Глухий губно-зубний фрикативний: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 18157924 користувача Zvukovsky (обговорення)
Скасування редагування № 18157913 користувача Zvukovsky (обговорення)
Рядок 22: Рядок 22:
!мова !! слово !! [[міжнародна фонетична абетка|мфа]] !! значення !! примітки
!мова !! слово !! [[міжнародна фонетична абетка|мфа]] !! значення !! примітки
|-
|-
|[[абхазька мова|абхазька]] || '''ф'''ы || [fə] || блискавка || Див. [[абхазька фонетика]]
|[[абхазька мова|абхазька]] || ''ф'''ы || [fə] || блискавка || Див. [[абхазька фонетика]]
|-
|-
| [[адигейська мова|адигейська]] || т'''ф'''ы|| [tfə] || п'ять || відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
| [[адигейська мова|адигейська]] || т'''ф'''ы|| [tfə] || п'ять || відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
|-
|-
|[[албанська мова|албанська]] || '''f'''aqe || [facɛ] || щока ||
|[[албанська мова|албанська]] || ''''f'''aqe' || [facɛ] || щока ||
|-
|-
| [[англійська мова|англійська]] || '''f'''ill || [fɪl] || наповнення || Див. [[англійська фонетика]]
| [[англійська мова|англійська]] || ''''f'''ill' || [fɪl] || наповнення || Див. [[англійська фонетика]]
|-
|-
| [[арабська мова|арабська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thelwall|1990|p=37}}</ref> || ظرف || [ðˤɑrf] || оболонка || Див. [[арабська фонетика]]
| [[арабська мова|арабська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thelwall|1990|p=37}}</ref> || ظرف || [ðˤɑrf] || оболонка || Див. [[арабська фонетика]]
|-
|-
|[[баскська мова|баскська]] || '''f'''in || [fin] || тонкий ||
|[[баскська мова|баскська]] || ''''f'''in' || [fin] || тонкий ||
|-
|-
|[[валійська мова|валійська]] || '''ff'''on || [fɔn] || палиця || Див. [[валійська фонетика]]
|[[валійська мова|валійська]] || ''''ff'''on' || [fɔn] || палиця || Див. [[валійська фонетика]]
|-
|-
|[[в'єтнамська мова|в'єтнамська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thompson|1959|pp=458–461}}</ref> || '''''ph'''áo'' || [faːw˧ˀ˥] || феєрверк-вертушка || Див. [[в'єтнамська фонетика]]
|[[в'єтнамська мова|в'єтнамська]]<ref>{{Harvcoltxt|Thompson|1959|pp=458–461}}</ref> || '''''ph'''áo'' || [faːw˧ˀ˥] || феєрверк-вертушка || Див. [[в'єтнамська фонетика]]
Рядок 60: Рядок 60:
|[[каталонська мова|каталонська]]<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1992|p=53}}</ref> || '''''f'''ase'' || [ˈfazə] || фаза || Див. [[каталонська фонетика]]
|[[каталонська мова|каталонська]]<ref>{{Harvcoltxt|Carbonell|Llisterri|1992|p=53}}</ref> || '''''f'''ase'' || [ˈfazə] || фаза || Див. [[каталонська фонетика]]
|-
|-
| [[кантонська мова|кантонська]] || 佛ふつ/'''f'''at6 || [fɐt˨] || будда || Див. [[кантонська фонетика]]
| [[кантонська мова|кантонська]] || 佛ふつ/'''''f'''at6'' || [fɐt˨] || будда || Див. [[кантонська фонетика]]
|-
|-
| [[китайська мова|китайська]] || 飛ひ/'''f'''ēi || [feɪ̯˥] || літати || Див. [[китайськафонетика]]
| [[китайська мова|китайська]] || 飛ひ/'''''f'''ēi'' || [feɪ̯˥] || літати || Див. [[китайськафонетика]]
|-
|-
|[[коптська мова|коптська]] || '''ϥ'''ⲧⲟⲟⲩ || [ftow] || чотири ||
|[[коптська мова|коптська]] || '''ϥ'''ⲧⲟⲟⲩ || [ftow] || чотири ||
Рядок 68: Рядок 68:
|[[македонська мова|македонська мова]] || '''ф'''онетика || [fɔnetika] || фонетика || Див. [[македонська фонетика]]
|[[македонська мова|македонська мова]] || '''ф'''онетика || [fɔnetika] || фонетика || Див. [[македонська фонетика]]
|-
|-
|[[малайська мова|малайська]] || '''f'''eri || [feri] || пором ||
|[[малайська мова|малайська]] || '''''f'''eri'' || [feri] || пором ||
|-
|-
|[[мальтійська мова|мальтійська]] || '''''f'''enek'' || [fenek] || кріль ||
|[[мальтійська мова|мальтійська]] || '''''f'''enek'' || [fenek] || кріль ||
Рядок 74: Рядок 74:
|[[нідерландська мова|нідерландська]]<ref>{{Harvcoltxt|Gussenhoven|1992|p=45}}</ref> || '''''f'''iets'' || [fits] || велосипед || Див. [[нідерландська фонетика]]
|[[нідерландська мова|нідерландська]]<ref>{{Harvcoltxt|Gussenhoven|1992|p=45}}</ref> || '''''f'''iets'' || [fits] || велосипед || Див. [[нідерландська фонетика]]
|-
|-
|[[німецька мова|німецька]] || '''f'''ade || [ˈfaːdə] || прісний || Див. [[німецька фонетика]]
|[[німецька мова|німецька]] || '''''f'''ade'' || [ˈfaːdə] || прісний || Див. [[німецька фонетика]]
|-
|-
|[[норвезька мова|норвезька]] || '''f'''ilter || [filtɛɾ] || фільтр || Див. [[норвезька фонетика]]
|[[норвезька мова|норвезька]] || '''''f'''ilter'' || [filtɛɾ] || фільтр || Див. [[норвезька фонетика]]
|-
|-
|[[пенджабська мова|пенджабі]] || ਫ਼ੌਜੀ || [fɔːd͡ʒi] || солдат ||
|[[пенджабська мова|пенджабі]] || ਫ਼ੌਜੀ || [fɔːd͡ʒi] || солдат ||
|-
|-
|[[польська мова|польська]]<ref>{{Harvcoltxt|Jassem|2003|p=103}}</ref> || '''f'''utro || [ˈfut̪rɔ] || хутро || Див. [[польська фонетика]]
|[[польська мова|польська]]<ref>{{Harvcoltxt|Jassem|2003|p=103}}</ref> || '''''f'''utro'' || [ˈfut̪rɔ] || хутро || Див. [[польська фонетика]]
|-
|-
|[[португальська мова|португальська]]<ref>{{Harvcoltxt|Cruz-Ferreira|1995|p=91}}</ref> || '''f'''ogo || [ˈfoɡʊ] || вогонь || Див. [[португальська фонетика]]
|[[португальська мова|португальська]]<ref>{{Harvcoltxt|Cruz-Ferreira|1995|p=91}}</ref> || '''''f'''ogo'' || [ˈfoɡʊ] || вогонь || Див. [[португальська фонетика]]
|-
|-
|[[російська мова|російська]]<ref>{{Harvcoltxt|Padgett|2003|p=42}}</ref> || ор'''ф'''огра'''ф'''ия || [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] || орфографія || Див. [[російська фонетика]]
|[[російська мова|російська]]<ref>{{Harvcoltxt|Padgett|2003|p=42}}</ref> || ор'''ф'''огра'''ф'''ия || [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] || орфографія || Див. [[російська фонетика]]
Рядок 98: Рядок 98:
|[[українська мова|українська]] || '''Ф'''астів || [ˈfɑ.sʲciu̯] || — || Див. [[українська фонетика]]
|[[українська мова|українська]] || '''Ф'''астів || [ˈfɑ.sʲciu̯] || — || Див. [[українська фонетика]]
|-
|-
|[[французька мова|французька]]<ref>{{Harvcoltxt|Fougeron|Smith|1993|p=73}}</ref> || '''f'''abuleuse || [fäbyˈløːz̪] || казковий || Див. [[французька фонетика]]
|[[французька мова|французька]]<ref>{{Harvcoltxt|Fougeron|Smith|1993|p=73}}</ref> || '''''f'''abuleuse'' || [fäbyˈløːz̪] || казковий || Див. [[французька фонетика]]
|-
|-
|[[шведська мова|шведська]] || '''f'''isk || [ˈfɪsk] || риба || Див. [[шведська фонетика]]
|[[шведська мова|шведська]] || '''''f'''isk'' || [ˈfɪsk] || риба || Див. [[шведська фонетика]]
|}
|}


Версія за 15:13, 24 травня 2016

Глухий губно-зубний фрикативний
f
Номер МФА128
Кодування
HTML (десяткове)&#102;
Юнікод (hex)U+0066
X-SAMPAf
Кіршенбаумf
Брайль[en]⠋ (braille pattern dots-124)

Глухий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨f⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. У деяких мовах розвинувся зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У давньогрецькій виник з праіндоєвропейського *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвропейського *p (що залишився незмінним у слов'янських).

Назва

  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
  • Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
  • Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
  • Глухий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості

Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

приклади

мова слово мфа значення примітки
абхазька ф'ы [fə] блискавка Див. абхазька фонетика
адигейська тфы [tfə] п'ять відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській
албанська 'faqe' [facɛ] щока
англійська 'fill' [fɪl] наповнення Див. англійська фонетика
арабська[1] ظرف [ðˤɑrf] оболонка Див. арабська фонетика
баскська 'fin' [fin] тонкий
валійська 'ffon' [fɔn] палиця Див. валійська фонетика
в'єтнамська[2] pháo [faːw˧ˀ˥] феєрверк-вертушка Див. в'єтнамська фонетика
вірменска (східна)[3] ֆուտբոլ [fut̪bol] футбол
галісійська faísca [faˈiska] іскра
гінді साफ़ [sɑːf] чистий Див. фонетика гінді
грецька φふぁいύση [ˈfisi] єство Див. новогрецька фонетика
гуджараті ફળ [fəɭ] плід Див. фонетика гуджараті
іврит סופר [so̞fe̞ʁ] письменник Див. фонетика івриту
іспанська[4] fantasma [fã̈n̪ˈt̪äzmä] привид Див. іспанська фонетика
італійська fantasma [fän̪ˈt̪äzmä] привид Див. італійська фонетика
кабардинська фыз [fəz] жінка відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській
кабільська afus [afus] рука
каталонська[5] fase [ˈfazə] фаза Див. каталонська фонетика
кантонська 佛ふつ/fat6 [fɐt˨] будда Див. кантонська фонетика
китайська 飛ひ/fēi [feɪ̯˥] літати Див. китайськафонетика
коптська ϥⲧⲟⲟⲩ [ftow] чотири
македонська мова фонетика [fɔnetika] фонетика Див. македонська фонетика
малайська feri [feri] пором
мальтійська fenek [fenek] кріль
нідерландська[6] fiets [fits] велосипед Див. нідерландська фонетика
німецька fade [ˈfaːdə] прісний Див. німецька фонетика
норвезька filter [filtɛɾ] фільтр Див. норвезька фонетика
пенджабі ਫ਼ੌਜੀ [fɔːd͡ʒi] солдат
польська[7] futro [ˈfut̪rɔ] хутро Див. польська фонетика
португальська[8] fogo [ˈfoɡʊ] вогонь Див. португальська фонетика
російська[9] орфография [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] орфографія Див. російська фонетика
румунська[10] foc [fo̞k] вогонь Див. румунська фонетика
словацька fúkať [ˈfuːkac] хукати
сомалі feex [fɛħ] бородавка Див. сомалійська фонетика
турецька saf [säf] чистий Див. турецька фонетика
угорська figyel [fiɟɛl] звертає увагу Див. угорська фонетика
українська Фастів [ˈfɑ.sʲciu̯] — Див. українська фонетика
французька[11] fabuleuse [fäbyˈløːz̪] казковий Див. французька фонетика
шведська fisk [ˈfɪsk] риба Див. шведська фонетика

Примітки

  1. ↑ Thelwall (1990:37)
  2. ↑ Thompson (1959:458–461)
  3. ↑ Dum-Tragut (2009:18)
  4. ↑ Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
  5. ↑ Carbonell & Llisterri (1992:53)
  6. ↑ Gussenhoven (1992:45)
  7. ↑ Jassem (2003:103)
  8. ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
  9. ↑ Padgett (2003:42)
  10. ↑ DEX Online : [1]
  11. ↑ Fougeron & Smith (1993:73)

