Рахель Блувштейн: відмінності між версіями

Рахель Блувштейн
Рахель Блувштейн
івр. רחל בלובשטיין-סלע‎
Народилася	3 жовтня 1890; Саратов, Російська імперія
Померла	16 квітня 1931[…] (40 років); Тель-Авів-Яфо, Підмандатна Палестина; ·туберкульоз
Поховання	Кинеретське кладовищеd
Країна	Підмандатна Палестина
Діяльність	поетеса, письменниця, перекладачка
Галузь	поезія
Знання мов	іврит, російська і англійська
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 07:14, 7 травня 2024

Рахель (Рая) Блувштейн (Села) (відома за своїм підписом Рахель; 20 вересня 1890, Саратов, Російська імперія — 16 квітня 1931, Тель-Авів) — єврейська поетеса. Писала на івриті. Перша жінка, що отримала широке визнання у єврейській поезії.^[5]

Біографія

Батько Ісер-Лейб Блувштейн, син полтавського купця, у 8 років був викрадений і відданий у кантоністи. Брав участь у Кримській війні, дослужився до звання прапорщика та командира роти, здобув право жити за смугою осілості. У Полтаві був старостою синагоги (ймовірно військової). Мати Софія Мендельштам, донька київського рабина, сестра Леона та Веніаміна Мендельштам, була на 20 років молодшою за чоловіка.^[6]

Точне місце народження невідоме. Згідно Єврейської енциклопедії, вона народилася в Саратові^[7], а згідно біографії Інститутут перекладу єврейської літератури — у Вятці^[8]^[9]. У віці 10 років її родина переїхала до Полтави, де минули її дитинство та юність. Навчалася в єврейській школі з викладанням російською мовою і брала перші приватні уроки івриту; там же познайомилася з В. Г. Короленко. З 15 років писала вірші російською мовою. З дитинства у Рахель були слабкі легені, і її посилали в Крим на лікування. Закінчивши школу, Рахель разом з молодшою сестрою Шошею поїхала вчитися до Києва (Рахель - живопису, Шошанна - літературі і філософії).

Під впливом старшого брата Я. Блувштейн (1880-1935; згодом відомого просвітителя) сестри долучилися до сіонізму і в 1909 р з Одеси морем через Стамбул вирушили в Ерец-Ісраель. Вони оселилися в Реховоті, де почали вивчати іврит, і Рахель вирішила більше ніколи не говорити російською. З осені 1910 р Рахель у складі сільськогосподарської бригади працювала на оливкових плантаціях біля гори Кармель, з квітня 1911 р стала ученицею сільськогосподарської навчальної ферми на озері Кінерет, тут познайомилася з А. Д. Гордоном. У 1913 р поїхала вчитися на агронома в Тулузу (Франція), звідки влітку їздила в Італію брати уроки живопису (в Римі жив тоді її брат Яків). Рахель з відзнакою закінчила університет і поїхала відвідати родичів в Росію, звідки через початок 1-ї світової війни не змогла виїхати. Працювала з дітьми єврейських біженців у Бердянську та Саратові, була вчителькою, потім жила у рідних в Одесі. Під час війни заразилася туберкульозом легень. Під час війни, живучи в Одесі, Рахель публікувала в різних єврейських виданнях, зокрема в тижневику "Єврейська думка", переклади з івриту (в тому числі вірші Я. Фіхмана, З. Шнеура, прозу Х. Н. Бялика) і свої російські вірші й нариси про Ізраїль.

Після завершення війни першим же судном ("Руслан", кінець 1919 р.) Рахель покинула Росію. Гроші на квиток були зібрані на благодійному вечорі, влаштованому для неї в одеській синагозі з дозволу рабина. Рахель працювала агрономом в кібуці Даганія, але в зв'язку з загостренням хвороби була змушена переїхати в Єрусалим, де працювала вчителькою в школі для єврейських дівчаток зі східних громад. Однак розвиток хвороби унеможливило спілкування Рахель з дітьми, тому вона повернулася в Даганію і виконувала посильну роботу. Кінець життя важко хвора Рахель провела в самотності, переїжджаючи з міста в місто в пошуках сприятливого клімату (в Єрусалимі, Цфате, Тель-Авіві і в санаторії для легеневих хворих в Хадері). Померла Рахель в тель-авівській лікарні "Хадасса", похована на березі Тиверіадського озера.

Творчість

Перший вірш Рахель на івриті "Халох нафеш" ("Настрій") опубліковано у часописі "Ха-Шіллоах" (№37, 1920). З того часу вона регулярно публікувала вірші на сторінках періодичної преси, з 1925 р - головним чином в "Давар", з співробітниками якого Б. Кацнельсоном, З. Рубашовим (Ш. З. Шазаром), М. Бейлінсоном її пов'язувала тісна, багаторічна дружба.

Вийшли в світ три збірки віршів Рахель: "Сафіах" (1927), "Мі-негед" ("З того боку", 1930) і "Нево" (1932, посмертно). Рахель була однією з перших єврейських поетес, які писали на відродженому івриті (разом з Елішевою і Естер Рааб), тобто з використанням нової лексики і сефардської вимови. Її іврит засновувася на з розмовній мові та Біблії. Рахель писала короткі вірші елегійного характеру, пройняті то смиренням, то гіркотою і болем перед близьким кінцем. Реальність, не обіцяючи нічого в майбутньому (у Рахель не було сім'ї), відсилає поетесу до спогадів, і це улюблений прийом побудови її віршів. Іншою їх особливістю є протиставлення: мрії і реальності, сна природи взимку і відродження навесні, байдужість коханого за життя героїні і його туга і прагнення до неї після її смерті. Образ гори Нево, з якої Мойсей дивився на Обітовану землю з Зайордання, знаючи, що йому не судилося в неї увійти, став наскрізним у віршах Рахель, символом нездійсненної мрії, і підказав назву двом останнім її збірників - "З того боку" і "Нево". Біблійні алюзії взагалі займають значне місце в поезії Рахель. У персонажах Біблії вона бачить сестер і братів по трагічній долі.

Крім віршів, Рахель опублікувала ряд критичних нарисів, переважно на літературні теми, а також перекладала на іврит вірші з російської(О. Пушкін, А. Ахматова, С. Єсенін, М. Шкапський і інші) та французької (П. Верлен, Ф . Жамма, М. Метерлінк і інші) мов.

Багато її віршів покладено на музику і входить до репертуару ізраїльських співаків. Вірші Рахель входять до ізраїльської шкільної програми та перекладені багатьма мовами (англійською, арабською, баскійською, польською, італійською, чеською, угорською, українською, есперанто та іншими).

Вшанування пам'яті

На її честь названі вулиці в Єрусалимі, Петах-Тікві, Ашкелоні, Хайфі, Рамле, Тель-Авіві. До її імені зазвичай додають «поетеса», щоб відрізнити від праматері Рахилі (Рахілі). Є вулиця «Рахель» в Реховоті, на цій вулиці знаходиться будинок, де жила поетеса. В Тель-Авіві, в будинку на вулиці бограшова, де Рахель жила останні роки встановлена меморіальна дошка.

19 лютого 1991 року в Ізраїлі було випущено марку з її зображенням.

Портрет Рахель Блувштейн та цитати з її віршів розміщено на банкноті в 20 шекелів серії С

У 2016 році Google створив тематичний дудл до 126-ї річниці від дня її народження.^[10]

Примітки

↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #118970798 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б Babelio — 2007.
d:Track:Q2877812
↑ надгробок
d:Track:Q203443
↑ Kerbel, Sorrel. Jewish Writers of the Twentieth Century. Chicago: Fitzroy Dearborn, 2003. 826. ebrary. Web. October 25, 2011.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Рахель // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
↑ https://web.archive.org/web/20050903020024/http://www.ithl.org.il/author_info.asp?id=207
↑ Коломеер Михаил Соломонович - "Люди земли Полтавской".
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

«Всесвіт» № 12 за 1995 рік (Спеціальний ізраїльський випуск)
Рахель // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.) (рос.)

Посилання

Вірші Рахель Блувштейн українською [Архівовано 22 квітня 2018 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118970798/_Record_#118970798]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #118970798 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q81201196_citetype_Q847959_citetype_Q3220391_citetype_Q1789476"_data-entity-id="Q2877812">Babelio<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2877812]]</div>-3] а ^б Babelio — 2007.
d:Track:Q2877812

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q11028"_data-entity-id="Q203443">надгробок<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q203443]]</div>-4] надгробок
d:Track:Q203443

[5] Kerbel, Sorrel. Jewish Writers of the Twentieth Century. Chicago: Fitzroy Dearborn, 2003. 826. ebrary. Web. October 25, 2011.

[6] Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[7] Рахель // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

[8] ttps://web.archive.org/web/20050903020024/http://www.ithl.org.il/author_info.asp?id=207

[9] Коломеер Михаил Соломонович - "Люди земли Полтавской".

[10] Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[4]

[1]

[2]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Особа}}[[Файл:Rachel the poet.jpg|280px|thumb|''Рахель'']]
-'''Рахель (Рая) Блувштейн (Села)''' (відома за своїм підписом '''Рахель'''; [[20 вересня]] [[1890]], [[Саратов]], [[Російська імперія]]&nbsp;— [[16 квітня]] [[1931]], [[Тель-Авів]])&nbsp;— [[Євреї|єврейська]] [[поетеса]]. Писала на [[іврит]]і. Перша жінка, що отримала широке визнання у єврейській поезії. <ref>Kerbel, Sorrel. Jewish Writers of the Twentieth Century. Chicago: Fitzroy Dearborn, 2003. 826. ebrary. Web. October 25, 2011.</ref>
+'''Рахель (Рая) Блувштейн (Села)''' (відома за своїм підписом '''Рахель'''; [[20 вересня]] [[1890]], [[Саратов]], [[Російська імперія]]&nbsp;— [[16 квітня]] [[1931]], [[Тель-Авів]])&nbsp;— [[Євреї|єврейська]] [[поетеса]]. Писала на [[іврит]]і. Перша жінка, що отримала широке визнання у єврейській поезії.<ref>Kerbel, Sorrel. Jewish Writers of the Twentieth Century. Chicago: Fitzroy Dearborn, 2003. 826. ebrary. Web. October 25, 2011.</ref>
 == Біографія ==
-Батько Ісер-Лейб Блувштейн, син полтавського купця, у 8 років був викрадений і відданией в [[Кантоніст|кантоністи]]. Брав участь у [[Кримська війна|Кримській війні]], дослужився до звання прапорщика та командира роти, здобув право жити за [[Смуга осілості|смугою осілості]]. В Полтаві був старостою синагоги (ймовірно [[Військова синагога (Полтава)|військової]]).  Мати Софія Мендельштам, донька київського [[Равин|равина]], сестра Леона та Веніаміна Мендельштам, була на 20 років молодшою за чоловіка.<ref>https://www.jewage.org/wiki/ru/Profile:P1689112299</ref>
+Батько Ісер-Лейб Блувштейн, син полтавського купця, у 8 років був викрадений і відданий у [[кантоніст]]и. Брав участь у [[Кримська війна|Кримській війні]], дослужився до звання прапорщика та командира роти, здобув право жити за [[Смуга осілості|смугою осілості]]. У Полтаві був старостою синагоги (ймовірно [[Військова синагога (Полтава)|військової]]).  Мати Софія Мендельштам, донька київського [[рабин]]а, сестра Леона та Веніаміна Мендельштам, була на 20 років молодшою за чоловіка.<ref>{{Cite web |url=https://www.jewage.org/wiki/ru/Profile:P1689112299 |title=Архівована копія |accessdate=22 квітня 2018 |archive-date=22 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180422204046/https://www.jewage.org/wiki/ru/Profile:P1689112299 }}</ref>
