Олена Пчілка: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Mykola7 (обговорення | внесок) Мітки: Скасування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
|||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
</ref>. В [[1887]] році з [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталією Кобринською]] видала у [[Львів|Львові]] першу в Україні феміністичну збірку: [[альманах]] «[[Перший вінок]]». |
</ref>. В [[1887]] році з [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталією Кобринською]] видала у [[Львів|Львові]] першу в Україні феміністичну збірку: [[альманах]] «[[Перший вінок]]». |
||
Мати |
Мати [[Леся Українка|поетеси '''Лесі Українки''']], [[Косач Михайло Петрович|Михайла Косача]], [[Косач-Кривинюк Ольга Петрівна|Ольги Косач-Кривинюк]], [[Косач-Шимановська Оксана Петрівна|Оксани Косач]], [[Косач Микола Петрович|Миколи Косача]] та [[Косач-Борисова Ізидора Петрівна|Ізидори Косач-Борисової]] (у шлюбі з [[Косач Петро Антонович|Петром Косачем]]), старший брат — проф. [[Драгоманов Михайло Петрович|'''Михайло Драгоманов''']]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
[[Файл:Олена Пчілка 2.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Олена Пчілка]] |
[[Файл:Олена Пчілка 2.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Олена Пчілка]] |
||
[[Файл:Олена Пчілка1.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Олена Пчілка |
[[Файл:Олена Пчілка1.jpg|міні|ліворуч|180пкс|(1865) Олена Пчілка у ~17 років]] |
||
[[Файл:Олена Пчілка.4.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Ольга Драгоманова |
[[Файл:Олена Пчілка.4.jpg|міні|ліворуч|180пкс|(1867) Ольга Пчілка (Драгоманова) у ~20 років]] |
||
Народилася 17 ([[29 червня]]) (на могильній плиті вказана дата 17.VII.1849){{#tag:ref|Загальновживана версія це 17 липня. Проте ця дата суперечить документам родини Драгоманових та спогадам доньки, які вказують дату 17 червня (29 червня). Метричний запис про народження і хрещення подає дату 29 червня (11 липня). Пізніше цієї дати, Олена не могла народитися<ref>{{Cite web|title=До 170 річниці від дня народження Олени Пчілки|url=http://hadiachnews.com.ua/до-170-річниці-від-дня-народження-олени-п/|website=Гадяч NEWS|accessdate=2019-10-17|language=uk|archive-date=2019-10-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20191020045411/http://hadiachnews.com.ua/до-170-річниці-від-дня-народження-олени-п/}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/zirka-ukrayinskogo-vidrodzhennya|title=Зірка українського відродження|last=Чернов|first=Анатолій|date=25 липня 2009|website=day.kyiv.ua|publisher=Газета "День"|accessdate=17 жовтня 2019}}</ref>.|group=п}} [[1849]] року в місті [[Гадяч]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], в родині небагатого поміщика, [[Дворянство|дворянина]] [[Драгоманов Петро Акимович|Петра Якимовича Драгоманова]]. |
Народилася 17 ([[29 червня]]) (на могильній плиті вказана дата 17.VII.1849){{#tag:ref|Загальновживана версія це 17 липня. Проте ця дата суперечить документам родини Драгоманових та спогадам доньки, які вказують дату 17 червня (29 червня). Метричний запис про народження і хрещення подає дату 29 червня (11 липня). Пізніше цієї дати, Олена не могла народитися<ref>{{Cite web|title=До 170 річниці від дня народження Олени Пчілки|url=http://hadiachnews.com.ua/до-170-річниці-від-дня-народження-олени-п/|website=Гадяч NEWS|accessdate=2019-10-17|language=uk|archive-date=2019-10-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20191020045411/http://hadiachnews.com.ua/до-170-річниці-від-дня-народження-олени-п/}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/zirka-ukrayinskogo-vidrodzhennya|title=Зірка українського відродження|last=Чернов|first=Анатолій|date=25 липня 2009|website=day.kyiv.ua|publisher=Газета "День"|accessdate=17 жовтня 2019}}</ref>.|group=п}} [[1849]] року в місті [[Гадяч]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], в родині небагатого поміщика, [[Дворянство|дворянина]] [[Драгоманов Петро Акимович|Петра Якимовича Драгоманова]]. |
||
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
Походила зі славетного роду Драгоманових, відомого ще з часів [[Гетьманщина|гетьманщини]]. Предки її були на дипломатичній службі у Богдана Хмельницького. Дядько, декабрист [[Драгоманов Яків Якимович|Яків Драгоманов]], помер на засланні у Сибіру. Батько мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість. У своїй юридичній практиці «держав руку „дрібноти“, усяких людей козацького роду». З гордістю за своїх батьків Олена Пчілка говорила, що в той темний, жорстокий час, коли повновладно панувало деспотичне право, в їхній сім'ї ні з кого не знущались, нікого не карали, і діти виростали, не бачивши ніяких диких сцен розправи сильного з підвладним, а наставляло на добрий розум їх лише спокійне і лагідне слово. |
