Шахтинська округа

Шахтинська округа
Основні дані
Країна:	УРСР
Губернія:	Донецька (1923-1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Шахти
Окружна влада

Карта Шахтинської округи у складі Донецької губернії, 1923

Шахтинська округа — адміністративно-територіальна одиниця у 1923-1930 роках Донецької губернії Української СРР, а потім Південно-Східної області та Північно-Кавказького краю РРФСР.

Шахтинська округа в УСРР

Шахтинську округу було утворено в 1923 році у складі Донецької губернії Української СРР. Центром округи було призначено місто Шахти.

Шахтинська округа поділялася на 11 районів:

• Володимирський район,
• Глибоківський район,
• Кам'янський район,
• Ленінський район,
• Мало-Несвітайський район,
• Ровеньківський район,
• Сорокинський район,
• Сулинський район,
• Усть-Білокалитвянський район,
• Шарапкинський район,
• Шахтинський район.

Шахтинський округ у РРФСР

2 червня 1924 року Шахтинська округа увійшла до складу Південно-Східної області РРФСР. У листопаді 1924 року Південно-Східна область перейменована на Північно-Кавказький край, що проіснував до 1930-го року,

Шахтинськ-Донецький округ

16 жовтня 1925 округа відійшла до Південно-Східної області РРФСР. Вона була перейменована на Шахтинськ-Донецький округ. До неї було приєднано більшу частину Морозівської округи, в результаті чого кардинально змінився етнічний склад округи.

За даними на 1926 рік округу було поділено на 9 районів:

• Каменський,
• Костянтинівський,
• Красно-Суліновський,
• Манькова-Березовський,
• Морозовський,
• Облівський,
• Тацинський,
• Усть-Білокалитвенський,
• Шахтинський.

Райони ділилися на 172 сільради.

30 липня 1930 року Шахтинсько-Донецьку округу, як і більшість інших округ СРСР, було скасовано. Її райони відійшли в пряме підпорядкування Північно-Кавказького краю.

Населення округи в 1926 році становило 539,7 тис. осіб. З них росіяни — 85,5%; українці — 13,1%.

Джерела

• Верменич Я. В. Шахтинська справа (1928) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 600. — ISBN 978-966-00-1359-9.