-Точне місце народження невідоме. Згідно Єврейської енциклопедії, вона народилась в [[Саратов|Саратові]]<ref>{{ЕЄЕ|13459|Рахель}}</ref>, а згідно біографії Інститутут перекладу єврейської літератури — у [[Кіров|Вятці]]<ref>https://web.archive.org/web/20050903020024/http://www.ithl.org.il/author_info.asp?id=207</ref><ref>Коломеер Михаил Соломонович - "Люди земли Полтавской".</ref>.  У віці 10 років її родина переїхала до Полтави, де минули її дитинство та юність. Навчалася в єврейській школі з викладанням російською мовою і брала перші приватні уроки івриту; там же познайомилася з [[Короленко Володимир Галактіонович|В. Г. Короленко]]. З 15 років писала вірші російською мовою. З дитинства у Рахель були слабкі легені, і її посилали в Крим на лікування. Закінчивши школу, Рахель разом з молодшою сестрою Шошею поїхала вчитися до Києва (Рахель - живопису, Шошанна - літературі і філософії).
+Точне місце народження невідоме. Згідно Єврейської енциклопедії, вона народилася в [[Саратов]]і<ref>{{ЕЄЕ|13459|Рахель}}</ref>, а згідно біографії Інститутут перекладу єврейської літератури — у [[Кіров|Вятці]]<ref>https://web.archive.org/web/20050903020024/http://www.ithl.org.il/author_info.asp?id=207</ref><ref>Коломеер Михаил Соломонович - "Люди земли Полтавской".</ref>.  У віці 10 років її родина переїхала до Полтави, де минули її дитинство та юність. Навчалася в єврейській школі з викладанням російською мовою і брала перші приватні уроки івриту; там же познайомилася з [[Короленко Володимир Галактіонович|В. Г. Короленко]]. З 15 років писала вірші російською мовою. З дитинства у Рахель були слабкі легені, і її посилали в Крим на лікування. Закінчивши школу, Рахель разом з молодшою сестрою Шошею поїхала вчитися до Києва (Рахель - живопису, Шошанна - літературі і філософії).
-Під впливом старшого брата Я. Блувштейн (1880-1935; згодом відомого просвітителя) сестри долучилися до [[Сіонізм|сіонізму]] і в 1909 р з [[Одеса|Одеси]] морем через [[Стамбул]] вирушили в [[Ерец-Ісраель]]. Вони оселилися в Реховоті, де почали вивчати [[Іврит|іврит]], і Рахель прийняла рішення більше ніколи не говорити російською. З осені 1910 р Рахель в складі сільськогосподарської бригади працювала на оливкових плантаціях біля гори [[Кармель]], з квітня 1911 р стала ученицею сільськогосподарської навчальної ферми на озері [[Кінерет]], тут познайомилася з А. Д. Гордоном. У 1913 р поїхала вчитися на агронома в [[Тулуза|Тулузу]] (Франція), звідки влітку їздила в Італію брати уроки живопису (в Римі жив тоді її брат Яків). Рахель з відзнакою закінчила університет і поїхала відвідати родичів в Росію, звідки через початок [[Перша світова війна|1-ї світової війни]] не змогла виїхати. Працювала з дітьми єврейських біженців в Бердянську і в Саратові, була вчителькою, потім жила у рідних в Одесі. Під час війни заразилася [[Туберкульоз|туберкульозом легень]]. Під час війни, живучи в Одесі, Рахель публікувала в різних єврейських виданнях, в тому числі в тижневику "Єврейська думка", переклади з івриту (в тому числі вірші Я. Фіхмана, [[Шнеур Залман із Ляд|З. Шнеура]], прозу [[Бялик Хаїм-Нахман|Х. Н. Бялик]]а) і свої російські вірші і нариси про Ізраїль.
+Під впливом старшого брата Я. Блувштейн (1880-1935; згодом відомого просвітителя) сестри долучилися до [[сіонізм]]у і в 1909 р з [[Одеса|Одеси]] морем через [[Стамбул]] вирушили в [[Ерец-Ісраель]]. Вони оселилися в Реховоті, де почали вивчати [[іврит]], і Рахель вирішила більше ніколи не говорити російською. З осені 1910 р Рахель у складі сільськогосподарської бригади працювала на оливкових плантаціях біля гори [[Кармель]], з квітня 1911 р стала ученицею сільськогосподарської навчальної ферми на озері [[Кінерет]], тут познайомилася з А. Д. Гордоном. У 1913 р поїхала вчитися на агронома в [[Тулуза|Тулузу]] (Франція), звідки влітку їздила в Італію брати уроки живопису (в Римі жив тоді її брат Яків). Рахель з відзнакою закінчила університет і поїхала відвідати родичів в Росію, звідки через початок [[Перша світова війна|1-ї світової війни]] не змогла виїхати. Працювала з дітьми єврейських біженців у Бердянську та Саратові, була вчителькою, потім жила у рідних в Одесі. Під час війни заразилася [[Туберкульоз|туберкульозом легень]]. Під час війни, живучи в Одесі, Рахель публікувала в різних єврейських виданнях, зокрема в тижневику "Єврейська думка", переклади з івриту (в тому числі вірші Я. Фіхмана, [[Шнеур Залман із Ляд|З. Шнеура]], прозу [[Бялик Хаїм-Нахман|Х. Н. Бялик]]а) і свої російські вірші й нариси про Ізраїль.
-Після завершення війни першим же судном ("Руслан", кінець 1919 р.) Рахель покинула Росію. Гроші на квиток були зібрані на благодійному вечорі, влаштованому для неї в одеській синагозі з дозволу рабина. Рахель  працювала агрономом в [[Кібуц|кібуці]] Даганія, але в зв'язку з загостренням хвороби була змушена переїхати в [[Єрусалим]], де працювала вчителькою в школі для єврейських дівчаток зі східних громад. Однак розвиток хвороби унеможливило спілкування Рахель з дітьми, тому вона повернулася в Даганію і виконувала посильну роботу. Кінець життя важко хвора Рахель провела в самотності, переїжджаючи з міста в місто в пошуках сприятливого клімату (в Єрусалимі, Цфате, Тель-Авіві і в санаторії для легеневих хворих в Хадері). Померла Рахель в тель-авівській лікарні "Хадасса", похована на березі [[Тиверіадське озеро|Тиверіадського озера]].
+Після завершення війни першим же судном ("Руслан", кінець 1919 р.) Рахель покинула Росію. Гроші на квиток були зібрані на благодійному вечорі, влаштованому для неї в одеській синагозі з дозволу рабина. Рахель  працювала агрономом в [[кібуц]]і Даганія, але в зв'язку з загостренням хвороби була змушена переїхати в [[Єрусалим]], де працювала вчителькою в школі для єврейських дівчаток зі східних громад. Однак розвиток хвороби унеможливило спілкування Рахель з дітьми, тому вона повернулася в Даганію і виконувала посильну роботу. Кінець життя важко хвора Рахель провела в самотності, переїжджаючи з міста в місто в пошуках сприятливого клімату (в Єрусалимі, Цфате, Тель-Авіві і в санаторії для легеневих хворих в Хадері). Померла Рахель в тель-авівській лікарні "Хадасса", похована на березі [[Тиверіадське озеро|Тиверіадського озера]].
 == Творчість ==
