Кар'єр: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
(Не показані 46 проміжних версій 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{unibox}}[[Файл:Kalgoorlie open cast mine.jpg|thumb|300px|Рис. 1. [[Вугільний кар'єр]] ([[Розріз вугільний|розріз]]).]]
[[File:Frolovo district-Sandy open-cast mine.JPG|thumb|200x200px]]
[[Файл:Quarry of Ferrexpo Poltava Mining.jpg|right|thumb|300px|Рис. 2. Залізорудний кар'єр [[Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат|Полтавського гірничо-збагачувального комбінату]].]]
[[Файл:Tagebau Garzweiler Panorama 2005.jpg|thumb|800px|center|Панорама кар'єру Garzweiler (Німеччина)]]
'''Кар'є́р''' — сукупність відкритих [[Гірнича виробка|гірничих виробок]], призначених для [[Розробка родовищ|розробки родовища]] корисних копалин; [[копальня]], [[гірниче підприємство]] з видобування [[корисні копалини|корисних копалин]] [[відкрита розробка родовищ|відкритим]] способом.
[[Файл:Strip coal mining.jpg|thumb|300px|[[Вугільний кар'єр]] ([[Розріз вугільний|розріз]])]]


Вугільний кар'єр називають «[[вугільний розріз|вугільним розрізом]]». Кар'єр для видобутку каменю називається «[[каменярня]]».
'''Кар'є́р''' — ({{lang-ru|карьер}}, {{lang-en|quarry, pit, open-pit mine, opencast, opencut, strip mine}}; {{lang-de|Steinbruch m, Tagebau m, Grube f, Tagebaubetrieb m}})
* сукупність відкритих [[Гірнича виробка|гірничих виробок]], призначених для [[Розробка родовищ|розробки родовища]] корисних копалин;
* гірниче підприємство з видобутку [[корисні копалини|корисних копалин]] [[відкрита розробка родовищ|відкритим]] способом.

'''Вугільний кар'єр''' називають «[[вугільний розріз]]». [[Каменярня]] — кар'єр для видобутку каменю.


== Історія ==
== Історія ==
Відкриті гірничі роботи відомі з епохи [[палеоліт]]у. Перші великі кар'єри з'явилися у зв'язку з будівництвом у [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]] пірамід. Пізніше в античному світі в кар'єрах у великих масштабах добувався [[мармур]]. Розширення області застосування відкритого способу розробки за допомогою кар'єрів стримувалося аж до початку ХХ ст. відсутністю високопродуктивних машин для виймання і переміщення великих обсягів розкривних порід. На кінець ХХ ст. в кар'єрах добувалося 95 % будівельних гірських порід, бл. 70 % руд, 90 % бурого і 20 % кам'яного вугілля.


[[Файл:Elem.JPG|right|thumb|300px|Рис. 3.]]
Відкриті гірн. роботи відомі з епохи [[палеоліт]]у. Перші великі кар'єри з'явилися у зв'язку з будівництвом у Древньому Єгипті пірамід. Пізніше в античному світі в кар'єрах у великих масштабах добувався мармур. Розширення області застосування відкритого способу розробки за допомогою кар'єрів стримувалося аж до початку ХХ ст. відсутністю високопродуктивних машин для виймання і переміщення великих обсягів розкривних порід. На кінець ХХ ст. в кар'єрах добувалося 95 % будівельних гірських порід, бл. 70 % руд, 90 % бурого і 20 % кам'яного вугілля.

[[Файл:Elem.JPG|right]]

== Будівництво кар'єру ==
Сукупність робіт (гірничо-капітальних, транспортних, монтажних та інших), що включають супутнє видобування корисної копалини і проводяться з метою утворення мінімально можливого фронту гірничих робіт, нормативних розкритих запасів, робочих площадок на уступах, передбачених проектом транспортних комунікацій тощо.


== Елементи кар'єру ==
== Елементи кар'єру ==
'''Елементи кар'єру'''&nbsp;— просторові складові кар'єру, які вичерпно характеризують його геометрію. Основні елементи (рис.): робочий (1) і неробочий (2) [[борт кар'єру]], підошва або дно (3), верхній і нижній контури (4) кар'єру, [[уступ]]и (5,6), майданчики (7,8), кути укосу уступу γがんま<sub>1</sub>, γがんま<sub>2</sub>, границі кар'єру.


