Панорамний пейзаж з Антверпеном: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
A.sav (обговорення | внесок) м clean up, replaced: іії → ії за допомогою AWB |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Витвір мистецтва |
{{Витвір мистецтва |
||
|вирівнювання = <!--звичаєво right--> |
|вирівнювання = <!--звичаєво right--> |
||
| Рядок 14: | Рядок 13: | ||
|музей = приватна збірка |
|музей = приватна збірка |
||
}} |
}} |
||
'''Панорамний пейзаж з Антверпеном'''({{lang-en|View of the city of Antwerp }}) |
'''Панорамний пейзаж з Антверпеном'''({{lang-en|View of the city of Antwerp }}) — [[картина]], котру створив фламандський художник [[Ян Вільденс]] (1586 - 1653). |
||
==Дещо про Антверпен == |
==Дещо про Антверпен == |
||
| Рядок 20: | Рядок 19: | ||
Ріка [[Шельда]] навпіл поділяє місто [[Антверпен]], котрий розташований на обох її берегах. Широка річка, вихід у [[море]], працьовитий народ і активна торгівля з іншими країнами перетворили місто на важливий культурний, торговельний і [[бізнес]]овий центр краю. Наявність вільних грошей у її мешканців дозволяла вкладати їх у ювелірні вироби і картини, у придбання екзотичних речей і коштовних тканин, що привозили з усіх усюд, у будівництво приватних осель і пишне декорування [[храм]]ових і приватних [[інтер'єр]]ів. |
Ріка [[Шельда]] навпіл поділяє місто [[Антверпен]], котрий розташований на обох її берегах. Широка річка, вихід у [[море]], працьовитий народ і активна торгівля з іншими країнами перетворили місто на важливий культурний, торговельний і [[бізнес]]овий центр краю. Наявність вільних грошей у її мешканців дозволяла вкладати їх у ювелірні вироби і картини, у придбання екзотичних речей і коштовних тканин, що привозили з усіх усюд, у будівництво приватних осель і пишне декорування [[храм]]ових і приватних [[інтер'єр]]ів. |
||
Місто роками приваблювало бізнесово і художньо обдарованих осіб, де десятиліттями працювали володарі вітрильників, меценати, активно діяла гільдія св. Луки. Місто уславилось власними друкарнями, ткацькими і художніми майстернями, ювелірами, виробництвом речей розкошів і активною їх торгівлею. |
Місто роками приваблювало бізнесово і художньо обдарованих осіб, де десятиліттями працювали володарі вітрильників, меценати, активно діяла гільдія св. Луки. Місто уславилось власними друкарнями, ткацькими і художніми майстернями, ювелірами, виробництвом речей розкошів і активною їх торгівлею. |
||
У 16 столітті місто перетворилось на активний центр [[протестантизм]]у, що було нестерпним для короля Іспанії , котрому край і місто належали за династичним спадком. Король Філіп ІІ відрізнявся підозрілістю, хитрістю і фанатичною відданістю католицтву і покаранню протестантів. Про наміри короля свідчить його теза, що він готовий керувати [[Пустеля|пустелею]], ніж протестантами, котрих вважав невиправними [[єретик]]ами. |
У 16 столітті місто перетворилось на активний центр [[протестантизм]]у, що було нестерпним для короля Іспанії , котрому край і місто належали за династичним спадком. Король Філіп ІІ відрізнявся підозрілістю, хитрістю і фанатичною відданістю католицтву і покаранню протестантів. Про наміри короля свідчить його теза, що він готовий керувати [[Пустеля|пустелею]], ніж протестантами, котрих вважав невиправними [[єретик]]ами. |
||
В краї і місті розпочалися спалення протестантів, котрих іспанський уряд і католицька церква оголосили єретиками, але приборкати пошуки релігійних істин не змогли. Тоді іспанці розпочали масові репресії. |
В краї і місті розпочалися спалення протестантів, котрих іспанський уряд і католицька церква оголосили єретиками, але приборкати пошуки релігійних істин не змогли. Тоді іспанці розпочали масові репресії. |
||
Почала діяти [[заборона]] на навчання молоді в закордонних [[університет]]ах, тоді як нідерландці десятиліттями відбували в університети сусідньої [[Німеччина|Німеччини]] і навіть [[Англія| |
Почала діяти [[заборона]] на навчання молоді в закордонних [[університет]]ах, тоді як нідерландці десятиліттями відбували в університети сусідньої [[Німеччина|Німеччини]] і навіть [[Англія|Англії]]. Діяв лише дозвіл на навчання в [[Католицизм|католицьких]] університетах самої Іспанії, міцно контрольованих церквою на [[дракон]]івських засадах. Був введений контроль у всіх [[школа]]х і [[цензура]] в [[друкарня]]х (Нідерланди відрізнялись великою кількістю друкарень і кількістю письменного населення, що дратувало і дивувало масово неписьменних тоді іспанців). |
||