@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 Перший вірш Рахель на івриті "Халох нафеш" ("Настрій") опубліковано у часописі "Ха-Шіллоах" (№37, 1920). З того часу вона регулярно публікувала вірші на сторінках періодичної преси, з 1925 р - головним чином в "Давар", з співробітниками якого Б. Кацнельсоном, З. Рубашовим (Ш. З. Шазаром), М. Бейлінсоном її пов'язувала тісна, багаторічна дружба.
 Вийшли в світ три збірки віршів Рахель: "Сафіах" (1927), "Мі-негед" ("З того боку", 1930) і "Нево" (1932, посмертно). Рахель була однією з перших єврейських поетес, які писали на відродженому івриті (разом з Елішевою і [[Естер Рааб]]), тобто з використанням нової лексики і [[Сефарди|сефардської]]  вимови. Її іврит засновувася на з розмовній мові та Біблії. Рахель писала короткі вірші елегійного характеру, пройняті то смиренням, то гіркотою і болем перед близьким кінцем. Реальність, не обіцяючи нічого в майбутньому (у Рахель не було сім'ї), відсилає поетесу до спогадів, і це улюблений прийом побудови її віршів. Іншою їх особливістю є протиставлення: мрії і реальності, сна природи взимку і відродження навесні, байдужість коханого за життя героїні і його туга і прагнення до неї після її смерті. Образ гори Нево, з якої Мойсей дивився на Обітовану землю з Зайордання, знаючи, що йому не судилося в неї увійти, став наскрізним у віршах Рахель, символом нездійсненної мрії, і підказав назву двом останнім її збірників - "З того боку" і "Нево". Біблійні алюзії взагалі займають значне місце в поезії Рахель. У персонажах Біблії вона бачить сестер і братів по трагічній долі.
 Крім віршів, Рахель опублікувала ряд критичних нарисів, переважно на літературні теми, а також перекладала на іврит вірші з російської([[Пушкін Олександр Сергійович|О. Пушкін]], [[Ахматова Анна Андріївна|А. Ахматова]], [[Єсенін Сергій Олександрович|С. Єсенін]], М. Шкапський і інші) та французької ([[Верлен Поль|П. Верлен]], Ф . Жамма, М. Метерлінк і інші) мов.
 [[Файл:Memorial plaque to the poet Rachel in Tel Aviv.JPG|міні|ліворуч|Меморіальна дошка в Тель-Авіві, на будинку в якому мешкала Рахель]]
 Багато її віршів покладено на музику і входить до репертуару ізраїльських співаків. Вірші Рахель входять до ізраїльської шкільної програми та перекладені багатьма мовами (англійською, арабською, баскійською, польською, італійською, чеською, угорською, українською, есперанто та іншими).
 == Вшанування пам'яті ==
 [[Файл:20 New Sheqalim2017 Obverse & Reverse.png|міні]]
-На її честь названі вулиці в Єрусалимі, [[Петах-Тіква|Петах-Тікві]], Ашкелоні, Хайфі, Рамле, Тель-Авіві. До її імені зазвичай додають «поетеса», щоб відрізнити від [[Рахиль|праматері Рахилі]] (Рахілі). Є вулиця «Рахель» в [[Реховот|Реховоті]], на цій вулиці знаходиться будинок, де жила поетеса. В Тель-Авіві, в будинку на вулиці бограшова, де Рахель жила останні роки встановлена меморіальна дошка.
+На її честь названі вулиці в Єрусалимі, [[Петах-Тіква|Петах-Тікві]], Ашкелоні, Хайфі, Рамле, Тель-Авіві. До її імені зазвичай додають «поетеса», щоб відрізнити від [[Рахиль|праматері Рахилі]] (Рахілі). Є вулиця «Рахель» в [[Реховот]]і, на цій вулиці знаходиться будинок, де жила поетеса. В Тель-Авіві, в будинку на вулиці бограшова, де Рахель жила останні роки встановлена меморіальна дошка.
 лютого 1991 року в Ізраїлі було випущено марку з її зображенням.
@@ Рядок 31: / Рядок 29: @@
 Портрет Рахель Блувштейн та цитати з її віршів розміщено на банкноті в 20 [[Новий ізраельський шекель|шекелів серії С]]
-У 2016 році [[Google]] створив [[Тематичні малюнки Google|тематичний дудл]] до 126-ї річниці від дня її народження.<ref>https://www.google.com/doodles/rachel-bluwsteins-126th-birthday</ref>
+У 2016 році [[Google]] створив [[Тематичні малюнки Google|тематичний дудл]] до 126-ї річниці від дня її народження.<ref>{{Cite web |url=https://www.google.com/doodles/rachel-bluwsteins-126th-birthday |title=Архівована копія |accessdate=22 квітня 2018 |archive-date=20 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180920115338/https://www.google.com/doodles/rachel-bluwsteins-126th-birthday }}</ref>
 == Примітки ==
@@ Рядок 38: / Рядок 36: @@
 * «[[Всесвіт (журнал)|Всесвіт]]» № 12 за [[1995]] рік (''Спеціальний ізраїльський випуск'')
-* {{ЕЄЕ|13459|Рахель}} {{lang-ru|}}
+* {{ЕЄЕ|13459|Рахель}} {{ref-ru}}
 == Посилання ==
-[http://www.gak.com.ua/creatives/2/45416 Вірші Рахель Блувштейн українською]
+* [http://www.gak.com.ua/creatives/2/45416 Вірші Рахель Блувштейн українською] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180422133213/http://www.gak.com.ua/creatives/2/45416 |date=22 квітня 2018 }}
+{{НК}}
+{{DEFAULTSORT:Блувштейн, Рахель}}
 [[Категорія:Ізраїльські поети]]
 [[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
@@ Рядок 51: / Рядок 52: @@
 [[Категорія:Уродженці Саратова]]
 [[Категорія:Навчалися в Полтаві]]
+[[Категорія:Люди на банкнотах]]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	LyricsTranslate · MusicBrainz
Генеалогія та некрополістика	Geni.com
Література та бібліографія	Babelio · Index Theologicus · LibraryThing · LibriVox · Open Library · Проєкт Бен-Єгуда
Тематичні сайти	SNAC · Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Internetowa encyklopedia PWN · Le Dictionnaire universel des Créatrices
Довідкові видання	Deutsche Biographie · FemBio database · Google Doodle · SNAC
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1111727 · BAV: ADV12571679 · BNF: 125465181 · FAST: 175802 · Freebase: /m/0869z4 · GND: 118970798 · ISNI: 0000000071423175 · J9U: 987007266818405171 · LCCN: n85374558 · LIBRIS: 31fhhw7m46pl8qv · LIH: LNB:CELz;=Bk · LNB: 000136959 · MAK: 9810543393405606 · NCF: ncf11952268 · NKC: kup19960000080696 · NLA: 1184760 · NLI: 000108986 · NLP: a0000001913561 · NTA: 185319106 · NUKAT: n2006098419 · RERO: 02-A023438434 · SELIBR: 169759 · SUDOC: 081574274 · VcBA: 495/62626 · VIAF: 19791688

Рахель Блувштейн: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:14, 7 травня 2024

Зміст

Біографія

Творчість

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Рахель Блувштейн
івр. רחל בלובשטיין-סלע‎

Народилася	3 жовтня 1890(1890-10-03)^[4] Саратов, Російська імперія
Померла	16 квітня 1931(1931-04-16)^[1]^[2]^[…] (40 років) Тель-Авів-Яфо, Підмандатна Палестина ·туберкульоз
Поховання	Кинеретське кладовище^d
Країна	Підмандатна Палестина
Діяльність	поетеса, письменниця, перекладачка
Галузь	поезія
Знання мов	іврит, російська і англійська
Медіафайли у Вікісховищі

Рахель Блувштейн: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:14, 7 травня 2024

Біографія

Творчість

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук