Перегляд вихідного коду сторінки Фіно-угорські мови

{{чистити|дата=липень 2016}}
'''Фі́но-уго́рські мо́ви''' (або '''у́гро-фі́нські мо́ви''')&nbsp;— група [[мова|мов]], яка входить до [[уральські мови|уральської мовної сім'ї]] і поширена частково на своїй прабатьківщині&nbsp;— на [[Уральські гори|Уралі]] та [[Поволжя|Поволжі]], а частково&nbsp;— у [[Балтійські країни|Балтії]], та [[Подунав'я|Подунав'ї]].

== Поширення ==
[[Файл:Fenno-Ugrian languages.png|400px|праворуч|На карті Європи]]
У всіх північних областях [[Європа|Європи]] ці мови є доіндоєвропейськими. Угорську мову принесли з собою до центральної Європи давні [[угорці|угри]] 1000 років тому з приуральських степів; найближчі мовні родичі їх&nbsp;— [[ханти]] й [[Мансі (народ)|мансі]]&nbsp;— живуть тепер понад річкою [[Об]] на схід від [[Уральські гори|Уралу]]. Три найбільші мови&nbsp;— [[угорська мова|угорська]] (15&nbsp;млн.), [[фінська мова|фінська]] (5&nbsp;млн.) і [[естонська мова|естонська]] (1&nbsp;млн.) мають статус державних відповідно в [[Угорщина|Угорщині]], [[Фінляндія|Фінляндії]] та [[Естонія|Естонії]]. Чимало інших&nbsp;— статус парціальних мов у [[Суб'єкти Російської Федерації|суб'єктах Російської Федерації]].

== Особливості ==
{{розділ без джерел|дата=серпень 2018}}
Ступінь близькості між мовами в межах кожної групи неоднаковий. [[Саамська мова|Саамська]] з численними діалектами тяжіє до балтійсько-фінської групи, однак не включається до неї. Волзько-фінські досить відмінні одна від одної. Угорська (мадярська) дуже відрізняється від [[ханти]] й [[мансі]]. Взаємне розуміння при спілкуванні кожного своєю мовою неможливе між удмуртом і комі. Деякі хантийські діалекти являють собою швидше окремі хантийські мови (Б. Серебренников).

Чимало спільних рис угрофінських мов свідчать про їхнє походження з однієї прамови: спільна частка словникового запасу, матеріальний збіг словотвірних і словозмінних морфем, присвійні афікси тощо. Разом з тим очевидна і яскрава своєрідність груп і окремих мов. Географічно східні угрофінські мови&nbsp;— типово [[аглютинативні мови|аглютинативні]]; західні&nbsp;— переважно [[флективні мови|флективні]]. Поширені різні типи фіксованого [[наголос]]у&nbsp;— на останньому, передостанньому або першому складі слова (такий, зокрема, у [[фінська мова|фінській мові]]); трапляються також мови з рухомим наголосом. У пермсько-фінських численні [[Приголосний звук|приголосні]] й мало [[дифтонг]]ів, у балтійсько-фінських, навпаки, приголосних мало, а дифтонги численні. Кількість відмінків вагається від 3 у хантийській мові до 15 у фінській і 20 й більше в угорській. Особливістю угрофінських мов є відсутність [[дієслово|дієслова]] «мати» (замість нього вживають добре відому слов'янам конструкцію типу «в мене є» або спеціальні суфікси, наприклад в угорській: ''pénzem van'' «гроші-мої є»), а також наявність спеціального заперечного дієслова. Проте в угорській та естонській мовах, очевидно, під сильнішим і тривалішим впливом сусідніх [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]], заперечення при дієслові виражається заперечною часткою. Система вказівних займенників тричленна: ''tä mä, tuo, se''.

Чималі розбіжності в [[синтаксис]]і: географічно східні угрофінські мови тяжіють до давнього синтаксису [[тюркські мови|тюркського]] типу, в західних&nbsp;— сильний вплив [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]] ([[Шведська мова|шведської]], [[німецька мова|німецької]], [[російська мова|російської]]). До інновацій (нових структурних рис), вироблених упродовж власного історичного розвитку мови, відносять розгалуженість відмінкової системи в угорській та скорочення числа приголосних у фінській (суомі): за даними історії мови видно, що в угрофінській прамові було мало відмінків, а система приголосних була багатшою.

Під порівняно пізніми шарами запозичених слів з [[тюркські мови|тюркських]] і [[слов'янські мови|слов'янських мов]] виявлені давні індоєвропейські запозичення з [[балтійські мови|балтійських]], [[германські мови|германських]], [[іранські мови|іранських]] і навіть тохарських мов. Угорська, фінська й естонська мови мають багатовікову писемну традицію і високорозвинені літературні мови.

Словникова система, зокрема, фінської мови, побудована на власному запасі коренів, є самодостатньою і справляє на носіїв індоєвропейських мов враження «герметичної» системи (справді, лише в 5&nbsp;% словника можна без спеціальної підготовки впізнати європейські запозичення або [[християнські імена|загальнохристиянські особові імена]]). Порівняно невелика частка словника досі впізнавана як спільна між фінською та угорською мовами. Помічено [[субстрат (мовознавство)|субстратний]] вплив фінських мов на синтаксис пізніших індоєвропейських мов ([[французька мова|французької]], слов'янських); можливим протофінським субстратом можна пояснити й спрощення у вимові початкових груп приголосних в [[англійська мова|англійській]], шведській та [[норвезька мова|норвезькій]] мовах: {{lang-en|(k)now, (k)nee, (k)nife, ()luck}}, {{lang-sv|Lycka}} (пор. {{lang-de|Glück}}).

== Історія вивчення ==

== Класифікація ==
Генеалогічно сучасні угрофінські мови поділяються на 5 груп:
* '''[[балтійсько-фінські мови|Балтійсько-фінські]]''':
** [[фінська мова|Фінська]]
** [[Іжорська мова|Іжорська]]
** [[карельська мова|Карельська]]
** [[Вепська мова|Вепська]]
** [[Водська мова|Водська]]
** [[естонська мова|Естонська]]
** [[лівська мова|Лівська]]
* '''[[волзько-фінські мови|Волзько-фінські]]''':
** [[Мордовські мови|Мордовські]]: [[ерзянська мова|ерзянська]] і [[мокшанська мова|мокшанська]]
** [[марійська мова|Марійська]] (з двома варіантами&nbsp;— луговим та гірським)
* '''[[Пермські мови|Пермські]]''':
** [[мова комі|Комі-зирянська]]
** [[Комі-перм'яцька мова|Комі-перм'яцька]]
** [[удмуртська мова|Удмуртська]]
* '''[[Саамські мови|Саамські]]''':
** Західна підгрупа: південносаамська, уме-саамська, піте-саамська, луле-саамська, [[Північносаамська мова|північносаамська]]
** Східна підгрупа: кемі-саамська, інарі-саамська, скольтська, кільдинська, аккала, терська
* '''[[угорські мови|Угорські]]''':
** [[Хантийська мова|Хантийська]]
** [[мансійська мова|Мансійська]]
** [[Угорська мова|Угорська]]

== Запозичення до української мови ==
Фінські запозичення в українській: [[сауна]], лайба, миза, мойва, [[камбала]], корюшка, нарти, ряпушка, тундра; [[пельмені]] (з комі).

З угорської походять такі українські слова як: [[гайдук]], [[ґазда]], [[гусар]], [[гуляш]], [[чота]], шабля; назви річок: Вись, Лозоватка, Сироватка і численні інші з коренем -ват- «берег».

