Перегляд вихідного коду сторінки Каппадокія

{{Об'єкт Світової спадщини
 | назва               = [[Національний парк Гьореме|Національний парк Ґьореме]]<br/>та скелі Каппадокії
 | назва(офіційна-WHS) = ''Göreme National Park<br/>and the Rock Sites of Cappadocia''
 | зображення          = Cappadocia Aerial View Landscape.jpg
 | підпис зображення   = Панорама Каппадокії
 | країна              = {{TUR}}
 | тип                 = Змішаний
 | критерії            = i, iii, v, vii
 | ID                  = 357
 | регіон ЮНЕСКО       = Європа і Північна Америка
 | рік                 = 1985
 | внесено зміни       = 
 | під загрозою        = 
 | карта розташування  = 
 | підпис карти        = 
 | lat_NS = N |lat_deg = |lat_min = |lat_sec =
 | lon_EW = E |lon_deg = |lon_min = |lon_sec =
 | region              = 
 | CoordScale          = 
}}
'''Каппадокія''' ({{lang-fa|کاپادوکیه}}&nbsp;— Katpatuka, «країна чудових коней», {{lang-grc|Καππαδοκία}}, {{lang-la|Cappadocia}}, {{lang-it|Ponto Polemoniaco}}, {{lang-tr|Kapadokya}})&nbsp;— історико-географічний регіон і колишня стародавня держава на північному сході [[Мала Азія|Малої Азії]].

[[File:Скелі-перібаджалари в межах Національного Парку Гьореме, в Каппадокії.jpg|thumb|Скелі-перібаджалари в межах Національного Парку Гьореме, в Каппадокії]]

== Ландшафт Каппадокії. Походження ==

Каппадокія — акумулятивно-денудаційна рівнина епігеосинклінальних поясів<ref>Физическая география материков и океанов: Учеб.Ф 51 для геогр. спец. ун-тов/Ю.Г. Ермаков, Г.М. Игнатьев, Л. И. Куракова и др.; Под общей ред. А.М. Рябчикова. - М.: Высш. шк., 1988.</ref>. Відома своїми долинами та скелями-[[перібаджалари]].

Сучасний ландшафт Каппадокії почав формуватися в альпійську епоху горотворення. З’явилися [[Понтійські гори]] (північ Туреччини) та [[Тавр]] (південь Туреччини). Між названими гірськими системами шляхом трапового магматизму сформувалося Анатолійське плоскогір’я. Площинні виливи магми ще більше підійняли територію над рівнем моря, що надалі посилило екзогенні процеси. В площинному магматизмі все ж таки були сформовані осередки  –  стратовулкани [[Ерджіяс]], [[Гасандаг]], Меленіз. Результатом роботи всіх вулканів  –  стратовулканів та площинного магматизму  –  стала поява вулканічного туфу та осередків базальту<ref>{{cite web | url = http://cappadocia-elenatruva.ru/istoriya-kappadokii.html | title = История Каппадокии | author = ELENATRUVA | date = 11.09.2010 | accessdate =  | language = рос. | archive-date = 12 січня 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210112043216/http://cappadocia-elenatruva.ru/istoriya-kappadokii.html }}</ref>.

З часом розпочалося руйнування продуктів вулканічних вивержень. Руйнування туфів продовжив [[діагенез]]. Новоутворені породи зазнали впливу фізичного, хімічного, біологічного вивітрювання, вітрової та водної ерозії. Так утворилася сучасна акумулятивно-денудаційна рівнина епігеосинклінальних поясів. 

Скелі-перібаджалари Каппадокії стали продуктом вторинної денудації акумулятивно-денудаційної рівнини. Вони є залишками осередків більш твердої породи серед менш твердих. Скелі-останці мають вигляд “камінів фей”, хаток, стовпів, колон, фалосів, конусів, готичних храмів та замків.

Особлива форма останців-[[перібаджалари]] –  результат роботи вітрової ерозії у першу чергу. Вітер підіймає крупнодисперсний пил та ганяє його навколо скель. Маленькі  піщинки стають жорстким абразивним матеріалом, який обточує скелі на кшталт токарного верстата.

Останці-стовпи, які прикриті пласкими “капелюшками”, завдячують своїй колоноподібній формі та розмірам саме їм. Під лінзою з більш щільної породи, процес руйнування сповільнений. Бо там, де лінзи відсутні, утворилися скелі-останці у вигляді конусів.
== Історія ==

У VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. Каппадокія належала [[Мідія|Мідії]], згодом&nbsp;— увійшла до складу [[Персія|Персії]]. Після розгрому [[Дарій III|Дарія III]] [[Александр Македонський|Александром Македонським]] місцевий сатрап [[Аріарат I|Аріарат]] оголосив себе незалежним царем. Столицею держави стало місто Гізіура.

У 322&nbsp;р. до н.&nbsp;е. каппадокійці зазнали поразки від війська діадоха [[Евмен з Кардії|Евмена]]. Аріарат I потрапив у полон і був страчений. Небіж загиблого втік до Вірменії. У 302&nbsp;р. до н.&nbsp;е. він повернувся, завдав поразки македонцям на чолі з Амінтою і коронувався під іменем [[Аріарат II|Аріарата II]]. Певний час каппадокійські володарі змушені були визнавати зверхність сусіднього [[Понтійське царство|Понтійського царства]], але у 255 до н.&nbsp;е. стали цілком незалежними.

Після [[Мітридатові війни|Мітридатових війн]] держава потрапила під контроль римлян, які поступово позбавили її атрибутів незалежності. У 17 р. царя [[Архелай (цар Каппадокії)|Архелая]] викликали до [[Рим]]а і вбили, після чого країна була перетворена на римську провінцію.

[[Файл:Roman Empire - Cappadocia (125 AD).svg|міні|праворуч|200пкс|Каппадокія в складі [[Римська імперія|Римської імперії]]]]

Каппадокія відома численними родовищами корисних копалин і сталими традиціями печерних поселень.

== Пам'ятки та туризм ==
Каппадокія є одним з туристичних центрів [[Туреччина|Туреччини]]. Це пов'язано з наявністю унікальних пам'яток, створених як силами природи, так і руками людини.

Основні групи пам'яток провінції:

* Вулканічні ландшафти — скелі та останці химерних обрисів, створені в процесі [[вивітрювання]].
* Печерні та підземні міста — поселення, вирубані в м'яких породах скель або під землею.
* [[Каньйон|Каньйони]] — поєднують в собі специфічні фігури вивітрювання і, нерідко, печерні поселення.
* Велика частина пам'яток Каппадокії розташована в окрузі міста Ургюп. Тут знаходяться Гереме, Зельве, Чавушин, Учхісар та інші музеї просто неба.
* Мандрівників з різних країн, притягують польоти на повітряних кулях в Кападокії. Неабиякі природні умови та ландшафти відкриваються очам гостей безпосередньо в небі. Розвага не унікальна, але масштаби вражають - в повітря одночасно здіймаються сотні різнокольорових куль.
* У Каппадокії регулярно проводяться культурні та історичні заходи, включаючи фестивалі, виставки та концерти, де туристи можуть поринути у місцеву культуру та традиції.
* Регіон Каппадокії також відомий своїми виноробними традиціями. Туристи можуть відвідати виноробні, потрапити на дегустацію місцевих вин та дізнатися більше про процес виробництва вина у цьому регіоні.

Туристичний сервіс в Каппадокії налагоджений на рівні основних курортів Туреччини. Є готелі всіх видів, від будинків садибного типу до специфічних печерних готелів. Транспортне сполучення — автомобільне, на автобусах або маршрутках, дозволяє дістатися до основних визначних пам'яток. Туристичні офіси різних компаній розташовуються у всіх містах, надаючи послуги гідів і всілякі екскурсії по провінції.

== Царі Каппадокії<ref>{{Cite web|title=Что можно увидеть в Каппадокии? {{!}} Туроператор Орион-Интур|url=https://orion-intour.com/articles/chto-mozhno-uvidet-posetiv-kappadokiyu/|website=Что можно увидеть в Каппадокии?  {{!}} Туроператор Орион-Интур|accessdate=2023-10-25|language=ru}}</ref> ==

=== [[Династія Аріаратідів]] ===
* [[Аріарат I]]&nbsp;— 331&nbsp;— 322 до н.&nbsp;е.
* [[Аріарат II]]&nbsp;— 301&nbsp;— 280 до н.&nbsp;е.
* [[Аріарамн]] (Аріамн II)&nbsp;— 280&nbsp;— 250 до н.&nbsp;е.
* [[Аріарат III]]&nbsp;— 250&nbsp;— 220 до н.&nbsp;е.
* [[Аріарат IV Евсеб]]&nbsp;— 220&nbsp;— 163 до н.&nbsp;е.
* [[Аріарат V Філопатр]]&nbsp;— 163&nbsp;— 130 до н.&nbsp;е.
* [[Ороферн Нікіфор]]&nbsp;— 160 −156 до н.&nbsp;е.
* [[Ніса Понтійська|Ніса]]&nbsp;— 130—129 до н.&nbsp;е. (вдова Аріарата V)
* [[Аріарат VI Епіфан Філопатр]]&nbsp;— 130&nbsp;— 116 до н.&nbsp;е.
* [[Аріарат VII]]&nbsp;— 116&nbsp;— 101 до н.&nbsp;е.
* [[Аріарат VIII]], син [[Мітридат VI Евпатор (цар Понту)|Мітридата VI]] Понтійського,&nbsp;— 101&nbsp;— 86 до н.&nbsp;е., з перервами
* [[Гордій (регент Каппадокії)|Гордій]]&nbsp;— 101-96 г. до н.&nbsp;е.&nbsp;— регент

== [[Династія Мітрідатідів]] ==
* [[Аріарат IX]]&nbsp;— 96&nbsp;— 95 до н.&nbsp;е.

=== [[Династія Аріобарзанідів]] ===
* [[Аріобарзан I Філоромей]]&nbsp;— 95&nbsp;— 62 до н.&nbsp;е.
* [[Аріобарзан II Філопатор]]&nbsp;— 62&nbsp;— 52 до н.&nbsp;е.
* [[Аріобарзан III Евсеб]]&nbsp;— 52&nbsp;— 42 до н.&nbsp;е.
* [[Аріарат X]]&nbsp;— 42&nbsp;— 36 до н.&nbsp;е.

=== Династія Архелаїв ===
* [[Архелай (цар Каппадокії)|Архелай]]&nbsp;— 36 р. до н.&nbsp;е.&nbsp;— 17 р.

== Під захистом ЮНЕСКО ==
Зараз Каппадокією називають місцевість на території сучасної [[Туреччина|турецької]] провінції [[Невшехір (провінція)|Невшехір]] із надзвичайно цікавим ландшафтом вулканічного походження, обширними [[Печерні поселення Каппадокії|печерними монастирями і підземними містами]], що ведуть свою історію з часів ранніх християн. З 1985 року включена до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини]] [[ЮНЕСКО]].
== Див. також ==
* [[Дерінкую]]&nbsp;— найбільша підземна споруда в Каппадокії.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==

{{Провінції Риму}}
{{Світова спадщина в Туреччині}}

[[Категорія:Краї Туреччини]]
[[Категорія:Каппадокія|*]]
[[Категорія:Каппадокія (античність)|*]]
[[Категорія:Стародавня Туреччина]]
[[Категорія:Невшехір (провінція)]]
[[Категорія:Національний парк Гьореме]]
[[Категорія:Долина Голубів]]
[[Категорія:Учісар]]
[[Категорія:Гьореме]]
[[Категорія:Ландшафти Туреччини]]