Перегляд вихідного коду сторінки Латинська Америка

{{Картка:Регіон світу
| Назва = Латинська Америка
| Мапа = Map-Latin America2.png
| Розмір_мапи = 200
| Площа = 21 069 501
| Населення = 560 287 688
| Число_країн = 33
| Число_територій = 4
| ВВП = (по курсу обміну) <br /> 2,26 трлн. USD <br /> (по ППС) <br /> 1,5 трлн. USD
| Мови = [[Іспанська мова|Іспанська]], [[Португальська мова|Португальська]], [[Французька мова|Французька]], [[Кечуа (мова)|Кечуа]], [[Аймара]], [[Науатль]], [[маянські мови|мови Майя]], [[Гуарані (мова)|Гуарані]], [[Італійська мова|Італійська]], [[Англійська мова|Англійська]], [[Валлійська мова|Валлійська]], [[Нідерландська мова|Нідерландська]]
| Часові_зони = від UTC -3:00 ([[Бразилія]]) до UTC -8:00 ([[Мексика]])
| Найбільші_міста = [[Мехіко]], [[Сан-Паулу]], [[Буенос-Айрес]], [[Ріо-де-Жанейро]], [[Ліма]], [[Богота]], [[Сантьяго]], [[Каракас]]
}}

'''Лати́нська''' '''Аме́рика'''&nbsp;— регіон [[Америка|Америки]], де [[романські мови]]&nbsp;— тобто мови, що походять від [[латинська мова|латинської мови]]&nbsp;— [[офіційна мова|офіційні]] або найважливіші мови спілкування. Інші лінгвістичні області Америки за своїми державними мовами європейського походження&nbsp;— [[Англо-Америка|США]], де переважає [[англійська мова]], і [[Голландська мова|нідерландськомовні]] [[Суринам]], [[Кюрасао]], [[Сінт-Мартен]], [[Аруба]], а також [[Нідерландські Карибські острови|Бонайре, Саба і Сінт-Естатіус]]. [[Гренландія]], яка з політичної точки зору пов'язана з Данією і де поширена [[данська мова]], часто розглядається як частина [[Європа|Європи]], попри те, що географічно це частина [[Північна Америка|Північної Америки]].

Визначення поняття «Латинська Америка» дещо змінюється. З соціо-політичної перспективи, Латинська Америка загалом включає території Америки, де переважають іспанська або португальська мови: [[Мексика]] і більшість [[Центральна Америка|Центральної Америки]], [[Південна Америка]] і [[Вест-Індія]] (або Карибський регіон). У такому розумінні це синонім поняття [[Іберо-Америка]]. Території, де поширені інші романські мови, наприклад [[французька мова|французька]] ([[Канада|канадська]] провінція [[Квебек (провінція)|Квебек]]) або креольські (похідні) мови, часто не розглядаються як частини Латинської Америки, попри французьке походження поняття. Іноді, особливо в [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах]], термін «Латинська Америка» використовується для посилання на всю частину Америки на південь від США, зокрема такі країни як [[Беліз]], [[Гаяна]], [[Ямайка]], [[Барбадос]] і [[Суринам]], де переважають не романські мови. З другого боку, особливо в Бразилії, цей термін посилається винятково на іспанськомовні країни цієї області.

Геополітично, Латинська Америка поділяється на 33 незалежних держави і декілька залежних територій. [[Бразилія]]&nbsp;— безумовно найбільша країна Латинської Америки, як за площею, так і за населенням. Її державна мова, [[Португальська мова|португальська]], відокремлює її від інших латиноамериканських країн, у переважній більшості з яких державна мова&nbsp;— [[іспанська мова|іспанська]].

== Етимологія ==

Назва «Латинська Америка» була введена французьким імператором [[Наполеон III|Наполеоном III]] як політичний термін; він розглядав Латинську Америку та [[Індокитай]] як території, на які [[Франція]] намагалася поширити свій вплив протягом його правління. Цей термін допоміг йому підкріпити вимоги до вказаних територій та повинен був включати ті частини Америки, у яких розмовляють романськими мовами, тобто території населені вихідцями з [[Іберійський півострів|Іберійського півострова]] та Франції протягом [[XV століття|XV]]&nbsp;— [[XVI століття|XVI]] століть.

