Щука (комуна)

комуна
Щука, Штюка Ştiuca
Країна	Румунія
Повіт	Тіміш
Код SIRUTA	158804
Поштові індекси	307400
Телефонний код	+40 256 (Romtelecom, TR) +40 356 (інші оператори)
Координати	45°30′ пн. ш. 21°54′ сх. д.
Висота	213 м.н.р.м.
Площа	103,56 км²
Населення	1813 (2011)
Розташування
Розташування комуни на карті повіту Тіміш
Влада
Примар Мандат	Vasile Bejera (PNL) 2008-2012
Офіційна сторінка

Комуна Щука, також Штюка (рум. Comuna Ştiuca, нім. Ebendorf, угор. Csukás) — комуна в Румунії, у жудці Тіміш. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):

• Драгомірешть (390 осіб)
• Згрібешть (298 осіб)
• Олошаг (301 особа)
• Щука (849 осіб)

Населення

За даними перепису 2002 року, населення території, що підпорядкована комуні Щука, становило 1 838 особи. Найбільшу частину населення комуни складали українці. Середній вік мешканців комуни — 28 років, чоловіків — 944, жінок — 896.

У населенні були присутні такі етнічні групи:

• українці — 1170 (730 з них в селі Щука, 368 в Драгомірешті);
• румуни — 639;
• німці — 18;
• угорці — 6;
• чехи — 5.

Історія українського поселення

• Перші українські сім'ї прийшли у Банат до Тіміського та Карашсеверінського повітів на початку 20 століття. Вони купили земельні ділянки та ліси, зокрема від угорських графів. Не потрібно забути, що в той час Мармарощина і Банатський регіон знаходилися під адміністрацією Австро-Угорщини. Перші утворені села виключно з українським населенням у повіті Тіміш були Крічова, Мала Черешня, Анталка і Гусарка, а у селі Джора поселилися майже 10 сімей поряд з румунським населенням. У Карашсеверінському повіті українці створили села Копешель, Зоріле й Корнуцеле. Вони прибули із Закарпаття та Галичини, зокрема із районів Хуст, Мукачево і Міжгір'я. Після закінчення Другої світової війни та після аграрної реформи 1945 року, багато українських родин зокрема з Копешель, Зоріле та Корнуцеле і Нова Черешня одержали земельні ділянки у селах Малий Бечкерек, Джелу і Варіаш.
• Друга і третя хвиля українського населення, яке прибуло до банатського регіону відбулась після Першої і відповідно Другої світових війн. Йде мова про біженців, які врятувалися від радянської влади. Вони оселилися, зокрема у містах та були асимільовані румунами.
• Четверта хвиля імміграції мала місце після 1960 років, українці приїхали з Буковини та Мармарощини. Першими українськими поселенцями Щуки в 1966-му році були Beuca Mihai, Anisoreac Ioan та Miculaicsuk Luca. Буковинці оселилися у містах, працюючи у промисловості та будівництві, а мармарошці у селах покинутих німцями, які емігрували до Німеччини або навіть у румунських селах, населення яких переїхало жити у містах. Це переселенці з мармароських сіл Бистий, Вишавська Долина, Луг над Тисою, Русково, Красний, Ремети, Вишня Рівня, Кривий.

Таким чином, переважна більшість українців живе у селах як: Щука, Малі Ремети, Готлоб, Драгомірешть, Малий Копешель, Сока та інші.

Гелерея

• 
• 
•