=== Робоча зона кар'єру ===
Елементи кар'єру ({{lang-ru|карьера элементы}}, {{lang-en|open-pit elements}}, {{lang-de|Tagebauelemente n pl}})&nbsp;— просторові складові кар'єру, які вичерпно характеризують його геометрію. Основні елементи (рис.): робочий (1) і неробочий (2) [[борт кар'єру]], підошва або дно (3), верхній і нижній контури (4) кар'єру, уступи (5,6), майданчики (7,8), кути укосу уступу γがんま<sub>1</sub>, γがんま<sub>2</sub>, границі кар'єру.
'''Робоча зона кар'єру'''&nbsp;— сукупність робочих (розкривних та добувних) уступів, на яких виконуються роботи по підготовці та вийманню гірських порід. Положення К.р.з. визначається на розрізі кутом нахилу робочого борту кар'єру і висотними відмітками верхнього та нижнього робочих горизонтів; у плані&nbsp;— протяжністю фронту робіт на робочих уступах. При розробці горизонтальних і пологих родовищ малої та середньої потужності висотне положення К.р.з. залишається незмінним; при розробці похилих і крутих родовищ, а також потужних ізометричних покладів робоча зона поступово знижується разом зі збільшенням глибини кар'єру.


== Робоча зона кар'єру ==
=== Дно кар'єру ===
'''Дно кар'єру'''&nbsp;— майданчик нижнього уступу кар'єру (що називається також підошвою кар'єру).
В умовах розробки крутих та нахилених тіл корисних копалин мінімальні розміри Д.к. визначаються з урахуванням умов безпечного виймання і навантаження гірських порід з останнього [[Уступ (гірництво)|уступу]]: по ширині&nbsp;— не менше 20&nbsp;м, по довжині&nbsp;— не менше 50-100&nbsp;м.


Під час розробки морфологічно складних покладів значного простягання Д.к. може мати ступінчасту форму.
РОБОЧА ЗОНА КАР'ЄРУ&nbsp;— сукупність робочих (розкривних та добувних) уступів, на яких виконуються роботи по підготовці та вийманню гірських порід. Положення К.р.з. визначається на розрізі кутом нахилу робочого борту кар'єру і висотними відмітками верхнього та нижнього робочих горизонтів; у плані&nbsp;— протяжністю фронту робіт на робочих уступах. При розробці горизонтальних і пологих родовищ малої та середньої потужності висотне положення К.р.з. залишається незмінним; при розробці похилих і крутих родовищ, а також потужних ізометричних покладів робоча зона поступово знижується разом зі збільшенням глибини кар'єру.


== Дно кар'єру ==
=== Глибина кар'єру ===
'''Глибина кар'єру'''&nbsp;— відстань по вертикалі між рівнем земної поверхні і дном кар'єру або відстань від верхнього контуру кар'єру до нижнього. Розрізняють проектну, кінцеву та граничну Г.к. (див. [[глибокий кар'єр]]).


=== Граничний контур кар'єру ===
ДНО КАР'ЄРУ&nbsp;— майданчик нижнього уступу кар'єру (що називається також підошвою кар'єру).
'''Граничний контур кар'єру'''&nbsp;— контур кар'єру на період його погашення, тобто припинення робіт.
В умовах розробки крутих і нахилених тіл корисних копалин мінімальні розміри Д.к. визначаються з урахуванням умов безпечного виймання і навантаження гірських порід з останнього [[Уступ (гірництво)|уступу]]: по ширині&nbsp;— не менше 20&nbsp;м, по довжині&nbsp;— не менше 50-100&nbsp;м.


== Будівництво кар'єру ==
В умовах розробки морфологічно складних покладів значного простягання Д.к. може мати ступінчасту форму.