[[Заборона|Заборонили]] шлюби з іноземцями, що були звичною практикою в Західній Європі і тоді, і впродовж наступних 500 років. |
[[Заборона|Заборонили]] шлюби з іноземцями, що були звичною практикою в Західній Європі і тоді, і впродовж наступних 500 років. |
||
За перші три місяці керування краєм Альба наказав стратити одну тисячу вісімсот (1800) осіб (20 страт на день). Далі дійшло до 50 смертних вироків на день... Всього за каральними операціями герцога в краї було страчено вісімнадцять тисяч шістсот (18 600) осіб. Серед страчених |
За перші три місяці керування краєм Альба наказав стратити одну тисячу вісімсот (1800) осіб (20 страт на день). Далі дійшло до 50 смертних вироків на день... Всього за каральними операціями герцога в краї було страчено вісімнадцять тисяч шістсот (18 600) осіб. Серед страчених — чимало багатіїв, майно котрих було [[Конфіскація|конфісковане]] і перевезене до Іспанії... |
||
Після [[1584]] року до північних Голландських провінцій вимушено [[Еміграція|емігрувало]] близько '''600 тисяч фламандців'''. А були ще ті, що емігрували до Британії, Німеччини, Америки, нідерландських колоній у Азії. |
Після [[1584]] року до північних Голландських провінцій вимушено [[Еміграція|емігрувало]] близько '''600 тисяч фламандців'''. А були ще ті, що емігрували до Британії, Німеччини, Америки, нідерландських колоній у Азії. |
||
| Рядок 40: | Рядок 39: | ||
Картина «Панорамний пейзаж з Антверпеном » за композицією нагадує тогочасні гравюри з краєвидами міст. Ян Вільденс подав Антверпен від невеликого селища, що скупчилося біля [[Каплиця|каплиці]] св. Анни. Від невеликої, ще середньовічної за розплануванням площі перед каплицею, відкривався краєвид на історичний центр міста з готичним [[собор]]ом, церквами св. Валбурга, [[монастир]]ем св. Архангела Михаїла, церквою св. Андрія. Місто постає осяяне сонячним світлом, що пробилося через хмари. Протяжне полотно має в центрі протяжну панораму річки, поверхню котрої оживили невеликі човни і вітрильники. Але їх замало, тоді як колись річка рясніла торговельними вітрильниками і човнами. На зображенні міста вже лежить печатка майбутнього економічного занепаду. |
Картина «Панорамний пейзаж з Антверпеном » за композицією нагадує тогочасні гравюри з краєвидами міст. Ян Вільденс подав Антверпен від невеликого селища, що скупчилося біля [[Каплиця|каплиці]] св. Анни. Від невеликої, ще середньовічної за розплануванням площі перед каплицею, відкривався краєвид на історичний центр міста з готичним [[собор]]ом, церквами св. Валбурга, [[монастир]]ем св. Архангела Михаїла, церквою св. Андрія. Місто постає осяяне сонячним світлом, що пробилося через хмари. Протяжне полотно має в центрі протяжну панораму річки, поверхню котрої оживили невеликі човни і вітрильники. Але їх замало, тоді як колись річка рясніла торговельними вітрильниками і човнами. На зображенні міста вже лежить печатка майбутнього економічного занепаду. |
||
Картина існує у двох варіантах. Один зберігають [[ |
Картина існує у двох варіантах. Один зберігають [[Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель) ]]. Другий утримує приватна збірка. |
||
== Аналогічні композиції у тогочасній гравюрі== |
== Аналогічні композиції у тогочасній гравюрі== |
||
| Рядок 58: | Рядок 57: | ||
* [[Пейзаж]] |
* [[Пейзаж]] |
||
* [[Живопис фламандського бароко]] |
* [[Живопис фламандського бароко]] |
||
* [[ |
* [[Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель) ]] |
||
==Посилання == |
==Посилання == |
||
Поточна версія на 10:37, 8 травня 2024
| англ. View of the city of Antwerp | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Ян Вільденс |
| Час створення: | до 1618 р. |
| Розміри: | 118,5 х 235,5 см |
| Висота: | 118,5 см |
| Ширина: | 235,5 см |
| Матеріал: | полотно, олійні фарби |
| Зберігається: | Бельгія |
| Музей: | приватна збірка |
Панорамний пейзаж з Антверпеном(англ. View of the city of Antwerp) — картина, котру створив фламандський художник Ян Вільденс (1586 - 1653).
Ріка Шельда навпіл поділяє місто Антверпен, котрий розташований на обох її берегах. Широка річка, вихід у море, працьовитий народ і активна торгівля з іншими країнами перетворили місто на важливий культурний, торговельний і бізнесовий центр краю. Наявність вільних грошей у її мешканців дозволяла вкладати їх у ювелірні вироби і картини, у придбання екзотичних речей і коштовних тканин, що привозили з усіх усюд, у будівництво приватних осель і пишне декорування храмових і приватних інтер'єрів.