Походила зі славетного роду Драгоманових, відомого ще з часів [[Гетьманщина|гетьманщини]]. Предки її були на дипломатичній службі у Богдана Хмельницького. Дядько, декабрист [[Драгоманов Яків Якимович|Яків Драгоманов]], помер на засланні у Сибіру. Батько мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість. У своїй юридичній практиці «держав руку „дрібноти“, усяких людей козацького роду». З гордістю за своїх батьків Олена Пчілка говорила, що в той темний, жорстокий час, коли повновладно панувало деспотичне право, в їхній сім'ї ні з кого не знущались, нікого не карали, і діти виростали, не бачивши ніяких диких сцен розправи сильного з підвладним, а наставляло на добрий розум їх лише спокійне і лагідне слово. |
||
Початкову [[освіта|освіту]] здобула вдома. Дітей гляділа й виховувала мати, [[Драгоманова Єлизавета Іванівна|Єлизавета Драгоманова]]. «Українська течія — се було наше природне оточення… Щодо пісень українських, — згадувала Олена Пчілка, — то не знаю, чи ще в якому панському домі співано їх так багато, як у нас». Мати мала гарний голос, знала безліч пісень і співала їх дітям. Підрісши до «книжної науки», діти продовжували вчитися у батька. |
Початкову [[освіта|освіту]] здобула вдома. Дітей гляділа й виховувала мати, [[Драгоманова Єлизавета Іванівна|Єлизавета Драгоманова]]. «''Українська течія — се було наше природне оточення… Щодо пісень українських, ''— згадувала Олена Пчілка, ''— то не знаю, чи ще в якому панському домі співано їх так багато, як у нас''». Мати мала гарний голос, знала безліч пісень і співала їх дітям. Підрісши до «книжної науки», діти продовжували вчитися у батька. |
||
З 12-ти років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіоні шляхетних дівчат. |
З 12-ти років Ольга Драгоманова навчалась у [[Київський інститут шляхетних дівчат|Київському пансіоні шляхетних дівчат]]. |
||
Влітку |
Влітку 1868 року виїхала у [[Новоград-Волинський]] з чоловіком [[Косач Петро Антонович|Петром Косачем]] до місця його служби, де, займаючись [[Етнографія|етнографією]], записувала пісні, [[обряд]]и, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. 25 лютого 1871 року народила дочку Ларису, яка ввійшла в українську та світову літературу як [[Леся Українка|'''Леся Українка''']]. Загалом виростила двох синів і чотирьох дочок. |
||
[[Файл:Олена Пчілка_3.jpg|міні|180пкс|Олена Пчілка |
[[Файл:Олена Пчілка_3.jpg|міні|180пкс|(1871) Олена Пчілка у ~22 роки]] |
||
== Діяльність == |
== Діяльність == |
||
Творчий шлях розпочала перекладами поезій [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] і [[Лермонтов Михайло Юрійович|Лермонтова]]. З виходом у |
Творчий шлях розпочала перекладами поезій [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] і [[Лермонтов Михайло Юрійович|Лермонтова]]. З виходом у 1876 році у Києві книжки «[[Український народний орнамент]]» Олена Пчілка здобула славу першої в Україні знавчині цього виду народного мистецтва. В [[1880]] році Пчілка видала своїм коштом «Співомовки» [[Руданський Степан Васильович|Степана Руданського]], а за рік вийшла збірка її перекладів з творів [[Гоголь Микола Васильович|Гоголя]], [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] й [[Лермонтов Михайло Юрійович|Лєрмонтова]] «Українським дітям» (1881). З 1883 року почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», першою була збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно брала діяльну участь в [[Фемінізм в Україні|українському жіночому русі]], та разом з [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталією Кобринською]] видала у Львові альманах «[[Перший вінок]]» (1887). |
||
Навесні |
Навесні 1879 року Ольга Косач з дітьми приїхала в [[Луцьк]] до чоловіка, якого перевели (понизили) на посаду голови Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників через [[українофільство]] та зустріч родини Косачів з [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайлом Драгомановим]] на [[Всесвітня виставка (1878)|Всесвітній виставці]] в Парижі.<ref name="umoloda">{{cite web |url=https://umoloda.kyiv.ua/number/3645/164/150677 |назва=Тролі й Олена Пчілка: |автор= |
||
