Частка (мовознавство): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Goo3 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Частка''' |
'''Частка''' — незмінна службова частина мови, яка надає реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служать для утворення окремих граматичних форм і нових слів. Членом речення не виступає. |
||
== Походження назви == |
== Походження назви == |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
== Класифікація часток == |
== Класифікація часток == |
||
Частки класифікуюються за роллю в слові і в реченні на: |
Частки класифікуюються за роллю в слові і в реченні на: |
||
* '''формотворчі''' |
* '''формотворчі''' — служать для творення дієслівних форм: БИ, Б — умовного способу; ХАЙ, НЕХАЙ —наказового способу. Використовують і для утворення ступенів порівняння прихильників та прислівників: найкращий — ЯКнайкращий, ЩОнайкращий. |
||
* '''словотворчі''' |
* '''словотворчі''' — служать для утворення нових слів, тому у складі похідних слів стали префіксами і суфіксами. Частки АБИ-, ДЕ-, ЧИ-, ЩО-, БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА- беруть участь у творенні займенників і прислівників: хто-небудь, абиякий, щось, хтозна-де. |
||
* '''заперечні''' — надають заперечного значення тому слову, перед яким стоять. З їх допомогою творяться заперечні речення. |
* '''заперечні''' — надають заперечного значення тому слову, перед яким стоять. З їх допомогою творяться заперечні речення. |
||
* '''фразові (модальні)''' — вносять різні смислові відтінки в речення, а також виражають почуття і ставлення того, хто говорить до висловленого. До модальних часток належать: |
* '''фразові (модальні)''' — вносять різні смислові відтінки в речення, а також виражають почуття і ставлення того, хто говорить до висловленого. До модальних часток належать: |
||
Рядок 95: | Рядок 95: | ||
|утворюють найвищий ступінь порівняння |
|утворюють найвищий ступінь порівняння |
||
прикметників і прислівників |
прикметників і прислівників |
||
|''найкращий, щонайменший,'' |
|''найкращий, щонайменший,'' |
||
''якнайвище'' |
''якнайвище'' |
||
|- |
|- |
||
|'''Словотворчі''' |
|'''Словотворчі''' |
||
|будь, небудь, казна, хтозна, бозна, |
|будь, небудь, казна, хтозна, бозна, аби, де, чи, що, як, би, б, же, ж, -сь |
||
аби, де, чи, що, як, |
|||
би, б, же, ж, -сь |
|||
|утоворюють нові слова |
|утоворюють нові слова |
||
|''будь-як, абищо, хто-небудь,'' |
|''будь-як, абищо, хто-небудь,'' |
||
''колись, щодня, якраз, чимало,'' |
''колись, щодня, якраз, чимало,'' |
||
Рядок 126: | Рядок 123: | ||
|уживаються для підсилення висловленого |
|уживаються для підсилення висловленого |
||
стверджевання |
стверджевання |
||
|''Так, я хочу крізь сльози |
|''Так, я хочу крізь сльози сміятися… (Л. Українка).'' |
||
|- |
|- |
||
| |
| |
||
|'''означальні:''' |
|'''означальні:''' |
||
якраз, саме, справді, точно, власне, |
якраз, саме, справді, точно, власне, рівно, буквально |
||
рівно, буквально |
|||
|увиразнюють значення слів |
|увиразнюють значення слів |
||
|''Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався'' |
|''Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався'' |
||
Рядок 145: | Рядок 140: | ||
| |
| |
||
|'''власне модальні:''' |
|'''власне модальні:''' |
||
мов, мовляв, мабуть, ніби, навряд, |
мов, мовляв, мабуть, ніби, навряд, навряд чи, наче, мовбито, ледве чи, ба, ой, ну й |
||
навряд чи, наче, мовбито, ледве чи, |
|||
ба, ой, ну й |
|||
|надають певного емоційно-оцінного забарвлення |
|надають певного емоційно-оцінного забарвлення |
||
висловлення (сумнів, невпевненість, впевненість) |
висловлення (сумнів, невпевненість, впевненість) |
||
|''Потоваришевали вона ледве чи не з першої зустрі-'' |
|''Потоваришевали вона ледве чи не з першої зустрі-'' |
||
''чі. Приголомшлива звістка наче скидалася на правду.'' |
''чі. Приголомшлива звістка наче скидалася на правду.'' |
||
|- |
|- |
||
| |
| |
||
|'''кількісні:''' |
|'''кількісні:''' |
||
приблизно, майже, чи не, мало не, |
приблизно, майже, чи не, мало не, трохи не |
||
трохи не |
|||
|вказують на кількість |
|вказують на кількість |
||
|''Цього клятого цапа побоювалося чи не півсела.'' |
|''Цього клятого цапа побоювалося чи не півсела.'' |
||
Рядок 172: | Рядок 161: | ||
| |
| |
||
|'''видільні:''' |
|'''видільні:''' |
||
навіть, тільки, хоч, хоча б, лише (лиш), |
навіть, тільки, хоч, хоча б, лише (лиш), лишень, аж, таки |
||
лишень, аж, таки |
|||
|виділення окремих слів, посилення їх значення |
|виділення окремих слів, посилення їх значення |
||
|''Тоді, як, Господь, святая на землю правда прилетить,'' |
|''Тоді, як, Господь, святая на землю правда прилетить,'' |
||
''хоч на годиночку |
''хоч на годиночку спочить… (Т. Шевченко).'' |
||
|} |
|} |
||
Рядок 185: | Рядок 172: | ||
# Частки «би(б), же (ж), то, ось, он» пишуться '''окремо''' від інших слів (''сказав би, адже ж, що то за, ось коли, он який''). '''Разом''' вони пишуться в складі [[сполучник]]ів та інших часток (''авжеж, атож, аякже, таж, мовби, начебто''). Залежно від вимови частки ось і он можуть писатися '''разом і окремо''' ''(осьде (ось де) і онде (он де))''. |
# Частки «би(б), же (ж), то, ось, он» пишуться '''окремо''' від інших слів (''сказав би, адже ж, що то за, ось коли, он який''). '''Разом''' вони пишуться в складі [[сполучник]]ів та інших часток (''авжеж, атож, аякже, таж, мовби, начебто''). Залежно від вимови частки ось і он можуть писатися '''разом і окремо''' ''(осьде (ось де) і онде (он де))''. |
||
# '''Разом''' пишуться частки «аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим» ''(чимшвидше, якраз, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось)''. |
# '''Разом''' пишуться частки «аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим» ''(чимшвидше, якраз, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось)''. |
||
# '''Через дефіс''' пишуться частки «казна-, хтозна-, будь-, небудь, бо-, но-, -то, -от, -таки» ''(де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но)''. '''Але!''' В сполученні |
# '''Через дефіс''' пишуться частки «казна-, хтозна-, будь-, небудь, бо-, но-, -то, -от, -таки» ''(де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но)''. '''Але!''' В сполученні «''будь ласка''», що пишеться окремо, «''будь''» не є часткою, а окремим словом. |
||
# Пишуться '''окремо''', якщо між часткою й словом, якого вона стосується, стоїть інше слово ''(аби до кого, що ж до, якби ж то, все ж таки, будь на якому)''. |
# Пишуться '''окремо''', якщо між часткою й словом, якого вона стосується, стоїть інше слово ''(аби до кого, що ж до, якби ж то, все ж таки, будь на якому)''. |
||
== Література == |
== Література == |
||
* {{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
* * [http://izbornyk.org.ua/pravopys/pravopys2012.htm Український правопис. |
* * [http://izbornyk.org.ua/pravopys/pravopys2012.htm Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — 288 c.] |
||
* Левченко О. |
* Левченко О. П. Українська мова. Українська література. Довідник школяра. — 2-ге вид. — Чернігів: Країна мрій<sup>тм</sup>, 2013. — 176 с. ISBN 978-966-431-838-6. |
||
{{Частини мови}} |
{{Частини мови}} |
Версія за 22:29, 3 лютого 2017
Частка — незмінна службова частина мови, яка надає реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служать для утворення окремих граматичних форм і нових слів. Членом речення не виступає.
Походження назви
Стародавні латиняни називали частку partikula. В українській мові термін «частка» з'являється тільки у 1926 році, закріпив його «Український правопис». Також існує легенда, що колись всі частки були «приклеєні» до інших слів, але потім їх відділили і з того часу вони стали просто частками.
Класифікація часток
Частки класифікуюються за роллю в слові і в реченні на:
- формотворчі — служать для творення дієслівних форм: БИ, Б — умовного способу; ХАЙ, НЕХАЙ —наказового способу. Використовують і для утворення ступенів порівняння прихильників та прислівників: найкращий — ЯКнайкращий, ЩОнайкращий.
- словотворчі — служать для утворення нових слів, тому у складі похідних слів стали префіксами і суфіксами. Частки АБИ-, ДЕ-, ЧИ-, ЩО-, БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА- беруть участь у творенні займенників і прислівників: хто-небудь, абиякий, щось, хтозна-де.
- заперечні — надають заперечного значення тому слову, перед яким стоять. З їх допомогою творяться заперечні речення.
- фразові (модальні) — вносять різні смислові відтінки в речення, а також виражають почуття і ставлення того, хто говорить до висловленого. До модальних часток належать:
- Вказівні (ось, осьде, он, от, ото, це, оце)
- Означальні (якраз, ледве, просто, прямо, власне, майже, саме)
- Заперечні (не, ні, ані)
- Обмежувально — вказівні (тільки, лише, хоч, хоч би, виключно)
- Підсилювально — видільні (і, й, та, таки, аж, навіть, вже, ж, же, бо)
- Наказові (хай, нехай, бодай, давай)
- Умовні (би, б, ну)
- Стверджувальні (так, отак, еге, авжеж, отож, гаразд)
- Питальні (чи, невже, хіба, та ну, що за)
- Порівняльні (мов, мовби, немов, наче, неначе, начебто, ніби, нібито)
- Окличні (як, що за)
Частка | Похідні слова |
---|---|
ні (ані) | ніхто, ніде, ніякий, нічий, аніскільки |
не | невеселий, недалеко, неабиякий |
де | дещо, деколи, деякий |
аби | абихто, абикотрий |
чи | чимало |
сь | щось, кудись, чомусь, якогось, якийсь |
будь | будь-який, будь-де |
небудь | хто-небудь, де-небудь |
казна | казна-скільки, казна-коли |
хтозна | хтозна-де, хтозна-чий |
Розряди часток за значенням
- формотворчі;
- словотворчі;
- заперечні;
- модальні.
Формотворчі | Частка | Пояснення | Приклад |
---|---|---|---|
би (б) | утворюють умовний спосіб дієслів | сказав би, зробила б | |
хай, нехай | утворюють наказовий спосіб дієслів | хай радіє, нехай прийдуть | |
ся, сь | утворюють зворотну форму дієслова | сміється, знайшовся | |
був, була, було | утворюють форму давноминулого часу | пригадав би, прийгла була,
набридло було | |
най, що, як | утворюють найвищий ступінь порівняння
прикметників і прислівників |
найкращий, щонайменший,
якнайвище | |
Словотворчі | будь, небудь, казна, хтозна, бозна, аби, де, чи, що, як, би, б, же, ж, -сь | утоворюють нові слова | будь-як, абищо, хто-небудь,
колись, щодня, якраз, чимало, казна-де, мовби, щоб |
Заперечні | не, ні, ані | заперечують висловлене | не треба, ні про що, аніскільки |
Модальні | питальні:
чи, хіба, невже |
служать для оформлення запитання | Чи справді так було, чи, може,
хтось збрехав? (Л. Глібов). |
стверджувальні:
так, еге, еге ж, атож, аякже, авжеж |
уживаються для підсилення висловленого
стверджевання |
Так, я хочу крізь сльози сміятися… (Л. Українка). | |
означальні:
якраз, саме, справді, точно, власне, рівно, буквально |
увиразнюють значення слів | Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався
з каштанів білий цвіт (Л. Українка). | |
вказівні:
от, це, ось, оце, то, ота, он, ген |
додаткові вказівки на предмет, дію, місце | Онде балочка весело, в ній хороші красні села (Л. Українка). | |
власне модальні:
мов, мовляв, мабуть, ніби, навряд, навряд чи, наче, мовбито, ледве чи, ба, ой, ну й |
надають певного емоційно-оцінного забарвлення
висловлення (сумнів, невпевненість, впевненість) |
Потоваришевали вона ледве чи не з першої зустрі-
чі. Приголомшлива звістка наче скидалася на правду. | |
кількісні:
приблизно, майже, чи не, мало не, трохи не |
вказують на кількість | Цього клятого цапа побоювалося чи не півсела. | |
спонукальні:
годі, бодай, -бо, -но, давай |
спонукають до дії | Біжи-но швидше, запізнюєшся!
Годі балачок, берімося до роботи! | |
видільні:
навіть, тільки, хоч, хоча б, лише (лиш), лишень, аж, таки |
виділення окремих слів, посилення їх значення | Тоді, як, Господь, святая на землю правда прилетить,
хоч на годиночку спочить… (Т. Шевченко). |
Правопис часток
Частки пишуться окремо, разом і через дефіс.
- Частки «би(б), же (ж), то, ось, он» пишуться окремо від інших слів (сказав би, адже ж, що то за, ось коли, он який). Разом вони пишуться в складі сполучників та інших часток (авжеж, атож, аякже, таж, мовби, начебто). Залежно від вимови частки ось і он можуть писатися разом і окремо (осьде (ось де) і онде (он де)).
- Разом пишуться частки «аби-, де, -сь, ані-, ні-, чи-, як-, що-, чим» (чимшвидше, якраз, ніскільки, анітрохи, дехто, абиде, хтось).
- Через дефіс пишуться частки «казна-, хтозна-, будь-, небудь, бо-, но-, -то, -от, -таки» (де-небудь, хтозна-який, як-от, пиши-но). Але! В сполученні «будь ласка», що пишеться окремо, «будь» не є часткою, а окремим словом.
- Пишуться окремо, якщо між часткою й словом, якого вона стосується, стоїть інше слово (аби до кого, що ж до, якби ж то, все ж таки, будь на якому).
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- * Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — 288 c.
- Левченко О. П. Українська мова. Українська література. Довідник школяра. — 2-ге вид. — Чернігів: Країна мрійтм, 2013. — 176 с. ISBN 978-966-431-838-6.
|