Джерела

  • Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN 3-11-017532-0
  • Bowerman, Sean (2004), White South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 931—942, ISBN 3-11-017532-0
  • Britain, David (2005), Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes, Linguistics, 43 (5): 995—1022
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010), A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland, у Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves (ред.), Advances in Cognitive Linguistics, Berlin: Walter de Gruyter, ISBN 978-3-11-022645-4
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008), Regional and social differences in New Zealand: Phonology, у Burridge, Kate; Kortmann, Bernd (ред.), Varieties of English, т. 3: The Pacific and Australasia, Berlin: Walter de Gruyter, с. 64—76, ISBN 3110208415
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344
  • Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
  • Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
  • Wells, John C. (1982), Accents of English, т. 2: The British Isles, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-24224-X
  • Wood, Elizabeth (2003), TH-fronting: The substitution of f/v for θしーた/ð in New Zealand English, New Zealand English Journal, 17: 50—56


Легеневі (пульмонічні) приголосні

Місце → Губні Передньоязикові Дорсальні Ларингальні
Спосіб ↓ Губно-губні Губно-зубні Язиково-губні Зубні Ясенні Заясенні Ретро­флексні Серед­ньопід­небінні Задньо­язикові Увулярні Фарин­гальні/епігло­тальні Гор­танні
Носові m̥ m ɱ̊ ɱ n̼ n̥ n ɳ̊ ɳ ɲ̊ ɲ ŋ̊ ŋ ɴ̥ ɴ
Проривні p b p̪ b̪ t̼ d̼ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ
Сибілянтні африкати ts dz t̠ʃ d̠ʒ tʂ dʐ tɕ dʑ
Несибілянтні африкати pɸ bβべーた p̪f b̪v t̪θしーた d̪ð tɹ̝̊ dɹ̝ t̠ɹ̠̊˔ d̠ɹ̠˔ cç ɟʝ kx ɡɣ qχかい ɢʁ ʡʜ ʡʢ ʔh
Сибілянтні фрикативи s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑ
Несибілянтні фрикативи ɸ βべーた f v θしーた̼ ð̼ θしーた ð θしーた̠ ð̠ ɹ̠̊˔ ɹ̠˔ ɻ̊˔ ɻ˔ ç ʝ x ɣ χかい ʁ ħ ʕ h ɦ
Апроксиманти βべーた̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ̞
Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̼ ɾ̥ ɾ ɽ̊ ɽ ɢ̆ ʡ̆
Дрижачі ʙ̥ ʙ r̥ r ɽ̊r̥ ɽr ʀ̥ ʀ ʜ ʢ
Бокові африкати tɬ dɮ tꞎ d𝼅 c𝼆 ɟʎ̝ k𝼄 ɡʟ̝
Бокові фрикативи ɬ ɮ ꞎ 𝼅 𝼆 ʎ̝ 𝼄 ʟ̝
Бокові апроксиманти l ɭ ʎ ʟ ʟ̠
Бокові одноударні ɺ̥ ɺ 𝼈̥ 𝼈 ʎ̆ ʟ̆
Нелегеневі приголосні
Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г
Абруптивні Проривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ ʡʼ
Африкати p̪fʼ t̪θしーたʼ tsʼ t̠ʃʼ tʂʼ kxʼ qχかいʼ
Фрикативні ɸʼ fʼ θしーたʼ sʼ ʃʼ ʂʼ ɕʼ xʼ χかいʼ
Бокові африкати tɬʼ c𝼆ʼ k𝼄ʼ
Бокові фрикативні ɬʼ
Кліки
(Верхні — заязичні;
нижні — увулярні) 		Без придиху[en] kʘ
qʘ 		kǀ
qǀ 		kǃ
qǃ 		k𝼊
q𝼊 		kǂ
qǂ
Дзвінкі ɡʘ
ɢʘ 		ɡǀ
ɢǀ 		ɡǃ
ɢǃ 		ɡ𝼊
ɢ𝼊 		ɡǂ
ɢǂ
Назальні ŋʘ
ɴʘ 		ŋǀ
ɴǀ 		ŋǃ
ɴǃ 		ŋ𝼊
ɴ𝼊 		ŋǂ
ɴǂ 		ʞ
 
Бокові без придиху kǁ
qǁ
Дзвінкі бокові ɡǁ
ɢǁ
Носові бокові ŋǁ
ɴǁ
Імплозивні Дзвінкі ɓ ɗ ᶑ ʄ ɠ ʛ
Глухі ɓ̥ ɗ̥ ᶑ̊ ʄ̊ ɠ̊ ʛ̥
Коартикульовані приголосні
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати.
Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.
Дивіться також МФА • Список символів • Голосні (Шаблон)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухий_губно-зубний_фрикативний&oldid=18188215