Анчисхаті: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
SalweenBot (обговорення | внесок)
м правопис
 
(Не показано 4 проміжні версії 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Пам'ятка
[[Файл: Anchisxati Basilica, Tbilisi.JPG | 280px | thumb | left | Базиліка Анчисхаті, східний фасад, сучасний вигляд]]
|оригінальна назва =
[[Файл: Anchischati, 1890.jpg | thumb | 280 px | Базиліка Анчисхаті, вид церкви з заходу в 1890 році]]
|зображення = Anchisxati Basilica, Tbilisi.JPG

|зображення_підпис = Базиліка Анчисхаті, східний фасад, сучасний вигляд
|статус =
|країна =
|місто =
|назва розташування =
|розташування =
|координати =
|конфесія = [[Грузинська православна церква]]
|єпархія =
|тип будівлі =
|архітектурний стиль =
|автор проєкту =
|будівельник =
|засновник =
|перша згадка =
|заснування =
|основні дати =
|початок будівництва =
|завершення будівництва =
|реліквії =
|настоятель =
|стан =
}}
'''Анчисхаті''' ({{Lang-ka | ანჩისხატი}}) — [[церква]] [[Різдво Пресвятої Богородиці | Різдва]] [[Богородиця | Діви Марії]], найстаріша зі збережених до наших днів церкв у [[Тбілісі]]. Вона належить [[Грузинська православна церква | Грузинській православній церкві]] і датується [[VI століття]]м.
'''Анчисхаті''' ({{Lang-ka | ანჩისხატი}}) — [[церква]] [[Різдво Пресвятої Богородиці | Різдва]] [[Богородиця | Діви Марії]], найстаріша зі збережених до наших днів церкв у [[Тбілісі]]. Вона належить [[Грузинська православна церква | Грузинській православній церкві]] і датується [[VI століття]]м.


== Історія ==
== Історія ==
[[Файл: Anchischati, 1890.jpg|міні|220 px|ліворуч| Базиліка Анчисхаті, вид церкви з заходу в 1890 році]]
Згідно зі старовинними грузинськими [[Літопис | літописами]], церква побудована царем [[Іберія | Іберії]] [[Дачі Уджармелі]] (приблизно в 522–534 рр.), який зробив Тбілісі своєю столицею. Спочатку присвячена Різдву Діви Марії, церква отримала другу назву — Анчисхаті (тобто, Анчийська [[ікона]]) в 1675 р., на честь перенесеної з [[Анчийський кафедральний собор | Анчийського кафедрального собору]] ([[Тао-Кларджеті]]) ікони [[Ісус Христос | Спасителя]]. Таким чином намагалися уберегти від [[Османська імперія | османського]] вторгнення старовинну і цінну ікону, для якої златоковаль Бека Опізарі зробив в XII столітті срібний із золотими вставками оклад. Ікона зберігалася у церкві святої Марії протягом багатьох століть, нині вона знаходиться в Золотому фонді [[Державний музей мистецтв Грузії | Державного музею мистецтв Грузії]].
Згідно зі старовинними грузинськими [[Літопис | літописами]], церква побудована царем [[Іберія | Іберії]] [[Дачі Уджармелі]] (приблизно в 522–534 рр.), який зробив Тбілісі своєю столицею. Спочатку присвячена Різдву Діви Марії, церква отримала другу назву — Анчисхаті (тобто, Анчийська [[ікона]]) у 1675 році, на честь перенесеної з [[Анчийський кафедральний собор | Анчийського кафедрального собору]] ([[Тао-Кларджеті]]) ікони [[Ісус Христос | Спасителя]]. Таким чином намагалися уберегти від [[Османська імперія | османського]] вторгнення старовинну та коштовну ікону, для якої златоковаль Бека Опізарі зробив в XII столітті срібний із золотими вставками оклад. Ікона зберігалася у церкві святої Марії протягом багатьох століть, нині вона знаходиться у Золотому фонді [[Державний музей мистецтв Грузії | Державного музею мистецтв Грузії]].


Церква руйнувалася і відновлювалася кілька разів з XV по XVII століття через війни Грузії з персами та турками. Цегляна дзвіниця поруч з Анчисхаті була побудована католікосом Доменті в 1675 р. Планування церкви було суттєво змінене в 1870-х, коли було додано склепіння. За радянських часів, церква була перероблена на музей виробів кустарного промислу, потім у ній містилася художня майстерня. З 1958 по 1964 рр. були проведені реставраційні роботи (під керівництвом архітектора Р. Гвердцителі), які повернули церкві вигляд XVII століття. В 1989 р. церква знову стала діючою. Хор співчих храму Анчисхаті відомий яскравим виконанням найдавніших грузинських церковних співів.
Церква руйнувалася та відновлювалася кілька разів з XV по XVII століття через війни Грузії з персами та турками.
Цегляна дзвіниця поруч з Анчисхаті була побудована католікосом Доменті в 1675 р. Планування церкви було суттєво змінене в 1870-х, коли було додано склепіння. За радянських часів, церква була перероблена на музей виробів кустарного промислу, потім у ній містилася художня майстерня. З 1958 по 1964 рр. були проведені реставраційні роботи (під керівництвом архітектора Р. Гвердцителі), які повернули церкві вигляд XVII століття. В 1989 р. церква знову стала діючою. Хор співчих храму Анчисхаті відомий яскравим виконанням найдавніших грузинських церковних співів.


== Архітектура ==
== Архітектура ==
Рядок 18: Рядок 44:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.tbilisi.gov.ge/index.php?lang_id=ENG&sec_id=1853&info_id=7585 Сайт адміністрації міста Тбілісі]
* [https://web.archive.org/web/20110725070840/http://www.tbilisi.gov.ge/index.php?lang_id=ENG&sec_id=1853&info_id=7585 Сайт адміністрації міста Тбілісі]

{{Commonscat | Anchiskhati Basilica}}
{{Ізольована стаття}}


{{церква-доробити}}
{{Ізольована стаття|кільце2сирота0}}
[[Категорія:Архітектура Грузії]]
[[Категорія:Архітектура Грузії]]
[[Категорія:Церкви Тбілісі]]
[[Категорія:Церкви Тбілісі]]

Поточна версія на 07:45, 15 травня 2022

Анчисхаті
Базиліка Анчисхаті, східний фасад, сучасний вигляд
Базиліка Анчисхаті, східний фасад, сучасний вигляд
Базиліка Анчисхаті, східний фасад, сучасний вигляд
41°41′43″ пн. ш. 44°48′24″ сх. д. / 41.69543400002777389° пн. ш. 44.80684810002777851° сх. д. / 41.69543400002777389; 44.80684810002777851Координати: 41°41′43″ пн. ш. 44°48′24″ сх. д. / 41.69543400002777389° пн. ш. 44.80684810002777851° сх. д. / 41.69543400002777389; 44.80684810002777851
Країна  Грузія[1]
Розташування Тбілісі
Конфесія Грузинська православна церква
Тип православний храм
Дата заснування 6 століття

Анчисхаті. Карта розташування: Грузія
Анчисхаті
Анчисхаті
Анчисхаті (Грузія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Анчисхаті (груз. ანჩისხატი) — церква Різдва Діви Марії, найстаріша зі збережених до наших днів церкв у Тбілісі. Вона належить Грузинській православній церкві і датується VI століттям.

Історія

[ред. | ред. код]
Базиліка Анчисхаті, вид церкви з заходу в 1890 році

Згідно зі старовинними грузинськими літописами, церква побудована царем Іберії Дачі Уджармелі (приблизно в 522–534 рр.), який зробив Тбілісі своєю столицею. Спочатку присвячена Різдву Діви Марії, церква отримала другу назву — Анчисхаті (тобто, Анчийська ікона) у 1675 році, на честь перенесеної з Анчийського кафедрального собору (Тао-Кларджеті) ікони Спасителя. Таким чином намагалися уберегти від османського вторгнення старовинну та коштовну ікону, для якої златоковаль Бека Опізарі зробив в XII столітті срібний із золотими вставками оклад. Ікона зберігалася у церкві святої Марії протягом багатьох століть, нині вона знаходиться у Золотому фонді Державного музею мистецтв Грузії.

Церква руйнувалася та відновлювалася кілька разів з XV по XVII століття через війни Грузії з персами та турками.

Цегляна дзвіниця поруч з Анчисхаті була побудована католікосом Доменті в 1675 р. Планування церкви було суттєво змінене в 1870-х, коли було додано склепіння. За радянських часів, церква була перероблена на музей виробів кустарного промислу, потім у ній містилася художня майстерня. З 1958 по 1964 рр. були проведені реставраційні роботи (під керівництвом архітектора Р. Гвердцителі), які повернули церкві вигляд XVII століття. В 1989 р. церква знову стала діючою. Хор співчих храму Анчисхаті відомий яскравим виконанням найдавніших грузинських церковних співів.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Анчисхаті — тринефна базиліка з апсидами у формі підкови, що вказує на стародавність конструкції. Спочатку вона була побудована з блоків жовтого туфу, під час реставрації 1958–1964 рр. використовувалася цегла. Будівля має виходи на три сторони, але в наші дні використовується тільки західний вихід. Усі ікони датуються XIX століттям, крім запрестольного образа, створеного за наказом католікоса Ніколоза VI (Амілахварі) в 1683 р.

Література

[ред. | ред. код]
  • Абашидзе И. / Ред. — Грузинская Энциклопедия. — Тбилиси, 1985. — Vol. IX. — Грузия.
  • Амиранашвили Ш. История грузинского искусства. Khelovneba, Тбилиси, Грузия, 1961.
  • Rosen, Roger. Georgia: A Sovereign Country of the Caucasus. Odyssey Publications: Hong Kong, 1999. ISBN 962-217-748-4

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. GeoNames — 2005.