Перегляд вихідного коду сторінки Лімнологія

{{Географія вертикальний |image=Crkvata_Kaneo.jpg |caption=Охридське озеро |expanded=Фізична}}
{{Озера}}
'''Лімноло́гія, озерознавство''' (від {{lang-grc|λίμνη}}&nbsp;— озеро і {{lang-grc2|λόγος}}&nbsp;— знання; {{lang-ru|лимнология}}, {{lang-en|limnology}}; {{lang-de|Limnologie f, Seekunde f}})&nbsp;— [[наука]] про поверхневі [[Континентальні водойми|водойми суходолу]] з уповільненим водообміном&nbsp;— [[Озеро|озера]], [[став]]ки, [[Водосховище|водосховища]]<ref name="УРЕО"/>. Розділ [[Гідрологія|гідрології]]. Лімнологія використовує методи [[гідрологія|гідрології]], [[метеорологія|метеорології]], [[гідробіологія|гідробіології]], [[гідрохімія|гідрохімії]], [[гідрофізика|гідрофізики]], [[геоморфологія|геоморфології]] та інші<ref name="УРЕО"/>.

== Об'єкт ==
Лімнологія вивчає комплекс взаємопов'язаних фізичних, хімічних та біологічних процесів, що протікають в озерах, форми, розміри, походження озерних западин, донні [[відклади]], фізичні та хімічні властивості води, [[гідрологічний режим]], [[рослинний світ|рослинний]] та [[тваринний світ]]<ref name="УРЕО"/>. [[Гідрологічний режим]] природних і штучних (водосховищ, ставків) водоймищ складається з окремих гідрологічних показників: температури, прозорості, кольору і хімічного складу води, товщини льоду, рівня води, глибин і рельєфу дна, течій і хвилювань на поверхні, стоку і наносів до та з озера, інших параметрів, які досліджує озерознавство<ref name="УРЕ"/>.

Лімнологія досліджує<ref name="ГЕУ"/>:
* Геологію озерних улоговин (форму, розміри, геологічну будову, походження та еволюцію).
* Гідрологічний режим водойм (коливання рівня водного дзеркала, джерела живлення, [[водний баланс]], хвилювання, течії, термічний і льодовий режими, [[Озерні відклади|донні відклади]] тощо).
* Гідрохімічний режим водойм.
* Гідробіологію водойм (життєдіяльність та взаємовідношення [[водні організми|водних організмів]]).

== Завдання ==
Завдання озерознавства: розрахунки та прогноз [[Гідрологічний режим|режиму водойм]], [[Охорона вод|охорона від забруднення.]]

== Методи ==
В озерознавстві застосовують електро-, фото- і звукометричні методи досліджень; математичний, картографічний і аерокосмічний ([[аерофотозйомка]], [[Дистанційне зондування Землі|ДЗЗ]]) метод комплексного аналізу водойм<ref name="ВРЕО"/><ref name="УРЕО"/>. Матеріали для озерознавчих досліджень отримують в результаті спеціальних експедицій, збирають на стаціонарних [[Озерна станція|озерних станціях]], в [[гідрометеорологічний центр|гідрометеорологічних обсерваторіях]]<ref name="УРЕО"/><ref name="ГЕУ"/>. В Україні такі обсерваторії було створено на [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцькому]], [[Дніпровське водосховище|Дніпровському]] і [[Каховське водосховище|Каховському водосховищах]]<ref name="УРЕО"/>. Отримані польові дані обробляють камерально в науково-дослідних закладах із застосуванням високоточного наукового обладнання. У методах сучасної лімнології математичне та гідравлічне моделювання [[Гідродинаміка|гідродинамічних]] процесів<ref name="ГЕУ"/>.

== Історія ==
Лімнологія як самостійна наука розвивається з кінця [[XIX століття]]. Засновником науки вважають швейцарського вченого [[Франсуа-Альфонс Форель|Франсуа-Альфонса Фореля]], який проводив багаторічні лімнологічні дослідження на [[Женевське озеро|Женевському озері]], результати яких вийшли окремою монографією 1904 року, вперше сформулював цілі й задачі науки, видав першу настанову зі спостереження за режимом озер [[1901 у науці|1901]] року<ref name="ГЕУ"/>. Попервах дослідження озер рухались в двох напрямках: гідролого-географічному (загальний опис, гідрометричні вимірювання окремих елементів режиму) та гідробіологічному (дослідження окремих елементів флори і фауни, спроби пошуку загальних закономірностей)<ref name="ВРЕО"/>.