У Сполучених Штатах термін не використовувався до 1890-х, а став поширеним тільки на початку XX століття. До того частіше використовувався термін «Іспанська Америка».
 
Термін Латинська Америка зараз вказує на регіон, об'єднаний наднаціональними культурними інтересами. Багато людей в Латинській Америці говорять не романськими, а індіанськими мовами або мовами, принесеними іммігрантами. Цей регіон являє собою суміш романських культур з індіанськими та африканськими, що значно відрізняє його від європейських культур романського походження.

[[Квебек (провінція)|Квебек]], інша французькомовна область в [[Канада|Канаді]], як і деякі райони Сполучених Штатів, де превалюють романські мови, традиційно не включають до Латинської Америки в її соціополітичному значенні, здебільш через те, що ці території не існують як окремі держави, також як і через їхню віддаленість. [[Французька Гвіана]], проте, часто включається, попри її залежність від Франції.

Як згадано вище, термін «Латинська Америка» іноді використовується, щоб послатися на нації, які були колись колоніями Іспанії і Португалії, двох держав, розташованих на Іберійському півострові. [[Організація Іберо-Американських країн]] (OEI) поширює це визначення також на самі [[Іспанія|Іспанію]] і [[Португалія|Португалію]] (які часто називають ''батьківщиною Латинської Америки'') як на країни-члени, крім їхніх колишніх колоній у Америці.

== Після Першої світової війни ==

Перша світова війна безпосередньо не зачепила країн Латинської Америки, проте мала для їхнього розвитку суттєві наслідки. Зростання споживання сільськогосподарської продукції і сировини у воюючих державах призвело до зростання цін на дану продукцію. Це збільшило прибутки латиноамериканських країн, що були використані для розвитку промисловості. У країнах формувалися національний капітал і робітничий клас, які на повну силу заявили про свої права. Тим самим на невирішене аграрне питання накладались проблеми, притаманні промислово розвиненим країнам. Війна призвела також до згортання капіталовкладень європейських держав, чим відразу скористалися США.

== Політичний поділ ==
Звичайно до Латинської Америки входять такі держави та території:

{| class="wikitable" style="width:65%"
! width="60%" colspan="2"| [[Країна|Країни]] || width="20" | [[Залежні території|Території]] [[Франція|Франції]] || width="20%" | [[Залежні території|Території]] [[Сполучені Штати Америки|США]]
|-
|
* {{flagcountry|Аргентина}}
* {{flagcountry|Беліз}}
* {{flagcountry|Болівія}}
* {{flagcountry|Бразилія}}
* {{flagcountry|Чилі}}
* {{flagcountry|Колумбія}}
* {{flagcountry|Коста-Рика}}
* {{flagcountry|Куба}}
* {{flagcountry|Домініканська Республіка}}
* {{flagcountry|Еквадор}}
* {{flagcountry|Сальвадор}}
||
* {{flagcountry|Гватемала}}
* {{flagcountry|Гаїті}}
* {{flagcountry|Гондурас}}
* {{flagcountry|Мексика}}
* {{flagcountry|Нікарагуа}}
* {{flagcountry|Панама}}
* {{flagcountry|Парагвай}}
* {{flagcountry|Перу}}
* {{flagcountry|Уругвай}}
* {{flagcountry|Венесуела}}
||
* {{flagcountry|Французька Гвіана}}
* {{flagcountry|Гваделупа}}
* {{flagcountry|Мартиніка}}
||
* {{flagcountry|Пуерто-Рико}}
|}
{{clr}}
Крім того, до цього списку також інколи включають [[Беліз]], [[Фолклендські острови]], [[Гаяна|Гаяну]], і [[Суринам]], але вони культурно та лінгвістично відрізняються від решти Латинської Америки. Вони підтримують [[Економічна географія|економічні]] зв'язки з сусідніми країнами і групуються [[Організація об'єднаних націй|Організацією об'єднаних націй]] до [[субрегіон]]ів ([[Південна Америка|Південна]] і [[Північна Америка (регіон)|Північна Америка]]), як і решта Латинської Америки. Проте всі, окрім Суринаму,&nbsp;— також об'єкти [[Територіальні вимоги|територіальних вимог]] їхніх латиноамериканських сусідів.

