МХП (компанія): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
MonxBot (обговорення | внесок) м Виправлення дублювання цитувань |
зовнішні посилання, правопис Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 77: | Рядок 77: | ||
'''2003''' — у грудні МХП стає першою українською компанією, що отримала кредит від Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Кошти спрямовані на збільшення та модернізацію виробничих потужностей. |
'''2003''' — у грудні МХП стає першою українською компанією, що отримала кредит від Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Кошти спрямовані на збільшення та модернізацію виробничих потужностей. |
||
'''2004''' — МХП вводить в експлуатацію завод з переробки насіння |
'''2004''' — МХП вводить в експлуатацію завод з переробки насіння [[соняшник]]а.<ref>{{Cite web|title=“Миронівський ЗВКК” – завод, з якого МХП взяв курс на розвиток {{!}} Журнал «АгроЕліта»|url=https://agroelita.info/myronivskyj-zvkk-zavod-z-yakoho-mhp-vzyav-kurs-na-rozvytok/|website=agroelita.info|date=2016-02-21|accessdate=2022-10-24|language=uk}}</ref> |
||
'''2005''' — до складу МХП входить підприємство «Зернопродукт», що займається вирощуванням кукурудзи, пшениці, ячменю і соняшнику. Цього ж року частиною МХП стає також «Катеринопільський елеватор» ( |
'''2005''' — до складу МХП входить підприємство «Зернопродукт», що займається вирощуванням [[кукурудза|кукурудзи]], [[пшениця|пшениці]], [[ячмінь|ячменю]] і соняшнику. Цього ж року частиною МХП стає також «Катеринопільський [[елеватор]]» ([[комбікорм]]овий завод і потужності для зберігання зернових та олійних культур).<ref name=":3">{{Cite web|title=Партнерський проєкт: Історія однієї з найуспішніших українських компаній МХП в Незалежній Україні.|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/mhp-hronologiya-uspihu-agrarnogo-holdingu-v-ukrajini-za-chasi-nezalezhnosti-50178672.html|website=nv.ua|accessdate=2022-10-24|language=uk}}</ref> |
||
'''2006''' — у січні закінчується будівництво першого в Україні заводу з виробництва м'ясних готових до приготування або вживання Миронівський м'ясопереробний завод «Легко» ( |
'''2006''' — у січні закінчується будівництво першого в Україні заводу з виробництва м'ясних готових до приготування або вживання Миронівський м'ясопереробний завод «Легко» (м. [[Миронівка]]) — один з найбільших в Україні завод з виробництва м'ясних [[напівфабрикат]]ів.{{джерело}} |
||
'''2007''' — у середині року почала працювати перша лінія виробництва [[ЗАТ]] «Миронівська |
'''2007''' — у середині року почала працювати перша лінія виробництва [[ЗАТ]] «Миронівська птахфабрика». Для повного забезпечення цього підприємства ресурсами та кормами на «Катеринопільському елеваторі» вводяться в експлуатацію дві додаткові лінії виробництва комбікормів, а також збільшуються потужності Старинської птахофабрики для виробництва інкубаційного яйця. З виходом лінії на повну потужність обсяг виробництва групи був збільшений на 70 %.<ref>{{Cite web|title=Миронівській птахофабриці 15 років: як стати одним з найбільших підприємств в Україні та Європі|url=https://latifundist.com/spetsproekt/848-prijmamo-vtannya-mironvskj-ptahofabrits-15-rokv|website=latifundist.com|date=2021-08-02|accessdate=2022-10-24}}</ref><ref name=":3"/> |
||
'''2008''' — МХП провелав [[Первинна публічна пропозиція|первинне публічне розміщення акцій]] (у формі [[глобальна депозитарна розписка|глобальних депозитарних розписок]]) на Лондонській фондовій біржі. MHP стає першою українською аграрною компанією, що провела лістинг на основному майданчику Лондонської фондової біржі.<ref name=":1" /> |
'''2008''' — МХП провелав [[Первинна публічна пропозиція|первинне публічне розміщення акцій]] (у формі [[глобальна депозитарна розписка|глобальних депозитарних розписок]]) на Лондонській фондовій біржі. MHP стає першою українською аграрною компанією, що провела лістинг на основному майданчику Лондонської фондової біржі.<ref name=":1" /> |
||
Рядок 91: | Рядок 91: | ||
'''2009''' — у червні закінчено будівництво другої лінії Миронівської птахофабрики — підприємство почало працювати на повну потужність, яка становить близько 200 тисяч тонн курятини на рік. |