Впродовж 1860-1870-х років інтенсивно досліджуються озера [[Альпи|Альп]]; 1887 року комплексно досліджуються озера штату [[Вісконсин]] у [[США]]<ref name="ВРЕО"/>. Значний внесок у розвиток лімнології зробили: англійський вчений [[Джон Меррей]] ([[Шотландія|шотландські]] озера&nbsp;— 1900—1910), американські вчені [[Едвард Азаел Бердж|Едвард Бердж]] і [[Чансі Джудей]] (вісконсинські озера&nbsp;— 1900—1915)<ref name="ГЕУ"/><ref name="ВРЕО"/>. У напрямку досліджень озерної циркуляції спричиненої вітром працювали Едвард Бердж і австрієць В. Шмідт<ref name="ВРЕО"/>. На початку XX століття на перший план вийшли питання [[риборозведення]], тому більшість лімнологічних питань розроблялось гідробіологами [[Росія|Росії]], США, [[Німеччина|Німеччини]], [[Польща|Польщі]], [[Швеція|Швеції]], [[Швейцарія|Швейцарії]]<ref name="ВРЕО"/>. Лімнологами зі Швеції ([[Ейнар Науманн]]) та Німеччини ([[Август Тінеманн]]) була розроблена озерна типологія за ступенем їхньої [[Трофність|трофності]]. Це вчення заклало основи для досліджень процесів утворення біологічної продукції, користуючись балансами окремих елементів гідрологічного режиму озер<ref name="Лебединцев"/><ref name="ВРЕО"/>. [[1922 у науці|1922]] року Тінеманн та Науманн заснували [[Міжнародне лімнологічне товариство]] ({{lang-en|International Society of Limnology}})а{{sfn|Wetzel R. G.|2001}}.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
ETH-BIB-F.-A. Forel, gestorben 1912-Dia 247-08554 cropped.tif|border|Франсуа Форель
Naumann v2.jpg|border|Ейнар Науманн
Thien_piccola.jpg|border|Август Тінеманн
Edward_Asahel_Birge1919.jpg|border|Едвард Азаель Бердж
AnuchinDN.jpg|border|Дмитро Анучин

Burkser.gif|border|Євген Бурксер
</gallery></small>

Матеріал для озерознавчих досліджень збирають на стаціонарних [[Озерна станція|озерних станціях]], в [[Гідрометеорологічна обсерваторія|гідрометеорологічних обсерваторіях]]<ref name="УРЕО"/>. Постійні озерні станції починають створюватись з кінця XIX століття. Першою такою станцією стала Почерницька на [[Почерницьке озеро|однойменному ставі]] у [[Чехія|Чехії]] [[1888 у науці|1888]] року. [[1890 у науці|1890]] року відкрита [[Пльонське озеро|Пльонська станція]] в Німеччині. Світового значення мають наукові дослідження проведені на озерних станціях Польщі ([[Вігри]]), [[Угорщина|Угорщини]] ([[Балатон]]), Німеччини ([[Пльонське озеро]]), [[Австрія|Австрії]] ([[Лунцькі озера]] в [[Тіроль|Тиролі]]), [[Данія|Данії]] ([[Фурське озеро]]), Швеції ([[Анебора]]), США (Вісконсин).

== В Росії та СРСР ==
У [[Російська імперія|Російській імперії]] М. Стабровський 1854 року відкрив [[сейші]] на [[Онезьке озеро|Онезькому озері]]<ref name="ВРЕО"/>. Експедиції А.&nbsp;П.&nbsp;Андрєєва впродовж 1857—1866 років комплексно досліджували [[Ладозьке озеро]]; В.&nbsp;І.&nbsp;Дибовського і В. Годлевського впродовж 1870-х років&nbsp;— Байкал<ref name="ВРЕО"/>{{efn|«Труды Байкальской лимнологической станции».}}.