=== Найбільші міста ===

{| class="wikitable sortable"
|-
! Місто<ref name="brookingsgdp">{{cite web |url=https://www.brookings.edu/research/global-metro-monitor/ |title=Global Metro Monitor 2014 |publisher=[[Brookings Institution]] |accessdate=22 січня 2015 |archive-date=7 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190107040203/https://www.brookings.edu/research/global-metro-monitor/ }}</ref>!! Держава!! Населення у 2017 !! 2014 [[GDP]] (PPP $млн [[USD]]) !! 2014 GDP на душу ([[USD]])
|-
||[[Мехіко]] || {{flagcountry|Mexico}} || 23655355 || $403561 || $19239
|-
||[[Сан-Паулу]] || {{flagcountry|Brazil}} || 23467354 || '''$430510''' || $20650
|-
||[[Буенос-Айрес]] || {{flagcountry|Argentina}} || 15564354 || $315885 || $23606
|-
||[[Ріо-де-Жанейро]] || {{flagcountry|Brazil}} || 14440345|| $176630 || $14176
|-
||[[Богота]] || {{flagcountry|Colombia}} || 9900800 || $159150 || $17497
|-
||[[Ліма]] || {{flagcountry|Peru}} || 9752000 || $176447 || $16530
|-
||[[Сантьяго]] || {{flagcountry|Chile}} || 7164400 || $171436 || $23290
|-
||[[Белу-Оризонті]] || {{flagcountry|Brazil}} || 6145800 || $95686 ||  $17635
|-
||[[Гвадалахара (Мексика)|Гвадалахара]]||{{flagcountry|Mexico}} || 4687700 || $80656 || $17206
|-
||[[Монтеррей]] || {{flagcountry|Mexico}} || 4344200 || $122896 || '''$28290'''
|}
<gallery>
Polanco Skyline Mexico City DF.jpg|[[Мехіко]]
MarginalPinheiros.jpg|[[Сан-Паулу]]
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==

* [http://www.iadb.org/en/topics/education/education-initiative-in-latin-america,6887.html IDB Education Initiative] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171113141600/http://www.iadb.org/en/topics/education/education-initiative-in-latin-america,6887.html |date=13 листопада 2017 }}
* [http://www1.lanic.utexas.edu/ Latin American Network Information Center] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071224222810/http://lanic.utexas.edu/ |date=24 грудня 2007 }}
* [http://ladb.unm.edu/ Latin America Data Base] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190719054102/http://ladb.unm.edu/ |date=19 липня 2019 }}
* [http://www.wola.org/ Washington Office on Latin America] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210116125035/https://www.wola.org/ |date=16 січня 2021 }}
* [http://www.coha.org/ Council on Hemispheric Affairs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081126225215/http://www.coha.org/2008/08/after-the-lease-on-the-ecuadorian-military-base-at-manta-expires-where-will-the-us-turn-next/ |date=26 листопада 2008 }}
* [http://codigosdebarras.net/ Codigos De Barra] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150907185735/http://www.codigosdebarras.net/ |date=7 вересня 2015 }}

== Література ==
* Регіонознавство: Азія, Африка й Латинська Америка: навч. посіб. / Головченко Володимир ; Дип. акад. України при М-ві закордон. справ України.&nbsp;— К. : Дип. акад. при МЗС України, 2013.&nbsp;— 343, [7] с. : іл., портр.&nbsp;— ISBN 978-617-7037-01-8
{{Регіони світу}}


{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Регіони світу]]
[[Категорія:Сфери культурного впливу]]
[[Категорія:Регіони Америки]]
[[Категорія:Латинська Америка| ]]