Лебединець Михайло Мусійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
категорії
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показано 24 проміжні версії 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інші значення|тип=прізвище|Лебединець}}
{{Картка:Лідер
{{Картка:Лідер
| ім'я = Михайло Мусійович Лебединець
| ім'я = Михайло Мусійович Лебединець
| зображення =
| зображення = Лебединець Михайло Мусійович.jpg
| розмір_зображення = 150px
| розмір_зображення = 150px
| підпис_під_зображенням =
| підпис_під_зображенням =
Рядок 7: Рядок 8:
| початок_терміну = травень [[1919]]
| початок_терміну = травень [[1919]]
| кінець_терміну = серпень [[1919]]
| кінець_терміну = серпень [[1919]]
| попередник = [[Хмельницький Олександр Ісакович]]
| попередник = [[Хмельницький Олександр Ісакович|Олександр Ісакович Хмельницький]]
| наступник = [[Терлецький Євген Петрович]]
| наступник = [[Терлецький Євген Петрович|Євген Петрович Терлецький]]
| віце-президент =
| віце-президент =
| президент =
| президент =
| президент2 =
| президент2 =
| прем'єр-міністр =
| прем'єр-міністр =
| дата_народження = [[29 жовтня]] [[1889]]
| дата_народження = 29.10.1889
| місце_народження = [[Гадяч]]
| місце_народження = [[Гадяч]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата_смерті = [[17 грудня]] [[1934]]
| дата_смерті = 17.12.1934
| місце_смерті = [[Київ]]
| місце_смерті = [[Київ]], [[Українська СРР]], [[СРСР]]
| громадянство = [[Російська імперія]], [[СРСР]]
| громадянство = [[Російська імперія]], [[СРСР]]
| національність = [[українець]]
| національність = [[українець]]
| виборчий_округ =
| виборчий_округ =
| дружина =
| дружина =
| чоловік =
| діти =
| діти =
| родичі =
| родичі =
| професія = [[письменник]], [[перекладач]], радянський державний діяч
| професія = [[письменник]], [[перекладач]], радянський державний діяч
| релігія =
| релігія =
| особистий підпис =
| особистий підпис =
| нагороди =
| нагороди =
| партія = [[УПСР]], [[Боротьбисти|УКП(б)]], [[КП(б)У]]
| партія =
}}
}}


'''Миха́йло Мусі́йович Лебеди́нець''' (*[[29 жовтня]] [[1889]], [[Гадяч]] — †[[17 грудня]] [[1934]], [[Київ]]) — [[прозаїк]], [[перекладач]], радянський державний діяч.
'''Миха́йло Мусі́йович Лебеди́нець''' (*[[29 жовтня]] [[1889]], [[Гадяч]] — †[[17 грудня]] [[1934]], [[Київ]]) — український [[прозаїк]], [[перекладач]]. Також державний діяч УСРР. Чоловік народного комісара соціального страхування УСРР ''Марії Венедиктівни Лебединець''.


Жертва сталінського терору.
== Біографічні відомості ==


== Життєпис ==
Син дрібного крамаря. Навчався на медичному факультеті [[Варшавський університет|Варшавського університету]] ([[1909]]–[[1911]]), звідки його відрахували за участь в українській студентській есерівській організації й вислали на [[Полтавська губернія|Полтавщину]]. [[1913]] р. вступив на юридичний факультет Варшавського університету. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] служив [[прапорщик]]ом в обозному [[батальйон]]і. [[1917]] р. активізував працю в [[Українська партія соціалістів-революціонерів|Українській партії соціалістів-революціонерів]], був обраний головою української військової ради Західного фронту і головою фронтової фракції партії. Після підписання [[Берестейський мир|Брестейського миру]] у квітні [[1918]] р. переїхав до [[Київ|Києва]]. У [[1919]]–[[1920]] рр. належав до УКП(б). Був членом правління видавничого товариства «Ґрунт» ([[1918]]), працював у Бюро преси та пропаганди [[Українська Народна Республіка|УНР]], секретарем редакції газети «Боротьба» ([[1919]]). У травні-серпні [[1919]] р. — Нарком юстиції [[УСРР]], від серпня [[1919]] р. до початку [[1920]] р. — член закордонного бюро ЦК УКП(б) в [[Москва|Москві]]. Відтак переїхав до [[Харків|Харкова]], вступив до КП(б)У. У [[1920]]–[[1921]] рр. — член колегії і заступник наркома юстиції УСРР, від січня [[1922]] р. до січня [[1924]] р. — завідувач консульського відділу посольства УСРР і ССРР у [[Польща|Польщі]], у лютому [[1924]] р. — вересні [[1928]] — голова [[Верховний Суд УРСР|Верховного суду УСРР]]. [[1928]] р. його як колишнього боротьбиста усунули від роботи у Верховному суді й перевели до [[Одеса|Одеси]] на посаду директора [[Одеський національний академічний театр опери та балету|оперного театру]]. Повернувшись до [[Харків|Харкова]], працював у видавництві «[[Українська радянська енциклопедія]]». Восени [[1934]] р. Лебединця заарештували органи ҐПУ; у складі «групи 29-ти» його обвинуватили в належності до підпільної терористичої білогвардійської організації і розстріляли.
Син дрібного крамаря. Навчався на медичному факультеті [[Варшавський університет|Варшавського університету]] ([[1909]]–[[1911]]), звідки його відрахували за участь в українській студентській есерівській організації й вислали на [[Полтавська губернія|Полтавщину]]. [[1913]] р. вступив на юридичний факультет Варшавського університету. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] служив [[прапорщик]]ом в обозному [[батальйон]]і. [[1917]] р. активізував працю в [[Українська партія соціалістів-революціонерів|Українській партії соціалістів-революціонерів]], був обраний головою української військової ради Західного фронту і головою фронтової фракції партії. Після підписання [[Берестейський мир|Берестейського миру]] у квітні [[1918]] р. переїхав до [[Київ|Києва]]. У [[1919]]–[[1920]] рр. належав до [[боротьбисти|УКП (б)]]. Був членом правління видавничого товариства «Ґрунт» ([[1918]]), працював у Бюро преси та пропаганди [[Українська Народна Республіка|УНР]], секретарем редакції газети «Боротьба» ([[1919]]). У травні-серпні [[1919]] р. — Нарком юстиції [[УСРР]], від серпня [[1919]] р. до початку [[1920]] р. — член закордонного бюро ЦК УКП (б) в [[Москва|Москві]]. Відтак переїхав до [[Харків|Харкова]], вступив до КП(б)У. У [[1920]]–[[1921]] рр. — член колегії і заступник наркома юстиції УСРР, від січня [[1922]] р. до січня [[1924]] р. — завідувач консульського відділу посольства УСРР і ССРР у [[Польща|Польщі]], у лютому [[1924]] р. — вересні [[1928]] — [[Голова Верховного Суду України|голова Верховного суду УСРР]]. [[1928]] р. його як колишнього боротьбиста усунули від роботи у Верховному суді й перевели до [[Одеса|Одеси]] на посаду директора [[Одеський національний академічний театр опери та балету|оперного театру]]. Повернувшись до [[Харків|Харкова]], працював у видавництві «[[Українська радянська енциклопедія]]».

Восени [[1934]]&nbsp;р. Лебединця заарештували органи ҐПУ; у складі «групи 29-ти» його обвинуватили в належності до підпільної терористичої білогвардійської організації і розстріляли<ref>Офіційне повідомлення про розстріл: Вісти ВУЦВК.&nbsp;— 1934.&nbsp;— 18 грудня.</ref>.

У Харкові певний час після страти перебувала дружина Лебединця&nbsp;— Марія Венедиктівна.


== З творчого доробку ==
== З творчого доробку ==


Автор збірок новел:
Автор збірок новел:
* Пасма життя.&nbsp;— [[Київ]], [[1919]].
* Пасма життя.&nbsp;— [[Київ]], [[1919]]. (рец.: [[Книгарь]].&nbsp;— 1919.&nbsp;— Ч.&nbsp;22)
* Вікно розчинене.&nbsp;— [[Харків]], [[1922]].
* Вікно розчинене.&nbsp;— [[Харків]], [[1922]].


Переклади:
Переклади:
* Казімєж Тетмаєр. Мелянхолія.&nbsp;— Київ, 1918.
* [[Казимеж Пшерва-Тетмаєр|''Казімєж Тетмаєр'']]. Мелянхолія.&nbsp;— Київ, 1918.
* Еліза Ожешкова. Міртала. Харків, 1929.
* ''[[Еліза Ожешко]]ва''. Міртала. Харків, 1929.
* Стефан Жеромський. Провесінь.&nbsp;— Харків, 1930.
* ''[[Стефан Жеромський]]''. Провесінь.&nbsp;— Харків, 1930.
* Владислав Реймонт. Селяни.&nbsp;— Харків, 1930. (дві перші частини роману)
* ''[[Владислав Реймонт]]''. Селяни.&nbsp;— Харків, 1930. (дві перші частини роману)
* Бруно Ясенський. Палю Париж.&nbsp;— Харків, 1930.
* ''[[Бруно Ясенський]]''. Палю Париж.&nbsp;— Харків, 1930.


== Примітки ==
{{без джерел}}
{{reflist}}

[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:учасники Першої світової війни]]
[[Категорія:міністри юстиції України]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Народились 1889]]
[[Категорія:Народились 29 жовтня]]
[[Категорія:уродженці Гадяча]]
[[Категорія:Померли 17 грудня]]
[[Категорія:Померли 1934]]


== Джерела та література ==
* ''І.&nbsp;Б.&nbsp;Усенко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lebedinets_M_M Лебединець Михайло Мусійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160821223138/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lebedinets_M_M |date=21 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|6|64}}
* ''О.&nbsp;П.&nbsp;Юренко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47700 Лебединець Михайло Мусійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160822004244/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47700 |date=22 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* [[Божко Олександр Іванович|''Божко&nbsp;О.&nbsp;І.'']] Лебединець Михайло Мусійович // [[Українська літературна енциклопедія]]В 5&nbsp;т. / Редкол.: І.&nbsp;О.&nbsp;Дзеверін (відп. ред.) та ін.&nbsp;— К.: «Українська енциклопедія» ім.&nbsp;М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1995.&nbsp;— Т.&nbsp;3: К-Н.&nbsp;— С.&nbsp;141.
* ''[[Лейтес Олександр Михайлович|Лейтес, Абрам]]. [[Яшек Микола Федорович|Яшек, Микола]].'' [https://web.archive.org/web/20150924012932/http://www.filolog.in.ua/images/stories/sajt/10rokiv1.pdf Десять років української літератури. (1917—1927) / За загальною редакцією С.&nbsp;Пилипенка.&nbsp;— Т.&nbsp;І: Біо-бібліографічний.&nbsp;— ДВУ, 1928.&nbsp;— С.&nbsp;284-285.]
* ''І.&nbsp;Б.&nbsp;Усенко.'' [http://leksika.com.ua/15100827/legal/lebedinets Лебединець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304194236/http://leksika.com.ua/15100827/legal/lebedinets |date=4 березня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника.&nbsp;— . Вип.&nbsp;7.


{{bio-stub}}
{{bio-stub}}

[[Категорія:Українські прозаїки]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Перекладачі фантастики]]
[[Категорія:Російські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Народні комісари юстиції УРСР]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Уродженці Гадяча]]
[[Категорія:Голови Верховного Суду України]]
[[Категорія:Члени Всеросійських установчих зборів]]

Поточна версія на 04:25, 26 квітня 2024

Михайло Мусійович Лебединець
Михайло Мусійович Лебединець
Михайло Мусійович Лебединець
2-й Народний комісар юстиції УСРР
травень 1919 — серпень 1919
ПопередникОлександр Ісакович Хмельницький
НаступникЄвген Петрович Терлецький

Народився29 жовтня 1889(1889-10-29)
Гадяч, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер17 грудня 1934(1934-12-17) (45 років)
Київ, Українська СРР, СРСР
Відомий яксуддя, політик
ГромадянствоРосійська імперія, СРСР
Національністьукраїнець
Політична партіяУПСР, УКП(б), КП(б)У
Професіяписьменник, перекладач, радянський державний діяч

Миха́йло Мусі́йович Лебеди́нець (*29 жовтня 1889, Гадяч — †17 грудня 1934, Київ) — український прозаїк, перекладач. Також державний діяч УСРР. Чоловік народного комісара соціального страхування УСРР Марії Венедиктівни Лебединець.

Жертва сталінського терору.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син дрібного крамаря. Навчався на медичному факультеті Варшавського університету (19091911), звідки його відрахували за участь в українській студентській есерівській організації й вислали на Полтавщину. 1913 р. вступив на юридичний факультет Варшавського університету. Під час Першої світової війни служив прапорщиком в обозному батальйоні. 1917 р. активізував працю в Українській партії соціалістів-революціонерів, був обраний головою української військової ради Західного фронту і головою фронтової фракції партії. Після підписання Берестейського миру у квітні 1918 р. переїхав до Києва. У 19191920 рр. належав до УКП (б). Був членом правління видавничого товариства «Ґрунт» (1918), працював у Бюро преси та пропаганди УНР, секретарем редакції газети «Боротьба» (1919). У травні-серпні 1919 р. — Нарком юстиції УСРР, від серпня 1919 р. до початку 1920 р. — член закордонного бюро ЦК УКП (б) в Москві. Відтак переїхав до Харкова, вступив до КП(б)У. У 19201921 рр. — член колегії і заступник наркома юстиції УСРР, від січня 1922 р. до січня 1924 р. — завідувач консульського відділу посольства УСРР і ССРР у Польщі, у лютому 1924 р. — вересні 1928 — голова Верховного суду УСРР. 1928 р. його як колишнього боротьбиста усунули від роботи у Верховному суді й перевели до Одеси на посаду директора оперного театру. Повернувшись до Харкова, працював у видавництві «Українська радянська енциклопедія».

Восени 1934 р. Лебединця заарештували органи ҐПУ; у складі «групи 29-ти» його обвинуватили в належності до підпільної терористичої білогвардійської організації і розстріляли[1].

У Харкові певний час після страти перебувала дружина Лебединця — Марія Венедиктівна.

З творчого доробку

[ред. | ред. код]

Автор збірок новел:

Переклади:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Офіційне повідомлення про розстріл: Вісти ВУЦВК. — 1934. — 18 грудня.

Джерела та література

[ред. | ред. код]