Значний внесок у розвиток лімнології зробили російські вчені [[Анучин Дмитро Миколайович|Дмитро Анучин]] ([[Верхньоволзькі озера]]&nbsp;— 1894—1895), [[Шокальський Юлій Михайлович|Юлій Шокальський]] (Ладозьке озеро&nbsp;— 1897), [[Берг Лев Семенович|Лев Берг]] ([[Аральське море]]&nbsp;— 1899—1902, [[Іссик-Куль]]&nbsp;— 1903)<ref name="Берг1908"/>, [[Верещагін Глеб Юрійович|Глеб Верещагін]], [[Марков Євген Сергійович|Євген Марков]] ([[Севан (озеро)|Севан]]&nbsp;— 1911), В.&nbsp;Н.&nbsp;Лебедєв ([[Камчатка|камчатські]] озера&nbsp;— 1908—1909)<ref name="Лебедев"/><ref name="ГЕУ"/><ref name="ВРЕО"/>. [[1906 у науці|1906]] року [[Воєйков Олександр Іванович|Олександр Воєйков]] запропонував метод обчислення теплозапасу озер.

З 1890-х років у Росії розпочалася диференціація досліджень озер за гідрологічними, гідробіологічними та гідрохімічними напрямами, відкриваються перші [[Озерна станція|озерні станції]]. Перша озерна станція відкрилась [[1891 у науці|1891]] року на озері [[Глибоке (озеро, Московська область)|Глибокому]] під Москвою{{efn|«Труды Гидробиологической станции на Глубоком озере».}}<ref name="ВРЕО"/>. 1896 року академік [[Бородін Іван Парфенійович|Іван Бородін]] відкрив станцію на озері [[Бологовське озеро|Бологовському]]<ref name="ВРЕО"/>. 1908 року відкрилась біологічна (пізніше лімнологічна) Косинська станція в [[Косино (Росія)|Косино]] під Москвою{{efn|«Труды Лимнологической Станции в Косине».}}<ref name="ВРЕО"/>. За часів [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] процес створення озерних станцій продовжився, 1926 року було створено станцію на високогірному озері [[Севан (озеро)|Севан]] у [[Вірменія|Вірменії]]{{efn|«Труды Севанской озерной станции».}}, 1928 року&nbsp;— на озері [[Байкал]], 1931 року&nbsp;— на Онезькому озері.

1919 року в Росії було створено [[Державний гідрологічний інститут Росії|Державний гідрологічний інститут]], який централізовано й на державному рівні розпочав науково-практичне вивчення водойм країни. Численними експедиціями інституту вже за перші десятиліття були досліджені найбільші озера країни: [[Карелія|карельські]] озера (1920—1924), [[Ільмень]] (1924—1927), Ладозьке і Онезьке озера (1924—1933), Аральське (1925), Іссик-Куль (1928—1930), [[Алтайський край|алтайські]] озера (1928—1931), [[Балхаш]] (1928—1931), Байкал, [[Уральські гори|уральські]] озера<ref name="ВРЕО"/>. Соляна лабораторія АН СРСР досліджувала поклади солей в озерах [[Барабинський степ|Барабинського]] та [[Кулундинський степ|Кулундинського степів]] (1928—1935), пізніше (1936—1951) це робив [[Всесоюзний інститут галургії]]<ref name="ВРЕО"/>. У 1931—1933 роках Гідрометслужба провела комплексну «[[Лімнологічна зйомка СРСР|Лімнологічну зйомку СРСР]]», дані якої увійшли до видань [[Водний кадастр СРСР|Водного кадастру СРСР]]. У перші роки радянської влади глибоко досліджувалось питання використання [[Сапропель|сапропелевих мулів]] у якості добрив для потреб сільського господарства, при АН СРСР було створено спеціальну комісію. 1936 року було створено [[Лабораторія озерознавства АН СРСР|Лабораторію озерознавства АН СРСР]]. Проблемами озерознавства займались вчені [[Інститут рибного господарства РАН|Інституту рибного господарства АН СРСР]] та інших інститутів.

== В Україні ==
{{main|Лімнологія в Україні}}
Значний внесок у розвиток лімнології зробили українські вчені [[Бурксер Євген Самійлович|Євген Бурксер]], [[Швець Григорій Іванович|Григорій Швець]], [[Марковський Юрій Михайлович|Юрій Марковський]]<ref name="ГЕУ"/><ref name="ВРЕО"/>.

