Центральний банк Бразилії: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Divega (обговорення | внесок) |
Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
31 грудня 1964 року на підставі закону № 4.595 був заснований Центральний банк Республіки Бразилія. До нього перейшли функції [[Банк Бразилії|Банку Бразилії]], Управління грошового обігу |
31 грудня 1964 року на підставі закону № 4.595 був заснований Центральний банк Республіки Бразилія. До нього перейшли функції [[Банк Бразилії|Банку Бразилії]], Управління грошового обігу й кредиту та Національного казначейства. 18 лютого 1967 року банк було перейменовано на Центральний банк Бразилії{{sfn|Бутаков|1987|с=48-51}}. |
||
== Функції та статус == |
== Функції та статус == |
Версія за 12:22, 11 липня 2014
Центральний банк Бразилії | |
---|---|
![]() | |
Штаб-квартира | Бразиліа |
Координати | 15°48′10″ пд. ш. 47°53′07″ зх. д. / 15.8028389° пд. ш. 47.8854972° зх. д. |
Дата заснування | 31 грудня 1964 року |
Президент (голова) | Alexandre Antonio Tombini |
Країна | ![]() |
Вебсайт | bcb.gov.br/en(англ.) bcb.gov.br(порт.) |
Валюта | Бразильський реал |
![]() |
Центральний банк Бразилії (порт. Banco central do Brasil) — центральний банк Федеральної Республіки Бразилія.
Історія
31 грудня 1964 року на підставі закону № 4.595 був заснований Центральний банк Республіки Бразилія. До нього перейшли функції Банку Бразилії, Управління грошового обігу й кредиту та Національного казначейства. 18 лютого 1967 року банк було перейменовано на Центральний банк Бразилії[1].
Функції та статус
Статус, мета діяльності, функції і повноваження центрального банку регулюються «Законом про центральний банк», а також ухваленою в 1988 році конституцією Бразилії, що встановлює його особливий конституційно-правовий статус[2].
Функції
Центральний банк Бразилії виконує такі функції:
- спільно з урядом країни розробляє і проводить єдину грошово-кредитну політику;
- захищає і забезпечує стійкість національної грошової одиниці — бразильського реалу;
- монопольно здійснює емісію й організовує грошовий обіг;
- організовує і здійснює валютне регулювання, валютний контроль відповідно до законодавства країни;
- здійснює управління золотовалютними резервами країни;
- виступає кредитором останньої інстанції для кредитних організацій, організовує систему їх рефінансування;
- встановлює правила здійснення розрахунків і проведення банківських операцій;
- ухвалює рішення про державну реєстрацію кредитних організацій, видає кредитним організаціям ліцензії на здійснення банківських операцій, припиняє їх дію і відкликає їх, здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій і банківських груп;
- встановлює і публікує офіційні курси іноземних валют щодо реала, організовує складання платіжного балансу країни.
Правовий статус
Ключовим елементом правового статусу центрального банку є принцип незалежності. Він не є органом державної влади, водночас його повноваження за своєю правовою природою відносять до функцій державної влади, оскільки їх реалізація передбачає вживання заходів державного примусу. Нормотворчі повноваження центрального банку передбачають його виняткові права на видання нормативних актів, обов'язкових для федеральних, регіональних і місцевих органів державної влади щодо питань, що відповідають його компетенції.
Керівники[3]
№ | Ім'я | Початок терміну | Закінчення терміну |
---|---|---|---|
1 | Denio Chagas Nogueira | 12 квітня 1965 | 21 березня 1967 |
2 | Ruy Aguiar da Silva Leme | 31 березня 1967 | 12 лютого 1968 |
3 | Ary Burguer (в. о.) | 8 лютого 1968 | 20 лютого 1968 |
4 | Ernane Galvêas | 21 лютого 1968 | 15 березня 1974 |
5 | Paulo Hortêncio Pereira Lira | 15 березня 1974 | 14 березня 1979 |
6 | Carlos Brandão | 15 березня 1979 | 17 серпня 1979 |
7 | Ernane Galvêas | 17 серпня 1979 | 18 січня 1980 |
8 | Carlos Geraldo Langoni | 18 січня 1980 | 5 вересня 1983 |
9 | Affonso Celso Pastore | 5 вересня 1983 | 14 березня 1985 |
10 | Antonio Carlos Braga Lemgruber | 15 березня 1985 | 28 серпня 1985 |
11 | Fernão Carlos Botelho Bracher | 28 серпня 1985 | 11 лютого 1987 |
12 | Francisco Roberto André Gros | 11 лютого 1987 | 30 квітня 1987 |
13 | Lycio de Faria (в. о.) | 30 квітня 1987 | 4 травня 1987 |
14 | Fernando Milliet de Oliveira | 5 травня 1987 | 9 березня 1988 |
15 | Elmo de Araújo Camões | 9 березня 1988 | 22 червня 1989 |
16 | Wadico Waldir Bucchi | 23 червня 1989 | 14 березня 1990 |
17 | Ibrahim Eris | 15 березня 1990 | 17 травня 1991 |
18 | Francisco Roberto André Gros | 17 травня 1991 | 16 листопада 1992 |
19 | Gustavo Jorge Laboissière Loyola | 13 листопада 1992 | 29 березня 1993 |
20 | Paulo Cesar Ximenes Alves Ferreira | 26 березня 1993 | 9 вересня 1993 |
21 | Pedro Sampaio Malan | 9 вересня 1993 | 31 грудня 1994 |
22 | Gustavo Henrique de Barroso Franco (в. о.) | 31 грудня 1994 | 11 січня 1995 |
23 | Persio Arida | 11 січня 1995 | 13 червня 1995 |
24 | Gustavo Jorge Laboissière Loyola | 13 червня 1995 | 20 серпня 1997 |
25 | Gustavo Henrique de Barroso Franco | 20 серпня 1997 | 4 березня 1999 |
26 | Arminio Fraga Neto | 4 березня 1999 | 1 січня 2003 |
27 | Henrique de Campos Meirelles | 1 січня 2003 | 1 січня 2011 |
28 | Alexandre Antonio Tombini | 1 січня 2011 | — |
Примітки
- ↑ Бутаков, 1987, с. 48-51.
- ↑ Бразилия. Финансы, банки. Центробанк. polpred.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 10 травня 2012.
- ↑ Gallery of former Governors. Центральний банк Бразилії. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 14 травня 2012.
Джерела
- Бутаков Д.Д., Золотаренко Е.Д., Рыбалко Г.П. Валюты стран мира: Справочник / Под ред. С. М. Борисова, Г. П. Рыбалко, О. В. Можайскова. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Финансы и статистика, 1987. — 383 с. — 55 000 прим.
Посилання
- Офіційний сайт (порт.)(англ.)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |