На дні

«На дні » - п'єса Максима Горького , написана в кінці 1901 - початку 1902 року. Початкові назви - «Без сонця», « нічліжка » , « Дно » , « На дні життя " [1] . У п'єсі , що має підзаголовок « Картини » , зображена група мешканців нічліжного будинку для незаможних. У січні 1904 п'єса отримала Грибоєдовське премію. П'єса була дозволена до постановки тільки в МХТ , де була здійснена перша постановка з великим успіхом 18 грудня 1902 режисерами К. С. Станіславським , який також виконав одну з центральних ролей (Сатин ) , і Немировичем - Данченко. До 60-річчя першої постановки (18 грудня 1962 року) п'єса пройшла у МХАТі 1451 разів [ 1 ] .

Постановка п'єси на імператорської сцені була заборонена. Проте , петербурзькі актори взяли участь у двох читаннях п'єси « в особах» в 1903 році - в будинку Н. П. Карабчевського і в дворянському зібранні .

До 1905 року постановка п'єси дозволялася з великими купюрами і кожного разу за згодою місцевої влади.

Дві протиборчі стихії - правда і брехня - стикаються в п'єсі обличчям до обличчя після появи старого Луки , для якого брехня в порятунок рівносильна « твоя правда , а не їхня »

Персонажі

• Михайло Іванов [2] Костильов - 54 роки, власник нічліжки
• Василиса Карпівна - його дружина, 26 років
• Наташа - її сестра, 20 років
• Медведєв - їх дядько, поліцейський, 50 років
• Васька Попіл - злодій, 28 років
• Кліщ - Андрій Митрич, слюсар, 40 років
• Анна - його дружина, 30 років
• Настя - дівчина, 24 роки
• Діжа - торговка пельменями, під 40 років
• Бубнов - картузник, 45 років
• Барон - 33 роки
• Сатин, Актор - приблизно одного віку: років під 40
• Лука - мандрівник, 60 років
• Альошка - швець, 20 років
• Кривий Зоб, Татарин - крючніком
• кілька босяків без імен і промов

Сюжет

Дія п'єси відбувається в нічліжних будинку , який належить Михайлу Івановичу Костильова . Населяють його опустилися люди , з самого дна соціуму : бідняки , злодії , повії , чорнороби . Деякі відчайдушно намагаються вибратися , інші опускають руки. Відносини між ними складні і постійно спалахують склоки . Василиса , дружина Костильова , закохана в злодія Ваську попелу , підмовляє його вбити свого чоловіка. Васька Попіл закоханий в молодшу сестру Василини - Наталю. Інші постояльці «дна» : Сатин ( картяр і шулер ) і Актор (колишній актор театрів ) , Барон ( дворянин , промотавший все стан ) - абсолютно опустилися і надломлені люди. Робочий Кліщ намагається виручити грошей на лікування своєї смертельно хворої дружини .

У середині дії в нічліжці з'являється мандрівник Лука . Він шкодує і заспокоює постояльців , обіцяє їм примирення з дійсністю. Лука пропонує Васьки і Наталії піти, і шукати своє майбутнє. Василиса , ревнуючи , постійно б'є свою сестру. Назріває конфлікт , який закінчується бійкою постояльців , під час якої Попіл б'є і випадково вбиває Костильова . Його заарештовують. У самий напружений момент після бійки Лука зникає , залишивши тих , хто йому повірив , без надії. Дружина Кліща вмирає і той залишається без надії, і копійки грошей . Актор , почувши про відхід Луки , кінчає життя самогубством. Дізнавшись про те , що Актор повісився, Сатин каже: «Ех ... зіпсував пісню ... дурень ! »