Глухий губно-зубний фрикативний: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 18150459 користувача Zvukovsky (обговорення)(недоречне спрощення матеріалу)
Zvukovsky (обговорення | внесок)
2748 редагувань
упорядкування статті; це ті ж самі приклади з основних мов, але без зайвої вікірозмітки
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox IPA|ipa number=128|decimal1=102|x-sampa=f|kirshenbaum=f|braille=f}}
{{Infobox IPA|ipa number=128|decimal1=102|x-sampa=f|kirshenbaum=f|braille=f}}
⚫
'''Глухий губно-зубний фрикативний''' — [[Приголосний звук|приголосний]] звук, що існує в деяких мовах. У [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародному фонетичному алфавіті]] записується як ⟨f⟩. В [[Українська мова|українській мові]] цей звук передається на письмі літерою ''[[ф]]''. У деяких мовах розвинувся зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У [[давньогрецька мова|давньогрецькій]] виник з праіндоєвропейського ''*bʰ'' (який у слов'янських мовах дав /b/), у [[латина|латинській]] — також з ''*bʰ'', у деяких випадках — з ''*dʰ''. У [[германські мови|германських мовах]] походить від праіндоєвропейського ''*p'' (що залишився незмінним у слов'янських).
'''Глухий губно-зубний фрикативний''' — тип [[Приголосний звук|приголосного]] звука, що існує в деяких людських мовах. Символ [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародного фонетичного алфавіту]] для цього звука — {{IPA|f}}, а відповідний символ [[X-SAMPA]] — <tt>f</tt>.


== Назва ==
== Назва ==
Рядок 18: Рядок 18:
* Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
* Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.


== приклади ==
== Українська мова ==
⚫
В українській мові цей звук передається на письмі літерою ''[[ф]]''. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим [[Слов'янські мови|слов'янським мовам]] також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейській мові]] був відсутній, у [[давньогрецька мова|давньогрецькій]] виник з праіндоєвроп. ''*bʰ'' (який у слов'янських мовах дав /b/), у [[латина|латинській]] — також з *bʰ, у деяких випадках — з ''*dʰ''. У [[германські мови|германських мовах]] походить від праіндоєвроп. ''*p'' (що залишився незмінним у слов'янських).

''(Див. також [[Праіндоєвропейська мова#Фонологія|Фонетика праіндоєвропейської мови]])''
== Приклади ==
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
!colspan=2| Мова !! Слово !! [[Міжнародна фонетична абетка|МФА]] !! Значення !! Примітки
!мова !! слово !! [[міжнародна фонетична абетка|мфа]] !! значення !! примітки
⚫
|-
⚫
|colspan=2| [[Абхазька мова]] || {{lang|ab|[[Абхазька абетка|'''ф'''ы]]}} || {{IPA|[fə]}} || 'блискавка' || Див. [[Абхазька фонетика]]
|-
⚫
|colspan=2| [[Адигейська мова|Адигейська]] || {{lang|kbd-Cyrl|[[Адигейська писемність|т'''ф'''ы]]}} || {{Audio-IPA|Tfa.ogg|[tfə]}} || 'п'ять' || Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
|-
|colspan=2| [[Албанська мова|Албанська]] || {{lang|sq|[[Албанська абетка|'''''f'''aqe'']]}} || {{МФА|[facɛ]}} || 'щока' ||
|-
|rowspan=5| [[Англійська мова|Англійська]] || Всі діалекти || {{lang|en|[[Англійська абетка|'''''f'''ill'']]}} || {{IPA|[fɪl]}} || 'наповнення' || Див. [[Англійська фонетика]]
|-
| [[Кокні]]{{sfnp|Wells|1982|p=328}} || rowspan=4| {{lang|en|[[Англійська абетка|'''''th'''ink'']]}} ||rowspan=4| {{IPA|[fɪŋk]}} ||rowspan=4| 'думаю' || rowspan=3| Особливість говірки соціальної групи,{{sfnp|Altendorf|1999|p=7}} окремий випадок [[вільне варіювання|вільного варіювання]], коли мовці вимовляють його замість нормативного [[Глухий зубний фрикативний|θしーた]].{{sfnp|Clark|Trousdale|2010|p=309}} Див. {{Не перекладено|Діалектна вимова θしーた в англійській мові|Діалектна вимова θしーた в англійській мові|en|Th-fronting}}
|-
| Багато які британські міські діалекти{{sfnp|Britain|2005|p=1005}}
|-
| У мовленні багатьох молодих [[Новозеландський варіант англійської мови|новозеландців]]{{sfnp|Wood|2003|p=50}}{{sfnp|Gordon|Maclagan|2008|p=74}}
|-
| Характерна [[Південноафриканський варіант англійської мови|південноафриканська англійська]]{{sfnp|Bowerman|2004|p=939}} || Зазвичай наприкінці слів.
|-
⚫
| [[Арабська мова|Арабська]] || Стандартна<ref>{{Harvcoltxt|Thelwall|1990|p=37}}</ref> || {{lang|ar|[[Арабська абетка|ظرف]]}} || {{МФА|[ðˤɑrf]}} || 'оболонка' || Див. [[Арабська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[Баскська мова|Баскська]] || {{lang|bas|[[Баскська абетка|'''''f'''in'']]}} || {{МФА|[fin]}} || 'тонкий' ||
|-
⚫
|colspan=2| [[Валійська мова|Валійська]] || {{lang|cy|[[Валійська абетка|'''''ff'''on'']]}} || {{IPA|[fɔn]}} || 'палиця' || Див. [[Валійська фонетика]]
|-
⚫
|colspan=2| [[В'єтнамська мова|В'єтнамська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thompson|1959|pp=458–461}}</ref> || {{lang|vi|[[В'єтнамська абетка|'''''ph'''áo'']]}} || {{IPA|[faːw˧ˀ˥]}} || 'феєрверк-вертушка' || Див. [[В'єтнамська фонетика]]
|-
⚫
| [[Вірменська мова|Вірменска]] || [[Східновірменська мова|Східновірменська]]<ref>{{Harvcoltxt|Dum-Tragut|2009|p=18}}</ref> || {{lang|am|[[Вірменська абетка|'''ֆ'''ուտբոլ]]}} || {{Audio-IPA|futbol.ogg|[fut̪bol]}} || 'футбол' ||
|-
|-
⚫
|[[абхазька мова|абхазька]] || ''ф'''ы || [fə] || блискавка || Див. [[абхазька фонетика]]
⚫
|colspan=2| [[Галісійська мова|Галісійська]] || {{lang|gl|'''f'''aísca}} || {{IPA|[faˈiska]}} || 'іскра' ||
|-
|-
⚫
| [[адигейська мова|адигейська]] || т'''ф'''ы|| [tfə] || п'ять || відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
⚫
|colspan=2| [[Гінді]] || {{lang|hi|[[Деванагарі|सा'''फ़''']]}} || {{IPA|[sɑːf]}} || 'чистий' || Див. [[Фонетика гіндустані]]
|-
|-
|[[албанська мова|албанська]] || ''''f'''aqe' || [facɛ] || щока ||
|colspan=2| [[Гоемай]] ||colspan=2 align=center| {{МФА|[fat]}} || 'дути' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Грецька мова|Грецька]] || {{lang|el|[[Грецька абетка|'''φふぁい'''ύση]] [[Грецька абетка#Порівняння|'''''f'''ysī'']]}} || {{МФА|[ˈfisi]}} || 'єство' || Див. [[Новогрецька фонетика]]
| [[англійська мова|англійська]] || ''''f'''ill' || [fɪl] || наповнення || Див. [[англійська фонетика]]
|-
|-
⚫
| [[арабська мова|арабська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thelwall|1990|p=37}}</ref> || ظرف || [ðˤɑrf] || оболонка || Див. [[арабська фонетика]]
|colspan=2| [[Гуджараті|Гуджараті]] || {{lang|gu|[[Гуджараті (письмо)|'''ફ'''ળ]]/'''fa'''ļ}} || {{IPA|[fəɭ]}} || 'плід' || Див. [[Фонетика гуджараті]]
|-
|-
|[[баскська мова|баскська]] || ''''f'''in' || [fin] || тонкий ||
|colspan=2| [[Еве (мова)|Еве]]<ref>{{Harvcoltxt|Ladefoged|2005|p=156}}</ref> || {{lang|ee-Latn|[[Африканська еталонна абетка|''e'''f'''len'']]}} || {{IPA|[éflé&#771;]}} || 'виплювує' ||
|-
|-
⚫
|[[валійська мова|валійська]] || ''''ff'''on' || [fɔn] || палиця || Див. [[валійська фонетика]]
|colspan=2| [[Західнофризька мова|Західнофризька]] || {{lang|fy|'''f'''ol}} || {{IPA|[foɫ]}} || 'повний' ||
|-
|-
⚫
|[[в'єтнамська мова|в'єтнамська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thompson|1959|pp=458–461}}</ref> || '''''ph'''áo'' || [faːw˧ˀ˥] || феєрверк-вертушка || Див. [[в'єтнамська фонетика]]
⚫
|colspan=2| [[Іврит]] || {{lang|he|[[Єврейська абетка|סו'''פ'''ר]]}} || {{IPA|[so̞fe̞ʁ]}} || 'письменник' || Див. [[Фонетика івриту]]
|-
|-
⚫
| [[вірменська мова|вірменска]] ([[східновірменська мова|східна]])<ref>{{Harvcoltxt|Dum-Tragut|2009|p=18}}</ref> || '''ֆ'''ուտբոլ || [fut̪bol] || футбол ||
|colspan=2| [[Іспанська мова|Іспанська]]<ref>{{Harvcoltxt|Martínez-Celdrán|Fernández-Planas|Carrera-Sabaté||2003|p=255}}</ref> || {{lang|es|[[Іспанська абетка|'''''f'''antasma'']]}} || {{IPA|[fã̈n̪ˈt̪äzmä]}} || 'привид' || Див. [[Іспанська фонетика]]
|-
|-
⚫
|[[галісійська мова|галісійська]] || '''f'''aísca || [faˈiska] || іскра ||
⚫
|colspan=2| [[Італійська мова|Італійська]] || {{lang|it|[[Італійська абетка|'''f'''antasma]]}} || {{IPA|[fän̪ˈt̪äzmä]}} || 'привид' || Див. [[Італійська фонетика]]
|-
|-
⚫
|[[гінді]] || सा'''फ़''' || [sɑːf] || чистий || Див. [[фонетика гінді]]
⚫
|colspan=2| [[Кабардинська мова|Кабардинська]] || {{lang|kbd-Cyrl|[[Кабардинська абетка|'''ф'''ыз]]}} || {{IPA|[fəz]}} || 'жінка' || Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