Сукупність робіт (гірничо-капітальних, транспортних, монтажних та інших), що включають супутнє видобування корисної копалини і проводяться з метою утворення мінімально можливого фронту гірничих робіт, нормативних розкритих запасів, робочих майданчиків на уступах, передбачених проектом транспортних комунікацій тощо.
== Глибина кар'єру ==


=== Технологія і техніка проведення ===
ГЛИБИНА КАР'ЄРУ&nbsp;— відстань по вертикалі між рівнем земної поверхні і дном кар'єру або відстань від верхнього контуру кар'єру до нижнього. Розрізняють проектну, кінцеву та граничну Г.к. Див. [[глибокий кар'єр]].


Кар'єр&nbsp;— це система [[Уступ (гірництво)|уступів]] (як правило, верхні&nbsp;— породні або розкривні, нижні&nbsp;— видобувні), посування яких забезпечує виймання гірн. маси в контурах [[кар'єрне поле|кар'єрного поля]]. Транспортні зв'язки в кар'єрі забезпечуються постійними або ковзаючими з'їздами, а з поверхнею&nbsp;— [[Траншея (гірництво)|траншеями]]. У процесі експлуатації відбувається переміщення робочих уступів, внаслідок чого збільшується [[вироблений простір]]. За допомогою розкривних робіт покривні породи переміщають у відвали, які іноді розміщують у виробленому просторі. При глибині кар'єра до 100&nbsp;м з міцними вмісними породами в собівартості 1 м³ розкриву до 25-30&nbsp;% займають буропідривні роботи, 12-16&nbsp;%&nbsp;— [[екскавація]], 35-40&nbsp;%&nbsp;— транспорт і 10-15&nbsp;%&nbsp;— відвалоутворення. Із збільшенням глибини К. частка витрат на транспорт збільшується до 60-70&nbsp;%.
== Граничний контур кар'єру ==


Для [[буріння]] вибухових свердловин у кар'єрі застосовують важкі бурові станки масою до 100—130 т та легкі бурові станки. Осн. тип [[Вибухова речовина|ВР]]&nbsp;— ґранульовані аміачно-селітряні [[ґрануліти]], [[грамоніти]] (суміш селітри з [[тротил]]ом) і водонаповнені (в обводнених свердловинах). Основне виймально-навантажувальне обладнання при видобуванні [[вугілля]] і руди&nbsp;— електричні екскаватори з канатним приводом і ковшем місткістю 15-30 м³ при довжині стріли до 26&nbsp;м. Одночасно дуже поширені гідравлічні прямі мехлопати з ковшами місткістю 10-38 м³. Використовуються одноковшеві навантажувачі з ковшами місткістю 4-20 м³. На розкривних роботах впроваджуються все потужніші мехлопати і драґлайни (наприклад, застосовується розкривна мехлопата масою 12 тис.т з ковшем місткістю 135 м³ при потужності привода 22 тис. кВт і драґлайн масою 12 тис. т з ковшем місткістю 168 м³ при довжині стріли 92 м).
ГРАНИЧНИЙ КОНТУР КАР'ЄРУ&nbsp;— контур кар'єру на період його погашення, тобто припинення робіт.

== Технологія і техніка проведення ==

Кар'єр&nbsp;— це система [[Уступ (гірництво)|уступів]] (як правило, верхні&nbsp;— породні або розкривні, нижні&nbsp;— видобувні), посування яких забезпечує виймання гірн. маси в контурах [[кар'єрне поле|кар'єрного поля]]. Транспортні зв'язки в кар'єрі забезпечуються постійними або ковзаючими з'їздами, а з поверхнею&nbsp;— [[траншея]]ми. У процесі експлуатації відбувається переміщення робочих уступів, внаслідок чого збільшується [[вироблений простір]]. За допомогою розкривних робіт покривні породи переміщають у відвали, які іноді розміщують у виробленому просторі. При глибині кар'єра до 100&nbsp;м з міцними вмісними породами в собівартості 1 м³ розкриву до 25-30 % займають буропідривні роботи, 12-16 %&nbsp;— [[екскавація]], 35-40 %&nbsp;— транспорт і 10-15 %&nbsp;— відвалоутворення. Із збільшенням глибини К. частка витрат на транспорт збільшується до 60-70 %.

Для [[буріння]] вибухових свердловин у кар'єрі застосовують важкі бурові станки масою до 100–130 т та легкі бурові станки. Осн. тип [[Вибухова речовина|ВР]]&nbsp;— ґранульовані аміачно-селітряні [[ґрануліти]], [[грамоніти]] (суміш селітри з [[тротил]]ом) і водонаповнені (в обводнених свердловинах). Основне виймально-навантажувальне обладнання при видобуванні [[вугілля]] і руди&nbsp;— електричні екскаватори з канатним приводом і ковшем місткістю 15-30 м³ при довжині стріли до 26&nbsp;м. Одночасно дуже поширені гідравлічні прямі мехлопати з ковшами місткістю 10-38 м³. Використовуються одноковшеві навантажувачі з ковшами місткістю 4-20 м³. На розкривних роботах впроваджуються все потужніші мехлопати і драґлайни (наприклад, застосовується розкривна мехлопата масою 12 тис.т з ковшем місткістю 135 м³ при потужності привода 22 тис. кВт і драґлайн масою 12 тис.т з ковшем місткістю 168 м³ при довжині стріли 92 м).


Потокова технологія на кар'єрах досягається застосуванням роторних [[екскаватор]]ів (при діам. ротора 22&nbsp;м і ковшах місткістю 6,6 м³ добова продуктивність машини до 240 тис. м³). На кар'єрах середньої і малої потужності високу ефективність показують компактні роторні екскаватори із зменшеними робочими параметрами. На кар'єрах з міцними породами найбільший обсяг перевезень здійснюється важкими автосамоскидами.
Потокова технологія на кар'єрах досягається застосуванням роторних [[екскаватор]]ів (при діам. ротора 22&nbsp;м і ковшах місткістю 6,6 м³ добова продуктивність машини до 240 тис. м³). На кар'єрах середньої і малої потужності високу ефективність показують компактні роторні екскаватори із зменшеними робочими параметрами. На кар'єрах з міцними породами найбільший обсяг перевезень здійснюється важкими автосамоскидами.


Автосамоскиди вантажопідйомністю 100–155 т&nbsp;— поширений засіб транспорту завдяки їх маневреності, можливості долати круті схили. Експлуатуються і 200-300-тонні самоскиди. Для транспортування гірн. маси з кар'єрів застосовують залізничні тягові агрегати зчіпною масою 360 т, думпкари вантажопідйомністю до 180 т. Застосовують самохідні кар'єрні [[дробарка|дробарки]] на гусеничному, колісному і крокуюче-рейковому ходу з масою до 600 т і продуктивністю 5 тис. т на год. Використання в кар'єрах дробильних агрегатів дозволяє перейти до ширшого використання конвеєрних систем.
Автосамоскиди вантажопідйомністю 100—155 т&nbsp;— поширений засіб транспорту завдяки їх маневреності, можливості долати круті схили. Експлуатуються і 200-300-тонні самоскиди. Для транспортування гірн. маси з кар'єрів застосовують залізничні тягові агрегати зчіпною масою 360 т, думпкари вантажопідйомністю до 180 т. Застосовують самохідні кар'єрні [[дробарка|дробарки]] на гусеничному, колісному і крокуючо-рейковому ходу з масою до 600 т і продуктивністю 5000 т/год. Використання в кар'єрах дробильних агрегатів дозволяє перейти до ширшого використання конвеєрних систем.


Найбільший кар'єр в Україні&nbsp;— Інгулецький (до 34,8&nbsp;млн т руди на рік).
Найбільший кар'єр в Україні&nbsp;— Інгулецький (до 34,8&nbsp;млн т руди на рік).


=== Фронт робіт у кар'єрі ===
=== Фронт робіт у кар'єрі ===
[[Файл:Фронт робіт карєру.png|thumb|290px|Рис. 4. Розміщення фронту гірничих робіт.]]

'''Фронт робіт кар'єру'''&nbsp;— сумарна протяжність фронтів робіт окремих робочих уступів; поділяється на розкривний та видобувний.
'''Фронт робіт кар'єру'''&nbsp;— сумарна протяжність фронтів робіт окремих робочих уступів; поділяється на розкривний та видобувний.


ПОСУВАННЯ ФРОНТУ РОБІТ У КАР'ЄРІ&nbsp;— один з показників інтенсивності розробки родовища; характеризується швидкістю П.ф.р.к., тобто відстанню переміщення фронту гірничих робіт, вираженою в метрах за одиницю часу (здебільшого&nbsp;— за рік). Залежить г.ч. від масштабу робіт, виду та конструкції навантажувального і транспортного обладнання, що застосовується, способу переміщення фронту гірничих робіт та висоти уступів, що відпрацьовуються. Розрізняють віялове, рівнобіжне та змішане П.ф.р.к.
'''Посування фронту робіт у кар'єрі'''&nbsp;— один з показників інтенсивності розробки родовища; характеризується швидкістю П.ф.р.к., тобто відстанню переміщення фронту гірничих робіт, вираженою в метрах за одиницю часу (здебільшого&nbsp;— за рік). Залежить г.ч. від масштабу робіт, виду та конструкції навантажувального і транспортного обладнання, що застосовується, способу переміщення фронту гірничих робіт та висоти уступів, що відпрацьовуються. Розрізняють віялове, рівнобіжне та змішане П.ф.р.к.


Посування віялове&nbsp;— переміщення фронту гірничих робіт при розробці кар'єрного поля (чи його частини) округлої форми, що характеризується більшою швидкістю посування відділених від поворотного пункту ділянок фронту (переміщення фронту в плані «віялом», «по віялу»).
Посування віялове&nbsp;— переміщення фронту гірничих робіт при розробці кар'єрного поля (чи його частини) округлої форми, що характеризується більшою швидкістю посування відділених від поворотного пункту ділянок фронту (переміщення фронту в плані «віялом», «по віялу»).
Рядок 64: Рядок 55:


Посування фронту змішане&nbsp;— комбінація різних схем посування фронту гірничих робіт, наприклад, рівнобіжного і віялового.
Посування фронту змішане&nbsp;— комбінація різних схем посування фронту гірничих робіт, наприклад, рівнобіжного і віялового.

Відносно простягання покладів корисних копалин фронт робіт може бути поздовжнім (рис. 4, а), поперечним (рис. 4, б) або концентричним (рис. 4, в). Сумарна довжина фронтів робіт на уступах становить фронт робіт кар'єру.

*Поздовжній фронт кар'єру має значну довжину і відносно малу швидкість посування (30...60 м/р). При цьому складаються сприятливі умови для роздільної розробки різновидів гірських порід ва уступах, утворення значних запасів підготовлених до виймання корисних копалин і інтенсивності їх видобування. Але таке орієнтування фронту пов'язано з великим об'ємом гірничопідготовчих робіт. Воно доцільне на кар'єрах з відносно невеликою потужністю покривних порід і експлуатацією залізничних потягів та стрічкових конвеєрів.
*Поперечний фронт кар'єру має відносно малу довжину і велику швидкість посування (60...200 м/р). Резерви нарощування виробничої потужності і створення значних запасів підготовлених до виймання корисних копалин обмежені. Проте, об'єми гірничо-підготовчих робіт невеликі, що забезпечує темп поглиблення до 10...20 м/р і більше. Така орієнтація фронту доцільна при розробці крутоспадаючих родовищ корисних копалин з використанням автомобільного транспорту у вибоях.
*Концентричний фронт кар'єру характеризується довжиною на кожному уступі, що змінюється протягом усього періоду експлуатації. Фронт робіт по корисних копалинах обмежений 3...5 нижніми уступами. Однак, таке орієнтування фронту забезпечує мінімальні об'єми гірничопідготовчих і розкривних робіт та високий темп поглиблення. Воно практикується на глибоких кар'єрах з використанням автомобільного і рідко – залізничного транспорту у вибоях.


=== Глибина розвитку деформацій в кар'єрі ===
=== Глибина розвитку деформацій в кар'єрі ===
Рядок 72: Рядок 69:


Об'єм гірських порід, що підлягають розробці в кінцевих (проектних) контурах кар'єру.
Об'єм гірських порід, що підлягають розробці в кінцевих (проектних) контурах кар'єру.

=== Межі (границі) кар'єра ===

Межі (границі) кар'єра&nbsp;— поверхні, що проходять через верхній і нижній [[контур]]и [[кар'єр]]у, та поверхні, що обмежують його по глибині.

Визначаються планом кар'єра, [[ТЕО]] на об'єкт.


== Див. також ==
== Див. також ==
[[Файл:Коростишівський кар'єр.jpg|міні|Рис. 2. Східна частина затопленого [[Коростишівський кар'єр|Коростишівського кар'єру]], липень 2020 року.]]

{{div col}}
* [[Глибокий кар'єр]]
* [[Глибокий кар'єр]]
* [[Кар'єрний транспорт]]
* [[Кар'єрний транспорт]]
* [[Гравійний кар'єр]]
* [[Кар'єрна техніка]]
* [[Кар'єрна техніка]]
* [[Кар'єрні води]]
* [[Кар'єрні води]]
* [[Кар'єрні озера]]
* [[Вугільний розріз]]
* [[Вугільний розріз]]
* [[Мікроклімат кар'єру]]
* [[Мікроклімат кар'єру]]
Рядок 84: Рядок 90:
* [[Протипожежний захист кар'єру]]
* [[Протипожежний захист кар'єру]]
* [[Каменярня]]
* [[Каменярня]]
* [[Транспортна система розробки кар'єру]]
* [[Кар'єрний склад]]
{{div col end}}


== Література ==
== Література ==
Рядок 89: Рядок 98:
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.
* Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.
{{Вікіфікувати|дата=Листопад 2012}}
{{berg-stub}}


{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Кар'єри і розрізи]]

[[Категорія:Антропогенний ландшафт]]
[[Категорія:Відкриті копальні|*]]
[[Категорія:Антропогенні форми рельєфу]]
[[Категорія:Відкрита розробка родовищ]]
[[Категорія:Відкрита розробка родовищ]]
[[Категорія:Гірничодобувні підприємства]]

Поточна версія на 19:35, 19 грудня 2023

Кар'єр
Зображення
CMNS: Кар'єр у Вікісховищі
Рис. 1. Вугільний кар'єр (розріз).
Рис. 2. Залізорудний кар'єр Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

Кар'є́р — сукупність відкритих гірничих виробок, призначених для розробки родовища корисних копалин; копальня, гірниче підприємство з видобування корисних копалин відкритим способом.

Вугільний кар'єр називають «вугільним розрізом». Кар'єр для видобутку каменю називається «каменярня».

Історія

[ред. | ред. код]

Відкриті гірничі роботи відомі з епохи палеоліту. Перші великі кар'єри з'явилися у зв'язку з будівництвом у Стародавньому Єгипті пірамід. Пізніше в античному світі в кар'єрах у великих масштабах добувався мармур. Розширення області застосування відкритого способу розробки за допомогою кар'єрів стримувалося аж до початку ХХ ст. відсутністю високопродуктивних машин для виймання і переміщення великих обсягів розкривних порід. На кінець ХХ ст. в кар'єрах добувалося 95 % будівельних гірських порід, бл. 70 % руд, 90 % бурого і 20 % кам'яного вугілля.

Рис. 3.

Елементи кар'єру

[ред. | ред. код]

Елементи кар'єру — просторові складові кар'єру, які вичерпно характеризують його геометрію. Основні елементи (рис.): робочий (1) і неробочий (2) борт кар'єру, підошва або дно (3), верхній і нижній контури (4) кар'єру, уступи (5,6), майданчики (7,8), кути укосу уступу γがんま1, γがんま2, границі кар'єру.

Робоча зона кар'єру

[ред. | ред. код]

Робоча зона кар'єру — сукупність робочих (розкривних та добувних) уступів, на яких виконуються роботи по підготовці та вийманню гірських порід. Положення К.р.з. визначається на розрізі кутом нахилу робочого борту кар'єру і висотними відмітками верхнього та нижнього робочих горизонтів; у плані — протяжністю фронту робіт на робочих уступах. При розробці горизонтальних і пологих родовищ малої та середньої потужності висотне положення К.р.з. залишається незмінним; при розробці похилих і крутих родовищ, а також потужних ізометричних покладів робоча зона поступово знижується разом зі збільшенням глибини кар'єру.

