Шулявська республіка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
: ''«…Робітники, що з'явилися у кількості близько ста чоловік, озброєні [[револьвер]]ами … відібрали у чинів поліції [[Шашка|шашки]] та револьвери. Вигнаних поліцейських дружинники попередили, що їх буде вбито у разі, якщо вони спробують заарештувати кого-небудь з робітників…»'' <ref>[http://proletar.org.ua/artlist/969/isribnenko-god-rabochikh-respublik "Рабочее действие": Год рабочих республик]</ref> |
: ''«…Робітники, що з'явилися у кількості близько ста чоловік, озброєні [[револьвер]]ами … відібрали у чинів поліції [[Шашка|шашки]] та револьвери. Вигнаних поліцейських дружинники попередили, що їх буде вбито у разі, якщо вони спробують заарештувати кого-небудь з робітників…»'' <ref>[http://proletar.org.ua/artlist/969/isribnenko-god-rabochikh-respublik "Рабочее действие": Год рабочих республик]</ref> |
||
Шулявку (точніше її район між [[Завод Ґретера і Криванека|заводом Ґретера і Криванека]] та Політехнічним інститутом) було проголошено «робітничою республікою». Штаб міських партизанів розташувався у приміщенні 1-го корпусу [[Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"|Київського політехнічного інституту]], який було проголошено [[Столиця|«столицею»]] республіки. Також тут містилася Рада робітничих депутатів, якій робітники надали повноваження єдиного органу влади у місті Києві. «Президентом» Шулявської республіки та Головою Ради депутатів був обраний пролетар Федір Олексієв. <ref>[http://www.otdihinfo.ru/catalog/1509.html Памятник Шулявской республике]</ref> |
Шулявку (точніше її район між [[Завод Ґретера і Криванека|заводом Ґретера і Криванека]] та Політехнічним інститутом) було проголошено «робітничою республікою». Штаб міських партизанів розташувався у приміщенні 1-го корпусу [[Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"|Київського політехнічного інституту]], який було проголошено [[Столиця|«столицею»]] республіки. Також тут містилася Рада робітничих депутатів, якій робітники надали повноваження єдиного органу влади у місті Києві. «Президентом» Шулявської республіки та Головою Ради депутатів був обраний пролетар Федір Олексієв. <ref name="otd1509">[http://www.otdihinfo.ru/catalog/1509.html Памятник Шулявской республике]</ref> |
||
Повсталих робітників масово підтримали студенти та викладачі КПІ. <ref name="ist"/> |
Повсталих робітників масово підтримали студенти та викладачі КПІ. <ref name="ist"/> |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
Того ж 12 грудня, у перший день існування Шулявської республіки, Рада робітничих депутатів виголосила Маніфест, який наголошував: |
Того ж 12 грудня, у перший день існування Шулявської республіки, Рада робітничих депутатів виголосила Маніфест, який наголошував: |
||
: ''«[[Громадянин|Громадяни]] Шулявської республіки виступають за скасування монархічного [[Абсолютизм|абсолютизму]], за свободу зібрань та слова, за соціальне визволення, за амністію політв'язням, за національну емансипацію [[Українці|українського]], [[Поляки|польського]], [[Євреї|єврейського]] та інших народів Російської імперії, за негайне припинення єврейських погромів, що ганьблять наш народ».'' <ref>[http://kermanich.livejournal.com/13870.html Андрій Манчук - Viva Шулявська республіка!]</ref> |
: ''«[[Громадянин|Громадяни]] Шулявської республіки виступають за скасування монархічного [[Абсолютизм|абсолютизму]], за свободу зібрань та слова, за соціальне визволення, за амністію політв'язням, за національну емансипацію [[Українці|українського]], [[Поляки|польського]], [[Євреї|єврейського]] та інших народів Російської імперії, за негайне припинення єврейських погромів, що ганьблять наш народ».'' <ref name="kerm">[http://kermanich.livejournal.com/13870.html Андрій Манчук - Viva Шулявська республіка!]</ref> |
||
Також повстанцями були висунуті вимоги: <ref |
Також повстанцями були висунуті вимоги: <ref name="kerm"/> |
||
* організувати [[Пенсія|пенсійну]] касу; |
* організувати [[Пенсія|пенсійну]] касу; |
||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
Проте вже незабаром стало зрозуміло, що «робітничій республіці» не судилося довго існувати: суперечки між [[Більшовики|більшовиками]] та [[Меншовики|меншовиками]] у Раді та комітеті [[Російська Соціал-Демократична Робітнича Партія|Російської соціал-демократичної робітничої партії]] пригальмували розвиток повстання. <ref name="ist"/> |
Проте вже незабаром стало зрозуміло, що «робітничій республіці» не судилося довго існувати: суперечки між [[Більшовики|більшовиками]] та [[Меншовики|меншовиками]] у Раді та комітеті [[Російська Соціал-Демократична Робітнича Партія|Російської соціал-демократичної робітничої партії]] пригальмували розвиток повстання. <ref name="ist"/> |
||
Тим часом уряд, в особі генерал-губернатора [[Сухомлинов Володимир Олександрович|Володимира Сухомлинова]], оговтавшись, стягнув з усього міста до двох тисяч поліцейських, підтриманих армійськими частинами, що оточили бунтівні квартали. У ніч на [[16 грудня]] [[1905]] року Шулявську республіку було жорстоко розгромлено: поліція обшукувала усі будинки та робітничі цехи, вилучала зброю. Тих, хто чинив опір негайно арештовували. «Президент» Олексієв встиг втікти, проте вже незабаром був арештований у [[Саратов]]і. <ref>відбувши термін ув'язнення, Олексієв емігрував, проте у [[1920-ті|1920]]-х рр. знову повернувся до Києва</ref> <ref |
Тим часом уряд, в особі генерал-губернатора [[Сухомлинов Володимир Олександрович|Володимира Сухомлинова]], оговтавшись, стягнув з усього міста до двох тисяч поліцейських, підтриманих армійськими частинами, що оточили бунтівні квартали. У ніч на [[16 грудня]] [[1905]] року Шулявську республіку було жорстоко розгромлено: поліція обшукувала усі будинки та робітничі цехи, вилучала зброю. Тих, хто чинив опір негайно арештовували. «Президент» Олексієв встиг втікти, проте вже незабаром був арештований у [[Саратов]]і. <ref>відбувши термін ув'язнення, Олексієв емігрував, проте у [[1920-ті|1920]]-х рр. знову повернувся до Києва</ref> <ref name="otd1509"/> |
||
== Трактування явища == |
== Трактування явища == |
||
Версія за 06:05, 29 жовтня 2009
Шуля́вська респу́бліка — квазідержавне утворення страйкуючих робітників Києва, що протягом 4 днів — з 12 по 16 грудня 1905 року — існувало на території декількох робітничих кварталів Шулявки у Києві. Було розгромлене царськими військами.