Оксана Костянтинівська |дата=06 Жовтня 2020 |видавець=[[Україна Молода]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=6 жовтня 2020}}</ref> У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки. |
Оксана Костянтинівська |дата=06 Жовтня 2020 |видавець=[[Україна Молода]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=6 жовтня 2020}}</ref> У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки. |
||
[[Файл:Ольга Петрівна Косач.jpg|міні|180пкс|Олена Пчілка. 1870-ті роки]] |
[[Файл:Ольга Петрівна Косач.jpg|міні|180пкс|Олена Пчілка. 1870-ті роки]] |
||
У [[1890-ті|1890-х]] роках жила в [[Київ|Києві]] на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, 97{{sfn|Бунтарки|2020|с=61}}. |
У [[1890-ті|1890-х]] роках жила в [[Київ|Києві]] на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, 97{{sfn|Бунтарки|2020|с=61}} (нині [[Вулиця Саксаганського (Київ)|вул. Саксаганського]]). |
||
1903 року на відкритті [[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника Іванові Котляревському у Полтаві]] Олена Пчілка єдина з представників підросійської України виступає українською мовою, порушуючи встановлену царською владою [[Хронологія утисків української мови|категоричну заборону]]<ref>{{Citation|title=Як Олена Пчілка Емський указ відмінила {{!}} Шалені авторки {{!}} Віра Агеєва, Ростислав Семків|url=https://www.youtube.com/watch?v=W3KmJJZVd6E|accessdate=2021-12-27|language=uk-UA}}</ref><ref name ="ar">{{cite web|url=http://www.harmony.com.ua/text/393.html|title=Непримиренна|publisher=|author=Валерій Архипов|date=4 жовтня 2006|accessdate=30 жовтня 2016|archive-date=2016-10-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20161030204831/http://www.harmony.com.ua/text/393.html}}</ref>. |
1903 року на відкритті [[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника Іванові Котляревському у Полтаві]] Олена Пчілка єдина з представників підросійської України виступає українською мовою, порушуючи встановлену царською владою [[Хронологія утисків української мови|категоричну заборону]]<ref>{{Citation|title=Як Олена Пчілка Емський указ відмінила {{!}} Шалені авторки {{!}} Віра Агеєва, Ростислав Семків|url=https://www.youtube.com/watch?v=W3KmJJZVd6E|accessdate=2021-12-27|language=uk-UA}}</ref><ref name ="ar">{{cite web|url=http://www.harmony.com.ua/text/393.html|title=Непримиренна|publisher=|author=Валерій Архипов|date=4 жовтня 2006|accessdate=30 жовтня 2016|archive-date=2016-10-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20161030204831/http://www.harmony.com.ua/text/393.html}}</ref>. |
||
Рядок 80: | Рядок 80: | ||
Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, [[Русифікація України|русифікації]], проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу. |
Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, [[Русифікація України|русифікації]], проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу. |
||
У 1920 році, за більшовиків, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії, Олена Пчілка огорнула погруддя поета синьо-жовтим стягом. І коли розлючений комісар Крамаренко зірвав прапор, обурено скандувала: «Ганьба Крамаренкові!». Переповнена зала дружно підтримала її<ref name ="ar" />. |
У 1920 році, за більшовиків, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у [[Гадяцька гімназія імені Олени Пчілки|Гадяцькій гімназії]], Олена Пчілка огорнула погруддя поета синьо-жовтим стягом. І коли розлючений комісар Крамаренко зірвав прапор, обурено скандувала: «Ганьба Крамаренкові!». Переповнена зала дружно підтримала її<ref name ="ar" />. |
||
За антибільшовицькі виступи заарештована в [[Урочище Зелений Гай (Гадяч)|Гадячі]]. Після звільнення з арешту виїхала до [[Могилів-Подільський| |
За антибільшовицькі виступи заарештована в [[Урочище Зелений Гай (Гадяч)|Гадячі]]. Після звільнення з арешту виїхала до [[Могилів-Подільський|Могилів-Подільського]], де перебувала до [[1924]] року, а відтоді до смерті жила в Києві, працюючи в комісіях [[Українська Академія Наук|Української Академії Наук]], членом-кореспондентом з [[1925]] року<ref>{{Cite book |
||
|title=Літературознавча Полтавщина |
|title=Літературознавча Полтавщина |
||
|author=Степаненко М.І. |
|author=Степаненко М.І. |
||
Рядок 97: | Рядок 97: | ||
[[Файл:Пчилка.jpg|міні|180пкс|Олена Пчілка. 1896 рік.]] |
[[Файл:Пчилка.jpg|міні|180пкс|Олена Пчілка. 1896 рік.]] |
||
До найкращих творів Олени Пчілки належать: |
До найкращих творів Олени Пчілки належать: |
||
* Товаришки ( |
* Товаришки (1887) |
||
* Світло добра і любові ( |
* Світло добра і любові (1888) |
||
* Соловйовий спів ( |
* Соловйовий спів (1889) |
||
* За правдою ( |
* За правдою (1889) |
||
* Артишоки ( |
* Артишоки (1907) |
||
* Півтора оселедця ( |
* Півтора оселедця (1908) |
||
* Сужена не огужена (п'єса, |
* Сужена не огужена (п'єса, 1881) |
||
* Світова річ (п'єса, |
* Світова річ (п'єса, 1908) та інші. |
||
Олені Пчілці належить поважне місце в українській дитячій літературі. Крім численних поезій, казок, оповідань, вона написала для дітей багато п'єс: |
Олені Пчілці належить поважне місце в українській дитячій літературі. Крім численних поезій, казок, оповідань, вона написала для дітей багато п'єс: |
||
* Весняний ранок Тарасовий ( |
* Весняний ранок Тарасовий (1914) |
||
* Казка Зеленого гаю |
* Казка Зеленого гаю |
||
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9912 Зелений гай] |
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9912 Зелений гай] |
||
* Щасливий день Тарасика Кравченка ( |
* Щасливий день Тарасика Кравченка (1920) |
||
* Киселик, Скарб, Мир миром ( |
* Киселик, Скарб, Мир миром (1921) |
||
* Кобзареві діти та інші |
* Кобзареві діти та інші |
||
[[Файл:Ольга Драгоманова-Косач.png|міні|180пкс|Олена Пчілка в останні роки життя]] |
[[Файл:Ольга Драгоманова-Косач.png|міні|180пкс|Олена Пчілка в останні роки життя]] |
||
Пчілка чимало перекладала і переспівувала світову класику: [[Овідій|Овідія]], [[Міцкевич Адам|Міцкевича]], Пушкіна, [[Ґете Йоганн Вольфґанґ фон|Ґете]], [[Андерсен Ганс Крістіан|Андерсена]], [[Гюґо Віктор-Марі|Гюґо]]. |
Пчілка чимало перекладала і переспівувала світову класику: [[Овідій|Овідія]], [[Міцкевич Адам|Міцкевича]], [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]], [[Ґете Йоганн Вольфґанґ фон|Ґете]], [[Андерсен Ганс Крістіан|Андерсена]], [[Гюґо Віктор-Марі|Гюґо]]. |
||
Написала низку публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів: «[[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]]» (1904), «[[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]] яко артист і автор» (1910), «[[Гребінка Євген Павлович|Євген Гребінка]] і його час» (1912), «[[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]]» (1913), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926), «Автобіографія» (1930). |
Написала низку публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів: «<nowiki/>[[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]]<nowiki/>» (1904), «[[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]] яко артист і автор» (1910), «[[Гребінка Євген Павлович|Євген Гребінка]] і його час» (1912), «[[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]]» (1913), «Спогади про [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайла Драгоманова]]<nowiki/>» (1926), «Автобіографія» (1930). |
||
Великі заслуги Олени Пчілки в ділянці дослідження українського фольклору та етнографії. Наукове значення мають такі праці: «Українські узори» (1912 і 1927), «Про легенди й пісні», «Українське селянське малювання на стінах» та інше. Збірка творів: «Оповідання», I—III (1907, 1909, 1911) та «Оповідання» (з автобіографією, |
Великі заслуги Олени Пчілки в ділянці дослідження українського фольклору та етнографії. Наукове значення мають такі праці: «Українські узори» (1912 і 1927), «Про легенди й пісні», «Українське селянське малювання на стінах» та інше. Збірка творів: «Оповідання», I—III (1907, 1909, 1911) та «Оповідання» (з автобіографією, 1930). Олена Пчілка після подорожей Новоград-Волинським повітом видала у 1876 році книжечку «Український народний орнамент» із 23 кольоровими замальовками писанок. |
||
== Пам'ять == |
== Пам'ять == |
||
Рядок 125: | Рядок 125: | ||
* [[1993]] — [[Вулиця Олени Пчілки (Київ)|вулицю Олени Пчілки]] в Києві. |
* [[1993]] — [[Вулиця Олени Пчілки (Київ)|вулицю Олени Пчілки]] в Києві. |
||
* [[2011]] — в Луцьку біля обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відкрито перший в Україні пам'ятник Олені Пчілці<ref>''Баран Олена''. Відкрито перший в Україні памя'тник Олені Пчілці // Віче-інформ. — 2011. — 30 черв.</ref>. Автор погруддя — [[Обезюк Микола Наумович|Микола Обезюк]], автор пам'ятників [[Леся Українка|Лесі Українці]] в Луцьку та Новоград-Волинському. Пам‘ятник споруджено на кошти волинян. |
* [[2011]] — в Луцьку біля обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відкрито перший в Україні пам'ятник Олені Пчілці<ref>''Баран Олена''. Відкрито перший в Україні памя'тник Олені Пчілці // Віче-інформ. — 2011. — 30 черв.</ref>. Автор погруддя — [[Обезюк Микола Наумович|Микола Обезюк]], автор пам'ятників [[Леся Українка|Лесі Українці]] в Луцьку та Новоград-Волинському. Пам‘ятник споруджено на кошти волинян. |
||
* [[Список пластових куренів|26 курінь]] [[Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок|УПЮ]] імені Олени Пчілки. |
* [[Список пластових куренів|26 курінь пластунів]] [[Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок|УПЮ]] імені Олени Пчілки. |
||
* [[2015]] — вулицю в [[Амур-Нижньодніпровський район|АНД]] районі міста [[Дніпро (місто)|Дніпра]] — вулиця Олени Пчілки. |
* [[2015]] — вулицю в [[Амур-Нижньодніпровський район|АНД]] районі міста [[Дніпро (місто)|Дніпра]] — вулиця Олени Пчілки. |
||
* На честь Олени в [[Гадяч]]і встановлено пам'ятну дошку в [[Урочище Зелений Гай|Урочищі Зелений Гай]], де мешкала родина [[Драгоманови]]х. |
* На честь Олени в [[Гадяч]]і встановлено пам'ятну дошку в [[Урочище Зелений Гай|Урочищі Зелений Гай]], де мешкала родина [[Драгоманови]]х. |
||
Рядок 140: | Рядок 140: | ||
* [[Драгоманови]] |
* [[Драгоманови]] |
||
* [[Косачі]] |
* [[Косачі]] |
||
* [[Перший вінок]] |
* [[Перший вінок|Перший вінок (альманах)]] |
||
* [[Фемінізм в Україні]] |
* [[Фемінізм в Україні]] |
||
Версія за 20:34, 24 березня 2024
Ольга Петрівна Косач | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Ольга Петрівна Драгоманова | |||
Псевдонім | Олена Пчілка | |||
Народилася | 17 (29) червня 1849[1] Гадяч, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 4 жовтня 1930 Київ, Українська СРР, СРСР | |||
Поховання | Байкове кладовище, Київ, УСРР | |||
Громадянство | Російська імперія→ УНР→ СРСР | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | письменниця, публіцистка, етнограф, перекладачка, громадська діячка | |||
Мова творів | українська | |||
Членство | НАНУ | |||
Рід | Драгоманови | |||
Батько | Драгоманов Петро Акимович | |||
Мати | Драгоманова Єлизавета Іванівна | |||
Брати, сестри | Драгоманов Михайло Петрович і Драгоманов Олександр Петрович | |||
У шлюбі з | Косач Петро Антонович | |||
Діти | Леся Українка, Косач Михайло Петрович, Косач-Борисова Ізидора Петрівна, Косач-Кривинюк Ольга Петрівна, Косач Микола Петрович і Косач-Шимановська Оксана Петрівна | |||
| ||||
Олена Пчілка у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
О́льга Петрі́вна Ко́сач, до шлюбу Драгома́нова, відома під псевдонімом Оле́на Пчі́лка; 17 (29) червня 1849, Гадяч, Полтавська губернія — 4 жовтня 1930, Київ) — українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка (учасниця національно-визвольного та феміністичного рухів), член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925)[2][3]. В 1887 році з Наталією Кобринською видала у Львові першу в Україні феміністичну збірку: альманах «Перший вінок».
Мати поетеси Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач, Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової (у шлюбі з Петром Косачем), старший брат — проф. Михайло Драгоманов.
Життєпис
Народилася 17 (29 червня) (на могильній плиті вказана дата 17.VII.1849)[п 1] 1849 року в місті Гадяч Полтавської губернії, в родині небагатого поміщика, дворянина Петра Якимовича Драгоманова.
З розповідей про місця свого дитинства: «Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і разом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замика її на обрію великий вічнозелений бір сосновий… Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид, — а вона ж має так багато чудових куточків».
Походила зі славетного роду Драгоманових, відомого ще з часів гетьманщини. Предки її були на дипломатичній службі у Богдана Хмельницького. Дядько, декабрист Яків Драгоманов, помер на засланні у Сибіру. Батько мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість. У своїй юридичній практиці «держав руку „дрібноти“, усяких людей козацького роду». З гордістю за своїх батьків Олена Пчілка говорила, що в той темний, жорстокий час, коли повновладно панувало деспотичне право, в їхній сім'ї ні з кого не знущались, нікого не карали, і діти виростали, не бачивши ніяких диких сцен розправи сильного з підвладним, а наставляло на добрий розум їх лише спокійне і лагідне слово.
Початкову освіту здобула вдома. Дітей гляділа й виховувала мати, Єлизавета Драгоманова. «Українська течія — се було наше природне оточення… Щодо пісень українських, — згадувала Олена Пчілка, — то не знаю, чи ще в якому панському домі співано їх так багато, як у нас». Мати мала гарний голос, знала безліч пісень і співала їх дітям. Підрісши до «книжної науки», діти продовжували вчитися у батька.
З 12-ти років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіоні шляхетних дівчат.
Влітку 1868 року виїхала у Новоград-Волинський з чоловіком Петром Косачем до місця його служби, де, займаючись етнографією, записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. 25 лютого 1871 року народила дочку Ларису, яка ввійшла в українську та світову літературу як Леся Українка. Загалом виростила двох синів і чотирьох дочок.
Діяльність
Творчий шлях розпочала перекладами поезій Пушкіна і Лермонтова. З виходом у 1876 році у Києві книжки «Український народний орнамент» Олена Пчілка здобула славу першої в Україні знавчині цього виду народного мистецтва. В 1880 році Пчілка видала своїм коштом «Співомовки» Степана Руданського, а за рік вийшла збірка її перекладів з творів Гоголя, Пушкіна й Лєрмонтова «Українським дітям» (1881). З 1883 року почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», першою була збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно брала діяльну участь в українському жіночому русі, та разом з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший вінок» (1887).
Навесні 1879 року Ольга Косач з дітьми приїхала в Луцьк до чоловіка, якого перевели (понизили) на посаду голови Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників через українофільство та зустріч родини Косачів з Михайлом Драгомановим на Всесвітній виставці в Парижі.[6] У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки.
У 1890-х роках жила в Києві на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, 97[7] (нині вул. Саксаганського).
1903 року на відкритті пам'ятника Іванові Котляревському у Полтаві Олена Пчілка єдина з представників підросійської України виступає українською мовою, порушуючи встановлену царською владою категоричну заборону[8][9].
В 1905 році Олена Пчілка — серед чотирьох делегатів української інтелігенції у Санкт-Петербурзі на перемовинах з царським прем'єром графом Сергієм Вітте безрезультатно домагалася скасування багаторічної заборони на україномовний друк і шкільництво[9].
У 1906—1914 роках — видавчиня журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908—1914), «Газети Гадяцького земства» (1917—1919).
Я з місяця в місяць докладала своїх грошей і живилась надією, що становище ж таки покращає; мабуть читачі боялися передплачувати журнал, бо були такі, що прохали пересилати їм журнал на чуже ім'я, боячись репресій на службі за передплату українського журналу. Боляче було і матеріально, і морально, але не хватало сили справу кинути й видання припинити[10]. |
Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу.
У 1920 році, за більшовиків, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії, Олена Пчілка огорнула погруддя поета синьо-жовтим стягом. І коли розлючений комісар Крамаренко зірвав прапор, обурено скандувала: «Ганьба Крамаренкові!». Переповнена зала дружно підтримала її[9].
За антибільшовицькі виступи заарештована в Гадячі. Після звільнення з арешту виїхала до Могилів-Подільського, де перебувала до 1924 року, а відтоді до смерті жила в Києві, працюючи в комісіях Української Академії Наук, членом-кореспондентом з 1925 року[11].
Померла 4 жовтня 1930 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі поруч з донькою, чоловіком та сином.
Бібліографія
До найкращих творів Олени Пчілки належать:
- Товаришки (1887)
- Світло добра і любові (1888)
- Соловйовий спів (1889)
- За правдою (1889)
- Артишоки (1907)
- Півтора оселедця (1908)
- Сужена не огужена (п'єса, 1881)
- Світова річ (п'єса, 1908) та інші.
Олені Пчілці належить поважне місце в українській дитячій літературі. Крім численних поезій, казок, оповідань, вона написала для дітей багато п'єс:
- Весняний ранок Тарасовий (1914)
- Казка Зеленого гаю
- Зелений гай
- Щасливий день Тарасика Кравченка (1920)
- Киселик, Скарб, Мир миром (1921)
- Кобзареві діти та інші
Пчілка чимало перекладала і переспівувала світову класику: Овідія, Міцкевича, Пушкіна, Ґете, Андерсена, Гюґо.
Написала низку публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів: «Михайло Старицький» (1904), «Марко Кропивницький яко артист і автор» (1910), «Євген Гребінка і його час» (1912), «Микола Лисенко» (1913), «Спогади про Михайла Драгоманова» (1926), «Автобіографія» (1930).
Великі заслуги Олени Пчілки в ділянці дослідження українського фольклору та етнографії. Наукове значення мають такі праці: «Українські узори» (1912 і 1927), «Про легенди й пісні», «Українське селянське малювання на стінах» та інше. Збірка творів: «Оповідання», I—III (1907, 1909, 1911) та «Оповідання» (з автобіографією, 1930). Олена Пчілка після подорожей Новоград-Волинським повітом видала у 1876 році книжечку «Український народний орнамент» із 23 кольоровими замальовками писанок.
Пам'ять
На честь Олени Пчілки названо:
- Волинську обласну наукову бібліотеку імені Олени Пчілки у місті Луцьку та бібліотеку імені Олени Пчілки для дітей у Києві.