Дно кар'єру

[ред. | ред. код]

Дно кар'єру — майданчик нижнього уступу кар'єру (що називається також підошвою кар'єру). В умовах розробки крутих та нахилених тіл корисних копалин мінімальні розміри Д.к. визначаються з урахуванням умов безпечного виймання і навантаження гірських порід з останнього уступу: по ширині — не менше 20 м, по довжині — не менше 50-100 м.

Під час розробки морфологічно складних покладів значного простягання Д.к. може мати ступінчасту форму.

Глибина кар'єру

[ред. | ред. код]

Глибина кар'єру — відстань по вертикалі між рівнем земної поверхні і дном кар'єру або відстань від верхнього контуру кар'єру до нижнього. Розрізняють проектну, кінцеву та граничну Г.к. (див. глибокий кар'єр).

Граничний контур кар'єру

[ред. | ред. код]

Граничний контур кар'єру — контур кар'єру на період його погашення, тобто припинення робіт.

Будівництво кар'єру

[ред. | ред. код]

Сукупність робіт (гірничо-капітальних, транспортних, монтажних та інших), що включають супутнє видобування корисної копалини і проводяться з метою утворення мінімально можливого фронту гірничих робіт, нормативних розкритих запасів, робочих майданчиків на уступах, передбачених проектом транспортних комунікацій тощо.

Технологія і техніка проведення

[ред. | ред. код]

Кар'єр — це система уступів (як правило, верхні — породні або розкривні, нижні — видобувні), посування яких забезпечує виймання гірн. маси в контурах кар'єрного поля. Транспортні зв'язки в кар'єрі забезпечуються постійними або ковзаючими з'їздами, а з поверхнею — траншеями. У процесі експлуатації відбувається переміщення робочих уступів, внаслідок чого збільшується вироблений простір. За допомогою розкривних робіт покривні породи переміщають у відвали, які іноді розміщують у виробленому просторі. При глибині кар'єра до 100 м з міцними вмісними породами в собівартості 1 м³ розкриву до 25-30 % займають буропідривні роботи, 12-16 % — екскавація, 35-40 % — транспорт і 10-15 % — відвалоутворення. Із збільшенням глибини К. частка витрат на транспорт збільшується до 60-70 %.

Для буріння вибухових свердловин у кар'єрі застосовують важкі бурові станки масою до 100—130 т та легкі бурові станки. Осн. тип ВР — ґранульовані аміачно-селітряні ґрануліти, грамоніти (суміш селітри з тротилом) і водонаповнені (в обводнених свердловинах). Основне виймально-навантажувальне обладнання при видобуванні вугілля і руди — електричні екскаватори з канатним приводом і ковшем місткістю 15-30 м³ при довжині стріли до 26 м. Одночасно дуже поширені гідравлічні прямі мехлопати з ковшами місткістю 10-38 м³. Використовуються одноковшеві навантажувачі з ковшами місткістю 4-20 м³. На розкривних роботах впроваджуються все потужніші мехлопати і драґлайни (наприклад, застосовується розкривна мехлопата масою 12 тис.т з ковшем місткістю 135 м³ при потужності привода 22 тис. кВт і драґлайн масою 12 тис. т з ковшем місткістю 168 м³ при довжині стріли 92 м).

Потокова технологія на кар'єрах досягається застосуванням роторних екскаваторів (при діам. ротора 22 м і ковшах місткістю 6,6 м³ добова продуктивність машини до 240 тис. м³). На кар'єрах середньої і малої потужності високу ефективність показують компактні роторні екскаватори із зменшеними робочими параметрами. На кар'єрах з міцними породами найбільший обсяг перевезень здійснюється важкими автосамоскидами.

Автосамоскиди вантажопідйомністю 100—155 т — поширений засіб транспорту завдяки їх маневреності, можливості долати круті схили. Експлуатуються і 200-300-тонні самоскиди. Для транспортування гірн. маси з кар'єрів застосовують залізничні тягові агрегати зчіпною масою 360 т, думпкари вантажопідйомністю до 180 т. Застосовують самохідні кар'єрні дробарки на гусеничному, колісному і крокуючо-рейковому ходу з масою до 600 т і продуктивністю 5000 т/год. Використання в кар'єрах дробильних агрегатів дозволяє перейти до ширшого використання конвеєрних систем.

Найбільший кар'єр в Україні — Інгулецький (до 34,8 млн т руди на рік).

Фронт робіт у кар'єрі

[ред. | ред. код]
Рис. 4. Розміщення фронту гірничих робіт.

Фронт робіт кар'єру — сумарна протяжність фронтів робіт окремих робочих уступів; поділяється на розкривний та видобувний.

Посування фронту робіт у кар'єрі — один з показників інтенсивності розробки родовища; характеризується швидкістю П.ф.р.к., тобто відстанню переміщення фронту гірничих робіт, вираженою в метрах за одиницю часу (здебільшого — за рік). Залежить г.ч. від масштабу робіт, виду та конструкції навантажувального і транспортного обладнання, що застосовується, способу переміщення фронту гірничих робіт та висоти уступів, що відпрацьовуються. Розрізняють віялове, рівнобіжне та змішане П.ф.р.к.

Посування віялове — переміщення фронту гірничих робіт при розробці кар'єрного поля (чи його частини) округлої форми, що характеризується більшою швидкістю посування відділених від поворотного пункту ділянок фронту (переміщення фронту в плані «віялом», «по віялу»).

Посування фронту рівнобіжне — переміщення фронту гірничих робіт паралельно одній з осей кар'єрного поля від однієї його границі до іншої чи з проміжного положення до контурів.

Посування фронту змішане — комбінація різних схем посування фронту гірничих робіт, наприклад, рівнобіжного і віялового.

Відносно простягання покладів корисних копалин фронт робіт може бути поздовжнім (рис. 4, а), поперечним (рис. 4, б) або концентричним (рис. 4, в). Сумарна довжина фронтів робіт на уступах становить фронт робіт кар'єру.

  • Поздовжній фронт кар'єру має значну довжину і відносно малу швидкість посування (30...60 м/р). При цьому складаються сприятливі умови для роздільної розробки різновидів гірських порід ва уступах, утворення значних запасів підготовлених до виймання корисних копалин і інтенсивності їх видобування. Але таке орієнтування фронту пов'язано з великим об'ємом гірничопідготовчих робіт. Воно доцільне на кар'єрах з відносно невеликою потужністю покривних порід і експлуатацією залізничних потягів та стрічкових конвеєрів.
  • Поперечний фронт кар'єру має відносно малу довжину і велику швидкість посування (60...200 м/р). Резерви нарощування виробничої потужності і створення значних запасів підготовлених до виймання корисних копалин обмежені. Проте, об'єми гірничо-підготовчих робіт невеликі, що забезпечує темп поглиблення до 10...20 м/р і більше. Така орієнтація фронту доцільна при розробці крутоспадаючих родовищ корисних копалин з використанням автомобільного транспорту у вибоях.
  • Концентричний фронт кар'єру характеризується довжиною на кожному уступі, що змінюється протягом усього періоду експлуатації. Фронт робіт по корисних копалинах обмежений 3...5 нижніми уступами. Однак, таке орієнтування фронту забезпечує мінімальні об'єми гірничопідготовчих і розкривних робіт та високий темп поглиблення. Воно практикується на глибоких кар'єрах з використанням автомобільного і рідко – залізничного транспорту у вибоях.

Глибина розвитку деформацій в кар'єрі

[ред. | ред. код]

Глибина розвитку деформацій в кар'єрі — горизонтальна відстань від початкового положення верхньої бровки укосу (верхньої бровки контуру кар'єру) до останньої тріщини, що візуально прослідковується в напрямку, протилежному напряму руху зміщених мас укосу.

Об'єм кар'єру

[ред. | ред. код]

Об'єм гірських порід, що підлягають розробці в кінцевих (проектних) контурах кар'єру.

Межі (границі) кар'єра

[ред. | ред. код]

Межі (границі) кар'єра — поверхні, що проходять через верхній і нижній контури кар'єру, та поверхні, що обмежують його по глибині.

Визначаються планом кар'єра, ТЕО на об'єкт.

Див. також

[ред. | ред. код]
Рис. 2. Східна частина затопленого Коростишівського кар'єру, липень 2020 року.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.