Кривавий наклеп: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення, зовнішні посилання |
мНемає опису редагування |
||
(Не показані 20 проміжних версій 17 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кривавий наклеп''' |
'''Кривавий наклеп''' — безпідставне та часто [[упередження|упереджене]] звинувачення певних груп людей, здебільшого етнічних меншин у здійснені ритуальних вбивств людей, [[жертвопринесення|жертвопринесень]] людських органів та [[кров]]і. Основними жертвами таких вбивств вбачалися діти. Звинувачення у кривавому наклепі історично використовувалися як привід для розправи з певними групами людей шляхом організації [[погром]]ів, [[лінчування]] тощо. Об'єктом такого упередження часто виступали [[євреї]]. Однією з найвідоміших справ, де фігурував кривавий наклеп була [[справа Бейліса]], яка отримала розголос не тільки в [[Російська імперія|Російській імперії]], але й за кордоном. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Описи тортур і людських жертвопринесень в передбачуваних ритуальних вбивствах суперечать багатьом фактичним положенням |
||
⚫ | Описи тортур і людських жертвопринесень в передбачуваних ритуальних вбивствах суперечать багатьом фактичним положенням юдаїзму. Насамперед, заборона на вбивство міститься в десяти заповідях Тори. Крім того, використання крові (людської чи будь-якої іншої) в приготуванні їжі суворо заборонено кашрутом. Кров і будь-які інші виділення людського організму є ритуально нечистими (Лев.15). Кров убитих тварин не може вживатися в їжу, вона повинна бути виведена з тіла тварини і похована (Лев.17:12 -13). Згідно з [[Книга Левит|Книгою Левіт]], кров жертовної тварини (але не людини) може бути використана лише на жертовнику Єрусалимського храму (який до часу приписуваних подій вже не існував сотні років). |
||
⚫ | У той час як жертвопринесення тварин дійсно практикувалися в стародавньому |
||
⚫ | У той час як жертвопринесення тварин дійсно практикувалися в стародавньому юдаїзмі, Танах (Старий Завіт) і Галаха зображують людські жертвоприношення як одне з зол, що відокремлюють язичників [[Ханаан]]у від євреїв (Втор. 12: 31, 2 Цар. 16: 3). Євреям заборонялося брати участь у цих ритуалах (Вих. 34: 15, Лев. 20: 2, Втор. 18: 12, Єр. 7: 31). Фактично, вимога ритуальної чистоти забороняла навіть знаходження священиків (коенів) в одній кімнаті з людським трупом (Лев. 21: 11). Нащадкам коенів, згідно з релігійними канонами, [[Галаха]] забороняє навіть заходити на цвинтар. |
||
== Історія == |
|||
* 1254 року в [[Богемське королівство|Богемському королівстві]] [[Жидівський привілей Отокара ІІ|Привілей Отокара ІІ]] забороняв зводити кривавий наклеп на юдеїв. |
|||
== Кривавий наклеп у кіно == |
== Кривавий наклеп у кіно == |
||
У [[2015 у кіно|2015]] році вийшов |
У [[2015 у кіно|2015]] році вийшов тизер українського телесеріалу [https://www.youtube.com/watch?v=5WLRKfKEK2s «Кривавий наклеп»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160328154126/https://www.youtube.com/watch?v=5WLRKfKEK2s |date=28 березня 2016 }} режисера [[Максим Буйницький|Максима Буйницького]]<ref>{{cite web|url=http://media.1plus1.ua/pitching/work/590/|title=Кривавий наклеп|publisher=[[1+1 медіа]]|accessdate=1 червня 2015|archive-date=4 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304134221/http://media.1plus1.ua/pitching/work/590/}}</ref>. |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Тора |
* Тора |
||
* [http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/library/lis/1991/05_2/ Українська Іудаїка. Людина і світ. |
* [https://web.archive.org/web/20090103100554/http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/library/lis/1991/05_2/ Українська Іудаїка. Людина і світ. — 1991. — № 5. — С. 53-56; № 6. — С. 39-48.] |
||
== Посилання == |
|||
* [https://ure-online.info/encyclopedia/rytualni-protsesy/ Ритуальні процеси] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія |
|||
{{Sociology-stub}} |
{{Sociology-stub}} |
||
{{Пропаганда}} |
|||
[[Категорія:Забобони]] |
[[Категорія:Забобони]] |
Поточна версія на 16:36, 17 березня 2024
Кривавий наклеп — безпідставне та часто упереджене звинувачення певних груп людей, здебільшого етнічних меншин у здійснені ритуальних вбивств людей, жертвопринесень людських органів та крові. Основними жертвами таких вбивств вбачалися діти. Звинувачення у кривавому наклепі історично використовувалися як привід для розправи з певними групами людей шляхом організації погромів, лінчування тощо. Об'єктом такого упередження часто виступали євреї. Однією з найвідоміших справ, де фігурував кривавий наклеп була справа Бейліса, яка отримала розголос не тільки в Російській імперії, але й за кордоном.
Описи тортур і людських жертвопринесень в передбачуваних ритуальних вбивствах суперечать багатьом фактичним положенням юдаїзму. Насамперед, заборона на вбивство міститься в десяти заповідях Тори. Крім того, використання крові (людської чи будь-якої іншої) в приготуванні їжі суворо заборонено кашрутом. Кров і будь-які інші виділення людського організму є ритуально нечистими (Лев.15). Кров убитих тварин не може вживатися в їжу, вона повинна бути виведена з тіла тварини і похована (Лев.17:12 -13). Згідно з Книгою Левіт, кров жертовної тварини (але не людини) може бути використана лише на жертовнику Єрусалимського храму (який до часу приписуваних подій вже не існував сотні років).
У той час як жертвопринесення тварин дійсно практикувалися в стародавньому юдаїзмі, Танах (Старий Завіт) і Галаха зображують людські жертвоприношення як одне з зол, що відокремлюють язичників Ханаану від євреїв (Втор. 12: 31, 2 Цар. 16: 3). Євреям заборонялося брати участь у цих ритуалах (Вих. 34: 15, Лев. 20: 2, Втор. 18: 12, Єр. 7: 31). Фактично, вимога ритуальної чистоти забороняла навіть знаходження священиків (коенів) в одній кімнаті з людським трупом (Лев. 21: 11). Нащадкам коенів, згідно з релігійними канонами, Галаха забороняє навіть заходити на цвинтар.
- 1254 року в Богемському королівстві Привілей Отокара ІІ забороняв зводити кривавий наклеп на юдеїв.
У 2015 році вийшов тизер українського телесеріалу «Кривавий наклеп» [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] режисера Максима Буйницького[1].
- ↑ Кривавий наклеп. 1+1 медіа. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 червня 2015.
- Ритуальні процеси // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
![]() |
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |