html Селища чи містечка? Що правильно і неправильно зробила Верховна Рада] // [[Главком]]. — 7 серпня 2023.
{{Населені пункти2}}
|