Глухий губно-зубний фрикативний: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Приклади: Переклад, уточнення
м Cat-a-lot: Removing from Category:Приголосні звуки Перекатогеризація: наступні сторінки вже є в дочірніх категоріях за допомогою Cat-a-lot
 
(Не показано 32 проміжні версії 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox IPA|ipa-number=128|ipa=102|ipa-image=Xsampa-f2.png|xsampa=f|kirshenbaum=f|sound=voiceless labiodental fricative.ogg}}
{{Infobox IPA|ipa number=128|decimal1=102|x-sampa=f|kirshenbaum=f|braille=f}}
'''Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний''' — тип [[Приголосний звук|приголосного]] звука, що існує в деяких людських мовах. Символ [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародного фонетичного алфавіту]] для цього звука — {{IPA|f}}, а відповідний символ [[X-SAMPA]] — <tt>f</tt>.
'''Глухий губно-зубний фрикативний''' — тип [[Приголосний звук|приголосного]] звука, що існує в деяких людських мовах. Символ [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародного фонетичного алфавіту]] для цього звука — {{IPA|f}}, а відповідний символ [[X-SAMPA]] — <tt>f</tt>.

== Назва ==
*Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
*Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
*Глухий лабіо-дентальний фрикатив ({{lang-en|voiceless labiodental fricative}})
*Глухий лабіо-дентальний фрикативний


== Властивості ==
== Властивості ==
Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:
Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:


{{Глухий}}
* Тип [[Фонація|фонації]] — [[Глуха фонація|глуха]], тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
{{Фрикатив}}
* Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
* [[Місце творення]] — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
* [[Місце творення]] — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
* Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
* Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
* Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
* Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
* Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
* Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

== Українська мова ==
== Українська мова ==
В українській мові цей звук передається на письмі літерою ''[[ф]]''. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. ''*bʰ'' (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з ''*dʰ''. У германських мовах походить від праіндоєвроп. ''*p'' (що залишився незмінним у слов'янських).
В українській мові цей звук передається на письмі літерою ''[[ф]]''. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим [[Слов'янські мови|слов'янським мовам]] також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейській мові]] був відсутній, у [[давньогрецька мова|давньогрецькій]] виник з праіндоєвроп. ''*bʰ'' (який у слов'янських мовах дав /b/), у [[латина|латинській]]&nbsp;— також з *bʰ, у деяких випадках&nbsp;— з ''*dʰ''. У [[германські мови|германських мовах]] походить від праіндоєвроп. ''*p'' (що залишився незмінним у слов'янських).
{{Див. також|Праіндоєвропейська мова#Фонологія{{!}}Фонетика праіндоєвропейської мови}}

