AGM-45 Shrike: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
VasylNH (обговорення | внесок) доповнення |
мНемає опису редагування |
||
| (Не показані 5 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
| походження = {{USA}} |
| походження = {{USA}} |
||
| тип = протирадіолокаційна ракета |
| тип = протирадіолокаційна ракета |
||
| розробник = |
| розробник = |
||
| дата_розробки = |
| дата_розробки = 1958—1963 |
||
| виробник = Naval Weapons Center |
| виробник = Naval Weapons Center |
||
| вартість_одиниці = $7000 (в цінах [[1973]] року) |
| вартість_одиниці = $7000 (в цінах [[1973]] року) |
||
| дата_виготовлення = |
| дата_виготовлення = 1960—1982 |
||
| кількість = орієнтовно 18500 |
| кількість = орієнтовно 18500<ref name="weaponsystems.net"/> |
||
| вага = 177 кг |
| вага = 177 кг |
||
| довжина = 3.05 м<ref name="weaponsystems.net"/> |
| довжина = 3.05 м<ref name="weaponsystems.net"/> |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
}} |
}} |
||
'''AGM-45 «Shrike»''' («Shrike» перекладається як «[[сорокопуд]]») |
'''AGM-45 «Shrike»''' («Shrike» перекладається як «[[сорокопуд]]») — американська [[протирадіолокаційна ракета]]. Це перша у світі протирадіолокаційна ракета, прийнята на озброєння. Розроблена інженерами [[Військово-морські сили США|ВМС США]] в 1963 році. За основу (головка наведення та корпус ракети) взято ракету [[AIM-7 Sparrow|AIM-7 «Sparrow»]] [[AIM-7 Sparrow|«Сперроу»]]. В США замінена ракетами AGM-78 Standard ARM та [[AGM-88 HARM]] і знята з озброєння в [[1992]] році. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Розробка почалася в 1958 році в епоху [[Холодна війна|холодної війни]] для протидії радянським [[ЗРК]], в першу чергу [[С-75]]<ref name="weaponsystems.net">{{cite web |url=http://weaponsystems.net/weaponsystem/HH08+-+AGM-45+Shrike.html |назва=AGM-45 Shrike |вебсайт=weaponsystems.net |url-архіву=https://web.archive.org/web/20220312175617/https://weaponsystems.net/system/1066-HH08%20-%20AGM-45%20Shrike |дата-архіву=12 березня 2022 |дата-доступу=6 серпня 2023}}</ref>. |
Розробка почалася в 1958 році в епоху [[Холодна війна|холодної війни]] для протидії радянським [[ЗРК]], в першу чергу [[С-75]]<ref name="weaponsystems.net">{{cite web |url=http://weaponsystems.net/weaponsystem/HH08+-+AGM-45+Shrike.html |назва=AGM-45 Shrike |вебсайт=weaponsystems.net |url-архіву=https://web.archive.org/web/20220312175617/https://weaponsystems.net/system/1066-HH08%20-%20AGM-45%20Shrike |дата-архіву=12 березня 2022 |дата-доступу=6 серпня 2023}}</ref>. |
||
Вперше була застосована ВМС США під час [[Війна у В'єтнамі|Війни у В'єтнамі]] в 1965 з борту [[Douglas A-4 Skyhawk |
Вперше була застосована ВМС США під час [[Війна у В'єтнамі|Війни у В'єтнамі]] в 1965 році з борту [[Douglas A-4 Skyhawk]]. [[ВПС США]] взяли ракету на озброєння наступного року, використовуючи її на літаках [[Republic F-105 Thunderchief|F-105F]], [[McDonnell Douglas F-4 Phantom II|F-4 Phantom II]] та інших. |
||
== Бойове застосування == |
== Бойове застосування == |
||
Використовувалась США під час [[Війна у В'єтнамі|Війни у В'єтнамі]], [[Ізраїль|Ізраїлем]] [[Війна Судного дня|Війни Судного дня]] та [[Велика Британія|Великобританією]] в [[Фолклендська війна|Фолклендській війні]]. |
Використовувалась США під час [[Війна у В'єтнамі|Війни у В'єтнамі]], [[Ізраїль|Ізраїлем]] під час [[Війна Судного дня|Війни Судного дня]] та [[Велика Британія|Великобританією]] в [[Фолклендська війна|Фолклендській війні]]. |
||
Основною задачею було враження стаціонарних і мобільних [[РЛС]] зенітних ракетних комплексів. |
Основною задачею при застосуванні було враження стаціонарних і мобільних [[РЛС]] зенітних ракетних комплексів. Звичним способом застосуванням ракети був її запуск по [[Балістична ракета|балістичній траєкторії]] в район передбачуваного розташування РЛС противника. Після проходження піка [[Траєкторія|траєкторії]] ракета активувала свою [[ГСН|головку самонаведення]] і починала шукати випромінювання від увімкненої РЛС противника. Застосування ракети вимагало точного прицілювання і запуску її майже точно в напрямку радара через відчутний недолік — невеликий кут сканування ГСН. Іншим недоліком «Шрайка» була наявність порівняно примітивної пасивної радіолокаційної головки, розрахованої на виявлення цілей лише в вузькому діапазоні частот. Щоб компенсувати цей недолік, було розроблено кілька модифікацій ракети з різними ГСН, побудованими на різних частотах. Пізніші модифікації «Шрайка» мали ГСН, здатну автоматично налаштуватися на потрібну частоту сканування, і використовували не лише бойові заряди, а і сигнальні, з білим [[Фосфорний боєприпас|фосфором]], щоб надати цілевказання на розташування РЛС супротивника. |