'''2009''' — у червні закінчено будівництво другої лінії Миронівської птахофабрики — підприємство почало працювати на повну потужність, яка становить близько 200 тисяч тонн курятини на рік. |
||
У вересні збільшуються потужності з переробки соняшнику на «Катеринопільському елеваторі». Це дозволяє МХП задовольнити попит на необхідний для виробництва комбікормів соняшниковий протеїн.<ref name=":2" /> |
У вересні збільшуються потужності з переробки соняшнику на «Катеринопільському елеваторі». Це дозволяє МХП задовольнити попит на необхідний для виробництва комбікормів соняшниковий [[протеїн]].<ref name=":2" /> |
||
'''2010''' — в [[Ладижин]]і розпочато будівництво птахофабрики Вінницького птахокомплексу<ref>http://www.mhp.com.ua/ua/node/626/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100411234356/http://www.mhp.com.ua/ua/node/626/|date=11 квітня 2010}} Офіційний сайт. Прес-релізи</ref> який згодом стане найбільшим підприємством такого профілю в Європі.<ref>{{Cite web|title=МХП – ВІННИЦЬКИЙ ПТАХОКОМПЛЕКС (Ладижин)|url=https://msbud.com/mhp-vinnitskij-ptitsekomplek-ladyzhin/|website=msbud.com|accessdate=2022-10-24}}</ref> |
'''2010''' — в [[Ладижин]]і розпочато будівництво птахофабрики Вінницького птахокомплексу<ref>http://www.mhp.com.ua/ua/node/626/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100411234356/http://www.mhp.com.ua/ua/node/626/|date=11 квітня 2010}} Офіційний сайт. Прес-релізи</ref> який згодом стане найбільшим підприємством такого профілю в Європі.<ref>{{Cite web|title=МХП – ВІННИЦЬКИЙ ПТАХОКОМПЛЕКС (Ладижин)|url=https://msbud.com/mhp-vinnitskij-ptitsekomplek-ladyzhin/|website=msbud.com|accessdate=2022-10-24}}</ref> |
||
'''2011''' — МХП починає розробку проєкту «Біогаз», що передбачає будівництво біогазової станції на курячому посліді на потужностях птахофабрики «Оріль-Лідер». Мета компанії — енергетична ефективність та незалежінсть.<ref name=":0">{{Cite web|title=Миронівський хлібопродукт Косюка: свіжі новини, статистика та фінансова інформація|url=https://www.rbc.ua/ukr/mhp.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-10-30|language=ru|archive-date=30 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191030192650/https://www.rbc.ua/ukr/mhp.html}}</ref> |
'''2011''' — МХП починає розробку проєкту «[[Біогаз]]», що передбачає будівництво біогазової станції на курячому посліді на потужностях птахофабрики «Оріль-Лідер». Мета компанії — енергетична ефективність та незалежінсть.<ref name=":0">{{Cite web|title=Миронівський хлібопродукт Косюка: свіжі новини, статистика та фінансова інформація|url=https://www.rbc.ua/ukr/mhp.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-10-30|language=ru|archive-date=30 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191030192650/https://www.rbc.ua/ukr/mhp.html}}</ref> |
||
'''2012''' — була збудована і введена в експлуатацію перша черга Вінницького комплексу.<ref>{{Cite web|title=Велетень родом з Ладижину. 10-річчя Вінницької птахофабрики|url=https://latifundist.com/spetsproekt/932-veleten-rodom-z-ladizhinu-10-richchya-vinnitskoyi-ptahofabriki|website=latifundist.com|date=2021-12-29|accessdate=2022-10-24}}</ref> |
'''2012''' — була збудована і введена в експлуатацію перша черга Вінницького комплексу.<ref>{{Cite web|title=Велетень родом з Ладижину. 10-річчя Вінницької птахофабрики|url=https://latifundist.com/spetsproekt/932-veleten-rodom-z-ladizhinu-10-richchya-vinnitskoyi-ptahofabriki|website=latifundist.com|date=2021-12-29|accessdate=2022-10-24}}</ref> |
||
Рядок 128: | Рядок 128: | ||
=== Екологічні ініціативи === |
=== Екологічні ініціативи === |
||
У МХП діють програми дотримання екологічної |
У МХП діють програми дотримання екологічної безпеки, 2014 року було розроблено єдину форму річної внутрішньої звітності з екологічних питань.<ref>{{Cite web|title=МХП: Екологічна безпека — основа відповідального бізнесу {{!}} Журнал ECOBUSINESS|url=https://ecolog-ua.com/news/mhp-ekologichna-bezpeka-osnova-vidpovidalnogo-biznesu|website=ecolog-ua.com|accessdate=2022-10-24|language=uk}}</ref> |
||
=== Енергетичні ініциативи === |
=== Енергетичні ініциативи === |
||
Рядок 149: | Рядок 149: | ||
=== Принципи циркулярної економіки === |
=== Принципи циркулярної економіки === |
||
На кожному з етапів виробництва відходи та побічні продукти збираються, переробляються та використовуються компанією або третіми сторонами: гній використовується для виробництва біогазу, електроенергії та органічних добрив; а гранульоване лушпиння — для виробництва чистої енергії, яка використовується на виробничих майданчиках замість газу, або ж як матеріал для підстилки у пташниках).<ref>{{Cite web|url=https://esg-rating-2021-mhp.korrespondent.net/ukr.html|title=МХП: трансформація, сталий розвиток, найкращі міжнародні практики|first=МХП|language=українською|accessdate=23 жовтня 2022}}</ref> |
На кожному з етапів виробництва відходи та побічні продукти збираються, переробляються та використовуються компанією або третіми сторонами: гній використовується для виробництва біогазу, електроенергії та органічних добрив; а гранульоване лушпиння — для виробництва чистої енергії, яка використовується на виробничих майданчиках замість газу, або ж як матеріал для підстилки у пташниках).<ref>{{Cite web|url=https://esg-rating-2021-mhp.korrespondent.net/ukr.html|title=МХП: трансформація, сталий розвиток, найкращі міжнародні практики|first=МХП|language=українською|accessdate=23 жовтня 2022}}</ref> |
||
== Рейтинг == |
|||
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings 24 січня 2024 року підтвердило довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) агрохолдингу МХП в іноземній та національній валюті на рівні «CC», старший незабезпечений рейтинг компанії підтверджений на рівні «C» з рейтингом повернення активів на рівні «RR5». <ref>{{Cite web|title=Fitch підтвердило рейтинг агрохолдингу МХП|url=http://minfin.com.ua/ua/2024/01/24/120268817/|website=minfin.com.ua|accessdate=2024-01-25|language=uk}}</ref> |
|||
== Соціальні ініціативи == |
== Соціальні ініціативи == |
||
Рядок 164: | Рядок 167: | ||
Мета кінотуру — показати сучасне українське кіно громадам, у котрих немає кінотеатрів, які в звичних умовах не мають можливості перегляду фільмів на великому екрані та з якісним звуком.<ref>{{Cite web|title=Кіно просто неба: Благодійний фонд «МХП–Громаді» організує безкоштовні кінопокази в 10 областях України|url=https://mhp.com.ua/uk/news-mhp/Kinoprostoneba|website=mhp.com.ua|accessdate=2022-10-24}}</ref> |
Мета кінотуру — показати сучасне українське кіно громадам, у котрих немає кінотеатрів, які в звичних умовах не мають можливості перегляду фільмів на великому екрані та з якісним звуком.<ref>{{Cite web|title=Кіно просто неба: Благодійний фонд «МХП–Громаді» організує безкоштовні кінопокази в 10 областях України|url=https://mhp.com.ua/uk/news-mhp/Kinoprostoneba|website=mhp.com.ua|accessdate=2022-10-24}}</ref> |
||
2020—2021 — тур «Кіно просто неба» реалізовувався БФ «МХП–Громаді» у партнерстві з асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» та за підтримки Державного агентства України з питань кіно.<ref name=":5"/> Амбасадорами проєкту стали зірки українського кінематографа Ірма Вітовська, Богдан Бенюк, Ахтем Сеітаблаєв.<ref>{{Cite web|title=Амбасадори проєкту «Кіно просто неба» зустрілись з переможцями конкурсу від МХП|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-yakisne-zhyttia/3327018-ambasadori-proektu-kino-prosto-neba-zustrilis-z-peremozcami-konkursu-vid-mhp.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-10-24|language=uk}}</ref> |
2020—2021 — тур «Кіно просто неба» реалізовувався БФ «МХП–Громаді» у партнерстві з асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» та за підтримки Державного агентства України з питань кіно.<ref name=":5"/> Амбасадорами проєкту стали зірки українського кінематографа [[Вітовська-Ванца Ірма Григорівна|Ірма Вітовська]], [[Богдан Бенюк]], [[Ахтем Сеітаблаєв]].<ref>{{Cite web|title=Амбасадори проєкту «Кіно просто неба» зустрілись з переможцями конкурсу від МХП|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-yakisne-zhyttia/3327018-ambasadori-proektu-kino-prosto-neba-zustrilis-z-peremozcami-konkursu-vid-mhp.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-10-24|language=uk}}</ref> |
||
2022 року через повномасштабну війну росії проти України проєкт трансформувався в «Кіно заради Перемоги».<ref name=":6">{{Cite web|title=В Україні стартував Національний тур "Кіно заради Перемоги!"|url=https://usfa.gov.ua/press-center/v-ukraini-startuvav-nacionalnyy-tur-kino-zarady-peremogy-i12230|website=usfa.gov.ua|accessdate=2022-10-24|language=uk-Uk}}</ref> Першими глядачами туру стали військові Національної гвардії України. На Вінниччині гвардійцям презентували кінострічку режисерки Катерини Степанкової «Вітер зі Сходу» із видатною Адою Миколаївною Роговцевою у головній ролі.<ref name=":6"/> |
2022 року через повномасштабну війну росії проти України проєкт трансформувався в «Кіно заради Перемоги».<ref name=":6">{{Cite web|title=В Україні стартував Національний тур "Кіно заради Перемоги!"|url=https://usfa.gov.ua/press-center/v-ukraini-startuvav-nacionalnyy-tur-kino-zarady-peremogy-i12230|website=usfa.gov.ua|accessdate=2022-10-24|language=uk-Uk}}</ref> Першими глядачами туру стали військові [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. На Вінниччині гвардійцям презентували кінострічку режисерки [[Степанкова Катерина Костянтинівна|Катерини Степанкової]] «Вітер зі Сходу» із видатною [[Роговцева Ада Миколаївна|Адою Миколаївною Роговцевою]] у головній ролі.<ref name=":6"/> |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Поточна версія на 07:38, 3 листопада 2024
Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. |
Тип | приватне акціонерне товариство |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | приватна компанія |
Галузь | Харчова промисловість, Роздрібна торгівля, Агропромисловий комплекс |
Спеціалізація | агропромисловий холдинг; кулінарія, мережа магазинів |
Лістинг на біржі | |
Засновано | 1998 |
Засновник(и) | Юрій Косюк |
Штаб-квартира | Київ |
Ключові особи | Д-р Джон С. Річ, Юрій Косюк, Джон Грант, Вільям Річардс, Вікторія Капелюшна, Андрій Булах Юрій Мельник [1] |
Продукція | «Наша Ряба», «Апетитна», «Легко!», «Бащинський», LaStrava, Skott Smeat, «РябChick», «Курка по-домашньому», Ukrainian Chicken, Qualiko, Sultanah, Assilah, Kurator та ін. |
Дочірні компанії | ПрАТ «Зернопродукт МХП», ПрАТ «Український бекон», НВФ «Урожай», Птахофабрика «Перемога нова», Миронівський м'ясопереробний завод «Легко», ТОВ «Урожайна країна», Філія «Перспектив», ПрАТ «Зернопродукт МХП», ТОВ «ЗАХІД-АГРО МХП», СТОВ «АГРОКРЯЖ», ТОВ «АГРО-С МХП», Філія «Рідний край», ПАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів», ТОВ «Вінницька птахофабрика», ПрАТ «Миронівська птахофабрика», ТОВ «Катеринопільський елеватор», ПрАТ «Оріль — Лідер», ТОВ «Вінницька птахофабрика», філія «Внутрішньогосподарський комплекс з виробництва кормів»[2] |
mhp.com.ua | |
МХП (англ. MHP) — міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій та ритейлу зі штаб-квартирою в Києві та виробничими потужностями в Україні та на Балканах (Perutnina Ptuj Group). Дочірні підприємства МХП працюють у Великій Британії, Саудівській Аравії, ОАЕ, країнах Балканського півострову та інших країнах ЄС. Станом на 2021 рік компанія МХП посідає на 8 місці у переліку Forbes 100 найбільших приватних компаній України.[3][4]
Компанія МХП володіє популярними[5] брендами готової до приготування або готової до вживання продукції: «Наша Ряба», «Апетитна», «Легко!», «Бащинський», «LaStrava», «Skott Smeat», «РябChick», «Курка по-домашньому», «Ukrainian Chicken», «Qualiko», «Sultanah», «Assilah», «Kurator»; а також брендами франчайзингових магазинів біля дому" «М'ясомаркет» шаурменні «Döner Маркет».[6][7]
Географія експорту компанії охоплює понад 80 країн.[8]
У 2021 році компанія посідає друге місце в Європі за обсягом бройлерного поголів'я[9] та входить в ТОП-3 агрохолдингів Україні.[10]
Засновник та СЕО компанії МХП Юрій Косюк. До складу ради директорів входять управлінці з міжнародним досвідом — Вікторія Капелюшна, Андрій Булах, Д-р Джон Річ, а також незалежні невиконавчий директор Джон Грант, Крістакіс Таошаніс, Філіп Вілкінсон.
У 2008 року МХП стала першою українською аграрною компанією, яка залучила іноземний акціонерний капітал в ході IPO на Лондонській фондовій біржі. Акції компанії торгуються під тікером MHPC.[11][12][2]
МХП виробляє, переробляє та реалізовує продукти харчування, зокрема, кулінарну продукцію (продукти готові до приготування або до споживання): куряче м'ясо (охолоджене та заморожене), продуктів м'ясопереробки, рослинні олії (соняшникова та соєва), а також комбікорми.
В Україні МХП є провідним виробником кулінарних продуктів та м'яса птиці.[13] Компанія постачає продукти харчування — м'ясо курки, кулінарну та іншу м'ясну продукцію в низку всеукраїнських торговельних мереж та мережі власних магазинів «М'ясомаркет», «Наша Ряба» «Їжа свіжа».[14]
Європейський операційний сегмент включає потужності Perutnina Ptuj, провідного виробника м'яса птиці та м'ясних напівфабрикатів на Балканах з виробничими активами в Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії та Герцеговині, а також дистриб'юторськими компаніями в Австрії, Північній Македонії та Румунії. Ключові бренди: Perutnina Ptuj та Poli.[15][16]
Після повномасштабного вторгнення компанія звітувала про надання продуктів у місцях боїв, за даними компанії, нею було передано 13 тис. тонн власної продукції, оціненої у 750 млн грн.[17]
1998 — Юрій Косюк заснував АТЗТ «Миронівський хлібопродукт». Компанія отримала контрольний пакет акцій у ВАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів». З 2021 року ПрАТ «МХП».[18]
1999 — МХП стає власником птахофабрики «Перемога»; після її модернізації починається промислове виробництво м'яса птиці.
2001 — птахофабрика «Дружба народів Нова» (с. Петрівка) увійшла до МХП. «Старинська Птахофабрика» (с. Мирне), яка спеціалізується на вирощуванні батьківського поголів'я птиці, увійшла до МХП.[19]
2002 — виведення на ринок бренду охолодженого курячого м'яса «Наша ряба».[20]
2003 — у грудні МХП стає першою українською компанією, що отримала кредит від Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Кошти спрямовані на збільшення та модернізацію виробничих потужностей.
2004 — МХП вводить в експлуатацію завод з переробки насіння соняшника.[21]
2005 — до складу МХП входить підприємство «Зернопродукт», що займається вирощуванням кукурудзи, пшениці, ячменю і соняшнику. Цього ж року частиною МХП стає також «Катеринопільський елеватор» (комбікормовий завод і потужності для зберігання зернових та олійних культур).[22]
2006 — у січні закінчується будівництво першого в Україні заводу з виробництва м'ясних готових до приготування або вживання Миронівський м'ясопереробний завод «Легко» (м. Миронівка) — один з найбільших в Україні завод з виробництва м'ясних напівфабрикатів.[джерело?]
2007 — у середині року почала працювати перша лінія виробництва ЗАТ «Миронівська птахфабрика». Для повного забезпечення цього підприємства ресурсами та кормами на «Катеринопільському елеваторі» вводяться в експлуатацію дві додаткові лінії виробництва комбікормів, а також збільшуються потужності Старинської птахофабрики для виробництва інкубаційного яйця. З виходом лінії на повну потужність обсяг виробництва групи був збільшений на 70 %.[23][22]
2008 — МХП провелав первинне публічне розміщення акцій (у формі глобальних депозитарних розписок) на Лондонській фондовій біржі. MHP стає першою українською аграрною компанією, що провела лістинг на основному майданчику Лондонської фондової біржі.[2]
Розширюється продуктова лінійка МХП за рахунок м'ясоковбасних виробів під брендом «Бащинський».[24]
2009 — у червні закінчено будівництво другої лінії Миронівської птахофабрики — підприємство почало працювати на повну потужність, яка становить близько 200 тисяч тонн курятини на рік.
У вересні збільшуються потужності з переробки соняшнику на «Катеринопільському елеваторі». Це дозволяє МХП задовольнити попит на необхідний для виробництва комбікормів соняшниковий протеїн.[18]
2010 — в Ладижині розпочато будівництво птахофабрики Вінницького птахокомплексу[25] який згодом стане найбільшим підприємством такого профілю в Європі.[26]
2011 — МХП починає розробку проєкту «Біогаз», що передбачає будівництво біогазової станції на курячому посліді на потужностях птахофабрики «Оріль-Лідер». Мета компанії — енергетична ефективність та незалежінсть.[27]
2012 — була збудована і введена в експлуатацію перша черга Вінницького комплексу.[28]
2013 — на кінець року на Вінницькій птахофабриці на повну потужність працюють дев'ять зон вирощування. МХП вперше, згідно з найкращими світовими практиками, виплачує квартальні дивіденди акціонерам компанії. Починається експорт продукції МХП в ЄС. Земельний банк МХП досягає 360 тис. га.
2014 — вперше МХП бере участь у найбільших світових виставках продуктів харчування: GULFOOD (Дубай, ОАЕ) і SIAL (Париж, Франція). Географія експорту досягає 50 країн СНД, Азії, Африки, Близького Сходу. Обсяги експорту продукції МХП зростають. Для експорту продукції МХП на світові ринки створено ТМ Qualiko.
2015 — МХП вперше взяв участь у міжнародній виставці AGUNA (Кельн, Німеччина), загальна кількість контрактів по цьому заходу склала 310. Компанія продовжує політику впровадження точного землеробства, адміністрування земельного банку. У травні МХП вперше взяв участь у виставці у
2016 — відкрито підприємство у Голландії — перше представництво і перший виробничий майданчик МХП в Європі. МХП започаткував конкурс мікрогрантових проєктів для сільського населення «Село. Кроки до розвитку». Проєкт спрямований на стимулювання соціальної активності сільських громад.[29] Розпочато впровадження інтегрованої системи управління сільськогосподарським виробництвом Global G.A.P.
2017 — відбувся рестайлінг компанії МХП. 7 листопада 2017 року МХП презентував оновлений логотип Групи МХП. Новий знак — це трансформація історичного елементу «млин», який присутній у логотипі компанії ще з 1998 року.[30] За голландською моделлю відкрито переробне підприємство у Словаччині. Розпочато спільний проєкт компанії МХП з Radar Tech і Agrohub — MHP accelerator, який спрямований на пошук, розвиток і інтеграцію стартапів у сфері агробізнесу. Директор департаменту технологій якості продуктів Олена Косюк вперше представила МХП на Міжнародному форумі IFC з безпечності харчової продукції. Це стало можливим завдяки тому, що МХП — одна з перших компаній в Україні, яка впровадила на своїх підприємствах систему HACCP (аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю). Розпочато будівництво другої черги Вінницької птахофабрики.
2018 — МХП розпочала роботу над угодою щодо придбання Perutnina Ptuj, міжнародної та найбільшої компанії з виробництва курятини і продуктів з м'яса птиці в Південно-Східній Європі. Завершено угоду на початку 2019 року.
МХП став одним з найкращих роботодавців України за версією міжнародної консалтингової компанії Korn Ferry та українського бізнес-видання «Власть денег». Також компанія отримала спеціальну нагороду «За внесок в розвиток культури HR-брендінгу в Україні» від HH за програму кар'єрного розвитку «МХП Старт»[31].
Розпочато будівництво ВП «Біогаз Ладижин» — найбільшого біогазового комплексу з переробки курячого посліду в Європі та другої біогазової станції МХП.
2019 — акції компанії у формі глобальних депозитарних розписок допущено до обігу на території України.[12]
2020 — МХП починає трансформацію з міжнародного постачальника сировини на міжнародну компанію у сфері харчових та агротехнологій. Компанія запускає новий формат ритейлу: магазини «М'ясомаркет», стріт-фуд «Döner Market» та гастростудію «Секрети шефа».[32]
2021 — МХП входить в ТОП-3 агрохолдингів Україні.[10] Кількість точок ритейлу зростає до понад 1880.
З 2020 компанія змінює напрямок із сировинної на food & agro tech.[33]
МХП розвиває продукцію форматів готових до вживання (ready-to-eat) та приготування (ready-to-cook). Станом на 2021 рік перелік такої продукції складається з 36 позицій. Це салати — Грецький, Вінегрет, Цезар; гарніри — картопля, каші, овочі гриль; основні страви — азу з картоплею та м'ясом, плов із куркою; м'ясні страви — гомілка куряча гриль, ніжка куряча, відбивні та котлети; сніданки у вигляді млинців, сирників та запіканок та інші страви.[34]
У МХП діють програми дотримання екологічної безпеки, 2014 року було розроблено єдину форму річної внутрішньої звітності з екологічних питань.[35]
Питаннями впровадження сталих екологічних та енергетичних ініціатив в компанії з 2012 року займається окремий підрозділ «МХП Еко Енерджі», який зокрема реалізовує програми з досягнення амбітної мети — вуглецевої-нейтральності МХП до 2030 року. Наприкінці 2021 року МХП вчетверте отримала «Екооскар», за нову програму «Біогаз 5.0», яка передбачає утилізацію відходів, генерацію чистої енергії, органічних добрив, скорочення викидів парникових газів, виробництво СО2 та біометану, а також інтеграція технологій «зеленого» водню.[36]
Станом на кінець 2021 року в компанії МХП функціонують два біогазови комплекси в Україні, загальною потужністю 17,5 МВт, та один в Словенії потужністю до 1,1 МВт. Біогазові комплекси МХП дозволяють ефективно утилізувати відходи виробництва, генерувати чисту енергію, суттєво скорочувати викиди парникових газів та виробляти екологічно чисті органічні добрива. Використання таких органічних добрив для розвитку органічного землеробства в Україні сприятиме досяганню лідерських позицій у світі з виробництва органічної продукції.[37][38]
Влітку 2022 року під час всесвітнього конкурсу біогазових технологій «AD&Biogas Industry Award 2022» біогазовий комплекс МХП визнано одним з найкращих в світі в категорії «AD Circular Solution».[39]
У 2019 році на підприємстві компанії було впроваджено технологію переробки відходів зернового виробництва в паливні брикети, які можна використовувати в твердопаливних котлах. Таким чином компанія знижує кількість відходів виробництва, витрати на транспортування цих відходів і діє відповідно до принципів циркулярної економіки.[40]
У 2021 році компанія в українському операційному сегменті споживає до 18 % електроенергії з відновлюваних джерел в Україні і до 8 % — в європейському сегменті.[41][42]