== Приклади ==
== Приклади ==
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
Рядок 21: Рядок 30:
|colspan=2| [[Адигейська мова|Адигейська]] || {{lang|kbd-Cyrl|[[Адигейська писемність|т'''ф'''ы]]}} || {{Audio-IPA|Tfa.ogg|[tfə]}} || 'п'ять' || Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
|colspan=2| [[Адигейська мова|Адигейська]] || {{lang|kbd-Cyrl|[[Адигейська писемність|т'''ф'''ы]]}} || {{Audio-IPA|Tfa.ogg|[tfə]}} || 'п'ять' || Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
|-
|-
|colspan=2| [[Албанська мова|Албанська]] || {{lang|sq|[[Албанська абетка|'''''f'''aqe'']]}} || {{МФА|[facɛ]}} || 'щока' ||
|colspan=2| [[Албанська мова|Албанська]] || {{lang|sq|[[Албанська абетка|'''f'''aqe]]}} || {{МФА|[facɛ]}} || 'щока' ||
|-
|-
|rowspan=5| [[Англійська мова|Англійська]] || Всі діалекти || {{lang|en|[[Англійська абетка|'''''f'''ill'']]}} || {{IPA|[fɪl]}} || 'наповнення' || Див. [[Англійська фонетика]]
|rowspan=5| [[Англійська мова|Англійська]] || Всі діалекти || {{lang|en|[[Англійська абетка|'''f'''ill]]}} || {{IPA|[fɪl]}} || 'наповнення' || Див. [[Англійська фонетика]]
|-
|-
| [[Кокні]]{{sfnp|Wells|1982|p=328}} || rowspan=4| {{lang|en|[[Англійський правопис|'''''th'''ink'']]}} ||rowspan=4| {{IPA|[fɪŋk]}} ||rowspan=4| 'думаю' || rowspan=3| Особливість говірки соціальної групи,{{sfnp|Altendorf|1999|p=7}} окремий випадок [[вільне варіювання|вільного варіювання]], коли мовці вимовляють його замість нормативного [[Глухий зубний фрикативний|θしーた]].{{sfnp|Clark|Trousdale|2010|p=309}} Див. [[th-fronting]].
| [[Кокні]]{{sfnp|Wells|1982|p=328}} || rowspan=4| {{lang|en|[[Англійська абетка|'''th'''ink]]}} ||rowspan=4| {{IPA|[fɪŋk]}} ||rowspan=4| 'думаю' || rowspan=3| Особливість говірки соціальної групи,{{sfnp|Altendorf|1999|p=7}} окремий випадок [[вільне варіювання|вільного варіювання]], коли мовці вимовляють його замість нормативного [[Глухий зубний фрикативний|θしーた]].{{sfnp|Clark|Trousdale|2010|p=309}} Див. {{Не перекладено|Діалектна вимова θしーた в англійській мові|Діалектна вимова θしーた в англійській мові|en|Th-fronting}}
|-
|-
| Багато які британські міські діалекти{{sfnp|Britain|2005|p=1005}}
| Багато які британські міські діалекти{{sfnp|Britain|2005|p=1005}}
Рядок 35: Рядок 44:
| [[Арабська мова|Арабська]] || Стандартна<ref>{{Harvcoltxt|Thelwall|1990|p=37}}</ref> || {{lang|ar|[[Арабська абетка|ظرف]]}} || {{МФА|[ðˤɑrf]}} || 'оболонка' || Див. [[Арабська фонетика]]
| [[Арабська мова|Арабська]] || Стандартна<ref>{{Harvcoltxt|Thelwall|1990|p=37}}</ref> || {{lang|ar|[[Арабська абетка|ظرف]]}} || {{МФА|[ðˤɑrf]}} || 'оболонка' || Див. [[Арабська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Баскська мова|Баскська]] || {{lang|bas|[[Баскська абетка|'''''f'''in'']]}} || {{МФА|[fin]}} || 'тонкий' ||
|colspan=2| [[Баскська мова|Баскська]] || {{lang|eu|[[Баскська абетка|'''f'''in]]}} || {{МФА|[fin]}} || 'тонкий' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Валійська мова|Валійська]] || {{lang|cy|[[Валійська абетка|'''''ff'''on'']]}} || {{IPA|[fɔn]}} || 'палиця' || Див. [[Валійська фонетика]]
|colspan=2| [[Валійська мова|Валійська]] || {{lang|cy|[[Валійська абетка|'''ff'''on]]}} || {{IPA|[fɔn]}} || 'палиця' || Див. [[Валійська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[В'єтнамська мова|В'єтнамська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thompson|1959|pp=458–461}}</ref> || {{lang|vi|[[В'єтнамська абетка|'''''ph'''áo'']]}} || {{IPA|[faːw˧ˀ˥]}} || 'феєрверк-вертушка' || Див. [[В'єтнамська фонетика]]
|colspan=2| [[В'єтнамська мова|В'єтнамська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thompson|1959|pp=458–461}}</ref> || {{lang|vi|[[В'єтнамська абетка|'''ph'''áo]]}} || {{IPA|[faːw˧ˀ˥]}} || 'феєрверк-вертушка' || Див. [[В'єтнамська фонетика]]
|-
|-
| [[Вірменська мова|Вірменска]] || [[Східновірменська мова|Східновірменська]]<ref>{{Harvcoltxt|Dum-Tragut|2009|p=18}}</ref> || {{lang|am|[[Вірменська абетка|'''ֆ'''ուտբոլ]]}} || {{Audio-IPA|futbol.ogg|[fut̪bol]}} || 'футбол' ||
| [[Вірменська мова|Вірменска]] || [[Східновірменська мова|Східновірменська]]<ref>{{Harvcoltxt|Dum-Tragut|2009|p=18}}</ref> || {{lang|am|[[Вірменська абетка|'''ֆ'''ուտբոլ]]}} || {{Audio-IPA|futbol.ogg|[fut̪bol]}} || 'футбол' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Галісійська мова|Галісійська]] || {{lang|gl|'''''f'''aísca''}} || {{IPA|[faˈiska]}} || 'іскра' ||
|colspan=2| [[Галісійська мова|Галісійська]] || {{lang|gl|'''f'''aísca}} || {{IPA|[faˈiska]}} || 'іскра' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Гінді]] || {{lang|hi|[[Деванагарі|सा'''फ़''']]}} || {{IPA|[sɑːf]}} || 'чистий' || Див. [[Фонетика гіндустані]]
|colspan=2| [[Гінді]] || {{lang|hi|[[Деванагарі|सा'''फ़''']]}} || {{IPA|[sɑːf]}} || 'чистий' || Див. [[Фонетика гіндустані]]
Рядок 49: Рядок 58:
|colspan=2| [[Гоемай]] ||colspan=2 align=center| {{МФА|[fat]}} || 'дути' ||
|colspan=2| [[Гоемай]] ||colspan=2 align=center| {{МФА|[fat]}} || 'дути' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Грецька мова|Грецька]] || {{lang|el|[[Грецька абетка|'''φふぁい'''ύση]] [[Грецька абетка#Порівняння|'''''f'''ysī'']]}} || {{МФА|[ˈfisi]}} || 'природа' || Див. [[Новогрецька фонетика]]
|colspan=2| [[Грецька мова|Грецька]] || {{lang|el|[[Грецька абетка|'''φふぁい'''ύση]] [[Грецька абетка#Порівняння|'''f'''ysī]]}} || {{МФА|[ˈfisi]}} || 'єство' || Див. [[Новогрецька фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Гуджараті|Гуджараті]] || {{lang|gu|[[Гуджараті (письмо)|'''ફ'''ળ]]/'''''fa'''ļ''}} || {{IPA|[fəɭ]}} || 'плід' || Див. [[Фонетика гуджараті]]
|colspan=2| [[Гуджараті]] || {{lang|gu|[[Гуджараті (письмо)|'''ફ'''ળ]]/'''fa'''ļ}} || {{IPA|[fəɭ]}} || 'плід' || Див. [[Фонетика гуджараті]]
|-
|-
|colspan=2| [[Еве (мова)|Еве]]<ref>{{Harvcoltxt|Ladefoged|2005|p=156}}</ref> || {{lang|ee-Latn|[[Африканська еталонна абетка|''e'''f'''len'']]}} || {{IPA|[éflé&#771;]}} || 'виплювує' ||
|colspan=2| [[Еве (мова)|Еве]]<ref>{{Harvcoltxt|Ladefoged|2005|p=156}}</ref> || {{lang|ee-Latn|[[Африканська еталонна абетка|e'''f'''len]]}} || {{IPA|[éflé&#771;]}} || 'виплювує' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Західнофризька мова|Західнофризька]] || {{lang|fy|'''''f'''ol''}} || {{IPA|[foɫ]}} || 'повний' ||
|colspan=2| [[Західнофризька мова|Західнофризька]] || {{lang|fy|'''f'''ol}} || {{IPA|[foɫ]}} || 'повний' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Іврит]] || {{lang|he|[[Єврейська абетка|סו'''פ'''ר]]}} || {{IPA|[so̞fe̞ʁ]}} || 'письменник' || Див. [[Фонетика івриту]]
|colspan=2| [[Іврит]] || {{lang|he|[[Єврейська абетка|סו'''פ'''ר]]}} || {{IPA|[so̞fe̞ʁ]}} || 'письменник' || Див. [[Фонетика івриту]]
|-
|-
|colspan=2| [[Іспанська мова|Іспанська]]<ref>{{Harvcoltxt|Martínez-Celdrán|Fernández-Planas|Carrera-Sabaté||2003|p=255}}</ref> || {{lang|es|[[Іспанська абетка|'''''f'''antasma'']]}} || {{IPA|[fã̈n̪ˈt̪äzmä]}} || 'привид' || Див. [[Іспанська фонетика]]
|colspan=2| [[Іспанська мова|Іспанська]]<ref>{{Harvcoltxt|Martínez-Celdrán|Fernández-Planas|Carrera-Sabaté||2003|p=255}}</ref> || {{lang|es|[[Іспанська абетка|'''f'''antasma]]}} || {{IPA|[fã̈n̪ˈt̪äzmä]}} || 'привид' || Див. [[Іспанська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Італійська мова|Італійська]] || {{lang|it|[[Італійська абетка|'''''f'''antasma'']]}} || {{IPA|[fän̪ˈt̪äzmä]}} || 'привид' || Див. [[Італійська фонетика]]
|colspan=2| [[Італійська мова|Італійська]] || {{lang|it|[[Італійська абетка|'''f'''antasma]]}} || {{IPA|[fän̪ˈt̪äzmä]}} || 'привид' || Див. [[Італійська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Кабардинська мова|Кабардинська]] || {{lang|kbd-Cyrl|[[Кабардинська абетка|'''ф'''ыз]]}} || {{IPA|[fəz]}} || 'жінка' || Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
|colspan=2| [[Кабардинська мова|Кабардинська]] || {{lang|kbd-Cyrl|[[Кабардинська абетка|'''ф'''ыз]]}} || {{IPA|[fəz]}} || 'жінка' || Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
|-
|-
|colspan=2| [[Кабільська мова|Кабільська]] || {{lang|kab|''[[Кабільська абетка|a'''f'''us]]''}} || {{IPA|[afus]}} || 'рука' ||
|colspan=2| [[Кабільська мова|Кабільська]] || {{lang|kab|[[Кабільська абетка|a'''f'''us]]}} || {{IPA|[afus]}} || 'рука' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Каталонська мова|Каталонська]]<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1992|p=53}}</ref> || {{lang|ca|[[Catalan orthography|'''''f'''ase'']]}} || {{IPA|[ˈfazə]}} || 'фаза' || Див. [[Каталонська фонетика]]
|colspan=2| [[Каталонська мова|Каталонська]]<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1992|p=53}}</ref> || {{lang|ca|[[Catalan orthography|'''f'''ase]]}} || {{IPA|[ˈfazə]}} || 'фаза' || Див. [[Каталонська фонетика]]
|-
|-
|rowspan=2| [[Китайська мова|Китайська]] || [[Кантонська мова|Кантонська]] || {{lang|zh-cmn-Hani|[[Китайська писемність|佛ふつ]]}}/{{lang|zh-cmn-Latn|[[Ютпхін|'''''f'''at6'']]}} || {{IPA|[fɐt˨]}} || 'Будда' || Див. [[Кантонська фонетика]]
|rowspan=2| [[Китайська мова|Китайська]] || [[Кантонська мова|Кантонська]] || {{lang|yue|[[Китайська писемність|佛ふつ]]}}/{{lang|yue|[[Ютпхін|'''f'''at6]]}} || {{IPA|[fɐt˨]}} || 'Будда' || Див. [[Кантонська фонетика]]
|-
|-
| [[Мандаринська мова|Мандаринська]] || {{lang|zh-cmn-Hani|[[Китайська писемність|飛ひ]]}} {{lang|zh-cmn-Latn|[[Піньїнь|'''''f'''ēi'']]}} || {{МФА|[feɪ̯˥]}} || 'літати' || Див. [[Мандаринська фонетика]]
| [[Мандаринська мова|Мандаринська]] || {{lang|cmn|[[Китайська писемність|飛ひ]]}} {{lang|cmn|[[Піньїнь|'''f'''ēi]]}} || {{МФА|[feɪ̯˥]}} || 'літати' || Див. [[Мандаринська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Коптська мова|Коптська]] || {{lang|cop|[[Коптська абетка|'''ϥ'''ⲧⲟⲟⲩ]]}} || {{IPA|[ftow]}} || 'чотири' ||
|colspan=2| [[Коптська мова|Коптська]] || {{lang|cop|[[Коптська абетка|'''ϥ'''ⲧⲟⲟⲩ]]}} || {{IPA|[ftow]}} || 'чотири' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Македонська мова|Македонська мова]] || {{lang|mk|[[Македонська абетка|'''ф'''онетика]]}} || {{МФА|[fɔnetika]}} || 'фонетика' || Див. [[Македонська фонетика]]
|colspan=2| [[Македонська мова]] || {{lang|mk|[[Македонська абетка|'''ф'''онетика]]}} || {{МФА|[fɔnetika]}} || 'фонетика' || Див. [[Македонська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Малайська мова|Малайська]] || {{lang|ms|[[Малайська абетка|'''''f'''eri'']]}} || {{IPA|[feri]}} || 'пором' ||
|colspan=2| [[Малайська мова|Малайська]] || {{lang|ms|[[Малайська абетка|'''f'''eri]]}} || {{IPA|[feri]}} || 'пором' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Мальтійська мова|Мальтійська]] || {{lang|no|[[Мальтійська абетка|'''''f'''enek'']]}} || {{IPA|[fenek]}} || 'кріль' ||
|colspan=2| [[Мальтійська мова|Мальтійська]] || {{lang|no|[[Мальтійська абетка|'''f'''enek]]}} || {{IPA|[fenek]}} || 'кріль' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Нідерландська мова|Нідерландська]]<ref>{{Harvcoltxt|Gussenhoven|1992|p=45}}</ref> || {{lang|nl|[[Нідерландська абетка|'''''f'''iets'']]}} || {{IPA|[fits]}} || 'велосипед' || Див. [[Нідерландська фонетика]]
|colspan=2| [[Нідерландська мова|Нідерландська]]<ref>{{Harvcoltxt|Gussenhoven|1992|p=45}}</ref> || {{lang|nl|[[Нідерландська абетка|'''f'''iets]]}} || {{IPA|[fits]}} || 'велосипед' || Див. [[Нідерландська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Німецька мова|Німецька]] || {{lang|de|[[Німецька абетка|'''''f'''ade'']]}} || {{IPA|[ˈfaːdə]}} || 'прісний' || Див. [[Німецька фонетика]]
|colspan=2| [[Німецька мова|Німецька]] || {{lang|de|[[Німецька абетка|'''f'''ade]]}} || {{IPA|[ˈfaːdə]}} || 'прісний' || Див. [[Німецька фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Норвезька мова|Норвезька]] || {{lang|no|[[Норвезька абетка|'''''f'''ilter'']]}} || {{IPA|[filtɛɾ]}} || 'фільтр' || Див. [[Норвезька фонетика]]
|colspan=2| [[Норвезька мова|Норвезька]] || {{lang|no|[[Норвезька абетка|'''f'''ilter]]}} || {{IPA|[filtɛɾ]}} || 'фільтр' || Див. [[Норвезька фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Носу]] || {{lang|en|[[Yi script|ꃚ]]}}/{{lang|en|[[Писемність носу|'''''f'''u'']]}} || {{IPA|[fu˧]}} || 'печеня' ||
|colspan=2| [[Носу]] || {{lang|en|[[Yi script|ꃚ]]}}/{{lang|en|[[Писемність носу|'''f'''u]]}} || {{IPA|[fu˧]}} || 'печеня' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Пенджабська мова|Пенджабі]] || [[Ґурмукхі|ਫ਼ੌਜੀ]] || {{IPA|[fɔːd͡ʒi]}} || 'солдат' ||
|colspan=2| [[Пенджабська мова|Пенджабі]] || [[Ґурмукхі|ਫ਼ੌਜੀ]] || {{IPA|[fɔːd͡ʒi]}} || 'солдат' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Польська мова|Польська]]<ref>{{Harvcoltxt|Jassem|2003|p=103}}</ref> || {{lang|pl|[[Польська абетка|'''''f'''utro'']]}} || {{Audio-IPA|Pl-futro.ogg|[ˈfut̪rɔ]}} || 'хутро' || Див. [[Польська фонетика]]
|colspan=2| [[Польська мова|Польська]]<ref>{{Harvcoltxt|Jassem|2003|p=103}}</ref> || {{lang|pl|[[Польська абетка|'''f'''utro]]}} || {{Audio-IPA|Pl-futro.ogg|[ˈfut̪rɔ]}} || 'хутро' || Див. [[Польська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Португальська мова|Португальська]]<ref>{{Harvcoltxt|Cruz-Ferreira|1995|p=91}}</ref> || {{lang|pt|[[Португальська абетка|'''''f'''ogo'']]}} || {{МФА|[ˈfoɡʊ]}} || 'вогонь' || Див. [[Португальська фонетика]]
|colspan=2| [[Португальська мова|Португальська]]<ref>{{Harvcoltxt|Cruz-Ferreira|1995|p=91}}</ref> || {{lang|pt|[[Португальська абетка|'''f'''ogo]]}} || {{МФА|[ˈfoɡʊ]}} || 'вогонь' || Див. [[Португальська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Російська мова|Російська]]<ref>{{Harvcoltxt|Padgett|2003|p=42}}</ref> || {{lang|ru|[[Російський правопис|ор'''ф'''огра'''ф'''ия]]}} || {{IPA|[ɐrfɐˈɡrafʲɪjə]}} || 'орфографія' || Протиставляється [[Палаталізація|пом'якшеному]] варіанту («фь»). Див. [[Російська фонетика]]
|colspan=2| [[Російська мова|Російська]]<ref>{{Harvcoltxt|Padgett|2003|p=42}}</ref> || {{lang|ru|[[Російський правопис|ор'''ф'''огра'''ф'''ия]]}} || {{IPA|[ɐrfɐˈɡrafʲɪjə]}} || 'орфографія' || Протиставляється [[Палаталізація|пом'якшеному]] варіанту («фь»). Див. [[Російська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Румунська мова|Румунська]]<ref>[[Dicţionarul explicativ al limbii române|DEX]] Online : [http://dexonline.ro/search.php?cuv=f]</ref> || {{lang|ro|[[Румунська абетка|'''''f'''oc'']]}} || {{IPA|[fo̞k]}} || 'вогонь' || Див. [[Румунська фонетика]]
|colspan=2| [[Румунська мова|Румунська]]<ref>[[Dicţionarul explicativ al limbii române|DEX]] Online : [http://dexonline.ro/search.php?cuv=f]</ref> || {{lang|ro|[[Румунська абетка|'''f'''oc]]}} || {{IPA|[fo̞k]}} || 'вогонь' || Див. [[Румунська фонетика]]
|-
|-
| [[Сапотекські мови|Сапотекська]] || [[Тількіапанська сапотекська мова|Тількіапанська]]<ref>{{Harvcoltxt|Merrill|2008|p=109}}</ref> || ''ca'''f'''e''|| {{IPA|[kafɘ]}} || 'кава' || Вживається здебільшого в запозиченнях з [[Іспанська мова|іспанської]]
| [[Сапотекські мови|Сапотекська]] || [[Тількіапанська сапотекська мова|Тількіапанська]]<ref>{{Harvcoltxt|Merrill|2008|p=109}}</ref> || ca'''f'''e|| {{IPA|[kafɘ]}} || 'кава' || Вживається здебільшого в запозиченнях з [[Іспанська мова|іспанської]]
|-
|-
|colspan=2| [[Словацька мова|Словацька]] || {{lang|sk|[[Словацька абетка|'''''f'''úkať'']]}} || {{IPA|[ˈfuːkac]}} || 'хукати' ||
|colspan=2| [[Словацька мова|Словацька]] || {{lang|sk|[[Словацька абетка|'''f'''úkať]]}} || {{IPA|[ˈfuːkac]}} || 'хукати' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Сомалійська мова|Сомалі]] || {{lang|so-Latn|'''''f'''eex''}} || {{IPA|[fɛħ]}} || 'бородавка' || Див. [[Сомалійська фонетика]]
|colspan=2| [[Сомалійська мова|Сомалі]] || {{lang|so|'''f'''eex}} || {{IPA|[fɛħ]}} || 'бородавка' || Див. [[Сомалійська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Турецька мова|Турецька]] || {{lang|tr|[[Турецька абетка|''sa'''f''''']]}} || {{IPA|[säf]}} || 'чистий' || Див. [[Турецька фонетика]]
|colspan=2| [[Турецька мова|Турецька]] || {{lang|tr|[[Турецька абетка|sa'''f''']]}} || {{IPA|[säf]}} || 'чистий' || Див. [[Турецька фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Угорська мова|Угорська]] || {{lang|hu|[[Угорська абетка|'''''f'''igyel'']]}} || {{IPA|[fiɟɛl]}} || 'звертає увагу' || Див. [[Угорська фонетика]]
|colspan=2| [[Угорська мова|Угорська]] || {{lang|hu|[[Угорська абетка|'''f'''igyel]]}} || {{IPA|[fiɟɛl]}} || 'звертає увагу' || Див. [[Угорська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Українська мова|Українська]] || {{lang|uk|[[Українська абетка|'''Ф'''астів]]}} || {{МФА|[ˈfɑ.sʲciu̯]}} || '[[Фастів]]' || Див. [[Українська фонетика]]
|colspan=2| [[Українська мова|Українська]] || {{lang|uk|[[Українська абетка|'''Ф'''астів]]}} || {{МФА|[ˈfɑ.sʲciu̯]}} || '[[Фастів]]' || Див. [[Українська фонетика]]
Рядок 113: Рядок 122:
|colspan=2| [[Урду]] || {{lang|ur|[[Насх|صاف]]}} || {{IPA|[sɑːf]}} || 'чистий' || Див. [[Фонетика гіндустані]]
|colspan=2| [[Урду]] || {{lang|ur|[[Насх|صاف]]}} || {{IPA|[sɑːf]}} || 'чистий' || Див. [[Фонетика гіндустані]]
|-
|-
|colspan=2| [[Французька мова|Французька]]<ref>{{Harvcoltxt|Fougeron|Smith|1993|p=73}}</ref> || {{lang|fr|[[Французький правопис|'''''f'''abuleuse'']]}} || {{IPA|[fäbyˈløːz̪]}} || 'казковий' || Див. [[Французька фонетика]]
|colspan=2| [[Французька мова|Французька]]<ref>{{Harvcoltxt|Fougeron|Smith|1993|p=73}}</ref> || {{lang|fr|[[Французький правопис|'''f'''abuleuse]]}} || {{IPA|[fäbyˈløːz̪]}} || 'казковий' || Див. [[Французька фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Чеська мова|Чеська]] || {{lang|cs|[[Чеська абетка|'''''f'''oukat'']]}} || {{IPA|[ˈfoʊ̯kat]}} || 'хукати' || Див. [[Чеська фонетика]]
|colspan=2| [[Чеська мова|Чеська]] || {{lang|cs|[[Чеська абетка|'''f'''oukat]]}} || {{IPA|[ˈfoʊ̯kat]}} || 'хукати' || Див. [[Чеська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Чеченська мова|Чеченська]] || {{lang|ce-Cyrl|[[Чеченська писемність|'''ф'''акс]]}} / {{lang|ce-Latn|'''''f'''aks''}} || {{МФА|[faks]}} || 'факс' ||
|colspan=2| [[Чеченська мова|Чеченська]] || {{lang|ce-Cyrl|[[Чеченська писемність|'''ф'''акс]]}} / {{lang|ce-Latn|'''f'''aks}} || {{МФА|[faks]}} || 'факс' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Шведська мова|Шведська]] || {{lang|sv|[[Шведська абетка|'''''f'''isk'']]}} || {{IPA|[ˈfɪsk]}} || 'риба' || See [[Swedish phonology]]
|colspan=2| [[Шведська мова|Шведська]] || {{lang|sv|[[Шведська абетка|'''f'''isk]]}} || {{IPA|[ˈfɪsk]}} || 'риба' || Див. [[Шведська фонетика]]
|}
|}


== Примітки ==
{{reflist|2}}

==Джерела==
{{refbegin|2}}
* {{citation
|last1=Altendorf
|first1=Ulrike
|last2=Watt
|first2=Dominik
|editor-last=Schneider
|editor-first=Edgar W.
|editor2-last=Burridge
|editor2-first=Kate
|editor3-last=Kortmann
|editor3-first=Bernd
|editor4-last=Mesthrie
|editor4-first=Rajend
|editor5-last=Upton
|editor5-first=Clive
|year=2004
|title=A handbook of varieties of English
|chapter=The dialects in the South of England: phonology
|volume=1: Phonology
|publisher=Mouton de Gruyter
|pages=181–196
|isbn=3-11-017532-0
}}
* {{citation
|last=Bowerman
|first=Sean
|editor-last=Schneider
|editor-first=Edgar W.
|editor2-last=Burridge
|editor2-first=Kate
|editor3-last=Kortmann
|editor3-first=Bernd
|editor4-last=Mesthrie
|editor4-first=Rajend
|editor5-last=Upton
|editor5-first=Clive
|year=2004
|title=A handbook of varieties of English
|chapter=White South African English: phonology
|volume=1: Phonology
|publisher=Mouton de Gruyter
|pages=931–942
|isbn=3-11-017532-0
}}
*{{citation
|last=Britain
|first=David
|year=2005
|title=Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes
|journal=Linguistics
|volume=43
|issue=5
|pages=995-1022
}}
*{{citation
|last=Carbonell
|first=Joan F.
|last2=Llisterri
|first2=Joaquim
|year=1992
|title=Catalan
|journal=Journal of the International Phonetic Association
|volume=22
|issue=1–2
|pages=53–56
|doi=10.1017/S0025100300004618
}}
*{{citation
|last=Clark
|first=Lynn
|last2=Trousdale
|first2=Graeme
|year=2010
|chapter=A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland
|title=Advances in Cognitive Linguistics
|editor-last=Geeraerts
|editor-first=Dirk
|editor-last2=Kristiansen
|editor-first2=Gitte
|editor-last3=Peirsman
|editor-first3=Yves
|place=Berlin
|publisher=Walter de Gruyter
|isbn=978-3-11-022645-4
}}
* {{citation
|last=Cruz-Ferreira
|first=Madalena
|year= 1995
|title=European Portuguese
|journal=Journal of the International Phonetic Association
|volume=25
|issue=2
|pages=90–94
|doi=10.1017/S0025100300005223
}}
*{{citation
|last=Dum-Tragut
|first=Jasmine
|year=2009
|title=Armenian: Modern Eastern Armenian
|publisher=John Benjamins Publishing Company
|place=Amsterdam
}}
*{{citation
|last=Fougeron
|first=Cecile
|last2=Smith
|first2=Caroline L
|year=1993
|title=Illustrations of the IPA:French
|journal=Journal of the International Phonetic Association
|volume=23
|issue=2
|pages=73–76
|doi=10.1017/S0025100300004874
}}
*{{citation
|last=Gordon
|first=Elizabeth
|last2=Maclagan
|first2=Margaret
|year=2008
|editor-last=Burridge
|editor-first=Kate
|editor-last2=Kortmann
|editor-first2=Bernd
|chapter=Regional and social differences in New Zealand: Phonology
|title=Varieties of English
|volume=3: The Pacific and Australasia
|pages=64-76
|publisher=Walter de Gruyter
|place=Berlin
|isbn=3110208415
}}
* {{citation
|last=Gussenhoven
|first=Carlos
|year= 1992
|title=Dutch
|journal=Journal of the International Phonetic Association
|volume=22
|issue=2
|pages=45–47
|doi=10.1017/S002510030000459X
}}
*{{citation
|last = Jassem
|first = Wiktor
|year= 2003
|title=Polish
|journal=Journal of the International Phonetic Association
|volume=33
|issue=1
|pages=103–107
|doi = 10.1017/S0025100303001191
}}
*{{Citation
|last=Ladefoged
|first=Peter
|year=2005
|title=Vowels and Consonants
|edition=Second
|publisher=Blackwell
}}
*{{citation
|last = Martínez-Celdrán
|first = Eugenio
|last2 = Fernández-Planas
|first2 = Ana Ma.
|last3 = Carrera-Sabaté
|first3 = Josefina
|year = 2003
|title = Castilian Spanish
|journal = Journal of the International Phonetic Association
|volume = 33
|issue = 2
|pages = 255–259
|doi = 10.1017/S0025100303001373
|url = https://www.academia.edu/11365507/Castilian_Spanish
|accessdate = 19 травня 2016
|archive-date = 8 березня 2021
|archive-url = https://web.archive.org/web/20210308195725/https://www.academia.edu/11365507/Castilian_Spanish
}}
*{{citation
|last=Merrill
|first=Elizabeth
|year=2008
|title=Tilquiapan Zapotec
|journal=Journal of the International Phonetic Association
|volume=38
|issue=1
|pages=107–114
|doi=10.1017/S0025100308003344
|url=http://www.balsas-nahuatl.org/mixtec/Christian_articles/Otomanguean/Merrill.pdf
|accessdate=19 травня 2016
|archive-date=16 грудня 2019
|archive-url=https://web.archive.org/web/20191216084338/http://www.balsas-nahuatl.org/mixtec/Christian_articles/Otomanguean/Merrill.pdf
}}
*{{citation
|last =Padgett
|first= Jaye
|year= 2003
|title= Contrast and Post-Velar Fronting in Russian
|journal= Natural Language & Linguistic Theory
|volume=21
|issue=1
|pages=39–87
|doi =10.1023/A:1021879906505
}}
*{{citation
|last = Rogers
|first = Derek
|last2 = d'Arcangeli
|first2 = Luciana
|year= 2004
|title=Italian
|journal=Journal of the International Phonetic Association
|volume=34
|issue=1
|pages=117–121
|doi = 10.1017/S0025100304001628
}}
* {{citation
|last=Thompson
|first=Laurence
|year=1959
|title=Saigon phonemics
|journal=Language
|volume=35
|issue=3
|pages=454–476
|doi=10.2307/411232
|jstor=411232
}}
*{{citation
|last = Thelwall
|first= Robin
|year= 1990
|title= Illustrations of the IPA: Arabic
|journal=Journal of the International Phonetic Association
|volume=20
|issue=2
|pages=37–41
|doi=10.1017/S0025100300004266
}}
* {{Citation
|last=Wells
|first=John C.
|year=1982
|title=Accents of English
|volume=2: The British Isles
|place=Cambridge
|publisher=Cambridge University Press
|isbn=0-521-24224-X
}}
*{{citation
|last=Wood
|first=Elizabeth
|year=2003
|title=TH-fronting: The substitution of f/v for θしーた/ð in New Zealand English
|journal=New Zealand English Journal
|volume=17
|pages=50-56
}}
{{refend}}


{{Consonants}}
{{IPA navigation}}


[[Категорія:Приголосні звуки]]
[[Категорія:Глухі приголосні]]

Поточна версія на 12:48, 4 січня 2024

Глухий губно-зубний фрикативний
f
Номер МФА128
Кодування
HTML (десяткове)&#102;
Юнікод (hex)U+0066
X-SAMPAf
Кіршенбаумf
Брайль[en]⠋ (braille pattern dots-124)

Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPA — f.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
  • Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
  • Глухий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Українська мова

[ред. | ред. код]

В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).

Див. також: Фонетика праіндоєвропейської мови

Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Значення Примітки
Абхазька мова фы [fə] 'блискавка' Див. Абхазька фонетика
Адигейська тфы [tfə] д·і 'п'ять' Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
Албанська faqe [facɛ] 'щока'
Англійська Всі діалекти fill [fɪl] 'наповнення' Див. Англійська фонетика
Кокні[1] think [fɪŋk] 'думаю' Особливість говірки соціальної групи,[2] окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θしーた.[3] Див. Діалектна вимова θしーた в англійській мові[en]
Багато які британські міські діалекти[4]
У мовленні багатьох молодих новозеландців[5][6]
Характерна південноафриканська англійська[7] Зазвичай наприкінці слів.
Арабська Стандартна[8] ظرف [ðˤɑrf] 'оболонка' Див. Арабська фонетика
Баскська fin [fin] 'тонкий'
Валійська ffon [fɔn] 'палиця' Див. Валійська фонетика
В'єтнамська[9] pháo [faːw˧ˀ˥] 'феєрверк-вертушка' Див. В'єтнамська фонетика
Вірменска Східновірменська[10] ֆուտբոլ [fut̪bol] д·і 'футбол'
Галісійська faísca [faˈiska] 'іскра'
Гінді साफ़ [sɑːf] 'чистий' Див. Фонетика гіндустані
Гоемай [fat] 'дути'
Грецька φふぁいύση fysī [ˈfisi] 'єство' Див. Новогрецька фонетика
Гуджараті ફળ/faļ [fəɭ] 'плід' Див. Фонетика гуджараті
Еве[11] eflen [éflé̃] 'виплювує'
Західнофризька fol [foɫ] 'повний'
Іврит סופר [so̞fe̞ʁ] 'письменник' Див. Фонетика івриту
Іспанська[12] fantasma [fã̈n̪ˈt̪äzmä] 'привид' Див. Іспанська фонетика
Італійська fantasma [fän̪ˈt̪äzmä] 'привид' Див. Італійська фонетика
Кабардинська фыз [fəz] 'жінка' Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
Кабільська afus [afus] 'рука'
Каталонська[13] fase [ˈfazə] 'фаза' Див. Каталонська фонетика
Китайська Кантонська 佛ふつ/fat6 [fɐt˨] 'Будда' Див. Кантонська фонетика
Мандаринська 飛ひ fēi [feɪ̯˥] 'літати' Див. Мандаринська фонетика
Коптська ϥⲧⲟⲟⲩ [ftow] 'чотири'
Македонська мова фонетика [fɔnetika] 'фонетика' Див. Македонська фонетика
Малайська feri [feri] 'пором'
Мальтійська fenek [fenek] 'кріль'
Нідерландська[14] fiets [fits] 'велосипед' Див. Нідерландська фонетика
Німецька fade [ˈfaːdə] 'прісний' Див. Німецька фонетика
Норвезька filter [filtɛɾ] 'фільтр' Див. Норвезька фонетика
Носу ꃚ/fu [fu˧] 'печеня'
Пенджабі ਫ਼ੌਜੀ [fɔːd͡ʒi] 'солдат'
Польська[15] futro [ˈfut̪rɔ] д·і 'хутро' Див. Польська фонетика
Португальська[16] fogo [ˈfoɡʊ] 'вогонь' Див. Португальська фонетика
Російська[17] орфография [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] 'орфографія' Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика
Румунська[18] foc [fo̞k] 'вогонь' Див. Румунська фонетика
Сапотекська Тількіапанська[19] cafe [kafɘ] 'кава' Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської
Словацька fúkať [ˈfuːkac] 'хукати'
Сомалі feex [fɛħ] 'бородавка' Див. Сомалійська фонетика
Турецька saf [säf] 'чистий' Див. Турецька фонетика
Угорська figyel [fiɟɛl] 'звертає увагу' Див. Угорська фонетика
Українська Фастів [ˈfɑ.sʲciu̯] 'Фастів' Див. Українська фонетика
Урду صاف [sɑːf] 'чистий' Див. Фонетика гіндустані
Французька[20] fabuleuse [fäbyˈløːz̪] 'казковий' Див. Французька фонетика
Чеська foukat [ˈfoʊ̯kat] 'хукати' Див. Чеська фонетика
Чеченська факс / faks [faks] 'факс'
Шведська fisk [ˈfɪsk] 'риба' Див. Шведська фонетика

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Wells, (1982), с. 328.
  2. ↑ Altendorf, (1999), с. 7.
  3. ↑ Clark та Trousdale, (2010), с. 309.
  4. ↑ Britain, (2005), с. 1005.
  5. ↑ Wood, (2003), с. 50.
  6. ↑ Gordon та Maclagan, (2008), с. 74.
  7. ↑ Bowerman, (2004), с. 939.
  8. ↑ Thelwall (1990:37)
  9. ↑ Thompson (1959:458–461)
  10. ↑ Dum-Tragut (2009:18)
  11. ↑ Ladefoged (2005:156)
  12. ↑ Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
  13. ↑ Carbonell & Llisterri (1992:53)
  14. ↑ Gussenhoven (1992:45)
  15. ↑ Jassem (2003:103)
  16. ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
  17. ↑ Padgett (2003:42)
  18. ↑ DEX Online : [1]
  19. ↑ Merrill (2008:109)
  20. ↑ Fougeron & Smith (1993:73)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN 3-11-017532-0
  • Bowerman, Sean (2004), White South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 931—942, ISBN 3-11-017532-0
  • Britain, David (2005), Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes, Linguistics, 43 (5): 995—1022
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010), A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland, у Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves (ред.), Advances in Cognitive Linguistics, Berlin: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-022645-4
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008), Regional and social differences in New Zealand: Phonology, у Burridge, Kate; Kortmann, Bernd (ред.), Varieties of English, т. 3: The Pacific and Australasia, Berlin: Walter de Gruyter, с. 64—76, ISBN 3110208415
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 19 травня 2016
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 19 травня 2016
  • Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
  • Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
  • Wells, John C. (1982), Accents of English, т. 2: The British Isles, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-24224-X
  • Wood, Elizabeth (2003), TH-fronting: The substitution of f/v for θしーた/ð in New Zealand English, New Zealand English Journal, 17: 50—56
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухий_губно-зубний_фрикативний&oldid=41356262