Місто роками приваблювало бізнесово і художньо обдарованих осіб, де десятиліттями працювали володарі вітрильників, меценати, активно діяла гільдія св. Луки. Місто уславилось власними друкарнями, ткацькими і художніми майстернями, ювелірами, виробництвом речей розкошів і активною їх торгівлею.
У 16 столітті місто перетворилось на активний центр протестантизму, що було нестерпним для короля Іспанії , котрому край і місто належали за династичним спадком. Король Філіп ІІ відрізнявся підозрілістю, хитрістю і фанатичною відданістю католицтву і покаранню протестантів. Про наміри короля свідчить його теза, що він готовий керувати пустелею, ніж протестантами, котрих вважав невиправними єретиками.
В краї і місті розпочалися спалення протестантів, котрих іспанський уряд і католицька церква оголосили єретиками, але приборкати пошуки релігійних істин не змогли. Тоді іспанці розпочали масові репресії. Почала діяти заборона на навчання молоді в закордонних університетах, тоді як нідерландці десятиліттями відбували в університети сусідньої Німеччини і навіть Англії. Діяв лише дозвіл на навчання в католицьких університетах самої Іспанії, міцно контрольованих церквою на драконівських засадах. Був введений контроль у всіх школах і цензура в друкарнях (Нідерланди відрізнялись великою кількістю друкарень і кількістю письменного населення, що дратувало і дивувало масово неписьменних тоді іспанців).
Заборонили шлюби з іноземцями, що були звичною практикою в Західній Європі і тоді, і впродовж наступних 500 років.
За перші три місяці керування краєм Альба наказав стратити одну тисячу вісімсот (1800) осіб (20 страт на день). Далі дійшло до 50 смертних вироків на день... Всього за каральними операціями герцога в краї було страчено вісімнадцять тисяч шістсот (18 600) осіб. Серед страчених — чимало багатіїв, майно котрих було конфісковане і перевезене до Іспанії...
Після 1584 року до північних Голландських провінцій вимушено емігрувало близько 600 тисяч фламандців. А були ще ті, що емігрували до Британії, Німеччини, Америки, нідерландських колоній у Азії.
Тиск на місто Антверпен не припинявся і блоковане з моря місто помітно втратило значення бізнесового і торговельного центру Західної Європи. Залишилось значення потужного культурного центру за інерцією. У першу половину 17 ст. місто Антверпен пережило останнє культурне піднесення завдяки політичним компромісам бізнесових кіл фламандців з іспанцями-католиками і могутньому зміцненню католицизму у краї. Економічний стан міста, однак, не покращила і Мюнстерська мирна угода 1648 року (що поклала край Тридцятирічній війні), коли почала діяти заборона на морську торгівлю в порту Антверпена.
Серед емігрантів з Антверпена були і родини Рубенсів і Вільденсів разом із малими дітьми. Ян Вільденс прибув у Антверпен з Німеччини дорослим майстром. Його творчість припала на роки культурного піднесення міста першої половини 17 ст.
Картина «Панорамний пейзаж з Антверпеном » за композицією нагадує тогочасні гравюри з краєвидами міст. Ян Вільденс подав Антверпен від невеликого селища, що скупчилося біля каплиці св. Анни. Від невеликої, ще середньовічної за розплануванням площі перед каплицею, відкривався краєвид на історичний центр міста з готичним собором, церквами св. Валбурга, монастирем св. Архангела Михаїла, церквою св. Андрія. Місто постає осяяне сонячним світлом, що пробилося через хмари. Протяжне полотно має в центрі протяжну панораму річки, поверхню котрої оживили невеликі човни і вітрильники. Але їх замало, тоді як колись річка рясніла торговельними вітрильниками і човнами. На зображенні міста вже лежить печатка майбутнього економічного занепаду.
Картина існує у двох варіантах. Один зберігають Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель) . Другий утримує приватна збірка.
-
Маттеус Меріан старший . Місто Магдебург від річки. -
Маттеус Меріан старший . Місто Ашафенбург. -
«Бреслав», нині Вроцлав, Польща -
Маттеус Меріан старший . Краєвид міста Ханау (1655 р.), Німеччина
- Фламандське бароко
- Антверпенська школа
- Пейзаж
- Живопис фламандського бароко
- Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)
- Государственный Эрмитаж, каталог № 2, Ленинград, «Аврора», 1981
- Adler, W., Jan Wildens, Der Landschaftsmitarbeiter des Rubens, Graf Klenau Verlags GmbH, Fridingen, 1980
- http://www.dejonckheere-gallery.com/en/Wildens_Jan-5.html?m=1&id=112(опис[недоступне посилання з липня 2019] картини)