- 1993 — вулицю Олени Пчілки в Києві.
- 2011 — в Луцьку біля обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відкрито перший в Україні пам'ятник Олені Пчілці[12]. Автор погруддя — Микола Обезюк, автор пам'ятників Лесі Українці в Луцьку та Новоград-Волинському. Пам‘ятник споруджено на кошти волинян.
- 26 курінь пластунів УПЮ імені Олени Пчілки.
- 2015 — вулицю в АНД районі міста Дніпра — вулиця Олени Пчілки.
- На честь Олени в Гадячі встановлено пам'ятну дошку в Урочищі Зелений Гай, де мешкала родина Драгоманових.
-
Олена Пчілка у волинському строї. 1875 рік
-
Олена Пчілка з Людмилою Старицькою-Черняхівською та її донькою Веронікою. 1927 рік.
-
Пам'ятник Олені Пчілці в Луцьку по вулиці Шопена
-
Могила Олени Пчілки на Байковому кладовищі
Див. також
Примітки
Джерела
- ↑ Коли народилася Олена Пчілка: справжня дата
- ↑ Сайт НАН України. Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 24 жовтня 2009.
- ↑ Тонкаль В. Ю., Пелих В. М., Стогній Б. С. Академія наук Української РСР / за ред. І. К. Походні. — К.: Наукова думка, 1980. — С. 373.
- ↑ До 170 річниці від дня народження Олени Пчілки. Гадяч NEWS (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
- ↑ Чернов, Анатолій (25 липня 2009). Зірка українського відродження. day.kyiv.ua. Газета "День". Процитовано 17 жовтня 2019.
- ↑ Оксана Костянтинівська (06 Жовтня 2020). Тролі й Олена Пчілка:. Україна Молода. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Бунтарки, 2020, с. 61.
- ↑ Як Олена Пчілка Емський указ відмінила | Шалені авторки | Віра Агеєва, Ростислав Семків (укр.), процитовано 27 грудня 2021
- ↑ а б в Валерій Архипов (4 жовтня 2006). Непримиренна. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
- ↑ Бунтарки, 2020, с. 63.
- ↑ Степаненко М.І. (2015). Літературознавча Полтавщина. Полтава: Видавець Шевченко Р.В. с. 223—225. ISBN 978-617-7016-11-2.
- ↑ Баран Олена. Відкрито перший в Україні памя'тник Олені Пчілці // Віче-інформ. — 2011. — 30 черв.
Посилання
- Твори Олени Пчілки
- Пчілка Олена в Електронній бібліотеці «Культура України»
- Твори Олени Пчілки у е-бібліотеці «Чтиво»
- Олена Пчілка. «Маскарад» (читання у ролях оповідання). Аудіозапис LibriVox (2021) на YouTube
- Олена Пчілка. «Сосонка». Різдвяне оповідання на YouTube
- Олена Пчілка. «Перший сніг». Поезія на YouTube
- Твори Пчілки на аудіобібліотеці
- Пчілка О. Зелений гай: з мал. для дітей / зложила Олена Пчілка. — 2-ге вид. — Катеринослав: Друк. І. Вісьман та І. Мордхілевич, 1917. — 32 с.
- Українським дітям / пер. О. Пчілки. — Київ: Тип. Г. Т. Корчак-Новицького, 1882. — 46 с.
- Пчилка О. Думкы-мережанкы Олены Пчилкы. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. — 100 с.
- Пчілка О. Юліуш Словацький: його життя, творчість і зразки творів / Олена Пчілка. — Київ: Друк. 1-ї Київ. Друкар. Спілки, 1910. — 32 с.
- Пчілка, О. Спогади про Михайла Драгоманова: переднє слово / О. Пчілка // Україна. — 1926. — Кн. 2–3. — С. 38–64.
- Пчілка, Олена. Микола Лисенко: (спогади і думки) / Олена Пчілка // Літературно-науковий вістник. — 1913. — Т 16, кн. 1. — С. 56–73.
- Пчілка, Олена. Микола Лисенко: (спогади і думки): (кінець): початок в I кн. ЛНВ за 1913 р. / Олена Пчілка // Літературно-науковий вістник. — 1913. — Т 16, кн. 2. — С. 235—254.
- Пчилка, О. Украинские колядки: (текст волынский) / О. Пчилка // Киевская старина. — 1903. — Т. 80. Январь. — С. 152—175.
- Пчилка, О. Украинские колядки: колядка-легенда / О. Пчилка // Киевская старина. — 1903. — Т. 81. Апрель. — С. 132—160.
- Пчилка, О. Украинские колядки: колядка-вирши / О. Пчилка // Киевская старина. — 1903. — Т. 81. Май. — С. 192—230.
- Пчилка, О. Украинские колядки/ О. Пчилка // Киевская старина. — 1903. — Т. 81. Июнь. — С. 347—394.
- Пчилка, О. Николай Ильич Стороженко: некролог / О. Пчилка // Киевская старина. — 1906. — Т. 92. Февраль. — С. 231—256.
- Пчилка, О. Николай Ильич Стороженко — на родине / О. Пчилка // Киевская старина. — 1902. — Т. 76. Январь. — С. 168—179.
- Пчилка, О. Михаил Петрович Старицкий: (памяти товарища) / О. Пчилка // Киевская старина. — 1904. — Т. 85. Май. — С. 400—449.
- Олена Пчілка (1852—1930): Київ, 2008 . // Українська байка: збірка, 2008. — С. 277—280 : Київ: Фоліо.
- Перший вінок: жіночий альм. / вид коштом Наталії Кобринської і Олени Пчілки. — Львів: З друк. Т-ва ім. Шевченка, 1887. — 430 с.
- Українським дітям / пер. О. Пчілки. — Київ: Тип. Г. Т. Корчак-Новицького, 1882. — 46 с.
- Пчілка О. Зелений гай: з мал. для дітей / зложила Олена Пчілка. — 2-ге вид. — Катеринослав: Друк. І. Вісьман та І. Мордхілевич, 1917. — 32 с.
- Пчілка О. Зелений гай: віршики й казки, з малюнками, для дітей / зложила Олена Пчілка. — Гадяч: Гадяц. Зем. друк., 1914. — 32 с. : іл.
- Пчілка О. Байки Олени Пчілки: для сім'ї і шк. — Вид. 2-ге. — Катеринослав: Слово, 1918. — 32 с.
- Біографістика
- Любов Дражевська. Так жила Олена Пчілка // Рідна Україна. — 2005. — 22 верес.
- 29 липня 1849 — 4 жовтня 1930 // www.e-reading-lib.org
- Олена Пчілка // Мистецька сторінка
- Олена Пчілка — найкраще для дітей // Бібліотека української літератури
- Павлишин Оксана. Особливості художньої манери Олени Пчілки (на матеріалі оповідання «Біла кицька») // Vivat Academia
- Олена Пчілка — Велика Мати українського націоналізму
- Одарченко, П. Видатна діячка української культури кінця XIX — початку XX століття: (до 150-річчя від дня народж. Олени Пчілки) / П. Одарченко // Народна творчість та етнографія. — 1999. — № 2–3. — С. 3–15.
- Олена Пчілка, про яку ми нічого не знаємо
Посилання
- Як Олена Пчілка Емський указ відмінила на YouTube / Шалені авторки (Віра Агеєва, Ростислав Семків)
- Олена Пчілка — матір українського націоналізму / Ірина Фаріон • Цикл «Ген українців» • Студія #1 на YouTube
- ОЛЕНА ПЧІЛКА / Програма «Велич особистості» (2014) на YouTube
- Янишин Б. М. Пчілка Олена // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 69. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Миронець І. Олена Пчілка // Життя і Революція. — Ч. 1–2. — К., 1931.
- Одарченко П. Недруковані поезії Олени Пчілки // Наші Дні. — Л., 1943.
- Чернишов А. Статті в ж. «Вітчизна» (1956, 1963, 1964) і в ж. «Прапор», 1969.
- Семенко С. Олена Пчілка — редактор «Газети Гадяцького земства» // Образ: щорічний науковий збірник — К., 2010. — Вип. 11. — 120 с.
- Пчілка, Олена. Викинуті українці / О. Пчілка ; редактор-упорядник, передмова, примітки В. Архипов. — Київ: МАУП, 2006. — 352 с. — (Бібліотека українознавства ; вип. 5). — ISBN 966-608-533-X
- Віра Агеєва, Ірина Борисюк, Оксана Пашко, Олена Пелешенко, Ольга Полюхович, Оксана Щур. Бунтарки: нові жінки і модерна нація. — Київ, 2020. — 368 с. — ISBN 978-617-7622-21-4.
- Солодка Л. “Концепт” родинних стосунків Олени Пчілки та Лесі Українки - ipoltavets.com. ipoltavets.com (укр.). Процитовано 30 квітня 2021.
- Народились 29 червня
- Народились 1849
- Уродженці Гадяча
- Померли 4 жовтня
- Померли 1930
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Члени Національної академії наук України
- Українські драматурги
- Українські перекладачки
- Українські дитячі письменниці
- Члени-кореспонденти Всеукраїнської академії наук
- Патрони юнацьких пластових куренів
- Навчалися в Києві
- Персоналії:Могилів-Подільський
- Родина Лесі Українки
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Жінки-науковці
- Літератори, відомі під псевдонімами
- Науковці Києва
- Письменниці-феміністки
- Косачі
- Письменниці XIX століття
- Письменниці XX століття
- Українські феміністки
- Українські етнографи
- Драматургині
- Перший вінок