Анчисхаті: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Orestsero (обговорення | внесок)
16 045 редагувань
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
[[Файл: Anchischati-1890.jpg | thumb | 280 px | Базиліка Анчисхаті, вид церкви з заходу в 1890 році]]
[[Файл: Anchischati-1890.jpg | thumb | 280 px | Базиліка Анчисхаті, вид церкви з заходу в 1890 році]]


'''Анчисхаті''' ({{Lang-ka | ანჩისხატი}}) - [[церква]] [[Різдво Пресвятої Богородиці | Різдва]] [[Богородиця | Діви Марії]], найстаріша зі збережених до наших днів церква в [[Тбілісі]]. Вона належить [[Грузинська православна церква | Грузинській православній церкві]] і датується [[VI століття]]м.
'''Анчисхаті''' ({{Lang-ka | ანჩისხატი}}) - [[церква]] [[Різдво Пресвятої Богородиці | Різдва]] [[Богородиця | Діви Марії]], найстаріша зі збережених до наших днів церкв у [[Тбілісі]]. Вона належить [[Грузинська православна церква | Грузинській православній церкві]] і датується [[VI століття]]м.


== Історія ==
== Історія ==
Згідно старовинним грузинським [[Літопис | літописам]], церква побудована царем [[Іберія | Іберії]] [[Дачі Уджармелі]] (приблизно в 522-534 рр.), який зробив Тбілісі своєю столицею. Спочатку присвячена Різдву Діви Марії, церква отримала другу назву - Анчисхаті (тобто, Анчийська [[ікона]]) в 1675 р., на честь перенесеної з [[Анчийський кафедральний собор | Анчийського кафедрального собору]] ([[Тао-Кларджеті]]) ікони [[Ісус Христос | Спасителя]]. Таким чином намагалися уберегти від [[Османська імперія | османського]] вторгнення старовинну і цінну ікону, для якої златоковаль Бека Опізарі зробив в XII столітті срібний із золотими вставками оклад. Ікона зберігалася у церкві святої Марії протягом багатьох століть, нині вона знаходиться в Золотому фонді [[Державний музей мистецтв Грузії | Державного музею мистецтв Грузії]].
Згідно старовинним грузинським [[Літопис | літописам]], церква побудована царем [[Іберія | Іберії]] [[Дачі Уджармелі]] (приблизно в 522-534 рр.), який зробив Тбілісі своєю столицею. Спочатку присвячена Різдву Діви Марії, церква отримала другу назву - Анчисхаті (тобто, Анчийська [[ікона]]) в 1675 р., на честь перенесеної з [[Анчийський кафедральний собор | Анчийського кафедрального собору]] ([[Тао-Кларджеті]]) ікони [[Ісус Христос | Спасителя]]. Таким чином намагалися уберегти від [[Османська імперія | османського]] вторгнення старовинну і цінну ікону, для якої златоковаль Бека Опізарі зробив в XII столітті срібний із золотими вставками оклад. Ікона зберігалася у церкві святої Марії протягом багатьох століть, нині вона знаходиться в Золотому фонді [[Державний музей мистецтв Грузії | Державного музею мистецтв Грузії]].


Церква руйнувалася і відновлювалася кілька разів з XV по XVII століття через війни Грузії з персами та турками. Цегляна дзвіниця поруч з Анчисхаті була побудована католікосом Доменті в 1675 р. Планування церкви було дуже змінене в 1870-х, коли було додано склепіння. За радянських часів, церква була перероблена на музей виробів кустарного промислу, потім у ній містилася художня майстерня. З 1958 по 1964 рр. були проведені реставраційні роботи (під керівництвом архітектора Р. Гвердцителі), які повернули церкві вигляд XVII століття. В 1989 р. церква знову стала діючою. Хор співчих храму Анчисхаті відомий яскравим виконанням найдавніших грузинських церковних співів.
Церква руйнувалася і відновлювалася кілька разів з XV по XVII століття через війни Грузії з персами та турками. Цегляна дзвіниця поруч з Анчисхаті була побудована католікосом Доменті в 1675 р. Планування церкви було суттєво змінене в 1870-х, коли було додано склепіння. За радянських часів, церква була перероблена на музей виробів кустарного промислу, потім у ній містилася художня майстерня. З 1958 по 1964 рр. були проведені реставраційні роботи (під керівництвом архітектора Р. Гвердцителі), які повернули церкві вигляд XVII століття. В 1989 р. церква знову стала діючою. Хор співчих храму Анчисхаті відомий яскравим виконанням найдавніших грузинських церковних співів.


