Шулявська республіка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м дoдана Категорія:Революція 1905—1907 з допомогою HotCat
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
(Не показані 25 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{unibox}}
[[Файл:Shulyavska respublika.jpg|thumb|300px|right|[[Пам'ятник Шулявській республіці]] у Києві, на території [[Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"|Політехнічного університету]]]]
⚫
'''Шуля́вська народна респу́бліка''' — квазідержавне утворення страйкуючих робітників [[Київ|Києва]], що протягом 4 днів — з [[12 грудня|12]] до [[16 грудня]] [[1905]] року — існувало на території декількох робітничих кварталів [[Шулявка|Шулявки]] у Києві. Було розгромлене [[Російська імператорська армія|імператорськими]] військами.

⚫
'''Шуля́вська респу́бліка''' — квазідержавне утворення страйкуючих робітників [[Київ|Києва]], що протягом 4 днів — з [[12 грудня|12]] по [[16 грудня]] [[1905]] року — існувало на території декількох робітничих кварталів [[Шулявка|Шулявки]] у Києві. Було розгромлене [[Російська імперія|царськими]] військами.


== Становлення ==
== Становлення ==
⚫
[[11 грудня]] 1905 року, на знак підтримки грудневого збройного повстання в [[Москва|Москві]], Рада робітничих депутатів Києва вирішила розпочати масовий [[страйк]]. Наступного дня, 12 грудня 1905 року, припинили роботу усі великі підприємства міста. Опорна база бунтівних пролетарів розмістилася на робітничій Шулявці&nbsp;— місцевості Києва, де й раніше було небезпечно з'являтися [[Жандармерія|жандармам]]<ref name="ist">Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року</ref>. Вже через декілька годин після проголошення страйку тут утворився район «революційного порядку»&nbsp;— озброєні робітничі дружини патрулювали територію, втихомирюючи хуліганів та роззброюючи загони [[Поліція|поліції]]. У звіті міністерства юстиції [[Російська імперія|Російської імперії]] щодо цих подій згодом повідомлялося:


⚫
: ''«…Робітники, що з'явилися у кількості близько ста чоловік, озброєні [[револьвер]]ами … відібрали у чинів поліції [[Шашка|шашки]] та револьвери. Вигнаних поліцейських дружинники попередили, що їх буде вбито у разі, якщо вони спробують заарештувати кого-небудь з робітників…»''<ref>{{Cite web |url=http://proletar.org.ua/artlist/969/isribnenko-god-rabochikh-respublik |title="Рабочее действие": Год рабочих республик |accessdate=23 березня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111127104051/http://proletar.org.ua/artlist/969/isribnenko-god-rabochikh-respublik |archivedate=27 листопада 2011 |deadurl=yes }}</ref>
⚫
[[11 грудня]] 1905 року, на знак підтримки грудневого збройного повстання в [[Москва|Москві]], Рада робітничих депутатів Києва вирішила розпочати масовий [[страйк]]. Наступного дня, 12 грудня 1905 року, припинили роботу усі великі підприємства міста. Опорна база бунтівних пролетарів розмістилася на робітничій Шулявці&nbsp;— місцевості Києва, де й раніше було небезпечно з'являтися [[Жандармерія|жандармам]]. <ref name="ist">Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року</ref> Вже через декілька годин після проголошення страйку тут було утворено район «революційного порядку»&nbsp;— озброєні робітничі дружини патрулювали територію, втихомирюючи хуліганів та роззброюючи загони [[Поліція|поліції]]. У звіті міністерства юстиції [[Російська імперія|Російської імперії]] щодо цих подій згодом повідомлялося:


⚫
Шулявку (а саме її район між [[Перший київський машинобудівний завод|заводом Ґретера і Криванека]] та Політехнічним інститутом) проголосили «робітничою республікою». Штаб міських партизанів розташувався у приміщенні 1-го корпусу [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київського політехнічного інституту]], який став [[Столиця|«столицею»]] республіки. Також тут містилася Рада робітничих депутатів, якій робітники надали повноваження єдиного органу влади у місті Києві. «Президентом» Шулявської республіки та Головою Ради депутатів був обраний пролетар Федір Олексієв<ref name="otd1509">[http://www.otdihinfo.ru/catalog/1509.html Памятник Шулявской республике]</ref>.
⚫
: ''«…Робітники, що з'явилися у кількості близько ста чоловік, озброєні [[револьвер]]ами … відібрали у чинів поліції [[Шашка|шашки]] та револьвери. Вигнаних поліцейських дружинники попередили, що їх буде вбито у разі, якщо вони спробують заарештувати кого-небудь з робітників…»'' <ref>[http://proletar.org.ua/artlist/969/isribnenko-god-rabochikh-respublik "Рабочее действие": Год рабочих республик]</ref>


⚫
Повсталих робітників масово підтримали студенти та викладачі КПІ<ref name="ist"/>.
⚫
Шулявку (точніше її район між [[Завод Ґретера і Криванека|заводом Ґретера і Криванека]] та Політехнічним інститутом) було проголошено «робітничою республікою». Штаб міських партизанів розташувався у приміщенні 1-го корпусу [[Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"|Київського політехнічного інституту]], який було проголошено [[Столиця|«столицею»]] республіки. Також тут містилася Рада робітничих депутатів, якій робітники надали повноваження єдиного органу влади у місті Києві. «Президентом» Шулявської республіки та Головою Ради депутатів був обраний пролетар Федір Олексієв. <ref name="otd1509">[http://www.otdihinfo.ru/catalog/1509.html Памятник Шулявской республике]</ref>

⚫
Повсталих робітників масово підтримали студенти та викладачі КПІ. <ref name="ist"/>


== Маніфест та вимоги повстанців ==
== Маніфест та вимоги повстанців ==

Того ж 12 грудня, у перший день існування Шулявської республіки, Рада робітничих депутатів виголосила Маніфест, який наголошував:
Того ж 12 грудня, у перший день існування Шулявської республіки, Рада робітничих депутатів виголосила Маніфест, який наголошував:


: ''«[[Громадянин|Громадяни]] Шулявської республіки виступають за скасування монархічного [[Абсолютизм|абсолютизму]], за свободу зібрань та слова, за соціальне визволення, за амністію політв'язням, за національну емансипацію [[Українці|українського]], [[Поляки|польського]], [[Євреї|єврейського]] та інших народів Російської імперії, за негайне припинення єврейських погромів, що ганьблять наш народ».'' <ref name="kerm">[http://kermanich.livejournal.com/13870.html Андрій Манчук - Viva Шулявська республіка!]</ref>
: ''«[[Громадянин|Громадяни]] Шулявської республіки виступають за скасування монархічного [[абсолютизм]]у, за свободу зібрань та слова, за соціальне визволення, за амністію політв'язням, за національну емансипацію [[Українці|українського]], [[Поляки|польського]], [[Євреї|єврейського]] та інших народів Російської імперії, за негайне припинення єврейських погромів, що ганьблять наш народ».''<ref name="kerm">[http://kermanich.livejournal.com/13870.html Андрій Манчук&nbsp;— Viva Шулявська республіка!]</ref>


Також повстанцями були висунуті вимоги: <ref name="kerm"/>
Також повстанцями були висунуті вимоги:<ref name="kerm"/>


* організувати [[Пенсія|пенсійну]] касу;
* організувати [[Пенсія|пенсійну]] касу;
Рядок 29: Рядок 26:
== Розгром Шулявської республіки ==
== Розгром Шулявської республіки ==


Проте вже незабаром стало зрозуміло, що «робітничій республіці» не судилося довго існувати: суперечки між [[Більшовики|більшовиками]] та [[Меншовики|меншовиками]] у Раді та комітеті [[Російська Соціал-Демократична Робітнича Партія|Російської соціал-демократичної робітничої партії]] пригальмували розвиток повстання. <ref name="ist"/>
Проте вже незабаром стало зрозуміло, що «робітничій республіці» не судилося довго існувати: суперечки між [[Більшовики|більшовиками]] та [[Меншовики|меншовиками]] у Раді та комітеті [[Російська Соціал-Демократична Робітнича Партія|Російської соціал-демократичної робітничої партії]] пригальмували розвиток повстання.<ref name="ist"/>


Тим часом уряд, в особі генерал-губернатора [[Сухомлинов Володимир Олександрович|Володимира Сухомлинова]], оговтавшись, стягнув з усього міста до двох тисяч поліцейських, підтриманих армійськими частинами, що оточили бунтівні квартали. У ніч на [[16 грудня]] [[1905]] року Шулявську республіку було жорстоко розгромлено: поліція обшукувала усі будинки та робітничі цехи, вилучала зброю. Тих, хто чинив опір негайно арештовували. «Президент» Олексієв встиг втікти, проте вже незабаром був арештований у [[Саратов]]і. <ref>відбувши термін ув'язнення, Олексієв емігрував, проте у [[1920-ті|1920]]-х рр. знову повернувся до Києва</ref> <ref name="otd1509"/>
Тим часом уряд, в особі генерал-губернатора [[Сухомлинов Володимир Олександрович|Володимира Сухомлинова]], оговтавшись, стягнув з усього міста до двох тисяч поліцейських, підтриманих армійськими частинами, що оточили бунтівні квартали. У ніч на [[16 грудня]] [[1905]] року Шулявську республіку було жорстоко розгромлено: поліція обшукувала усі будинки та робітничі цехи, вилучала зброю. Тих, хто чинив опір негайно арештовували. «Президент» Олексієв встиг втекти, проте вже незабаром був арештований у [[Саратов]]і<ref>відбувши термін ув'язнення, Олексієв емігрував, проте у [[1920-ті|1920]]-х рр. знову повернувся до Києва</ref><ref name="otd1509" />.


== Трактування явища ==
== Трактування явища ==


Шулявська республіка довгий час лишається суперечливим явищем в [[Історія України|історії України]]. За [[СРСР|радянських]] часів ця історична подія трактувалася як «початок боротьби пролетарів за соціальне визволення», а вже у незалежній [[Україна|Україні]] Шулявську республіку засуджували, називаючи цю подію однією із перших спроб більшовиків здійснити державний переворот. Cьогодні також є концепція, що Шулявська республіка була саме українським робітничим рухом, і, таким чином, у свій спосіб сприяла становленню [[Демократія|демократичних]] традицій в Україні. <ref>[http://www.cprf.info/news/articles/power/51871.html Андрей Манчук: Право на республику, или традиция народного самоуправления]</ref>
Шулявська республіка довгий час лишалася суперечливим явищем в [[Історія України|історії України]]. За [[СРСР|радянських]] часів ця історична подія трактувалася як «початок боротьби пролетарів за соціальне визволення», а вже у незалежній [[Україна|Україні]] Шулявську республіку засуджували, називаючи цю подію однією із перших спроб більшовиків здійснити державний переворот. Сьогодні поширена концепція, що Шулявська республіка була саме українським робітничим рухом, і, таким чином, у свій спосіб сприяла становленню [[Демократія|демократичних]] традицій в Україні<ref>{{Cite web |url=http://www.cprf.info/news/articles/power/51871.html |title=Андрей Манчук: Право на республику, или традиция народного самоуправления |accessdate=2009-03-23 |archive-date=2008-06-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080626071717/http://www.cprf.info/news/articles/power/51871.html }}</ref>.


== Примітки та посилання ==
== Примітки та посилання ==
Рядок 41: Рядок 38:


== Джерела інформації ==
== Джерела інформації ==

* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
⚫
* [https://web.archive.org/web/20071028042740/http://oldkiev.info/progulki_ulicami_Kieva/shulyavka.html Старий Київ: Дещо про Шулявку]
* [http://kermanich.livejournal.com/13870.html Андрій Манчук - Viva Шулявська республіка!]
⚫
* [https://web.archive.org/web/20090721002238/http://www.oldkyiv.org.ua/data/shul_republic.php?lang=ru Сайт історії Києва: Шулявська республіка]
⚫
* [http://oldkiev.info/progulki_ulicami_Kieva/shulyavka.html Старий Київ: Дещо про Шулявку]
⚫
* [http://www.oldkyiv.org.ua/data/shul_republic.php?lang=ru Сайт історії Києва: Шулявська республіка]
* [http://www.otdihinfo.ru/catalog/1509.html Памятник Шулявской республике]
* [http://www.otdihinfo.ru/catalog/1509.html Памятник Шулявской республике]
* [http://www.dsnews.ua/economics/-shulyavskaya-respublika--02022014150000 Шулявская республика] // Деловая столица, 2.02.2014.
* [http://www.cprf.info/news/articles/power/51871.html Андрей Манчук: Право на республику, или традиция народного самоуправления]
* [https://kpi.ua/history-shulyavska_republic 1899-1917: Шулявська республіка та студентські рухи початку 20 сторіччя]&nbsp;— КПІ ім. Ігоря Сікорського
* [http://proletar.org.ua/artlist/969/isribnenko-god-rabochikh-respublik "Рабочее действие": Год рабочих республик]


{{Державні утворення українців}}
{{Державні утворення українців}}
{{Повстання та протести в Україні}}
{{Революція 1905-1907 років}}


[[Категорія:1905 в Україні]]
[[Категорія:Історія Києва]]
[[Категорія:Історія Києва]]
[[Категорія:Новітня історія України]]
[[Категорія:Колишні новітні держави України]]
⚫
[[Категорія:Колишні державні утворення України]]
[[Категорія:Повстання в Україні]]
[[Категорія:Повстання в Україні]]
[[Категорія:Короткочасні держави]]
[[Категорія:Короткочасні держави]]
[[Категорія:Революція 1905—1907]]
[[Категорія:Грудень 1905]]
[[Категорія:Революційні республіки 1905-1907 років]]

[[Категорія:Шулявка]]
[[en:Shuliavka Republic]]
⚫
[[Категорія:Колишні республіки]]
[[ru:Шулявская республика]]

Версія за 03:30, 29 грудня 2023

Шулявська республіка
Дата створення / заснування 12 грудня 1905
Форма правління Радянська республіка
Мова комунікації українська і російська
Час/дата припинення існування 16 грудня 1905

Шуля́вська народна респу́бліка — квазідержавне утворення страйкуючих робітників Києва, що протягом 4 днів — з 12 до 16 грудня 1905 року — існувало на території декількох робітничих кварталів Шулявки у Києві. Було розгромлене імператорськими військами.

Становлення

11 грудня 1905 року, на знак підтримки грудневого збройного повстання в Москві, Рада робітничих депутатів Києва вирішила розпочати масовий страйк. Наступного дня, 12 грудня 1905 року, припинили роботу усі великі підприємства міста. Опорна база бунтівних пролетарів розмістилася на робітничій Шулявці — місцевості Києва, де й раніше було небезпечно з'являтися жандармам[1]. Вже через декілька годин після проголошення страйку тут утворився район «революційного порядку» — озброєні робітничі дружини патрулювали територію, втихомирюючи хуліганів та роззброюючи загони поліції. У звіті міністерства юстиції Російської імперії щодо цих подій згодом повідомлялося:

«…Робітники, що з'явилися у кількості близько ста чоловік, озброєні револьверами … відібрали у чинів поліції шашки та револьвери. Вигнаних поліцейських дружинники попередили, що їх буде вбито у разі, якщо вони спробують заарештувати кого-небудь з робітників…»[2]

Шулявку (а саме її район між заводом Ґретера і Криванека та Політехнічним інститутом) проголосили «робітничою республікою». Штаб міських партизанів розташувався у приміщенні 1-го корпусу Київського політехнічного інституту, який став «столицею» республіки. Також тут містилася Рада робітничих депутатів, якій робітники надали повноваження єдиного органу влади у місті Києві. «Президентом» Шулявської республіки та Головою Ради депутатів був обраний пролетар Федір Олексієв[3].

Повсталих робітників масово підтримали студенти та викладачі КПІ[1].

Маніфест та вимоги повстанців

Того ж 12 грудня, у перший день існування Шулявської республіки, Рада робітничих депутатів виголосила Маніфест, який наголошував:

«Громадяни Шулявської республіки виступають за скасування монархічного абсолютизму, за свободу зібрань та слова, за соціальне визволення, за амністію політв'язням, за національну емансипацію українського, польського, єврейського та інших народів Російської імперії, за негайне припинення єврейських погромів, що ганьблять наш народ».[4]

Також повстанцями були висунуті вимоги:[4]

  • організувати пенсійну касу;
  • забезпечити нормальні умови роботи;
  • скасувати непомірні штрафи;
  • покращити медичне обслуговування;
  • організувати систему державного страхування;

Розгром Шулявської республіки

Проте вже незабаром стало зрозуміло, що «робітничій республіці» не судилося довго існувати: суперечки між більшовиками та меншовиками у Раді та комітеті Російської соціал-демократичної робітничої партії пригальмували розвиток повстання.[1]

Тим часом уряд, в особі генерал-губернатора Володимира Сухомлинова, оговтавшись, стягнув з усього міста до двох тисяч поліцейських, підтриманих армійськими частинами, що оточили бунтівні квартали. У ніч на 16 грудня 1905 року Шулявську республіку було жорстоко розгромлено: поліція обшукувала усі будинки та робітничі цехи, вилучала зброю. Тих, хто чинив опір негайно арештовували. «Президент» Олексієв встиг втекти, проте вже незабаром був арештований у Саратові[5][3].

Трактування явища

Шулявська республіка довгий час лишалася суперечливим явищем в історії України. За радянських часів ця історична подія трактувалася як «початок боротьби пролетарів за соціальне визволення», а вже у незалежній Україні Шулявську республіку засуджували, називаючи цю подію однією із перших спроб більшовиків здійснити державний переворот. Сьогодні поширена концепція, що Шулявська республіка була саме українським робітничим рухом, і, таким чином, у свій спосіб сприяла становленню демократичних традицій в Україні[6].

Примітки та посилання

  1. ↑ а б в Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  2. ↑ "Рабочее действие": Год рабочих республик. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 23 березня 2009.
  3. ↑ а б Памятник Шулявской республике
  4. ↑ а б Андрій Манчук — Viva Шулявська республіка!
  5. ↑ відбувши термін ув'язнення, Олексієв емігрував, проте у 1920-х рр. знову повернувся до Києва
  6. ↑ Андрей Манчук: Право на республику, или традиция народного самоуправления. Архів оригіналу за 26 червня 2008. Процитовано 23 березня 2009.

Джерела інформації

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шулявська_республіка&oldid=41311543