З іншого боку, угорська також засвоїла з української чимало слів, найдавніші з яких: ''barazda'' (перша згадка [[1086]] рік), ''szer(е)da'' і ''cseret'' («очерет»)&nbsp;— {[[1231]] рік, ''moh'' («мох»)&nbsp;— [[1270]], ''csin'' («чин»)&nbsp;— [[1273]], ''ritka'' («[[редька]]»)&nbsp;— [[1338]], ''burjan''&nbsp;— [[1343]], ''szoknya, abrosz'' і ''szamsztril'' ([[XIV]]&nbsp;ст.), ''eszterha'' («стріха») і ''haluska'' ([[XV]] ст), а також ''dosztig'' («досить»), ''kiszil'', ''patics'', ''kocserha'' та багато інших (Істван Кнєжа).

{{Основна стаття|Слов'янізм#Угорська мова|l1=Слов'янізми в угорській мові|Мадяризм}}

== Вплив на російську мову ==
Запозичення з фіно-угорських мов присутні й у російській мові, здебільшого це запозичення з балтійсько-фінських, саамських і пермських мов: ''пурга, пельмени, тундра, морж, салака, сани, пахтать, акула, нарты, сауна, корюшка''<ref>Выходцева И. С. ''[http://publikacia.net/archive/2015/2/1/59 Процессы заимствования в русском литературном языке элитарной культуры] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160825212627/http://publikacia.net/archive/2015/2/1/59 |date=25 серпня 2016 }}'' // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. Научное издательство «Институт стратегических исследований», 2015. №&nbsp;2-1. Страницы: 236—239</ref>. Лексичний вплив фіно-угорських мов на сучасну російську літературну мову незначний, але слова балтійсько-фінського і волзько-фінського походження частіші в [[діалекти російської мови|російських діалектах]]<ref name="Балто-славянские исследования"/>, а також у численних топонімах Центральної і Північної Росії<ref name="финно-угорская субстратная топонимия">А.&nbsp;К.&nbsp;Матвеев [http://www.proto-slavic.ru/balto-slavic-unity/_pdf-books/12-1997-balto-slavic-studies-1988-1996.pdf К лингвоэтнической идентификации финно-угорской субстратной топонимии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160518135349/http://www.proto-slavic.ru/balto-slavic-unity/_pdf-books/12-1997-balto-slavic-studies-1988-1996.pdf |date=18 травня 2016 }} // Российская Академия Наук. Институт славяноведения и балканистики. Балто-славянские исследования 1988—1996. Сборник научных трудов. Отв. ред. Т.&nbsp;М.&nbsp;Судник, Е.&nbsp;А.&nbsp;Хелимский. М.: «Индрик», 1997</ref> (див. докладніше «[[#Топонімія|Топонімія]]»). У той же час число [[росіянізм]]ів у фінських мовах незрівняно більше<ref>{{Cite web |url=http://lingua-longa.ru/news/russkie-zaimstvovaniya-v-finskom/ |title=Русские заимствования в финском языке |accessdate=28 липня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160916032421/http://lingua-longa.ru/news/russkie-zaimstvovaniya-v-finskom/ |archivedate=16 вересня 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

Часто ставилося питання щодо ролі фінського субстрату у формуванні російської мови. Тему досліджували [[Макс Фасмер|М. Фасмер]], В. Фенкер, [[Шахматов Олексій Олександрович|О.&nbsp;О.&nbsp;Шахматов]] та ін. Можливі сліди фінського субстрату в російській мові розглядали як в області лексики, так і в областях [[фонологія|фонології]], [[морфологія (мовознавство)|морфології]] і [[синтаксис]]у. Найчастіше з фінським впливом пов'язують такі риси, як [[акання]], [[цокання]] у (північних говірках), звороти типу «у меня есть» (замість «я имею»), «жили-были» тощо. У мовознавців нема одностайної думки з цього приводу<ref name="Балто-славянские исследования">Х. Бирнбаум [http://www.proto-slavic.ru/balto-slavic-unity/_pdf-books/12-1997-balto-slavic-studies-1988-1996.pdf Еще раз о завоевании Северо-Восточной Европы славянами и о вопросе финно-угорского субстрата в русском языке] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160518135349/http://www.proto-slavic.ru/balto-slavic-unity/_pdf-books/12-1997-balto-slavic-studies-1988-1996.pdf |date=18 травня 2016 }} // Российская Академия Наук. Институт славяноведения и балканистики. Балто-славянские исследования 1988—1996. Сборник научных трудов. Отв. ред. Т.&nbsp;М.&nbsp;Судник, Е.&nbsp;А.&nbsp;Хелимский. М.: «Индрик», 1997</ref>. Не слід забувати також про те, що на території Центральної Росії у І тис. н.&nbsp;е. проживали й балтомовні племена ([[голядь]]), отже, треба розглядати наявність і балтійського субстрату, який проявився зокрема, у топонімії.

* Змішання звуків [[Глухий ясенний африкат|[ц]]] і [[Глухий заясенний африкат|[ч]]] («цокання») у низці північно-російських говірок багато дослідників пояснюють результатом фіно-угорського субстрату<ref>С.&nbsp;М.&nbsp;Глускина ''[http://nocpskoviana.pskgu.ru/texts/dialect/156.pdf О второй палатализации заднеязычных согласных в русском языке (на материале северо-западных говоров)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160913205953/http://nocpskoviana.pskgu.ru/texts/dialect/156.pdf |date=13 вересня 2016 }}''</ref><ref name="Балто-славянские исследования"/>. Але інші дослідники проводили паралель з південно-польським «[[мазурення]]м», доводячи спорідненість [[давньоновгородський діалект|давньоновгородського діалекту]] з [[лехітські мови|лехітськими мовами]]<ref>{{стаття|автор=В. Б. Крысько |заголовок=Заметки о древненовгородском диалекте (ІІ, Varia) |посилання=http://www.academia.edu/5600997/1_Заметки_о_древненовгородском_диалекте._2_Древний_новгородско-псковский_диалект_на_общеславянском_фоне |відповідальний=|видання=Вопросы языкознания |місце={{М.}} |видавництво=Наука |рік=1994 |том= |сторінок=93 |сторінки=28 |isbn=|ref =}}</ref>
* Російське акання, що виникло на південному сході, можливо має волзько-фінське ([[мокшанська мова|мокшанське]]) походження. Втім, існують й інші теорії походження акання: [[балтійські мови|балтійський]] субстрат, питомий характер акання, причини якого лежать ще в [[праслов'янська мова|праслов'янській]] фонетиці<ref name="Балто-славянские исследования"/>.
* Мовний зворот «у меня есть» часто розглядають як приклад впливу синтаксису фіно-угорських мов, оскільки вживання дієслова зі значенням «мати» для них є нехарактерним. Слід, проте, мати на увазі, що зворот «у мене є» засвідчений у всіх давніх слов'янських мовах, зокрема, старослов'янській ({{lang-cu2|милость бо и гнѣвъ оу него}} (Бога) {{lang-cu2|єсть}} ([[Ізборники|Ізборник Святослава]], 1076&nbsp;р.)<ref>''Словарь древнерусского языка (XI—XIV&nbsp;вв.)'' : В 10 т.— М., 1988.— Т. 1.— С. 339; див. повніше про це: Safarewiczowa H. Obocznosc я имею і у меня есть w jçzyku rosyjskim dzis і
dawniej.— Wroclaw ; Warszawa ; Kraków, 1964.— S. 14—17. (Цит. за О. Тараненко ''[http://movoznavstvo.org.ua/component/attachments/download/256.html Про манеру викладу чужих думок і ведення полеміки в одній монографії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160125151649/http://movoznavstvo.org.ua/component/attachments/download/256.html |date=25 січня 2016 }}'')</ref>, {{lang-cu2|будут-ли оу них дѣтки}} (1489 p.), {{lang-cu2|у Єго Милости мѣсца мало было}} (1513&nbsp;р.)<ref>''Словник староукраїнської мови XIV—XV&nbsp;ст.'' : В 2 т.— К , 1977.— Т. 1.— С. 138;
Словник української мови XVI&nbsp;— першої половини XVII&nbsp;ст.— Л., 1996.— Вип. 3.— С. 120. (Цит. за О. Тараненко ''[http://movoznavstvo.org.ua/component/attachments/download/256.html Про манеру викладу чужих думок і ведення полеміки в одній монографії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160125151649/http://movoznavstvo.org.ua/component/attachments/download/256.html |date=25 січня 2016 }}'')</ref>), він має, очевидно, ще праслов'янське походження<ref name="Балто-славянские исследования"/>. Трапляються, хоча нечасто, подібні звороти і в інших [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мовах]]: наприклад, паралельні форми в класичній [[латинська мова|латині]] ''habeo domum'' («маю дім») і ''domus mihi est'' («дім мені є»)<ref>В.&nbsp;А.&nbsp;Плунгян [http://www.sch261.ru/community/mariya-nikolaevna-sidneva/172-drugoj-otryvok-iz-toj-zhe-knigi Язык и картина мира] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160829063055/http://www.sch261.ru/community/mariya-nikolaevna-sidneva/172-drugoj-otryvok-iz-toj-zhe-knigi |date=29 серпня 2016 }} (из книги «Почему языки такие разные»)</ref>.
* Казковий зачин «жили-были» також можливо, є результатом конвергенції форми [[Праслов'янська мова#Плюсквамперфект|слов'янського плюсквамперфекта]] і характерного фінського подвійного дієслова<ref>П.&nbsp;В.&nbsp;Петрухин [http://www.academia.edu/5498767/Жили-были_вопрос_закрыт_Русский_язык_в_научном_освещении_2007_2_14_._С._268-282  Жили-были: вопрос закрыт?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170218065013/http://www.academia.edu/5498767/Жили-были_вопрос_закрыт_Русский_язык_в_научном_освещении_2007_2_14_._С._268-282 |date=18 лютого 2017 }} // Русский язык в научном освещении, 2007, №&nbsp;2 (14). С. 268—282.</ref>.
* Частка «-ка» у «пом'якшеній» формі [[наказовий спосіб|наказового способу]] може мати фінське походження (у [[Комі-перм'яцька мова|комі-перм'яцькій мові]] «-ко» означає пом'якшену просьбу)<ref>Лыткин В. И. (ред.) ''Коми-пермяцкий язык. Введение, фонетика, лексика и морфология''. Кудымкар: Коми-пермяцкое книжное издательство, 1962.</ref>, але вона може мати й питоме слов'янське походження<ref name="Балто-славянские исследования"/>.
* [[Односкладові речення|Іменникові односкладові речення]] (наприклад «Отвертку!» замість «Дай отвертку!») теж, скоріше за все, мають фіно-угорське походження, хоча ця гіпотеза не є остаточно доведеною<ref name="Балто-славянские исследования"/>.