На кожному з етапів виробництва відходи та побічні продукти збираються, переробляються та використовуються компанією або третіми сторонами: гній використовується для виробництва біогазу, електроенергії та органічних добрив; а гранульоване лушпиння — для виробництва чистої енергії, яка використовується на виробничих майданчиках замість газу, або ж як матеріал для підстилки у пташниках).[43]
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings 24 січня 2024 року підтвердило довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) агрохолдингу МХП в іноземній та національній валюті на рівні «CC», старший незабезпечений рейтинг компанії підтверджений на рівні «C» з рейтингом повернення активів на рівні «RR5». [44]
Грантовий конкурс для локальних підприємців стартував 2016 року. Тоді він мав назву «Село. Кроки до розвитку».[45] За час дії конкурсу вже 250 людей змогли започаткувати бізнес у сільській місцевості, отримавши грантову підтримку на суму понад 11,35 млн гривень.
2020 року конкурс відбувся в межах проєкту «Розвиток села та протидія пандемії COVID-19 через сприяння росту малого та мікропідприємництва», реалізованого Благодійним фондом «МХП — Громаді» у партнерстві з Агенціями регіонального розвитку Вінницької та Черкаської областей. Ініціативу було реалізовано у межах спільного проєкту Уряду Швеції та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку». Завдяки підтримці західних партнерів " МХП — Громаді " зміг підтримати ще 24 бізнес-ініціативи.[46]
2022-го бюджет конкурсу початково становив 3,5 млн грн. Однак, до оголошення результатів організатори збільшити кількість коштів на проєкти, які вони можуть підтримати до 5 млн грн.[47]
2020 року стартував пілотний проєкт «Кіно просто неба». Він був розрахований на 3 громади у Черкаській та Київській областях. У 2021 році проєкт став національним.[48]
Мета кінотуру — показати сучасне українське кіно громадам, у котрих немає кінотеатрів, які в звичних умовах не мають можливості перегляду фільмів на великому екрані та з якісним звуком.[49]
2020—2021 — тур «Кіно просто неба» реалізовувався БФ «МХП–Громаді» у партнерстві з асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» та за підтримки Державного агентства України з питань кіно.[48] Амбасадорами проєкту стали зірки українського кінематографа Ірма Вітовська, Богдан Бенюк, Ахтем Сеітаблаєв.[50]
2022 року через повномасштабну війну росії проти України проєкт трансформувався в «Кіно заради Перемоги».[51] Першими глядачами туру стали військові Національної гвардії України. На Вінниччині гвардійцям презентували кінострічку режисерки Катерини Степанкової «Вітер зі Сходу» із видатною Адою Миколаївною Роговцевою у головній ролі.[51]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ "Миронівський хлібопродукт" змінив юридичну назву на "МХП". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ МХП — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Топ-100 украинских брендов 2020 / 2021 - самые дорогие бренды и ТМ Украины. inventure.com.ua (рос.). Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ MHP - Про Компанію - Наші бренди. www.mhp.com.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
- ↑ MHP - Наша діяльність - Вертикальна інтеграція. www.mhp.com.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
- ↑ MHP records expansion in poultry meat output | WATTPoultry. www.wattagnet.com (англ.). Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Poultry International - October 2021 - page28. www.poultryinternational-digital.com (англ.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ а б Топ-10 найбільших агрохолдингів України в одній інфографіці. Baker Tilly (укр.). 25 лютого 2021. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ МХП визнали одним з найбільш привабливих роботодавців українського агросектору. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ МХП отримав місце в ТОП-3 виробників курятини в Європі. Latifundist.com (укр.). 18 січня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ МХП за півтора року відкрив 150 гастрономічних бутиків М’ясомаркет. The Association of Retailers of Ukraine (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ MHP ACQUIRES 90% OF SHARES IN PERUTNINA PTUJ FOR EUR 221 MLN. Ukraine open for business (амер.). 28 квітня 2019. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Ukrajinska skupina MHP napovedala zaključek prevzema Perutnine Ptuj | Ptujinfo.com. ptujinfo.com (словен.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ За час повномасштабної війни МХП передав на благодійність своєї продукції на майже 750 млн грн. MY.UA (рос.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ а б MHP - Про Компанію - Історія. www.mhp.com.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
- ↑ MHP - Про Компанію - Історія. www.mhp.com.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ Zaxid.net. Найбільший виробник курятини в Україні відмовився від бренду «Наша ряба». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ “Миронівський ЗВКК” – завод, з якого МХП взяв курс на розвиток | Журнал «АгроЕліта». agroelita.info (укр.). 21 лютого 2016. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ а б Партнерський проєкт: Історія однієї з найуспішніших українських компаній МХП в Незалежній Україні. nv.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Миронівській птахофабриці 15 років: як стати одним з найбільших підприємств в Україні та Європі. latifundist.com. 2 серпня 2021. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Юрій Косюк, останні новини - РБК-Україна. www.rbc.ua. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ http://www.mhp.com.ua/ua/node/626/ [Архівовано 11 квітня 2010 у Wayback Machine.] Офіційний сайт. Прес-релізи
- ↑ МХП – ВІННИЦЬКИЙ ПТАХОКОМПЛЕКС (Ладижин). msbud.com. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Миронівський хлібопродукт Косюка: свіжі новини, статистика та фінансова інформація. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
- ↑ Велетень родом з Ладижину. 10-річчя Вінницької птахофабрики. latifundist.com. 29 грудня 2021. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ MHP - Корпоративна відповідальність - Корпоративна соціальна відповідальність - Наші проекти КСВ - Село. Кроки до розвитку. www.mhp.com.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ MHP - Медіа - Прес-релізи - Рестайлінг логотипу МХП. www.mhp.com.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ МХП визнали одним з найбільш привабливих роботодавців українського агросектору. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 30 жовтня 2019.
- ↑ Не рітейлом єдиним: мережі, які розвивають нетипові для свого бізнесу напрямки. The Association of Retailers of Ukraine (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ В МХП назвали стратегічні пріоритети на 2020 рік. Agravery.com — аграрне інформаційне агентство (англ.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Новини компаній: У М’ясомаркетах МХП запустили кулінарію. nv.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ МХП: Екологічна безпека — основа відповідального бізнесу | Журнал ECOBUSINESS. ecolog-ua.com (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ МХП - серед лідерів екотрансформації та вчетверте отримав Екооскар. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Свій (український) біометан як альтернатива “чужому” і дорогому газу. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ МХП купує словенську Perutnina Ptuj. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Редактор (16 квітня 2022). Біогазовий комплекс компанії МХП увійшов в фінал всесвітнього конкурсу «AD&Biogas Industry Award 2022». Новини Вінниці (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ МХП запустив ще один екопроект з виробництва біопалива. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ МХП. Звіт сталого розвитку. 2021 рік (українською) . Київ: МХП. 2022.
- ↑ 8,2 млн грн на 102 соціальні проєкти в громадах: фонд «МХП – Громаді» оголосив переможців. zerno-ua.com (ru-RU) . 26 вересня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ МХП: трансформація, сталий розвиток, найкращі міжнародні практики (українською) . Процитовано 23 жовтня 2022.
{{cite web}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка) - ↑ Fitch підтвердило рейтинг агрохолдингу МХП. minfin.com.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2024.
- ↑ Конкурс бізнес-ідей «Роби своє». doyourbusiness.com.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ “МХП – Громаді” запустив конкурс бізнес-ідей “Роби своє” в умовах війни | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ "МХП-Громаді" роздав 5 млн грн переможцям конкурсу бізнес-ідей "Роби своє". Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ а б Національний тур «Кіно просто неба» охопив 270 населених пунктів у дев’яти областях України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Кіно просто неба: Благодійний фонд «МХП–Громаді» організує безкоштовні кінопокази в 10 областях України. mhp.com.ua. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Амбасадори проєкту «Кіно просто неба» зустрілись з переможцями конкурсу від МХП. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ а б В Україні стартував Національний тур "Кіно заради Перемоги!". usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 24 жовтня 2022.
- Офіційний сайт. Географія підприємств компанії.
- сайт ua-region.info: МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ [Архівовано 22 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Новини Миронівського хлібопродукту [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- “Миронівський хлібопродукт” потрапив у рейтинг найбільших виробників курятини у світі. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 8 серпня 2018. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- Офіційний YouTube-канал МХП — https://www.youtube.com/c/MHPChannelTV [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційна Facebook-сторінка компанії — https://www.facebook.com/mhpUKR [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Telegram-канал холдингу — https://t.me/channelmhp [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Досьє компанії на сайті Latifundist — https://latifundist.com/kompanii/51-mironovskij-hleboprodukt [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.]