Брюно Дюмон
французький кінорежисер та сценарист
Брюно Дюмон (фр. Bruno Dumont, 14 березня 1958, Баєль, департамент Нор) — французький кінорежисер та сценарист[1][2].
Брюно Дюмон | |
---|---|
Bruno Dumont | |
Ім'я при народженні | Bruno Dumont |
Дата народження | 14 березня 1958 (66 років) |
Місце народження | Баєль, департамент Нор, Франція |
Громадянство | Франція |
Релігія | атеїзм |
Професія | Кінорежисер, сценарист |
Кар'єра | З 1993 |
Нагороди | премія Жана Віго (1997), Європейська кінопремія «Відкриття року» (1997), премія Британського кіноінституту (1997), Велика премія журі Каннського МКФ (1999, 2006) |
IMDb | ID 0241622 |
Брюно Дюмон у Вікісховищі |
Життєпис
ред.Викладав філософію. З 1986 знімав рекламні ролики. 1993 року дебютував короткометражним фільмом «Париж (Париж)». Загалом зняв 7 повнометражних фільмів. Фільм Брюно «Каміла Клодель, 1915» увійшов до основної конкурсної програми Берлінале 2013 року.
Творчість
ред.У більшості ролей Дюмон знімає непрофесіоналів. Серед кінорежисерів, які вплинули на нього, він називає Роберто Росселліні, Мікеланджело Антоніоні, П'єр Паоло Пазоліні, Інгмара Бергмана, Робера Брессона, Віма Вендерса, Аббаса Кіаростамі.
Фільмографія
ред.- 1993 — Париж (Париж) / Paris (Paris) , короткометражний.
- 1994 — Марі і Фредді / Marie et Freddy, короткометражний.
- 1997 — Життя Ісуса / La Vie de Jésus (премія Жана Віго, Європейська кінопремія «Відкриття року», премія Британського кіноінституту, премія ФІПРЕССІ МКФ в Чикаго, премія міжнародного журі МКФ в Сан-Паулу, спеціальна відзнака Канського МКФ в номінації «Золота камера», номінація на премію «Сезар» за найкращий дебютний фільм)
- 1999 — 1999: Людяність / L'Humanité (номінація на «Золоту пальмову гілку» Канського МКФ 1999, Велика премія журі Каннського МКФ)
- 2003 — Двадцять дев'ять пальм / Twentynine Palms (номінація на «Золотого лева» 60-го Венеціанського МКФ, номінація на найкращий фільм МКФ у Сіджес)
- 2006 — Фландрія / Flandres (номінація на «Золоту пальмову гілку» Канського МКФ, Велика премія журі Каннського МКФ 2006, спеціальний диплом журі Єреванського МКФ 2007 за найкращий фільм)
- 2009 — Хадевійк / Hadewijch
- 2011 — За межами Сатани / Hors Satan
- 2013 — Каміла Клодель, 1915 / Camille Claudel 1915
- 2014 — Малий Кенкен / P'tit Quinquin
- 2016 — Моя краля / Ma loute (номінація на кінопремію «Сезар» 2017 року у 9-ти категоріях)[3].
- 2017 — Жаннетт: Дитинство Жанни д'Арк / Jeannette, l'enfance de Jeanne d'Arc (участь у програмі Двотижневика режисерів на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі[4][5])
- 2018 — Коінкоін та прибульці / Coincoin et les z'inhumains
- 2019 — Жанна / Jeanne
Визнання
ред.Номінант та лауреат декількох престижних премій.
Примітки
ред.- ↑ Bruno Dumont's Bodies by Darren Hughes // Senses of cinema, 2012 (англ.)
- ↑ bruno dumont // Kinok, 2003] (фр.)
- ↑ Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр) . 25.01.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25.01.2017.
- ↑ Fortnight 2017: The 49th Directors' Fortnight Selection. Quinzaine des Réalisateurs. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 24 травня 2017. (англ.)
- ↑ Elsa Keslassy (19 квітня 2016). Cannes: Juliette Binoche-Gerard Depardieu Drama to Kick Off Directors Fortnight. Variety. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 24 травня 2017. (фр.)
Посилання
ред.- Бруно Дюмон на сайті IMDb (англ.)
Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |