Перегляд вихідного коду сторінки Менделєєв Дмитро Іванович

{{науковець
|ім'я = 
|підпис = Дмитро Іванович Менделєєв у своєму кабінеті 1897 рік санкт-петербург
|галузь = 
|відомий через = автор [[Періодична система|періодичної таблиці хімічних елементів]]
|нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Орден Святого Олександра Невського}}{{!!}}{{Орден Білого Орла (Російська Імперія)}}{{!!}}{{Орден Святого Володимира 1 ступеня}}{{!!}}{{Орден Святого Володимира 2 ступеня}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Святої Анни 1 ступеня}}{{!!}}{{Орден Святої Анни 2 ступеня}}{{!!}}{{Орден Святого Станіслава 1 ступеня}}
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Кавалер ордена Почесного легіону}}
{{!}}-
{{!}} [[Демидівська премія]] (1862) <br/> [[Медаль Деві]] ([[1882 у науці|1882]]) <br/> [[Фарадеївська лекція]] (1889) <br/> [[Медаль Коплі]] ([[1905 у науці|1905]])
{{!)}}
|автограф = Mendelejew signature.jpg
|примітки =
}}
'''Дмитро́ Іва́нович Менделє́єв''' ({{lang-ru|Дмитрий Иванович Менделеев}}; {{ДН|8|2|1834|27|1}}, [[Тобольськ]]&nbsp;— {{ДС|2|2|1907|20|1}}, [[Санкт-Петербург]])&nbsp;— [[Росія|російський]] [[хімік]], один з авторів [[Періодична система|періодичної таблиці хімічних елементів]]. У [[1882]] році [[Лондонське королівське товариство]] присудило золоті [[Медаль Деві|медалі Деві]] з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень [[атомна вага|атомних ваг]]» спільно Менделєєву й німецькому хіміку [[Лотар Юліус Маєр|Лотару Юліусу Маєру]].

== Життєпис ==
[[Файл:Medeleeff by repin.jpg|thumb|left|200px|Дмитро Менделєєв. Портрет [[Рєпін Ілля Юхимович|І.&nbsp;Ю.&nbsp;Рєпіна]]]]

Дмитро Іванович Менделєєв народився [[8 лютого]] [[1834]] року у [[Тобольськ]]у, у родині директора місцевої гімназії. З [[1850]] року навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького педагогічного інституту, який у [[1855]] році закінчив його із золотою медаллю. Відтак його було направлено учителем гімназії спочатку до [[Сімферополь|Сімферополя]], а потім до [[Одеса|Одеси]], де він працював у [[Рішельєвський ліцей|Рішельєвському ліцеї]]. У [[1856]] році Дмитро Менделєєв відправився до [[Санкт-Петербург|Петербургу]] й захистив магістерську дисертацію за темою «Про питомі об'єми», після чого на початку [[1857]] року його було прийнято приват-доцентом на кафедру хімії [[Санкт-Петербурзький державний університет|Петербурзького університету]]. У [[1859]]–[[1861]] роках він перебував у науковому відрядженні в [[Німеччина|Німеччині]], у [[Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла|Гейдельберзькому університеті]]. У [[1860]] році Менделєєв взяв участь у роботі першого [[Міжнародний хімічний конгрес у Карлсруе|міжнародного хімічного конгресу в Карлсруе]].

[[Файл:Дмитрий Иванович Менделеев 12.jpg|thumb|250px]]

У [[1861]] році Менделєєв написав перший у Російській імперії підручник з [[органічна хімія|органічної хімії]]. Навесні [[1862]] року підручник було визнано гідним повної [[Демидівська премія|Демидівської премії]]. У [[1863]] році він отримав місце професора в Петербурзькому технологічному інституті, а в [[1866]] році&nbsp;— у [[Санкт-Петербурзький державний університет|Петербурзькому університеті]], де читав лекції з органічної, неорганічної й технічної хімії. У [[1865]] році Менделєєв захистив [[Дисертація|докторську дисертацію]] за темою «Про сполуки спирту з водою».

У [[1867]] році Менделєєв перейшов у Петербурзький університет на посаду професора хімії й повинен був читати лекції з [[неорганічна хімія|неорганічної хімії]]. Однак, на його думку, ні в Росії, ні за кордоном не було курсу загальної хімії, який можна було б рекомендувати студентам. Дмитро Іванович вирішив написати його сам.

Ця праця одержала назву «Основи хімії», і виходила протягом декількох років окремими випусками. Працюючи над другим випуском, Менделєєв зіштовхнувся зі складнощами, пов'язаними з послідовністю викладу матеріалу. Спочатку він хотів згрупувати всі описані ним елементи за [[валентність|валентностями]], але потім обрав інший метод і об'єднав їх в окремі групи, виходячи з подібності властивостей і атомної ваги. На той час вже були спроби скласти таблиці елементів. Німецький хімік Ґмелін ({{lang-de|Gmelin}}), опублікував свою таблицю в [[1843]] році. У [[1857]] році англійський хімік [[Вільям Одлінг|Одлінг]] ({{lang-en|William Odling}}) запропонував свою. Однак зв'язок груп елементів між собою залишався незрозумілим. Менделєєву вдалося знайти його, розташувавши всі елементи в порядку зростання їхньої атомної маси.

Написавши на окремих картках назви елементів з позначенням їхньої атомної маси і корінних властивостей, Менделєєв став розкладати їх у різноманітних комбінаціях, переставляючи і змінюючи місцями. Справа ускладнювалася тим, що багато елементів тоді ще не були відкриті, а атомна вага уже відомих визначена з великими похибками. Однак Дмитро Іванович незабаром виявив закономірність. У лютому [[1869]] року Менделєєв розіслав російським і закордонним хімікам надрукований на окремому аркуші «Досвід системи елементів, заснований на їхній атомній вазі і хімічній подібності».

Перший варіант [[Періодична система|періодичної таблиці]] досить сильно відрізнявся від звичної таблиці Менделєєва. Кілька елементів, як потім виявилося, були в цьому першому варіантові розміщені не за своїми місцями. Однак, зіставляючи властивості елементів, що потрапили у вертикальні стовпчики, можна було ясно бачити, що вони періодично змінюються мірою зростання атомної ваги. <!--Це було найголовніше відкриття Менделєєва.--> Незбіжність у своєму періодичному ряді Менделєєв пояснив тим, що науці відомі ще не всі хімічні елементи.

[[Файл:The Soviet Union 1969 CPA 3761 stamp (Mendeleev and Formula).jpg|thumb|250px|Поштова марка 1969 року]]

Він залишив у таблиці чотири незаповнені клітинки, але спрогнозував їхню атомну вагу і хімічну подібність. Він також виправив неточно визначені атомні маси елементів. Перший варіант таблиці Дмитро Іванович згодом відкорегував. Поряд з головними груповими елементами Менделєєв став виділяти підгрупи. Він виправив атомну вагу одинадцяти елементів і змінив місце розташування двадцятьох. У [[1871]] році періодична таблиця прийняла цілком сучасний вигляд. Однак, ніхто з відомих європейських хіміків не оцінив важливості зробленого Менделєєвим відкриття.

Ставлення до періодичного закону змінилося тільки в [[1875]] році, коли був відкритий елемент [[галій]], властивості якого збігалися з прогнозами Менделєєва. Новим тріумфом Менделєєва стало відкриття в [[1879]] році [[скандій|скандію]], а в [[1886]]&nbsp;— [[германій|германію]], властивості яких також відповідали описам Менделєєва.

[[Файл:Менделєєв у КПІ.JPG|thumb|250px|Пам'ятник Д.&nbsp;Менделєєву на території [[КПІ]]]]

У наступні роки з-під пера Менделєєва вийшло ще кілька основних праць з різних розділів хімії. Його повна наукова і літературна спадщина величезна і містить 431 роботу. Праці Менделєєва отримали широке міжнародне визнання. Він був обраний членом багатьох [[академія наук|академій наук]], іноземних [[наукове товариство|наукових товариств]]. Однак [[Російська академія наук]] на виборах [[1880]] року забалотувала його через внутрішні суперечки між «російською» та «німецькою партіями», які тоді існували в [[Російська академія наук|РАН]]<ref name="Bull">{{Стаття
 | автор    = Nenad Raos
 | рік      = 2012
 | назва    = Pan-Slavism and the Periodic System of the Elements
 | журнал   = Bull. Hist. Chem.
 | том      = 37
 | випуск   = 1
 | сторінки = 24-28
 | дата_отримання = 23.06.2012
 }}</ref>.

Пішовши в [[1890]] році у відставку, Менделєєв брав активну участь у виданні [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона]], був консультантом у пороховій лабораторії при Морському міністерстві. Провівши необхідні дослідження, усього за три роки він розробив ефективний склад [[бездимний порох|бездимного пороху]]. У [[1893]] році Менделєєв був призначений хранителем (керівником) [[Головна палата мір і ваги|Головної палати мір і ваги]].

Помер Дмитро Іванович Менделєєв у лютому [[1907]] року в [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] від [[запалення легень]].

== Науковий внесок ==

Дмитро Іванович Менделєєв&nbsp;— автор фундаментальних досліджень з [[хімія|хімії]], [[фізика|фізики]], [[метрологія|метрології]], [[метеорологія|метеорології]], [[економіка|економіки]], автор основних праць з [[повітроплавання]], [[сільське господарство|сільського господарства]], [[хімічна технологія|хімічної технології]], народної освіти та інших робіт, тісно пов'язаних з потребами розвитку продуктивних сил Російської імперії.

У [[1854]]–[[1856]] роках Дмитро Менделєєв досліджував явища [[ізоморфізм (хімія)|ізоморфізму]], що розкривають відносини між формою кристалів та хімічним складом сполук, а також залежність властивостей елементів від величини їхніх [[Атомна маса|атомних мас]]. У [[1860]] році він відкрив «[[Температура абсолютного кипіння рідин|температуру абсолютного кипіння рідин]]», або [[Критична температура|критичну температуру]]. Але [[16 грудня]] [[1860]] писав він з Гейдельберга попечителеві Санкт-Петербурзького навчального округу І.&nbsp;Д.&nbsp;Делянову, що: «… головним предметом моїх занять є [[фізична хімія]]».

У [[1859]] році він сконструював [[пікнометр]]&nbsp;— прилад для визначення [[густина|густини]] рідини. У [[1865]]–[[1887]] роках Менделєєв створив [[Гідратна теорія розчинів|гідратну теорію розчинів]], розвинув ідеї про існування [[Бертоліди|сполук змінного складу]].

Досліджуючи гази, Менделєєв знайшов у [[1874]] році загальне рівняння стану [[Ідеальний газ|ідеального газу]], що включає як частковість залежність стану газу від температури, виявлену у [[1834]] році фізиком [[Бенуа Поль Еміль Клапейрон|Б. П.&nbsp;Е.&nbsp;Клапейроном]] (рівняння Клапейрона-Менделєєва).

У [[1877]] році Менделєєв висунув гіпотезу походження [[Нафта|нафти]] з [[Карбіди|карбідів]] [[Важкі метали|важких металів]], яка, правда, на сьогодні більшістю вчених не приймається; запропонував принцип дробової перегонки при переробці нафти. У [[1880]] році він висунув ідею підземної [[Газифікація вугілля|газифікації вугілля]]. Також Менделєєв займався питаннями хімізації сільського господарства, пропагував використання [[Штучні добрива|мінеральних добрив]], зрошення посушливих земель. Спільно з І.&nbsp;М.&nbsp;Чельцовим брав у [[1890]]–[[1892]] роках участь у розробці бездимного пороху.

Дмитро Іванович Менделєєв є автором низки робіт з [[Метрологія|метрології]]: він створив точну теорію ваг, розробив найкращі конструкції [[Коромисло|коромисла]] і [[аретир]]а, запропонував найточніші прийоми зважування.

Свого часу інтереси Менделєєва були близькі до мінералогії, його колекція мінералів дбайливо зберігається і зараз у Музеї кафедри мінералогії Санкт-Петербурзького університету, а [[Друза (мінеральний агрегат)|друза]] [[Гірський кришталь|гірського кришталю]] з його столу є одним з найкращих експонатів у вітрині [[кварц]]у. Малюнок цієї друзи він помістив у перше видання «Загальної хімії» ([[1903]] рік). Студентська робота Дмитра Менделєєва була присвячена ізоморфізму в мінералах.

=== Періодичний закон ===

{{Main|Періодичний закон}}

Працюючи над працею «Основи хімії», Дмитро Іванович Менделєєв відкрив у лютому [[1869 у науці|1869]] року один з фундаментальних законів природи&nbsp;— [[періодичний закон хімічних елементів]].

[[6 березня]] [[1869]] знамениту доповідь Менделєєва «Співвідношення властивостей з атомною масою елементів» прочитав М.&nbsp;О.&nbsp;Меншуткін на засіданні [[Російське хімічне товариство|Російського хімічного товариства]]. У тому ж році це повідомлення німецькою мовою з'явилося в журналі «Zeitschrift für Chemie», а в [[1871]] році в журналі «Annalen der Chemie» була здійснена розгорнута публікація Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєва, присвячена його відкриттю&nbsp;— «{{lang-de|Die periodische Gesetzmässigkeit der Elemente}}» (Періодична закономірність хімічних елементів).

Окремі вчені в низці країн, особливо в [[Німеччина|Німеччині]], співавтором відкриття вважають [[Лотар Юліус Маєр|Лотара Маєра]]. Істотна відмінність цих систем полягає в тому, що таблиця Лотара Маєра&nbsp;— це один з варіантів класифікації відомих на той час хімічних елементів; виявлена Дмитром Менделєєвим періодичність&nbsp;— це система, яка дала розуміння закономірності, що дозволила визначити місце в ній елементів, невідомих в той час, передбачити не тільки існування, але і дати їх характеристики.

Розвиваючи в [[1869]]–[[1871]] роках ідеї періодичності, Дмитро Іванович Менделєєв увів поняття про місце елемента в періодичній системі як сукупності його властивостей у зіставленні з властивостями інших елементів. На цій основі, зокрема, спираючись на результати вивчення послідовності зміни склоутворювальних оксидів, виправив значення атомних мас 9 елементів ([[берилій|берилію]], [[індій|індію]], [[уран (елемент)|урану]] та ін.) Передбачив у [[1870]] році існування, обчислив атомні маси й описав властивості трьох ще не відкритих тоді елементів&nbsp;— «екаалюмінію» (відкритий в [[1875]] році і названий [[галій|галієм]]), «екабору» (відкритий в [[1879]] році і названий [[скандій|скандієм]]) і «екасіліцію» (відкритий в [[1885]] році і названий [[германій|германієм]]). Потім пророкував існування ще восьми елементів, у тому числі «двітеллура»&nbsp;— [[полоній|полонію]] (відкритий у [[1898]] році), «екайоду»&nbsp;— [[астат]]у (відкритий у [[1942]]–[[1943]] роках), «екамарганцю»&nbsp;— [[технецій|технецію]] (відкритий у [[1937]] році), «двімарганцю»&nbsp;— [[реній|ренію]] (відкритий у [[1925]] році), «екацезію»&nbsp;— [[францій|франція]] (відкритий у [[1939]] році).

=== Дослідження газів ===

Ця тема в наукової діяльності Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєва пов'язана, перш за все, з пошуком вченим фізичних причин періодичності. Оскільки властивості елементів перебували в періодичній залежності від атомних ваг, маси, дослідник шукав можливість пролити світло на цю проблему, з'ясовуючи причини сил тяжіння і за допомогою вивчення властивостей їхнього передавального середовища.

Концепція «[[Ефір (фізика)|світового ефіру]]» мала в [[19 століття|XIX столітті]] великий вплив на можливе рішення даної проблеми. Передбачалося, що «ефір», що заповнює [[міжпланетний простір]], є середовищем, що передає [[світло]], [[тепло]] і [[гравітація|гравітацію]]. Дослідження сильно розріджених газів представлялося можливим засобом доведення існування названої субстанції, коли властивості «звичайної» речовини вже не здатні були б приховувати властивості «ефіру».