|-
|-
|[[грецька мова|грецька]] || '''φふぁい'''ύση || [ˈfisi] || єство || Див. [[новогрецька фонетика]]
|colspan=2| [[Кабільська мова|Кабільська]] || {{lang|kab|[[Кабільська абетка|a'''f'''us]]}} || {{IPA|[afus]}} || 'рука' ||
|-
|-
|[[гуджараті]] || '''ફ'''ળ || [fəɭ] || плід || Див. [[фонетика гуджараті]]
⚫
|colspan=2| [[Каталонська мова|Каталонська]]<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1992|p=53}}</ref> || {{lang|ca|[[Catalan orthography|'''''f'''ase'']]}} || {{IPA|[ˈfazə]}} || 'фаза' || Див. [[Каталонська фонетика]]
|-
|-
⚫
|[[іврит]] || סו'''פ'''ר || [so̞fe̞ʁ] || письменник || Див. [[фонетика івриту]]
|rowspan=2| [[Китайська мова|Китайська]] || [[Кантонська мова|Кантонська]] || {{lang|zh-cmn-Hani|[[Китайська писемність|佛ふつ]]}}/{{lang|zh-cmn-Latn|[[Ютпхін|'''''f'''at6'']]}} || {{IPA|[fɐt˨]}} || 'Будда' || Див. [[Кантонська фонетика]]
|-
|-
| [[Мандаринська мова|Мандаринська]] || {{lang|zh-cmn-Hani|[[Китайська писемність|飛ひ]]}} {{lang|zh-cmn-Latn|[[Піньїнь|'''''f'''ēi'']]}} || {{МФА|[feɪ̯˥]}} || 'літати' || Див. [[Мандаринська фонетика]]
|[[іспанська мова|іспанська]]<ref>{{Harvcoltxt|Martínez-Celdrán|Fernández-Planas|Carrera-Sabaté||2003|p=255}}</ref> || '''''f'''antasma'' || [fã̈n̪ˈt̪äzmä] || привид || Див. [[іспанська фонетика]]
|-
|-
⚫
|[[італійська мова|італійська]] ||'''f'''antasma || [fän̪ˈt̪äzmä] || привид || Див. [[італійська фонетика]]
⚫
|colspan=2| [[Коптська мова|Коптська]] || {{lang|cop|[[Коптська абетка|'''ϥ'''ⲧⲟⲟⲩ]]}} || {{IPA|[ftow]}} || 'чотири' ||
|-
|-
⚫
|[[кабардинська мова|кабардинська]] || '''ф'''ыз || [fəz] || жінка || відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
⚫
|colspan=2| [[Македонська мова|Македонська мова]] || {{lang|mk|[[Македонська абетка|'''ф'''онетика]]}} || {{МФА|[fɔnetika]}} || 'фонетика' || Див. [[Македонська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Малайська мова|Малайська]] || {{lang|ms|[[Малайська абетка|'''''f'''eri'']]}} || {{IPA|[feri]}} || 'пором' ||
|[[кабільська мова|кабільська]] || a'''f'''us || [afus] || рука ||
|-
|-
⚫
|[[каталонська мова|каталонська]]<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1992|p=53}}</ref> || '''''f'''ase'' || [ˈfazə] || фаза || Див. [[каталонська фонетика]]
|colspan=2| [[Мальтійська мова|Мальтійська]] || {{lang|no|[[Мальтійська абетка|'''''f'''enek'']]}} || {{IPA|[fenek]}} || 'кріль' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Нідерландська мова|Нідерландська]]<ref>{{Harvcoltxt|Gussenhoven|1992|p=45}}</ref> || {{lang|nl|[[Нідерландська абетка|'''''f'''iets'']]}} || {{IPA|[fits]}} || 'велосипед' || Див. [[Нідерландська фонетика]]
| [[кантонська мова|кантонська]] || 佛ふつ/'''''f'''at6'' || [fɐt˨] || будда || Див. [[кантонська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Німецька мова|Німецька]] || {{lang|de|[[Німецька абетка|'''''f'''ade'']]}} || {{IPA|[ˈfaːdə]}} || 'прісний' || Див. [[Німецька фонетика]]