=== Російська лексика фіно-угорського походження ===

==== {{center|Слова балтійсько-фінського, волзько-фінського, пермсько-фінського і саамського походження}} ====
{{columns-list|3|
* '''[[акула]]''' < [[саамська мова|саамськ.]] ''akkli''<ref name="Словарь Фасмера">[http://enc-dic.com/fasmer/Akula-956/ Акула // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973]</ref> (на думку [[Макс Фасмер|Фасмера]], ймовірніше походження безпосередньо з [[Давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''hákall'')<ref name="Словарь Фасмера"/>
* '''баска''' («кістяна іграшка»)<ref>[http://www.slovorod.ru/strange-words/ino-b/in-bas.html Заимствованные слова русского на Бас-]</ref> < {{lang-fi|paasko}}
* '''вахта''' («[[Бобівник трилистий|бобівник]]»)<ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Vahta-2408/ Вахта // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref> < {{lang-fi|vehka}}
* '''вёкса''' («потік», часто вживається як гідронім) < ''vuoksi''
* '''[[камбала]]''' < {{lang-fi|kampala, kampela, kampelo}}
* '''[[карбас]]'''<ref name="Русские говоры Обонежья">Мызников С. А. [http://window.edu.ru/catalog/pdf2txt/360/57360/27620?p_page=6 Русские говоры Обонежья: Ареально-этимологическое исследование лексики прибалтийско-финского происхождения]</ref> < {{lang-vep|karbaz}}, {{lang-fi|karvas}}
* '''[[ківер|кивер]]''' (пор. {{lang-et|küvar}}&nbsp;— «капелюх, шапка», {{lang-fi|kypäri}})
* '''[[кілька|килька]]''' < {{lang-et|kilu}}, {{lang-fi|kilo}}
* '''ковылять''' («шкандибати», «шкутильгати») < {{lang-fi|kävellä}}<ref name="Словарь Фасмера2">[http://enc-dic.com/fasmer/Kovljat-5967.html Ковылять // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>. Втім, ймовірніша версія, що пов'язує це слово з укр. «[[ковінька]]»<ref name="Словарь Фасмера2"/>.
* '''кока''' («дзьоб», «видатна частина [[кіль (кораблебудування)|кіля]] біля корми») < {{lang-fi|kokka}} («вістря»)
* '''корюшка''' («[[Європейська корюшка|корюшка]]») < {{lang-vep|koreh}}
* '''коты''' («[[коти (взуття)|коти]]», «вид повстяного взуття») < [[Комі (мова)|комі]] ''кот'' (пор. {{lang-udm|кут}} («личак»), {{lang-fi|ketto}})<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>
* '''кумжа''' («[[пструг струмковий]]») < [[саамські мови|саам.]] ''kuūdža, kuūdtša'' (можливо, за посередництвом {{lang-fi|kumsi}}, {{lang-krl|*kumži}})
* '''[[лабаз]]''' (пор. [[комі (мова)|комі]] ''лобос'', можливе спор. з {{lang-hu|lomb, lombos}}). На думку Фасмера, від рос. ''лабази́на'' («хмизина, палиця», пор. укр. ''лабу́з''&nbsp;— «стебла бур'яну»)<ref>[https://classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-6591.htm Лабаз // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>
* '''[[лайба (човен)|лайба]]''' («великий човен») < {{lang-fi|laiva}}
* '''лох'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/> («охлялий після нересту лосось») < {{lang2|krl|fi|lohi}}, {{lang-et|lõhi}} («лосось»)
* '''майна''' («[[ополонка]]») < {{lang-fi|mainas}}, род. відм. ''mainaan'', {{lang-vot|maina}}
* '''[[мойва]]''' < {{lang-fi|maiva}}
* '''морж''' < [[саамські мови|саам.]] ''morš(š)a''
* '''[[миза|мыза]]'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/> < {{lang-et|mõis}}, {{lang-fi|moisio}}
* '''мымра''' («неприваблива, незугарна жінка») < {{lang-koi|мыныра}} («похмура людина»)<ref>[https://gufo.me/dict/vinogradov/МЫМРА мымра] // Историко-этимологический словарь</ref>
* '''[[навага]]'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/> < [[саамські мови|саам.]] ''nāvag''
* '''[[нарти|нарты]]''' < [[саамські мови|саам.]] і [[комі (мова)|комі]] ''nart'' («сани»), не виключене й питомо слов'янське походження ({{lang-x-slav|*rъtъ}} у значенні «носок взуття»; пор. укр. заст. ''нарти''&nbsp;— «кістяні ковзани», {{lang-pl|narty}}&nbsp;— «лижі»)
* '''[[нельма]]'''<ref name="Фасмер">[http://enc-dic.com/fasmer/Nelma-8709/ Нельма // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>&nbsp;— гіпотетично
* '''[[нерпа]]'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/>&nbsp;— пор. {{lang-fi|norppa}}, {{lang-krl|n'orppa}}, [[саамські мови|саам.]] ''noarvve''
* '''[[норка]]'''&nbsp;— гіпотетично (пор. {{lang-fi|nirkka}}&nbsp;— «ласиця», {{lang-et|nirk}}&nbsp;— «горностай», «ласиця»), ймовірніше питомо слов'янське походження<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>
* '''пай''', '''паинька''' («слухняна дитина, цяця») < {{lang2|fi|et|раі}} («добрий», «милий»)<ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Pa-9425/ Пай // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>
* '''[[палтус]]'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/> < {{lang-fi|pallas}}, род. відм. ''paltaan'' («камбала») чи [[саамські мови|саам.]] ''pāldes'' («вид камбали»); менш ймовірно виведення з германських мов ({{lang-de|Platteise}}, {{lang-nl|pladijs}})
* '''пахтать''' («збивати масло»), '''пахтанье''' («[[сколотини]]», «маслянка») < {{lang-fi|руöhtää}}<ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Pahtat-9656.html Пахтать // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>
* '''[[пельмені|пельмени]]''' < [[Комі (мова)|комі]] ''пель-нянь'' («вушка з хліба»)
* '''пимы''' < [[Комі (мова)|комі]] ''pim, pimi̮'' < [[ненецька мова|ненецьк.]] ''рīwa'' («чобіт»), ''pimie, pime'' («штани»), [[нганасанська мова|нганасан.]] ''faému'' («зимовий чобіт»)
* '''[[Cyclopterus lumpus|пинагор]]''' < [[саамські мови|саам.]] ''pinna-garra''
* '''[[пуночка]]''' < {{lang-krl|рunаńе}}
* '''пурга''' < {{lang-krl|purgu}}, {{lang-fi|purku}}
* '''рига''' («[[стодола]]», «клуня») < {{lang2|krl|fi|riihi}}
* '''[[ряпушка]]'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/> (пор. {{lang-vep|räpus}}, {{lang-et|rääbis, rääbus}}, {{lang-fi|rääpus}})<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>
* '''[[сайда (вид риб)|сайда]]''' < [[саамські мови|саам.]] ''saide''
* '''[[сайка (хліб)|сайка]]''' < {{lang-et|sai}}, {{lang-fi|saija}}
* '''[[салака]]''' < {{lang-fi|silakka}}, ''salakka''
* '''[[сауна]]''' < {{lang-fi|sauna}}
* '''[[Лосось атлантичний|сёмга]]''' < {{lang-fi|tonka}}. Інші версії пов'язують це слово з {{lang-la|salmo}} чи з {{lang-tr|semek}} («риба»)
* '''сиг''' < {{lang-vep|sīg}}, {{lang-fi|siika}}, {{lang-et|siig}}, що вважаються запозиченнями зі скандинавських мов.
* '''снеток'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/> < {{lang-fi|sintti}}. Інша версія виводить з {{lang-sv|stint}} («дрібна [[Марена звичайна|марена]]»), {{lang-da|stint}} («риба на зразок вугра»), {{lang-no|stinta}}, {{lang-de|Stint}} («[[корюшка]]»)<ref>[https://classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-12380.htm Сниток // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>
* '''сорога'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/> («[[плітка]]»)&nbsp;— пор. {{lang-fi|särki}}, [[саамська мова|саам.]] ''særgge'', [[мокшанська мова|мокш.]] ''säŕgä'', [[ерзянська мова|ерз.]] ''särǵе''
* '''[[тундра]]'''
* '''урка''' («злодій», «професійний злочинець») < {{lang-fi|varkaan}}&nbsp;— форми [[родовий відмінок|родового відмінка]] слова ''varas'' («злодій»)<ref>{{ЕСУМ1}}</ref>
* '''[[харіус|хариус]]'''<ref name="Русские говоры Обонежья"/> < {{lang-krl|harjus}}
* '''[[чум]]''' < [[комі (мова)|комі]] ''чом''
* '''чуни''' (вид саней) < [[кільдінська саамська мова|кільд.-саам.]] ''tšuǝnne''
* '''[[шуга]]''' < {{lang-fi|sohja, sohjo}}
* '''[[шушун]]''' < празахіднофінського ''*šiša'' («жіночий одяг з довгими рукавами», пор. {{lang-fi|hiha}}, {{lang-vot|iha}}&nbsp;— «рукав»)
* '''[[щука]]'''&nbsp;— за гіпотезою [[Топоров Володимир Миколайович|В. Топорова]] та [[Трубачов Олег Миколайович|О. Трубачова]]<ref>Топоров&nbsp;— Трубачев, Лингв. анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. М., 1962, стр. 246.</ref>. Оскільки співзвучні слова існують у всіх слов'янських мовах ({{lang-sr|штука/štuka}}, {{lang-sl|ščúka}}, {{lang-cs|štika}}, {{lang-sk|št᾽uka}}, {{lang-pl|szczuka}}), очевидно, слід визнати за кращу праслов'янську етимологію<ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Schuka-16793/ Щука // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>
}}

==== {{center|Слова угорського походження (мадяризми)}} ====
{{columns-list|3|
* '''гайдук'''
* '''гусар'''
* '''гуляш'''
* '''кулеш'''
* '''мадьяр'''
* '''[[ментик]]'''
* '''палаш'''
* '''сабля'''
* '''чардаш'''
}}
Мадяризмів у російській мові порівняно мало: угорські слова потрапляли до неї переважно через польське посередництво
{{Див. також|Мадяризм#В українській мові{{!}}Мадяризми в українській мові}}

== Топонімія ==

=== В Україні ===
Угрофінське походження мають, очевидно, назви річки [[Сейм (річка)|Сейм]], а також міста [[Белз]].

=== У Росії ===
Фіно-угорські топоніми (частіше гідроніми) поширені у багатьох центральних областях Росії&nbsp;— [[Рязанська область|Рязанській]], [[Владимирська область|Владимирській]], [[Московська область|Московській]], [[Ярославська область|Ярославській]], [[Костромська область|Костромській]], [[Нижегородська область|Нижегородській]] областях&nbsp;— далеко за межами національно-територіальних утворень фіно-угрів Росії ([[Мордовія]], [[Марій Ел]], [[Удмуртія]], [[Ханти-Мансійський автономний округ — Югра]], [[Республіка Комі]], [[Республіка Карелія]], [[Комі-Перм'яцький округ]], [[Ненецький автономний округ]], [[Ямало-Ненецький автономний округ]])<ref name="финно-угорская субстратная топонимия"/>. Так, фінську та угрську (хантийську і мансійську) етимологію мають такі географічні назви: [[Ільмень]], [[Кама]], [[Карелія]], [[Коломна]] (за однією з версій), Холмогори, Куршська коса, [[Ладога]], [[Онега]], [[Мурманськ]], [[Хібіни]], [[Кейви]], [[Кийські острови]] в Білому морі, [[Нева]], [[Перм]], [[Арзамас]], [[Селігер]], [[Тамбов]], [[Вологда]], [[Уральські гори|Урал]], річка [[Київський Юган]] ([[Західний Сибір]]), історична назва «Кийські гори» (тепер&nbsp;— [[Кузнецький Алатау]]). Гідронім «[[Москва (річка)|Москва]]» теж має, згідно з одною з версій, фінське походження.

== Див. також ==
* [[Фіно-угорські народи]]
* [[Фіно-угрознавство]]

== Коментарі ==
{{примітки|group=ком.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/eyl/03.html Костянтин Тищенко. Мови Європи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071011105430/http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/eyl/03.html |date=11 жовтня 2007 }}
* [http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/zapoz/index.html Костянтин Тищенко. Історія Запозичення Слів до Українського Словника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927004911/http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/zapoz/index.html |date=27 вересня 2007 }}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53411/22479.html Угро-фінські мови]}}
* [https://web.archive.org/web/20060704204901/http://ugraina.org/ugraina/ UGRAЇNA.org&nbsp;— історія фіно-угрів]

{{ling-stub}}
{{Уральські мови}}
{{Бібліоінформація}}
{{Без ілюстрацій}}

[[Категорія:Фіно-угорські мови| ]]
[[Категорія:Уральські мови]]