Одна з гіпотез Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєва зводилася до того, що специфічним станом газів повітря при великому розрідженні і міг виявитися «ефір» або якийсь газ з дуже малою вагою. Дмитро Менделєєв написав на відбитку з «Основ хімії», на періодичній системі [[1871]] року: «Легше всіх ефір, в мільйони разів», а в робочому зошиті [[1874]] року вчений висловлює ще більш ясно хід думки: «При нульовому тиску у повітря є деяка щільність, це і є ефір!». Проте серед його публікацій цього часу таких певних міркувань не висловлено<ref>Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєв. Спроба хімічного розуміння світового ефіру. 1902.</ref>.

У контексті припущень, пов'язаних з поведінкою сильно розрідженого газу (інертного&nbsp;— «найлегшого хімічного елемента») в космічному просторі, Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєв спирається на відомості, отримані астрономом [[Бєлопольський Аристарх Аполлонович|А.&nbsp;А.&nbsp;Бєлопольським]]: «Інспектор Головної Палати мір і ваг, обов'язково забезпечив мене наступними результатами новітніх досліджень, у тому числі і Бєлопольського». А далі він прямо посилається на ці дані у своїх висновках. При всій гіпотетичній спрямованості вихідних передумов цих досліджень, основним і найважливішим результатом в області фізики, отриманим завдяки їм Дмитром Менделєєвим, було виведення [[рівняння стану ідеального газу]], що містить [[Газова стала|універсальну газову сталу]]. Також дуже важливим, але трохи передчасним, було запропоноване Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєвим введення термодинамічної шкали температур.

Вченим також було обрано правильний напрямок для опису властивостей реальних газів. Віріальні розкладання, використані ним, відповідають першим наближенням у відомих зараз рівняннях для реальних газів.

У розділі, що має відношення до досліджень газів і рідин, Дмитром Менделєєвим написано 54 роботи.

=== Політ на аеростаті ===
&nbsp;У зв'язку з роботами по газах Дмитро Менделєєва зацікавився питаннями метеорології та повітроплавання. 7-го серпня 1887 року Дмитро Іванович повинен був зробити спостереження повного сонячного затемнення з аеростату, що мав піднятися з Твері. Управляти аеростатом доручили досвідченому аеронавту [[Кованько Олександр Матвійович|А.&nbsp;М.&nbsp;Кованько]].

Перед самим підйомом з'ясувалося, що через недосконалість обладнання, що генерує водень, підйомна сила аеростата недостатня і двом летіти не можна. Дмитро Іванович сказав, що він полетить один, Кованько дав потрібні вказівки і покинув кошик. Аеростат піднявся вище хмар. Спостереження і експерименти виконувалися на висоті від 600 до 1000 метрів. Аеростат приземлився пролетівши від місця старту близько 70 кілометрів.<ref>{{Cite web|title=Менделеева Анна - Менделеев в жизни, скачать бесплатно книгу в формате fb2, doc, rtf, html, txt|url=https://royallib.com/book/mendeleeva_anna/mendeleev_v_gizni.html|website=royallib.com|accessdate=2020-04-27|archive-date=5 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200305142437/https://royallib.com/book/mendeleeva_anna/mendeleev_v_gizni.html}}</ref>

== Нагороди і почесні звання ==
Дмитро Менделєєв був нагороджений орденами:

* [[Орден Святого Володимира 1 ступеня]]
* [[Орден Святого Володимира 2 ступеня]]
* [[Орден Святого Олександра Невського]]
* [[Орден Білого Орла]]
* [[Орден Святої Анни 1 ступеня]]
* [[Орден Святої Анни 2 ступеня]]
* [[Орден Святого Станіслава 1 ступеня]]
* [[Орден Почесного Легіону]]

Науковий авторитет Дмитра Менделєєва був величезний. Список титулів і звань його включає понад сто найменувань. Практично всіма російськими і більшістю найшанованіших зарубіжних академій наук, університетів і наукових товариств він був обраний своїм почесним членом. Тим не менш, свої праці, приватні та офіційні звернення він підписував без вказівки причетності до них: ''«Д. Менделєєв»'' або ''«професор Менделєєв»'', вкрай рідко згадуючи якісь присвоєні йому почесні звання.

