Ібн Русте: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KamikazeBot (обговорення | внесок)
м робот додав: hu:Ibn Ruszta
Немає опису редагування
 
(Не показані 27 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ібн Рýсте Абу Алі Ахме́д ібн Ома́р'''<ref>{{Cite web |url=https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf |title=Український правопис 2019, § 146. Імена та прізвища (прізвиська) |accessdate=20 січня 2020 |archive-date=17 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190917112449/https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf }}</ref> (помилково&nbsp;— '''Ібн Даста''')&nbsp;— [[Араби|арабський]] середньовічний [[географ]], [[енциклопедист]] і [[подорож]]ник кінця IX&nbsp;— початку X&nbsp;ст. За походженням [[Персія|перс]], жив у [[Ісфахан]]і (нині місто в [[Іран]]і)<ref name="eiu3"/>.
'''Ібн-Русте́ (Ібн-Руста) Абу Алі Ахмед ібн Омар'''&nbsp;— арабський [[письменник]] і географ кінця IX&nbsp;— початку X&nbsp;ст. Написав «Книгу дорогоцінних скарбів», якої зберігся лише 7-й том. В книзі розповідається про народи [[Близький Схід|Близького]] і Середнього Сходу і [[Східна Європа|Східної Європи]], в тому числі&nbsp;— про [[слов'яни|слов'ян]], вказує на те, що у [[руси|русів]] було багато [[город]]ів, що вони об'єднували свої сили у боротьбі проти ворогів. Ось, що він пише про росів/русів:


== Загальні відомості ==
«Що стосується ар-Русії, то вона знаходиться на острові, який оточений озером. Острів, на якому вони (руси) проживають, має довжину в три дні путі, покритий лісами та болотами, не здоровий та вологий настільки, що варто лише людині ступити ногою на землю, як остання трясеться через надлишок вологості. У них є цар, який називається хаканрусів. Вони нападають на слов'ян, підпливають до них на кораблях, висаджуються та забирають їх в полон, а потівм везуть в Хозаран і Булкар, де продають. Вони не займаються землеробством, а їдять лише те, що привозять із землі слов'ян. Коли в них народжується син, то він (рос) дарує новонародженому меч, кладе його перед немовлям і каже: „Я не лишаю тобі в спадок ніякого майна, і не має в тебе нічого, крім того, що ти придбаєш цим мечем“.
Написав [[Енциклопедія|енциклопедію]] «Книгу дорогоцінних скарбів» (903—913 роки), яка збереглася фрагментарно. В сьомому томі цього твору, присвяченому [[Астрономія|астрономії]] та [[географія|географії]], наводяться свідчення про [[хозари|хозарів]], [[болгари|болгар]], [[слов'яни|слов'ян]], [[Русь (етнонім)|русів]], [[алани|аланів]]. Основними складовими повідомлення про русів є [[етнографія|етнографічні]] дані й інформація про «[[острів русів]]». Після Ібн Русте про «острів русів» писали арабські вчені&nbsp;— {{нп|Гардізі|Гардізі|en|Gardizi}}, [[Ібн-Хордадбег|Ібн Хордадбег]], {{нп|ал-Джайхані|ал-Джайхані|en|Abu Abdallah Jayhani}}, {{нп|ал-Мукаддасі|ал-Мукаддасі|en|Al-Maqdisi}}, [[Шараф аз-Заман Тагир аль-Марвазі|ал-Марвазі]] та інші. Спроби [[історик]]ів локалізувати цей острів успіху, однак, поки що не мали.<ref name="eiu3">''Плахонін А. Г.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Ibn_Ruste Ібн Русте] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160413172735/http://www.history.org.ua/?termin=Ibn_Ruste |date=13 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|3|391}}</ref>.


Ібн Русте вказує на те, що у русів було багато [[город]]ів, що вони об'єднували свої сили у боротьбі проти ворогів. Ось, що він пише про русів<ref name="kuzmyn1988"/>: «Що стосується ар-Русії, то вона знаходиться на острові, який оточений озером. Острів, на якому вони (руси) проживають, має довжину в три дні путі, покритий лісами та болотами, не здоровий та вологий настільки, що варто лише людині ступити ногою на землю, як остання трясеться через надлишок вологості. У них є [[цар]], який називається [[Каган (титул)|хакан]] русів. Вони нападають на [[Слов'яни|слов'ян]], підпливають до них на кораблях, висаджуються та забирають їх в [[полон]], а потім везуть в [[Хозари|Хозаран]] і [[Булгари|Булкар]], де продають. Вони не займаються [[землеробство]]м, а їдять лише те, що привозять із землі слов'ян. Коли в них народжується син, то він (рус) дарує новонародженому [[меч]], кладе його перед немовлям і каже: „Я не лишаю тобі в спадок ніякого майна, і немає в тебе нічого, крім того, що ти придбаєш цим мечем“.
…Вони хоробрі та мужні, і якщо нападають на який народ, то не відстають, поки не винищать його повністю. Переможених знищують або перетворюють в рабів. Вони високого зросту, статні і сміливі при нападі. Проте на конях сміливості не проявляють, і всі свої напади та походи роблять на кораблях.


…Вони хоробрі та мужні, і якщо нападають на який народ, то не відступають, поки не винищать його повністю. Переможених знищують або перетворюють в рабів. Вони високого зросту, статні і сміливі при нападі. Проте на конях сміливості не проявляють, і всі свої напади та походи здійснюють на кораблях<ref name="kuzmyn1988">[https://web.archive.org/web/20070729232551/http://www.adfontes.veles.lv/arab_slav/ruste_rus.htm Текст о русах из сочинения Ибн-Русте „Дорогие ценности“] // Кузьмин А. Г. „Откуда есть пошла русская земля…“, том II.&nbsp;— {{М.}}: Изд. „Молодая гвардия“, 1986.&nbsp;— С. 566—568.</ref>.
…Роси носять широкі шаровари, на які використовують сто ліктів матерії. Надіваючи подібні шаровари, збирають їх в збірку біля колін, до яких потім і прив'язують. Ніхто з них не випряжняється наодинці, проте обв'язково супроводжують роса три його товариші, що оберігають його.


…Руси носять широкі [[шаровари]], на які використовують сто ліктів матерії. Надіваючи подібні шаровари, збирають їх в збірку біля колін, до яких потім і прив'язують. Ніхто з них не випорожняється наодинці, проте обов'язково супроводжують руса три його товариші, що оберігають його<ref name="gark1870"/>.
…Всі вони постійно носять мечі, оскільки мало довіряють один- одному, а зрадництво та підступність серед них справа звичайна. Якщо комусь з них вдається придбати якесь майно, то рідний брат або товариш його відразу починає йому завидувати та пробувати вбити чи ограбити…»


…Всі вони постійно носять [[меч]]і, оскільки мало довіряють один одному, а зрадництво та підступність серед них справа звична. Якщо комусь з них вдається придбати якесь майно, то рідний брат або товариш його відразу починає йому заздрити та думати як би вбити чи обікрасти…»<ref name="gark1870">[https://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/Garkavi_mus_pis/23.htm Из «Книги драгоценных сокровищ» Абу-Али Ахмеда Ибн-Омар Ибн-Даста (писал около 30-х годов X столетия по Р. X.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220118132331/https://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/Garkavi_mus_pis/23.htm |date=18 січня 2022 }} // ''Гаркаві А. Я.'' Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII&nbsp;в. до конца X века по Р. Х.).&nbsp;— СПб., 1870.{{ref-ru}}</ref>.
{{DEFAULTSORT:Русте}}

== Див. також ==
* [[Арабські середньовічні джерела про Східну Європу]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Плахонін А. Г.'' Ібн Русте // {{ЕІУ|3|391}}
* [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii064.htm Ібн-Даста (Ібн-Руста)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123232349/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii064.htm |date=23 січня 2022 }} // «[[Енциклопедія українознавства]]», том 3 / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— [[Париж]], [[Нью-Йорк]], [[Львів]]: вид. «Молоде життя»-«[[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]]»; 1994&nbsp;р.&nbsp;— C. 850.&nbsp;— ISBN 5-7707-4052-3.
* ''Грушевський М.'' [https://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1895/VyjimkyZZherel/16IbnDuste.html Ібн Дусте] // Виїмки з жерел до історії України-Руси до половини XI віку / Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Твори у 50 томах.&nbsp;— Львів: Світ, 2004.&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— С. 49–53.
* [https://archive.org/details/sich1946/page/n4/mode/1up?view=theater Найстаріші відомості про Україну: Ібн-Даст] // ''[[Січинський Володимир Юхимович|Січинський В.]]'' Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожів по Україні та ін. писань чужинців про Україну за десять ст.&nbsp;— 5-е вид.&nbsp;— Авґсбурґ: Павлович, 1946.&nbsp;— 118, VIII с.: іл. / Перевидання: Львів: «Слово», 1991.&nbsp;— С. 6—8.&nbsp;— ISBN 5-7707-1657-6.
* {{ВТ-ЕСБЕ|Ибн-Даста}}
* {{БСЭ|049527|Ибн Руста Абу Али Ахмед ибн Омар}}

== Посилання ==
* [https://archive.org/details/sh1870/page/n2/mode/1up?view=theater Шчо таке Ібн-Дастова «Русь»] / Праця і кошт [[Шейковський Каленик Васильович|К. В. Шейковського]].&nbsp;— Кыів: В дpук. Е.&nbsp;Я.&nbsp;Федорова, 1870.&nbsp;— 9 с.

{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Ібн Русте}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії Іб]]
[[Категорія:Арабські географи]]
[[Категорія:Арабські географи]]
[[Категорія:Арабські письменники]]
[[Категорія:Арабські письменники]]
[[Категорія:Уродженці Ісфагана]]

[[be:Ібн-Русце]]
[[de:Ahmad ibn Rustah]]
[[en:Ahmad ibn Rustah]]
[[fa:ابن رسته]]
[[fr:Ibn Rustah]]
[[he:אחמד אבן רוסתה]]
[[hu:Ibn Ruszta]]
[[ka:იბნ რუსთა]]
[[ru:Ибн Русте]]
[[sl:Ahmed ibn Rustah]]

Поточна версія на 00:45, 4 грудня 2023

Ібн Рýсте Абу Алі Ахме́д ібн Ома́р[1] (помилково — Ібн Даста) — арабський середньовічний географ, енциклопедист і подорожник кінця IX — початку X ст. За походженням перс, жив у Ісфахані (нині місто в Ірані)[2].

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Написав енциклопедію «Книгу дорогоцінних скарбів» (903—913 роки), яка збереглася фрагментарно. В сьомому томі цього твору, присвяченому астрономії та географії, наводяться свідчення про хозарів, болгар, слов'ян, русів, аланів. Основними складовими повідомлення про русів є етнографічні дані й інформація про «острів русів». Після Ібн Русте про «острів русів» писали арабські вчені — Гардізі[en], Ібн Хордадбег, ал-Джайхані[en], ал-Мукаддасі[en], ал-Марвазі та інші. Спроби істориків локалізувати цей острів успіху, однак, поки що не мали.[2].

Ібн Русте вказує на те, що у русів було багато городів, що вони об'єднували свої сили у боротьбі проти ворогів. Ось, що він пише про русів[3]: «Що стосується ар-Русії, то вона знаходиться на острові, який оточений озером. Острів, на якому вони (руси) проживають, має довжину в три дні путі, покритий лісами та болотами, не здоровий та вологий настільки, що варто лише людині ступити ногою на землю, як остання трясеться через надлишок вологості. У них є цар, який називається хакан русів. Вони нападають на слов'ян, підпливають до них на кораблях, висаджуються та забирають їх в полон, а потім везуть в Хозаран і Булкар, де продають. Вони не займаються землеробством, а їдять лише те, що привозять із землі слов'ян. Коли в них народжується син, то він (рус) дарує новонародженому меч, кладе його перед немовлям і каже: „Я не лишаю тобі в спадок ніякого майна, і немає в тебе нічого, крім того, що ти придбаєш цим мечем“.

…Вони хоробрі та мужні, і якщо нападають на який народ, то не відступають, поки не винищать його повністю. Переможених знищують або перетворюють в рабів. Вони високого зросту, статні і сміливі при нападі. Проте на конях сміливості не проявляють, і всі свої напади та походи здійснюють на кораблях[3].

…Руси носять широкі шаровари, на які використовують сто ліктів матерії. Надіваючи подібні шаровари, збирають їх в збірку біля колін, до яких потім і прив'язують. Ніхто з них не випорожняється наодинці, проте обов'язково супроводжують руса три його товариші, що оберігають його[4].

…Всі вони постійно носять мечі, оскільки мало довіряють один одному, а зрадництво та підступність серед них справа звична. Якщо комусь з них вдається придбати якесь майно, то рідний брат або товариш його відразу починає йому заздрити та думати як би вбити чи обікрасти…»[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Український правопис 2019, § 146. Імена та прізвища (прізвиська) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 20 січня 2020.
  2. а б Плахонін А. Г. Ібн Русте [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 391. — ISBN 966-00-0610-1.
  3. а б Текст о русах из сочинения Ибн-Русте „Дорогие ценности“ // Кузьмин А. Г. „Откуда есть пошла русская земля…“, том II. — М.: Изд. „Молодая гвардия“, 1986. — С. 566—568.
  4. а б Из «Книги драгоценных сокровищ» Абу-Али Ахмеда Ибн-Омар Ибн-Даста (писал около 30-х годов X столетия по Р. X.) [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.] // Гаркаві А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII в. до конца X века по Р. Х.). — СПб., 1870.(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]