| [[китайська мова|китайська]] || 飛ひ/'''''f'''ēi'' || [feɪ̯˥] || літати || Див. [[китайськафонетика]]
|-
|-
⚫
|[[коптська мова|коптська]] || '''ϥ'''ⲧⲟⲟⲩ || [ftow] || чотири ||
|colspan=2| [[Норвезька мова|Норвезька]] || {{lang|no|[[Норвезька абетка|'''''f'''ilter'']]}} || {{IPA|[filtɛɾ]}} || 'фільтр' || Див. [[Норвезька фонетика]]
|-
|-
⚫
|[[македонська мова|македонська мова]] || '''ф'''онетика || [fɔnetika] || фонетика || Див. [[македонська фонетика]]
|colspan=2| [[Носу]] || {{lang|en|[[Yi script|ꃚ]]}}/{{lang|en|[[Писемність носу|'''''f'''u'']]}} || {{IPA|[fu˧]}} || 'печеня' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Пенджабська мова|Пенджабі]] || [[Ґурмукхі|ਫ਼ੌਜੀ]] || {{IPA|[fɔːd͡ʒi]}} || 'солдат' ||
|[[малайська мова|малайська]] || '''''f'''eri'' || [feri] || пором ||
|-
|-
|[[мальтійська мова|мальтійська]] || '''''f'''enek'' || [fenek] || кріль ||
⚫
|colspan=2| [[Польська мова|Польська]]<ref>{{Harvcoltxt|Jassem|2003|p=103}}</ref> || {{lang|pl|[[Польська абетка|'''''f'''utro'']]}} || {{Audio-IPA|Pl-futro.ogg|[ˈfut̪rɔ]}} || 'хутро' || Див. [[Польська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Португальська мова|Португальська]]<ref>{{Harvcoltxt|Cruz-Ferreira|1995|p=91}}</ref> || {{lang|pt|[[Португальська абетка|'''''f'''ogo'']]}} || {{МФА|[ˈfoɡʊ]}} || 'вогонь' || Див. [[Португальська фонетика]]
|[[нідерландська мова|нідерландська]]<ref>{{Harvcoltxt|Gussenhoven|1992|p=45}}</ref> || '''''f'''iets'' || [fits] || велосипед || Див. [[нідерландська фонетика]]
|-
|-
|[[німецька мова|німецька]] || '''''f'''ade'' || [ˈfaːdə] || прісний || Див. [[німецька фонетика]]
|colspan=2| [[Російська мова|Російська]]<ref>{{Harvcoltxt|Padgett|2003|p=42}}</ref> || {{lang|ru|[[Російський правопис|ор'''ф'''огра'''ф'''ия]]}} || {{IPA|[ɐrfɐˈɡrafʲɪjə]}} || 'орфографія' || Протиставляється [[Палаталізація|пом'якшеному]] варіанту («фь»). Див. [[Російська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Румунська мова|Румунська]]<ref>[[Dicţionarul explicativ al limbii române|DEX]] Online : [http://dexonline.ro/search.php?cuv=f]</ref> || {{lang|ro|[[Румунська абетка|'''''f'''oc'']]}} || {{IPA|[fo̞k]}} || 'вогонь' || Див. [[Румунська фонетика]]
|[[норвезька мова|норвезька]] || '''''f'''ilter'' || [filtɛɾ] || фільтр || Див. [[норвезька фонетика]]
|-
|-
|[[пенджабська мова|пенджабі]] || ਫ਼ੌਜੀ || [fɔːd͡ʒi] || солдат ||
| [[Сапотекські мови|Сапотекська]] || [[Тількіапанська сапотекська мова|Тількіапанська]]<ref>{{Harvcoltxt|Merrill|2008|p=109}}</ref> || ''ca'''f'''e''|| {{IPA|[kafɘ]}} || 'кава' || Вживається здебільшого в запозиченнях з [[Іспанська мова|іспанської]]
|-
|-
⚫
|[[польська мова|польська]]<ref>{{Harvcoltxt|Jassem|2003|p=103}}</ref> || '''''f'''utro'' || [ˈfut̪rɔ] || хутро || Див. [[польська фонетика]]
|colspan=2| [[Словацька мова|Словацька]] || {{lang|sk|[[Словацька абетка|'''f'''úkať]]}} || {{IPA|[ˈfuːkac]}} || 'хукати' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Сомалійська мова|Сомалі]] || {{lang|so-Latn|'''f'''eex}} || {{IPA|[fɛħ]}} || 'бородавка' || Див. [[Сомалійська фонетика]]
|[[португальська мова|португальська]]<ref>{{Harvcoltxt|Cruz-Ferreira|1995|p=91}}</ref> || '''''f'''ogo'' || [ˈfoɡʊ] || вогонь || Див. [[португальська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Турецька мова|Турецька]] || {{lang|tr|[[Турецька абетка|sa'''f''']]}} || {{IPA|[säf]}} || 'чистий' || Див. [[Турецька фонетика]]
|[[російська мова|російська]]<ref>{{Harvcoltxt|Padgett|2003|p=42}}</ref> || ор'''ф'''огра'''ф'''ия || [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] || орфографія || Див. [[російська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Угорська мова|Угорська]] || {{lang|hu|[[Угорська абетка|'''f'''igyel]]}} || {{IPA|[fiɟɛl]}} || 'звертає увагу' || Див. [[Угорська фонетика]]
|[[румунська мова|румунська]]<ref>[[Dicţionarul explicativ al limbii române|DEX]] Online : [http://dexonline.ro/search.php?cuv=f]</ref> || '''''f'''oc'' || [fo̞k] || вогонь || Див. [[румунська фонетика]]
⚫
|-
|[[словацька мова|словацька]] || '''f'''úkať || [ˈfuːkac] || хукати ||
|-
|-
|colspan=2| [[Українська мова|Українська]] || {{lang|uk|[[Українська абетка|'''Ф'''астів]]}} || {{МФА|[ˈfɑ.sʲciu̯]}} || '[[Фастів]]' || Див. [[Українська фонетика]]
|[[сомалійська мова|сомалі]] || '''f'''eex || [fɛħ] || бородавка || Див. [[сомалійська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Урду]] || {{lang|ur|[[Насх|صاف]]}} || {{IPA|[sɑːf]}} || 'чистий' || Див. [[Фонетика гіндустані]]
|[[турецька мова|турецька]] || sa'''f''' || [säf] || чистий || Див. [[турецька фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Французька мова|Французька]]<ref>{{Harvcoltxt|Fougeron|Smith|1993|p=73}}</ref> || {{lang|fr|[[Французький правопис|'''''f'''abuleuse'']]}} || {{IPA|[fäbyˈløːz̪]}} || 'казковий' || Див. [[Французька фонетика]]
|[[угорська мова|угорська]] || '''f'''igyel || [fiɟɛl] || звертає увагу || Див. [[угорська фонетика]]
|-
|-
|colspan=2| [[Чеська мова|Чеська]] || {{lang|cs|[[Чеська абетка|'''f'''oukat]]}} || {{IPA|[ˈfoʊ̯kat]}} || 'хукати' || Див. [[Чеська фонетика]]
|[[українська мова|українська]] || '''Ф'''астів || [ˈfɑ.sʲciu̯] || — || Див. [[українська фонетика]]
|-
|-
|[[французька мова|французька]]<ref>{{Harvcoltxt|Fougeron|Smith|1993|p=73}}</ref> || '''''f'''abuleuse'' || [fäbyˈløːz̪] || казковий || Див. [[французька фонетика]]
|colspan=2| [[Чеченська мова|Чеченська]] || {{lang|ce-Cyrl|[[Чеченська писемність|'''ф'''акс]]}} / {{lang|ce-Latn|'''f'''aks}} || {{МФА|[faks]}} || 'факс' ||
|-
|-
|colspan=2| [[Шведська мова|Шведська]] || {{lang|sv|[[Шведська абетка|'''''f'''isk'']]}} || {{IPA|[ˈfɪsk]}} || 'риба' || Див. [[Шведська фонетика]]
|[[шведська мова|шведська]] || '''''f'''isk'' || [ˈfɪsk] || риба || Див. [[шведська фонетика]]
|}
|}


Версія за 00:02, 20 травня 2016

Глухий губно-зубний фрикативний
f
Номер МФА128
Кодування
HTML (десяткове)&#102;
Юнікод (hex)U+0066
X-SAMPAf
Кіршенбаумf
Брайль[en]⠋ (braille pattern dots-124)

Глухий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨f⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. У деяких мовах розвинувся зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У давньогрецькій виник з праіндоєвропейського *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвропейського *p (що залишився незмінним у слов'янських).

Назва

  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
  • Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
  • Глухий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

приклади

мова слово мфа значення примітки
абхазька ф'ы [fə] блискавка Див. абхазька фонетика
адигейська тфы [tfə] п'ять відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
албанська 'faqe' [facɛ] щока
англійська 'fill' [fɪl] наповнення Див. англійська фонетика
арабська[1] ظرف [ðˤɑrf] оболонка Див. арабська фонетика
баскська 'fin' [fin] тонкий
валійська 'ffon' [fɔn] палиця Див. валійська фонетика
в'єтнамська[2] pháo [faːw˧ˀ˥] феєрверк-вертушка Див. в'єтнамська фонетика
вірменска (східна)[3] ֆուտբոլ [fut̪bol] футбол
галісійська faísca [faˈiska] іскра
гінді साफ़ [sɑːf] чистий Див. фонетика гінді
грецька φふぁいύση [ˈfisi] єство Див. новогрецька фонетика
гуджараті ફળ [fəɭ] плід Див. фонетика гуджараті
іврит סופר [so̞fe̞ʁ] письменник Див. фонетика івриту
іспанська[4] fantasma [fã̈n̪ˈt̪äzmä] привид Див. іспанська фонетика
італійська fantasma [fän̪ˈt̪äzmä] привид Див. італійська фонетика
кабардинська фыз [fəz] жінка відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
кабільська afus [afus] рука
каталонська[5] fase [ˈfazə] фаза Див. каталонська фонетика
кантонська 佛ふつ/fat6 [fɐt˨] будда Див. кантонська фонетика
китайська 飛ひ/fēi [feɪ̯˥] літати Див. китайськафонетика
коптська ϥⲧⲟⲟⲩ [ftow] чотири
македонська мова фонетика [fɔnetika] фонетика Див. македонська фонетика
малайська feri [feri] пором
мальтійська fenek [fenek] кріль
нідерландська[6] fiets [fits] велосипед Див. нідерландська фонетика
німецька fade [ˈfaːdə] прісний Див. німецька фонетика
норвезька filter [filtɛɾ] фільтр Див. норвезька фонетика
пенджабі ਫ਼ੌਜੀ [fɔːd͡ʒi] солдат
польська[7] futro [ˈfut̪rɔ] хутро Див. польська фонетика
португальська[8] fogo [ˈfoɡʊ] вогонь Див. португальська фонетика
російська[9] орфография [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] орфографія Див. російська фонетика
румунська[10] foc [fo̞k] вогонь Див. румунська фонетика
словацька fúkať [ˈfuːkac] хукати
сомалі feex [fɛħ] бородавка Див. сомалійська фонетика
турецька saf [säf] чистий Див. турецька фонетика
угорська figyel [fiɟɛl] звертає увагу Див. угорська фонетика
українська Фастів [ˈfɑ.sʲciu̯] — Див. українська фонетика
французька[11] fabuleuse [fäbyˈløːz̪] казковий Див. французька фонетика
шведська fisk [ˈfɪsk] риба Див. шведська фонетика

Примітки

  1. ↑ Thelwall (1990:37)
  2. ↑ Thompson (1959:458–461)
  3. ↑ Dum-Tragut (2009:18)
  4. ↑ Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
  5. ↑ Carbonell & Llisterri (1992:53)
  6. ↑ Gussenhoven (1992:45)
  7. ↑ Jassem (2003:103)
  8. ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
  9. ↑ Padgett (2003:42)
  10. ↑ DEX Online : [1]
  11. ↑ Fougeron & Smith (1993:73)

Джерела

  • Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN 3-11-017532-0
  • Bowerman, Sean (2004), White South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 931—942, ISBN 3-11-017532-0
  • Britain, David (2005), Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes, Linguistics, 43 (5): 995—1022
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010), A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland, у Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves (ред.), Advances in Cognitive Linguistics, Berlin: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-022645-4
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008), Regional and social differences in New Zealand: Phonology, у Burridge, Kate; Kortmann, Bernd (ред.), Varieties of English, т. 3: The Pacific and Australasia, Berlin: Walter de Gruyter, с. 64—76, ISBN 3110208415
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344
  • Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
  • Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
  • Wells, John C. (1982), Accents of English, т. 2: The British Isles, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-24224-X
  • Wood, Elizabeth (2003), TH-fronting: The substitution of f/v for θしーた/ð in New Zealand English, New Zealand English Journal, 17: 50—56


Легеневі (пульмонічні) приголосні

Місце → Губні Передньоязикові Дорсальні Ларингальні
Спосіб ↓ Губно-губні Губно-зубні Язиково-губні Зубні Ясенні Заясенні Ретро­флексні Серед­ньопід­небінні Задньо­язикові Увулярні Фарин­гальні/епігло­тальні Гор­танні
Носові m̥ m ɱ̊ ɱ n̼ n̥ n ɳ̊ ɳ ɲ̊ ɲ ŋ̊ ŋ ɴ̥ ɴ
Проривні p b p̪ b̪ t̼ d̼ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ
Сибілянтні африкати ts dz t̠ʃ d̠ʒ tʂ dʐ tɕ dʑ
Несибілянтні африкати pɸ bβべーた p̪f b̪v t̪θしーた d̪ð tɹ̝̊ dɹ̝ t̠ɹ̠̊˔ d̠ɹ̠˔ cç ɟʝ kx ɡɣ qχかい ɢʁ ʡʜ ʡʢ ʔh
Сибілянтні фрикативи s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑ
Несибілянтні фрикативи ɸ βべーた f v θしーた̼ ð̼ θしーた ð θしーた̠ ð̠ ɹ̠̊˔ ɹ̠˔ ɻ̊˔ ɻ˔ ç ʝ x ɣ χかい ʁ ħ ʕ h ɦ
Апроксиманти βべーた̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ̞
Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̼ ɾ̥ ɾ ɽ̊ ɽ ɢ̆ ʡ̆
Дрижачі ʙ̥ ʙ r̥ r ɽ̊r̥ ɽr ʀ̥ ʀ ʜ ʢ
Бокові африкати tɬ dɮ tꞎ d𝼅 c𝼆 ɟʎ̝ k𝼄 ɡʟ̝
Бокові фрикативи ɬ ɮ ꞎ 𝼅 𝼆 ʎ̝ 𝼄 ʟ̝
Бокові апроксиманти l ɭ ʎ ʟ ʟ̠
Бокові одноударні ɺ̥ ɺ 𝼈̥ 𝼈 ʎ̆ ʟ̆
Нелегеневі приголосні
Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г
Абруптивні Проривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ ʡʼ
Африкати p̪fʼ t̪θしーたʼ tsʼ t̠ʃʼ tʂʼ kxʼ qχかいʼ
Фрикативні ɸʼ fʼ θしーたʼ sʼ ʃʼ ʂʼ ɕʼ xʼ χかいʼ
Бокові африкати tɬʼ c𝼆ʼ k𝼄ʼ
Бокові фрикативні ɬʼ
Кліки
(Верхні — заязичні;
нижні — увулярні) 		Без придиху[en] kʘ
qʘ 		kǀ
qǀ 		kǃ
qǃ 		k𝼊
q𝼊 		kǂ
qǂ
Дзвінкі ɡʘ
ɢʘ 		ɡǀ
ɢǀ 		ɡǃ
ɢǃ 		ɡ𝼊
ɢ𝼊 		ɡǂ
ɢǂ
Назальні ŋʘ
ɴʘ 		ŋǀ
ɴǀ 		ŋǃ
ɴǃ 		ŋ𝼊
ɴ𝼊 		ŋǂ
ɴǂ 		ʞ
 
Бокові без придиху kǁ
qǁ
Дзвінкі бокові ɡǁ
ɢǁ
Носові бокові ŋǁ
ɴǁ
Імплозивні Дзвінкі ɓ ɗ ᶑ ʄ ɠ ʛ
Глухі ɓ̥ ɗ̥ ᶑ̊ ʄ̊ ɠ̊ ʛ̥
Коартикульовані приголосні
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати.
Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.
Дивіться також МФА • Список символів • Голосні (Шаблон)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухий_губно-зубний_фрикативний&oldid=18157911