Дмитро Іванович Менделєєв&nbsp;— доктор [[Туринська академія наук|Туринської Академії наук]] ([[1893]]) і [[Кембриджський університет|Кембриджського університету]] ([[1894]]), доктор хімії [[Санкт-Петербурзький університет|Санкт-Петербурзького університету]] ([[1865]]), доктор права [[Единбурзький університет|Единбурзького]] ([[1884]]) і [[Принстонський університет|Принстонського]] ([[1896]]) університетів, [[Університет Глазго|університету Глазго]] ([[1904]]), доктор цивільного права [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]] ([[1894]]), доктор філософії та [[магістр]] вільних мистецтв [[Геттінгенський університет|Геттінгенського університету]] ([[1887]]) та член [[Геттінгенська академія наук|Геттінгенської академії наук]]; член Королівських товариств: [[Лондонське королівське товариство сприяння природним наукам|Лондонського]] (королівського товариства сприяння природним наукам, [[1892]]), [[Едінбурзьке королівське товариство|Едінбурзького]] ([[1888]]), [[Дублінське королівське товариство|Дублінського]] ([[1886]]); член академій наук: [[Римська Академія Наук|Римської]] (Accademia dei Lincei, [[1893]]), [[Королівська академія наук Швеції|Королівської академії наук Швеції]] ([[1905]]), [[Американська академія мистецтв і наук|Американської академії мистецтв і наук]] ([[1889]]), [[Національна академія наук Сполучених Штатів Америки|Національної академії наук Сполучених Штатів Америки]] ([[Бостон]], [[1903]]), [[Данська королівська Академія наук|Данської королівської Академії наук]] ([[Копенгаген]], [[1889]]), [[Ірландська королівська академія|Ірландської королівської академії]] ([[1889]]), [[Південно-Слов'янська академія наук|Південно-Слов'янської]] ([[Загреб]]), [[Чеська академія наук, літератури і мистецтва|Чеської академії наук, літератури і мистецтва]] ([[1891]]), [[Краківська академія наук|Краківської]] ([[1891]]), [[Бельгійська академія наук, літератури та образотворчого мистецтва|Бельгійської академії наук, літератури та образотворчих мистецтв]] ([[1896]]), [[Петербурзька академія мистецтв|Академії мистецтв]] ([[Санкт-Петербург]], [[1893]]); почесний член Королівського інституту (Royal Insnitution of Great Britain, [[Лондон]], [[1891]]); член-кореспондент Санкт-Петербурзької ([[1876]]), Паризької ([[1899]]), [[Прусська академія наук|Прусської]] ([[1900]]), [[Угорська академія наук|Угорської]] ([[1900]]), [[Болонська академія наук|Болонської]] ([[1901]]), [[Сербська академія наук|Сербської]] ([[1904]]) академій наук; почесний член [[Московський університет|Московського]] ([[1880]]), [[Київський університет|Київського]] ([[1880]]), [[Казанський університет|Казанського]] ([[1880]]), [[Харківський університет|Харківського]] ([[1880]]), [[Новоросійський університет|Новоросійського]] ([[1880]]), [[Юр'ївський університет|Юр'ївського]] ([[1902]]), Санкт-Петербурзького ([[1903]]), [[Томський університет|Томського]] ([[1904]]) університетів, а також&nbsp;— Інституту сільського господарства та лісівництва у Новій Олександрії ([[1895]]), Санкт-Петербурзького технологічного ([[1904]]) і Санкт-Петербурзького політехнічного інститутів, Санкт-Петербурзької медико-хірургічної ([[1869]]) і Петровської землеробської і лісової академії ([[1881]]), Московського технічного училища ([[1880]]), Миколаївської інженерної Академії та училища.

Дмитра Менделєєва обрали своїм почесним членом Російське фізико-хімічне ([[1880]]), Російське технічне ([[1881]]), Російське астрономічне ([[1900]]), Санкт-Петербурзьке мінералогічне ([[1890]]) товариства, і ще близько 30 сільськогосподарських, медичних, фармацевтичних та інші російських товариств&nbsp;— самостійних і університетських: Товариство біологічної хімії (Міжнародне об'єднання для сприяння дослідженням, [[1899]]), Товариство дослідників природи в Брауншвейгу ([[1888]]), Англійське ([[1883]]), Американське ([[1889]]), Німецьке ([[1894]]) хімічні товариства, Фізичне товариство у Франкфурті-на-Майні ([[1875]]) та Товариство фізичних наук в Бухаресті ([[1899]]), Фармацевтичне товариство Великої Британії ([[1888]]), Філадельфійський фармацевтичний коледж ([[1893]]), Королівське товариство наук і літератури в Гетеборзі ([[1886]]), Манчестерське літературно-філософське ([[1889]]) і Кембріджське філософське ([[1897]]) товариства, Королівське філософське товариство в Глазго ([[1904]]), Наукове товариство Антоніо Альцате (Мехіко, [[1904]]), [[Міжнародний комітет мір і ваг]] ([[1901]]) і багато інших наукових установ.

Вчений удостоєний [[Медаль Деві|медалі Деві]] Лондонського королівського товариства ([[1882]]), медалі Академії метеорологічної аеростатіку (Париж, [[1884]]), Фарадеевского медалі Англійського хімічного товариства ([[1889]]), [[медаль Коплі|медалі Коплі]] Лондонського королівського товариства ([[1905]]) та багатьох інших нагород.

== Пам'ять ==

На честь ученого проводяться [[Менделєєвські з'їзди]] та [[Менделєєвські читання]].

На його честь названо астероїд [[2769 Менделеєв]].

=== Пам'ятники ===

[[Файл:Менделєєв-СПб.jpg|thumb|200px|Пам'ятник Менделєєву Д. І. у Санкт-Петербурзі.]]

У [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] встановлено пам'ятники:

* У дворі Технологічного інституту&nbsp;— Московський проспект, 26/49. Скульптор [[Манізер Матвій Генріхович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Манізер]]. Пам'ятник відкрито [[28 листопада]] [[1928]].
* У будівлі [[Палата мір і ваг|Палати мір і ваг]] (нині ВНДІ метрології ім. Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєва)&nbsp;— Московський проспект, 19. Скульптор І.&nbsp;Я.&nbsp;Гінцбург. Пам'ятник відкритий [[2 лютого]] [[1932]] року.
* У дворі Інституту експериментальної медицини (НІІЕМ СЗО РАМН). Автор І.&nbsp;Ф.&nbsp;Безпалов ([[1935]]).
* Мозаїчна [[періодична таблиця елементів]]. [[1935]]&nbsp;р., худ. В.&nbsp;А.&nbsp;Фролов. Пам'ятник монументального мистецтва Федерального значення Російської Федерації.

У [[Москва|Москві]]:

* Перед входом в будівлю Хімічного факультету [[Московський державний університет імені Ломоносова|МГУ]].
* На першому поверсі головного корпусу [[Російський хіміко-технологічний університет|Російського хіміко-технологічного університету]] імені Менделєєва.

Також в Росії пам'ятники Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєву встановлено у:

* в місті [[Тобольськ]]у в [[Сибір]]у.
* у селі [[Верхні Аремзяни]] [[Тобольський район|Тобольського району]] [[Тюменська область|Тюменської області]].

В Україні пам'ятники є у:

* місті [[Київ|Києві]], на Проспекті Перемоги, 37 (перед входом в корпус хіміко-технологічного факультету НТУУ «[[КПІ]]»). Пам'ятник відкрито в травні [[1998]] року.
* місті [[Рубіжне|Рубіжному]] [[Луганська область|Луганської області]] на вулиці Менделєєва.

== Деякі роботи ==
* ''Менделеев Д. И.'' [http://nn.mi.ras.ru/?bi=125 Еще о расширении жидкостей (Ответ профессору Авенариусу)]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.&nbsp;— СПб.: Тип. В. Демакова, 1884.&nbsp;— 18 с.
* ''Менделеев Д. И.'' [http://nn.mi.ras.ru/?bi=127 Об опытах над упругостью газов]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Сообщение Д.&nbsp;И.&nbsp;Менделеева в Императорском Русском техническом обществе&nbsp;— 21 янв. 1881 г.&nbsp;— СПб., 1881.&nbsp;— 22 с.
* ''Менделеев Д. И.'' [http://nn.mi.ras.ru/?bi=146 Дополнения к познанию России]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Посмертное издание. СПб.: А.&nbsp;С.&nbsp;Суворин, 1907.&nbsp;— 109 с. + I л. портрет.
* ''Менделеев Д. И.'' [http://nn.mi.ras.ru/?bi=446 Изоморфизм в связи с другими отношениями кристаллической формы к составу]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Диссертация, представленная при окончании курса в Главном педагогическом институте студентом Д. Менделеевым.&nbsp;— СПб., 1856.&nbsp;— 234 с.
* ''Менделеев Д. И.'' [http://nn.mi.ras.ru/?bi=159 О сопротивлении жидкостей и о воздухоплавании]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}: Вып. 1.&nbsp;— СПб.: Тип. В. Демакова, 1880.&nbsp;— 80 с.: табл.
* ''Менделеев Д. И.'' [[s:Заветные мысли (Д. И. Менделеев)|Заветные мысли]] (1905)
* ''Менделеев Д. И.'' [[s:Попытка химического понимания мирового эфира (Д. И. Менделеев)|Попытка химического понимания мирового эфира]] (1902)

== Див. також ==
* [[Лотар Юліус Маєр]]
* [[Джон Ньюлендс]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* Летопись жизни и деятельности Д.&nbsp;И.&nbsp;Менделеева / отв. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Сторонкин.&nbsp;— Л. : Наука, 1984.{{ref-ru}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Менделєєв Дмитро Іванович
|Портал             = Хімія
|Портал-зображення  = Nuvola apps edu science.svg
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Менделєєв Дмитро Іванович
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Dmitri Mendeleev
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
* [https://web.archive.org/web/20080531104848/http://tgpi.tob.ru/ Тобольський державний педагогічний інститут ім. Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєва]
* [http://www.spbu.ru/Structure/Culture/Museums/Mendeleev/ Сайт музею-архіву Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделєєва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090321104913/http://www.spbu.ru/Structure/Culture/Museums/Mendeleev/ |date=21 березня 2009 }}
* [https://web.archive.org/web/20090311072138/http://sch17.ru/05_00pupil/07_fokeev/info.htm Біографія Дмитра Івановича Менделєєва.]
* [https://web.archive.org/web/20120819062913/http://www.som.org.ua/k2349l1.html Менделєєв Дмитро Іванович&nbsp;— стаття на сайті Союзу обдарованої молоді]
* [https://geniuses.club/genius/dmitri-mendeleev Менделєєв Дмитро Іванович&nbsp;— стаття на сайті Geniuses.club] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210521103821/https://geniuses.club/genius/dmitri-mendeleev |date=21 травня 2021 }}
{{бібліоінформація}}
{{Періодична система хімічних елементів}}

[[Категорія:Хіміки Російської імперії]]
[[Категорія:Геологи Російської імперії]]
[[Категорія:Економісти Російської імперії]]
[[Категорія:Метрологи]]
[[Категорія:Науковці Гайдельберзького університету]]
[[Категорія:Уродженці Тобольська]]
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю Коплі]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю Деві]]
[[Категорія:Хіміки XX століття]]
[[Категорія:Викладачі Рішельєвського ліцею]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо хімічні елементи]]
[[Категорія:Викладачі Санкт-Петербурзького технологічного інституту]]
[[Категорія:Члени Російського фізико-хімічного товариства]]
[[Категорія:Члени Чеської академії наук і мистецтв]]
[[Категорія:Лауреати Демидівської премії]]
[[Категорія:Члени Геттінгенської академії наук]]
[[Категорія:Натурфілософи]]
[[Категорія:Викладачі Бестужевських курсів]]
[[Категорія:Іноземні члени Національної академії наук США]]
[[Категорія:Фарадеївські лектори]]