== Архітектура ==
== Архітектура ==
Анчисхаті - [[неф | тринефна]] [[базиліка]] з [[апсида]]ми у формі підкови, що вказує на стародавність конструкції. Спочатку вона була побудована з блоків жовтого туфу, під час реставрації 1958-1964 рр. використовувався цегла. Будівля має виходи на три сторони, але в наші дні використовується тільки західний вихід. Усі ікони датуються XIX століттям, крім запрестольного образа, створеного за наказом католікоса [[Ніколоз VI | Ніколоза VI]] (Амілахварі) в 1683 р.
Анчисхаті - [[неф | тринефна]] [[базиліка]] з [[апсида]]ми у формі підкови, що вказує на стародавність конструкції. Спочатку вона була побудована з блоків жовтого туфу, під час реставрації 1958-1964 рр. використовувалася цегла. Будівля має виходи на три сторони, але в наші дні використовується тільки західний вихід. Усі ікони датуються XIX століттям, крім запрестольного образа, створеного за наказом католікоса [[Ніколоз VI | Ніколоза VI]] (Амілахварі) в 1683 р.


== Література ==
== Література ==

Версія за 12:44, 30 червня 2011

Базиліка Анчисхаті, східний фасад, сучасний вигляд
Базиліка Анчисхаті, вид церкви з заходу в 1890 році

Анчисхаті (груз. ანჩისხატი) - церква Різдва Діви Марії, найстаріша зі збережених до наших днів церкв у Тбілісі. Вона належить Грузинській православній церкві і датується VI століттям.

Історія

Згідно старовинним грузинським літописам, церква побудована царем Іберії Дачі Уджармелі (приблизно в 522-534 рр.), який зробив Тбілісі своєю столицею. Спочатку присвячена Різдву Діви Марії, церква отримала другу назву - Анчисхаті (тобто, Анчийська ікона) в 1675 р., на честь перенесеної з Анчийського кафедрального собору (Тао-Кларджеті) ікони Спасителя. Таким чином намагалися уберегти від османського вторгнення старовинну і цінну ікону, для якої златоковаль Бека Опізарі зробив в XII столітті срібний із золотими вставками оклад. Ікона зберігалася у церкві святої Марії протягом багатьох століть, нині вона знаходиться в Золотому фонді Державного музею мистецтв Грузії.

Церква руйнувалася і відновлювалася кілька разів з XV по XVII століття через війни Грузії з персами та турками. Цегляна дзвіниця поруч з Анчисхаті була побудована католікосом Доменті в 1675 р. Планування церкви було суттєво змінене в 1870-х, коли було додано склепіння. За радянських часів, церква була перероблена на музей виробів кустарного промислу, потім у ній містилася художня майстерня. З 1958 по 1964 рр. були проведені реставраційні роботи (під керівництвом архітектора Р. Гвердцителі), які повернули церкві вигляд XVII століття. В 1989 р. церква знову стала діючою. Хор співчих храму Анчисхаті відомий яскравим виконанням найдавніших грузинських церковних співів.

Архітектура

Анчисхаті - тринефна базиліка з апсидами у формі підкови, що вказує на стародавність конструкції. Спочатку вона була побудована з блоків жовтого туфу, під час реставрації 1958-1964 рр. використовувалася цегла. Будівля має виходи на три сторони, але в наші дні використовується тільки західний вихід. Усі ікони датуються XIX століттям, крім запрестольного образа, створеного за наказом католікоса Ніколоза VI (Амілахварі) в 1683 р.

Література

  • Абашидзе И. / Ред. - Грузинская Энциклопедия. - Тбилиси, 1985. - Vol. IX. - Грузия.
  • Амиранашвили Ш. История грузинского искусства. Khelovneba, Тбилиси, Грузия, 1961.
  • Rosen, Roger. Georgia: A Sovereign Country of the Caucasus. Odyssey Publications: Hong Kong, 1999. ISBN 962-217-748-4

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анчисхаті
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анчисхаті&oldid=7144122