||
Хоча ракета була першим і порівняно ефективним протирадіолокаційним засобом, застосованим на полі бою, вона виявилася занадто чутливою до простих заходів протидії — вимкнення радара, перемикання його на еквівалент-приманку чи зміни частоти РЛС. У підсумку всі названі недоліки привели до розробки більш досконалих систем, позбавлених цих недоліків, спочатку AGM-78 Standard ARM, а потім AGM-88 HARM. |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
{{Ракетна зброя США}} |
|||
[[Категорія:Протирадіолокаційні ракети]] |
[[Категорія:Протирадіолокаційні ракети]] |
||
[[Категорія:Ракетна зброя США]] |
|||
Поточна версія на 04:58, 22 серпня 2023
| AGM-45 Shrike | |
|---|---|
 | |
| Тип | протирадіолокаційна ракета |
| Походження |  США |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1958—1963 |
| Виробник | Naval Weapons Center |
| Вартість одиниці | $7000 (в цінах 1973 року) |
| Виготовлення | 1960—1982 |
| Виготовлена кількість | орієнтовно 18500[1] |
| Характеристики | |
| Вага | 177 кг |
| Довжина | 3.05 м[1] |
| Діаметр | 203 мм |
| Потужність вибуху | 66.6 кг |
| Розмах крил | 914 мм |
| Швидкість | 2 Маха |
Пускова платформа | літак |
AGM-45 Shrike у Вікісховищі | |
AGM-45 «Shrike» («Shrike» перекладається як «сорокопуд») — американська протирадіолокаційна ракета. Це перша у світі протирадіолокаційна ракета, прийнята на озброєння. Розроблена інженерами ВМС США в 1963 році. За основу (головка наведення та корпус ракети) взято ракету AIM-7 «Sparrow» «Сперроу». В США замінена ракетами AGM-78 Standard ARM та AGM-88 HARM і знята з озброєння в 1992 році.
Розробка почалася в 1958 році в епоху холодної війни для протидії радянським ЗРК, в першу чергу С-75[1].
Вперше була застосована ВМС США під час Війни у В'єтнамі в 1965 році з борту Douglas A-4 Skyhawk. ВПС США взяли ракету на озброєння наступного року, використовуючи її на літаках F-105F, F-4 Phantom II та інших.
Використовувалась США під час Війни у В'єтнамі, Ізраїлем під час Війни Судного дня та Великобританією в Фолклендській війні.
Основною задачею при застосуванні було враження стаціонарних і мобільних РЛС зенітних ракетних комплексів. Звичним способом застосуванням ракети був її запуск по балістичній траєкторії в район передбачуваного розташування РЛС противника. Після проходження піка траєкторії ракета активувала свою головку самонаведення і починала шукати випромінювання від увімкненої РЛС противника. Застосування ракети вимагало точного прицілювання і запуску її майже точно в напрямку радара через відчутний недолік — невеликий кут сканування ГСН. Іншим недоліком «Шрайка» була наявність порівняно примітивної пасивної радіолокаційної головки, розрахованої на виявлення цілей лише в вузькому діапазоні частот. Щоб компенсувати цей недолік, було розроблено кілька модифікацій ракети з різними ГСН, побудованими на різних частотах. Пізніші модифікації «Шрайка» мали ГСН, здатну автоматично налаштуватися на потрібну частоту сканування, і використовували не лише бойові заряди, а і сигнальні, з білим фосфором, щоб надати цілевказання на розташування РЛС супротивника.
Хоча ракета була першим і порівняно ефективним протирадіолокаційним засобом, застосованим на полі бою, вона виявилася занадто чутливою до простих заходів протидії — вимкнення радара, перемикання його на еквівалент-приманку чи зміни частоти РЛС. У підсумку всі названі недоліки привели до розробки більш досконалих систем, позбавлених цих недоліків, спочатку AGM-78 Standard ARM, а потім AGM-88 HARM.
- ↑ а б в AGM-45 Shrike. weaponsystems.net. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 серпня 2023.