В Україні [[1936]] року на [[Дніпровське водосховище|Дніпровському водосховищі]] почала роботу перша озерна [[Дніпропетровська гідробіологічна станція]]. Пізніше гідрометеорологічні обсерваторії були створені на [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцькому]] і [[Каховське водосховище|Каховському водосховищах]]<ref name="УРЕО"/>. Провідним науковим центром з озерознавства в Україні виступає [[Інститут гідробіології НАНУ]], [[Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут]], [[Інститут гідромеханіки НАН України|Інститут гідромеханіки НАНУ]], [[Науково-дослідний інститут рибного господарства НАН України|НДІ рибного господарства]]<ref name="ГЕУ"/><ref name="УРЕО"/>. Історично лімнологи України працюють в тісних зв'язках із озерознавцями Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії, Чехії та Словаччини. Українські вчені працюють в комплексній міжнародній науковій програмі «[[Планетарні геофізичні дослідження]]»<ref name="УРЕ"/><ref name="ГЕУ"/>.

== Прикладне значення ==
Результатами досліджень користуються в організаціях та на підприємствах різних галузей економіки: [[водопостачання]], [[рибництво]], [[водний транспорт]], [[гідроенергетика]], [[зрошування]], [[добування корисних копалин]]<ref name="ГЕУ"/>. Лімнологічні дослідження важливі для оцінки екологічних наслідків [[Антропогенний вплив на природу|антропогенного впливу]] на водойми, наприклад, в результаті забирання води на зрошування, надходження забруднених стоків до водойм, теплового навантаження електростанцій на викопному паливі<ref name="ГЕУ"/>.

== Див. також ==
* [[Гідрологія]]
* [[Водосховище]]
* [[Озеро]]
* [[Список найбільших озер світу]]
* [[Список найглибших озер світу]]

== Примітки ==
{{Notelist|2|Note=

}}

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="УРЕ">[https://leksika.com.ua/10940917/ure/ozero Озеро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170425142503/http://leksika.com.ua/10940917/ure/ozero |date=25 квітня 2017 }} // {{УРЕ}}</ref>

<ref name="УРЕО">''Будкіна Л. Г.'' [https://leksika.com.ua/18200918/ure/ozeroznavstvo Озерознавство] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124234606/http://leksika.com.ua/18200918/ure/ozeroznavstvo |date=24 листопада 2016 }} // {{УРЕ}}</ref>

<ref name="ГЕУ">''[[Новиков Борис Кузьмович|Новиков Б. І.]]'' Озеро // {{ГЕУ|2|450-451}}</ref>

<ref name="ВРЕО">{{ВРЕ2|30|563-565|Озероведение|}}</ref>

<ref name="Лебединцев">{{ref-ru}} {{Стаття |автор=Лебединцев А. А. |назва=Попытка определить запасы рыбы в озере по его кислородному балансу |посилання= |archiveurl= |archivedate= |відповідальний= |видання=Из Никольского рыбоводного завода  |рік= 1908 |номер=11 |сторінки=81–111 |мова=ru |ref=Лебединцев А. А. }}</ref>

<ref name="Берг1908">{{ref-ru}} {{книга |автор=[[Берг Лев Семенович|Берг Л. С.]] |заголовок=Аральское море. Опыт физико-географической монографии |відповідальний=  |місце= {{comment|СПб|Санкт-Петербург}} |видавництво= |рік=1908 |сторінок= |ref=Берг Л. С. }}</ref>

<ref name="Лебедев">{{ref-ru}} {{книга |автор=Лебедев В. Н. |частина=Дневник гидрологических работ на Камчатке в 1908-1909 гг. |посилання частина= |заголовок=  Камчатская экспедиция Ф. П. Рябушинского. Зоологическое отделение |посилання= |рік=1916 |том= 1 |сторінок=  |сторінки= 344-432 |ref=Лебедев В. Н.  }}</ref>
}}

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга |автор =[[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Ободовський Олександр Григорович|Ободовський О. Г.]], [[Гребінь Василь Васильович|Гребінь В. В.]] та ін. |заголовок =Загальна гідрологія : Підручник |посилання = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000672%2EPDF |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво = ВПЦ «[[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет]]» |рік = 2008 |сторінок =399 |серія = |тираж = |isbn=978-966-439-016-0 |ref =Хільчевський В. К. та ін. }}

* {{ref-en}} {{книга |автор=Horne, Alexander J. |заголовок=Limnology  |посилання=  |том=  |видання= 2nd ed |відповідальний=  |місце= {{N. Y.}} |видавництво=McGraw-Hill |рік=1994 |сторінок=576 |серія= |тираж= |isbn=9780070236738 |ref= Horne A. J. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор=[[Джордж Евелін Хатчинсон|Hutchinson G. E.]] |заголовок= A treatise on limnology|посилання= |том= 1 |відповідальний=  |місце= {{N. Y.}} |видавництво= |рік=1957 |сторінок= |ref=Hutchinson G. E. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор=Wetzel R. G.  |заголовок=Limnology : Lake and River Ecosystems  |посилання=  |том=  |видання= 3rd ed |відповідальний=  |місце= {{comment|San Diego|Сан-Дієго}} |видавництво=Academic Press |рік=2001 |сторінок=1006 |серія= |тираж= |isbn=9780127447605 |ref= Wetzel R. G. }}

* {{Стаття |автор=Берг Л. С.  |назва=Современное состояние и задачи озероведения в СССР |посилання= |видання=Известия Академии наук СССР. Серия геологическая |рік=1945 |номер=1 |мова=ru |ref=Берг Л. С. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =[[Богословський Борис Борисович|Богословский Б. Б.]] |заголовок= Озероведение |посилання=  |відповідальний=  |місце= {{М.}} |видавництво= |рік=1960 |сторінок= |серія= |тираж= |isbn= |ref=Богословский Б. Б. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=[[Верещагін Глеб Юрійович|Верещагин Г. Ю.]] |заголовок=Лимнология и пути ее современного развития |відповідальний=  |місце= {{Л.}} |видавництво= |рік=1932 |сторінок= |ref= Верещагин Г. Ю. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =Зайков Б. Д. |заголовок= Очерки по озероведению |посилання=  |відповідальний=  |місце= {{Л.}} |видавництво= |рік=1955—1960 |сторінок= |серія= |тираж= |isbn= |ref=Зайков Б. Д. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =[[Китаєв Станіслав Петрович|Китаев С. П.]] |заголовок=Основы лимнологии для гидробиологов и ихтиологов |посилання=  |відповідальний=  |місце= {{comment|Петрозаводск|Петрозаводськ}} |видавництво= Петрозаводск |рік=2007 |сторінок= |ref= Китаев С. П.}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=[[Марков Євген Сергійович|Марков Е. С.]] |заголовок=О методах исследования озер. Методика лимнологии |том=1  |відповідальний=  |місце= {{comment|СПб|Санкт-Петербург}} |видавництво= |рік=1902 |сторінок= |ref=Марков Е. С. }}
* {{Стаття |автор=Муравейский С. Д. |назва=Очерки по теории и методам морфометрии озер |посилання= |видання=Вопросы географии |рік=1948 |номер=7 |мова=ru |ref=Муравейский С. Д. }}
* {{Стаття |автор=[[Россолімо Леонід Леонідович|Россолимо Л. Л.]]  |назва=Задачи и установки лимнологии как науки |посилання=  |видання=Труды Лимнологической станции в Косине |рік=1934 |номер=17 |мова=ru |ref=Россолимо Л. Л. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=[[Франсуа-Альфонс Форель|Форель Ф. А.]] |заголовок=Руководство по озероведению. Общая лимнология, пер. с нем. |посилання= |відповідальний=  |місце= {{СПб.}} |видавництво= |рік=1912 |сторінок= |ref= Форель Ф. А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =[[Вацлавас Хомскіс|Хомскис В.]] |заголовок=Динамика и термика малых озёр |посилання=  |відповідальний=  |місце= {{comment|Вильнюс|Вільнюс}} |видавництво= Минтис |рік=1969 |сторінок= |ref= Хомскис В.}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=[[Едельштейн Костянтин Костянтинович|Эдельштейн К. К.]] |заголовок=Гидрология озер и водохранилищ |посилання=  |відповідальний=  |місце= {{comment|М.|Москван}} |видавництво= Перо |рік=2014 |сторінок=400 |серія= |тираж= |isbn= |ref= Эдельштейн К. К. }}

== Посилання ==
* 

{{ac}}
{{Портали|Гідрологія|Географія|Науки про Землю}}

[[Категорія:Лімнологія| ]]
[[Категорія:Географічні науки]]