Становлення
11 грудня 1905 року, на знак підтримки грудневого збройного повстання в Москві, Рада робітничих депутатів Києва вирішила розпочати масовий страйк. Наступного дня, 12 грудня 1905 року, припинили роботу усі великі підприємства міста. Опорна база бунтівних пролетарів розмістилася на робітничій Шулявці — місцевості Києва, де й раніше було небезпечно з'являтися жандармам. [1] Вже через декілька годин після проголошення страйку тут було утворено район «революційного порядку» — озброєні робітничі дружини патрулювали територію, втихомирюючи хуліганів та роззброюючи загони поліції. У звіті міністерства юстиції Російської імперії щодо цих подій згодом повідомлялося:
- «…Робітники, що з'явилися у кількості близько ста чоловік, озброєні револьверами … відібрали у чинів поліції шашки та револьвери. Вигнаних поліцейських дружинники попередили, що їх буде вбито у разі, якщо вони спробують заарештувати кого-небудь з робітників…» [2]
Шулявку (точніше її район між заводом Ґретера і Криванека та Політехнічним інститутом) було проголошено «робітничою республікою». Штаб міських партизанів розташувався у приміщенні 1-го корпусу Київського політехнічного інституту, який було проголошено «столицею» республіки. Також тут містилася Рада робітничих депутатів, якій робітники надали повноваження єдиного органу влади у місті Києві. «Президентом» Шулявської республіки та Головою Ради депутатів був обраний пролетар Федір Олексієв. [3]
Повсталих робітників масово підтримали студенти та викладачі КПІ. [1]
Маніфест та вимоги повстанців
Того ж 12 грудня, у перший день існування Шулявської республіки, Рада робітничих депутатів виголосила Маніфест, який наголошував:
- «Громадяни Шулявської республіки виступають за скасування монархічного абсолютизму, за свободу зібрань та слова, за соціальне визволення, за амністію політв'язням, за національну емансипацію українського, польського, єврейського та інших народів Російської імперії, за негайне припинення єврейських погромів, що ганьблять наш народ». [4]
Також повстанцями були висунуті вимоги: [4]
- організувати пенсійну касу;
- забезпечити нормальні умови роботи;
- скасувати непомірні штрафи;
- покращити медичне обслуговування;
- організувати систему державного страхування;
Розгром Шулявської республіки
Проте вже незабаром стало зрозуміло, що «робітничій республіці» не судилося довго існувати: суперечки між більшовиками та меншовиками у Раді та комітеті Російської соціал-демократичної робітничої партії пригальмували розвиток повстання. [1]
Тим часом уряд, в особі генерал-губернатора Володимира Сухомлинова, оговтавшись, стягнув з усього міста до двох тисяч поліцейських, підтриманих армійськими частинами, що оточили бунтівні квартали. У ніч на 16 грудня 1905 року Шулявську республіку було жорстоко розгромлено: поліція обшукувала усі будинки та робітничі цехи, вилучала зброю. Тих, хто чинив опір негайно арештовували. «Президент» Олексієв встиг втікти, проте вже незабаром був арештований у Саратові. [5] [3]
Трактування явища
Шулявська республіка довгий час лишається суперечливим явищем в історії України. За радянських часів ця історична подія трактувалася як «початок боротьби пролетарів за соціальне визволення», а вже у незалежній Україні Шулявську республіку засуджували, називаючи цю подію однією із перших спроб більшовиків здійснити державний переворот. Cьогодні також є концепція, що Шулявська республіка була саме українським робітничим рухом, і, таким чином, у свій спосіб сприяла становленню демократичних традицій в Україні. [6]
Примітки та посилання
- ↑ а б в Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
- ↑ "Рабочее действие": Год рабочих республик
- ↑ а б Памятник Шулявской республике
- ↑ а б Андрій Манчук - Viva Шулявська республіка!
- ↑ відбувши термін ув'язнення, Олексієв емігрував, проте у 1920-х рр. знову повернувся до Києва
- ↑ Андрей Манчук: Право на республику, или традиция народного самоуправления
Джерела інформації
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
- Андрій Манчук - Viva Шулявська республіка!
- Старий Київ: Дещо про Шулявку
- Сайт історії Києва: Шулявська республіка
- Памятник Шулявской республике
- Андрей Манчук: Право на республику, или традиция народного самоуправления
- "Рабочее действие": Год рабочих республик