Лебединець Михайло Мусійович: відмінності між версіями

Михайло Мусійович Лебединець
Михайло Мусійович Лебединець
	Михайло Мусійович Лебединець
2-й Народний комісар юстиції УСРР
	травень 1919 — серпень 1919
Попередник	Олександр Ісакович Хмельницький
Наступник	Євген Петрович Терлецький
Народився	29 жовтня 1889; Гадяч, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	17 грудня 1934 (45 років); Київ, Українська СРР, СРСР
Відомий як	суддя, політик
Громадянство	Російська імперія, СРСР
Національність	українець
Політична партія	УПСР, УКП(б), КП(б)У
Професія	письменник, перекладач, радянський державний діяч
	Роботи у Вікіджерелах

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 04:25, 26 квітня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Лебединець.

Миха́йло Мусі́йович Лебеди́нець (*29 жовтня 1889, Гадяч — †17 грудня 1934, Київ) — український прозаїк, перекладач. Також державний діяч УСРР. Чоловік народного комісара соціального страхування УСРР Марії Венедиктівни Лебединець.

Жертва сталінського терору.

Життєпис

Син дрібного крамаря. Навчався на медичному факультеті Варшавського університету (1909–1911), звідки його відрахували за участь в українській студентській есерівській організації й вислали на Полтавщину. 1913 р. вступив на юридичний факультет Варшавського університету. Під час Першої світової війни служив прапорщиком в обозному батальйоні. 1917 р. активізував працю в Українській партії соціалістів-революціонерів, був обраний головою української військової ради Західного фронту і головою фронтової фракції партії. Після підписання Берестейського миру у квітні 1918 р. переїхав до Києва. У 1919–1920 рр. належав до УКП (б). Був членом правління видавничого товариства «Ґрунт» (1918), працював у Бюро преси та пропаганди УНР, секретарем редакції газети «Боротьба» (1919). У травні-серпні 1919 р. — Нарком юстиції УСРР, від серпня 1919 р. до початку 1920 р. — член закордонного бюро ЦК УКП (б) в Москві. Відтак переїхав до Харкова, вступив до КП(б)У. У 1920–1921 рр. — член колегії і заступник наркома юстиції УСРР, від січня 1922 р. до січня 1924 р. — завідувач консульського відділу посольства УСРР і ССРР у Польщі, у лютому 1924 р. — вересні 1928 — голова Верховного суду УСРР. 1928 р. його як колишнього боротьбиста усунули від роботи у Верховному суді й перевели до Одеси на посаду директора оперного театру. Повернувшись до Харкова, працював у видавництві «Українська радянська енциклопедія».

Восени 1934 р. Лебединця заарештували органи ҐПУ; у складі «групи 29-ти» його обвинуватили в належності до підпільної терористичої білогвардійської організації і розстріляли^[1].

У Харкові певний час після страти перебувала дружина Лебединця — Марія Венедиктівна.

З творчого доробку

Автор збірок новел:

Пасма життя. — Київ, 1919. (рец.: Книгарь. — 1919. — Ч. 22)
Вікно розчинене. — Харків, 1922.

Переклади:

Казімєж Тетмаєр. Мелянхолія. — Київ, 1918.
Еліза Ожешкова. Міртала. Харків, 1929.
Стефан Жеромський. Провесінь. — Харків, 1930.
Владислав Реймонт. Селяни. — Харків, 1930. (дві перші частини роману)
Бруно Ясенський. Палю Париж. — Харків, 1930.

Примітки

↑ Офіційне повідомлення про розстріл: Вісти ВУЦВК. — 1934. — 18 грудня.

Джерела та література

І. Б. Усенко. Лебединець Михайло Мусійович [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 64. — ISBN 978-966-00-1028-1.
О. П. Юренко. Лебединець Михайло Мусійович [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Божко О. І. Лебединець Михайло Мусійович // Українська літературна енциклопедіяВ 5 т. / Редкол.: І. О. Дзеверін (відп. ред.) та ін. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 141.
Лейтес, Абрам. Яшек, Микола. Десять років української літератури. (1917—1927) / За загальною редакцією С. Пилипенка. — Т. І: Біо-бібліографічний. — ДВУ, 1928. — С. 284-285.
І. Б. Усенко. Лебединець [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. — . Вип. 7.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Офіційне повідомлення про розстріл: Вісти ВУЦВК. — 1934. — 18 грудня.

[1]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{Інші значення|тип=прізвище|Лебединець}}
 {{Картка:Лідер
 | ім'я = Михайло Мусійович Лебединець
-| зображення =
+| зображення = Лебединець Михайло Мусійович.jpg
 | розмір_зображення = 150px
 | підпис_під_зображенням =
@@ Рядок 7: / Рядок 8: @@
 | початок_терміну = травень [[1919]]
 | кінець_терміну = серпень [[1919]]
-| попередник = [[Хмельницький Олександр Ісакович]]
+| попередник = [[Хмельницький Олександр Ісакович|Олександр Ісакович Хмельницький]]
-| наступник = [[Терлецький Євген Петрович]]
+| наступник = [[Терлецький Євген Петрович|Євген Петрович Терлецький]]
 | віце-президент =
 | президент =
 | президент2 =
 | прем'єр-міністр =
-| дата_народження = [[29 жовтня]] [[1889]]
+| дата_народження = 29.10.1889
-| місце_народження = [[Гадяч]]
+| місце_народження = [[Гадяч]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]]
-| дата_смерті = [[17 грудня]] [[1934]]
+| дата_смерті = 17.12.1934
-| місце_смерті = [[Київ]]
+| місце_смерті = [[Київ]], [[Українська СРР]], [[СРСР]]
 | громадянство = [[Російська імперія]], [[СРСР]]
 | національність = [[українець]]
 | виборчий_округ =
 | дружина =
-| чоловік =
+| діти =
-| діти =
+| родичі =
-| родичі =
 | професія = [[письменник]], [[перекладач]], радянський державний діяч
 | релігія =
 | особистий підпис =
 | нагороди =
+| партія = [[УПСР]], [[Боротьбисти|УКП(б)]], [[КП(б)У]]
-| партія =
 }}
-'''Миха́йло Мусі́йович Лебеди́нець''' (*[[29 жовтня]] [[1889]], [[Гадяч]]&nbsp;— †[[17 грудня]] [[1934]], [[Київ]])&nbsp;— [[прозаїк]], [[перекладач]], радянський державний діяч.
+'''Миха́йло Мусі́йович Лебеди́нець''' (*[[29 жовтня]] [[1889]], [[Гадяч]]&nbsp;— †[[17 грудня]] [[1934]], [[Київ]])&nbsp;— український [[прозаїк]], [[перекладач]]. Також державний діяч УСРР. Чоловік народного комісара соціального страхування УСРР ''Марії Венедиктівни Лебединець''.
+Жертва сталінського терору.
-== Біографічні відомості ==
+== Життєпис ==
-Син дрібного крамаря. Навчався на медичному факультеті [[Варшавський університет|Варшавського університету]] ([[1909]]–[[1911]]), звідки його відрахували за участь в українській студентській есерівській організації й вислали на [[Полтавська губернія|Полтавщину]]. [[1913]]&nbsp;р. вступив на юридичний факультет Варшавського університету. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] служив [[прапорщик]]ом в обозному [[батальйон]]і. [[1917]]&nbsp;р. активізував працю в [[Українська партія соціалістів-революціонерів|Українській партії соціалістів-революціонерів]], був обраний головою української військової ради Західного фронту і головою фронтової фракції партії. Після підписання [[Берестейський мир|Брестейського миру]] у квітні [[1918]]&nbsp;р. переїхав до [[Київ|Києва]]. У [[1919]]–[[1920]]&nbsp;рр. належав до УКП(б). Був членом правління видавничого товариства «Ґрунт» ([[1918]]), працював у Бюро преси та пропаганди [[Українська Народна Республіка|УНР]], секретарем редакції газети «Боротьба» ([[1919]]). У травні-серпні [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— Нарком юстиції [[УСРР]], від серпня [[1919]]&nbsp;р. до початку [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— член закордонного бюро ЦК УКП(б) в [[Москва|Москві]]. Відтак переїхав до [[Харків|Харкова]], вступив до КП(б)У. У [[1920]]–[[1921]]&nbsp;рр.&nbsp;— член колегії і заступник наркома юстиції УСРР, від січня [[1922]]&nbsp;р. до січня [[1924]]&nbsp;р.&nbsp;— завідувач консульського відділу посольства УСРР і ССРР у [[Польща|Польщі]], у лютому [[1924]]&nbsp;р.&nbsp;— вересні [[1928]]&nbsp;— голова [[Верховний Суд УРСР|Верховного суду УСРР]]. [[1928]]&nbsp;р. його як колишнього боротьбиста усунули від роботи у Верховному суді й перевели до [[Одеса|Одеси]] на посаду директора [[Одеський національний академічний театр опери та балету|оперного театру]]. Повернувшись до [[Харків|Харкова]], працював у видавництві «[[Українська радянська енциклопедія]]». Восени [[1934]]&nbsp;р. Лебединця заарештували органи ҐПУ; у складі «групи 29-ти» його обвинуватили в належності до підпільної терористичої білогвардійської організації і розстріляли.
+Син дрібного крамаря. Навчався на медичному факультеті [[Варшавський університет|Варшавського університету]] ([[1909]]–[[1911]]), звідки його відрахували за участь в українській студентській есерівській організації й вислали на [[Полтавська губернія|Полтавщину]]. [[1913]]&nbsp;р. вступив на юридичний факультет Варшавського університету. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] служив [[прапорщик]]ом в обозному [[батальйон]]і. [[1917]]&nbsp;р. активізував працю в [[Українська партія соціалістів-революціонерів|Українській партії соціалістів-революціонерів]], був обраний головою української військової ради Західного фронту і головою фронтової фракції партії. Після підписання [[Берестейський мир|Берестейського миру]] у квітні [[1918]]&nbsp;р. переїхав до [[Київ|Києва]]. У [[1919]]–[[1920]]&nbsp;рр. належав до [[боротьбисти|УКП&nbsp;(б)]]. Був членом правління видавничого товариства «Ґрунт» ([[1918]]), працював у Бюро преси та пропаганди [[Українська Народна Республіка|УНР]], секретарем редакції газети «Боротьба» ([[1919]]). У травні-серпні [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— Нарком юстиції [[УСРР]], від серпня [[1919]]&nbsp;р. до початку [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— член закордонного бюро ЦК УКП&nbsp;(б) в [[Москва|Москві]]. Відтак переїхав до [[Харків|Харкова]], вступив до КП(б)У. У [[1920]]–[[1921]]&nbsp;рр.&nbsp;— член колегії і заступник наркома юстиції УСРР, від січня [[1922]]&nbsp;р. до січня [[1924]]&nbsp;р.&nbsp;— завідувач консульського відділу посольства УСРР і ССРР у [[Польща|Польщі]], у лютому [[1924]]&nbsp;р.&nbsp;— вересні [[1928]]&nbsp;— [[Голова Верховного Суду України|голова Верховного суду УСРР]]. [[1928]]&nbsp;р. його як колишнього боротьбиста усунули від роботи у Верховному суді й перевели до [[Одеса|Одеси]] на посаду директора [[Одеський національний академічний театр опери та балету|оперного театру]]. Повернувшись до [[Харків|Харкова]], працював у видавництві «[[Українська радянська енциклопедія]]».
+Восени [[1934]]&nbsp;р. Лебединця заарештували органи ҐПУ; у складі «групи 29-ти» його обвинуватили в належності до підпільної терористичої білогвардійської організації і розстріляли<ref>Офіційне повідомлення про розстріл: Вісти ВУЦВК.&nbsp;— 1934.&nbsp;— 18 грудня.</ref>.
+У Харкові певний час після страти перебувала дружина Лебединця&nbsp;— Марія Венедиктівна.
 == З творчого доробку ==
 Автор збірок новел:
-* Пасма життя.&nbsp;— [[Київ]], [[1919]].
+* Пасма життя.&nbsp;— [[Київ]], [[1919]]. (рец.: [[Книгарь]].&nbsp;— 1919.&nbsp;— Ч.&nbsp;22)
 * Вікно розчинене.&nbsp;— [[Харків]], [[1922]].
 Переклади:
-* Казімєж Тетмаєр. Мелянхолія.&nbsp;— Київ, 1918.
+* [[Казимеж Пшерва-Тетмаєр|''Казімєж Тетмаєр'']]. Мелянхолія.&nbsp;— Київ, 1918.
-* Еліза Ожешкова. Міртала. Харків, 1929.
+* ''[[Еліза Ожешко]]ва''. Міртала. Харків, 1929.
-* Стефан Жеромський. Провесінь.&nbsp;— Харків, 1930.
+* ''[[Стефан Жеромський]]''. Провесінь.&nbsp;— Харків, 1930.
-* Владислав Реймонт. Селяни.&nbsp;— Харків, 1930. (дві перші частини роману)
+* ''[[Владислав Реймонт]]''. Селяни.&nbsp;— Харків, 1930. (дві перші частини роману)
-* Бруно Ясенський. Палю Париж.&nbsp;— Харків, 1930.
+* ''[[Бруно Ясенський]]''. Палю Париж.&nbsp;— Харків, 1930.
+== Примітки ==
-{{без джерел}}
+{{reflist}}
-[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
-[[Категорія:Українські письменники]]
-[[Категорія:учасники Першої світової війни]]
-[[Категорія:міністри юстиції України]]
-[[Категорія:Померли в Києві]]
-[[Категорія:Народились 1889]]
-[[Категорія:Народились 29 жовтня]]
-[[Категорія:уродженці Гадяча]]
-[[Категорія:Померли 17 грудня]]
-[[Категорія:Померли 1934]]
+== Джерела та література ==
+* ''І.&nbsp;Б.&nbsp;Усенко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lebedinets_M_M Лебединець Михайло Мусійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160821223138/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lebedinets_M_M |date=21 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|6|64}}
+* ''О.&nbsp;П.&nbsp;Юренко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47700  Лебединець Михайло Мусійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160822004244/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=47700 |date=22 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}
+* [[Божко Олександр Іванович|''Божко&nbsp;О.&nbsp;І.'']] Лебединець Михайло Мусійович // [[Українська літературна енциклопедія]]В 5&nbsp;т. / Редкол.: І.&nbsp;О.&nbsp;Дзеверін (відп. ред.) та ін.&nbsp;— К.: «Українська енциклопедія» ім.&nbsp;М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1995.&nbsp;— Т.&nbsp;3: К-Н.&nbsp;— С.&nbsp;141.
+* ''[[Лейтес Олександр Михайлович|Лейтес, Абрам]]. [[Яшек Микола Федорович|Яшек, Микола]].'' [https://web.archive.org/web/20150924012932/http://www.filolog.in.ua/images/stories/sajt/10rokiv1.pdf Десять років української літератури. (1917—1927) / За загальною редакцією С.&nbsp;Пилипенка.&nbsp;— Т.&nbsp;І: Біо-бібліографічний.&nbsp;— ДВУ, 1928.&nbsp;— С.&nbsp;284-285.]
+* ''І.&nbsp;Б.&nbsp;Усенко.'' [http://leksika.com.ua/15100827/legal/lebedinets Лебединець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304194236/http://leksika.com.ua/15100827/legal/lebedinets |date=4 березня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
+* Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника.&nbsp;— . Вип.&nbsp;7.
 {{bio-stub}}
+[[Категорія:Українські прозаїки]]
+[[Категорія:Українські перекладачі]]
+[[Категорія:Перекладачі фантастики]]
+[[Категорія:Російські військовики Першої світової війни]]
+[[Категорія:Народні комісари юстиції УРСР]]
+[[Категорія:Померли в Києві]]
+[[Категорія:Уродженці Гадяча]]
+[[Категорія:Голови Верховного Суду України]]
+[[Категорія:Члени Всеросійських установчих зборів]]

Лебединець Михайло Мусійович: відмінності між версіями

Поточна версія на 04:25, 26 квітня 2024

Зміст

Життєпис

З творчого доробку

Примітки

Джерела та література

Навігаційне меню

Лебединець Михайло Мусійович: відмінності між версіями

Поточна версія на 04:25, 26 квітня 2024

Життєпис

З творчого доробку

Примітки

Джерела та література

Навігаційне меню

Пошук