Олаус Петрі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
LA2-bot (обговорення | внесок) м https |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
{{othernames|Петрі}} |
{{othernames|Петрі}} |
||
{{Шаблон:Лютеранство}} |
{{Шаблон:Лютеранство}} |
||
'''Олаус Петрі''' ({{lang-la|Olaus/Olavus Petri}}, {{lang-sv|Olof Pettersson}}; |
'''Олаус Петрі''' ({{lang-la|Olaus/Olavus Petri}}, {{lang-sv|Olof Pettersson}}; {{ДН|6|01|1493}}, [[Еребру]] — {{Дата смерті|19|04|1552}}, [[Стокгольм]]) — діяч шведської [[Реформація|Реформації]] і письменник. Брат [[Лаурентіус Петрі|Лаурентіуса Петрі Неріціуса]] |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився в сім'ї [[Коваль|коваля]]. Навчався в [[Уппсальський університет|Уппсальському університеті]], потім в [[Лейпциг]]у. У 1516—1518 роках навчався в [[Університет Мартіна Лютера|Віттенберзькому університеті]]. Під час перебування в [[Німеччина|Німеччині]] Петрі познайомився з чільними діячами [[Реформація|Реформації]] [[Філіп Меланхтон|Філіпом Меланхтоном]] і [[Мартін Лютер|Мартіном Лютером]], ставши послідовником їх ідей. |
Народився в сім'ї [[Коваль|коваля]]. Навчався в [[Уппсальський університет|Уппсальському університеті]], потім в [[Лейпциг]]у. У 1516—1518 роках навчався в [[Університет Мартіна Лютера|Віттенберзькому університеті]]. Під час перебування в [[Німеччина|Німеччині]] Петрі познайомився з чільними діячами [[Реформація|Реформації]] [[Філіп Меланхтон|Філіпом Меланхтоном]] і [[Мартін Лютер|Мартіном Лютером]], ставши послідовником їх ідей. |
||
У [[1519 |
У [[1519]] році разом з братом повернувся на батьківщину і разом з ним почав проповідувати ідеї Реформації в дусі [[Лютеранство|лютеранства]]. У [[1520]] році отримав сан [[диякон]]а в [[Стренгнес]]і. У цьому ж році вирушив до [[Стокгольм]]а на коронування данського короля [[Кристіан II|Кристіана II]], який, розбивши війська регента Швеції [[Стен Стуре Молодший (регент)|Стена Стуре]], захопив Стокгольм. Під час подій [[Стокгольмська кривава лазня|Стокгольмської кривавої лазні]] [[8 листопада|8]]-[[9 листопада]] 1520 р. ледь не загинув, але був врятований [[Німці|німцем]], з яким він познайомився ще у [[Віттенберг|Віттенберзі]], що представив його своїм [[Плем'я|одноплемінником]]. |
||
[[1523]] року на [[Престол (трон)|престол]] зійшов новий король [[Густав I Ваза]]. Роком пізніше Петрі при заступництві Густава I був призначений секретарем Стокгольма і отримав право [[Проповідь|проповідувати]] в головній церкві Стокгольма. |
[[1523]] року на [[Престол (трон)|престол]] зійшов новий король [[Густав I Ваза]]. Роком пізніше Петрі при заступництві Густава I був призначений секретарем Стокгольма і отримав право [[Проповідь|проповідувати]] в головній церкві Стокгольма. |
||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
Будучи [[священик]]ом, він активно проповідував [[Ідея|ідеї]] Реформації, різко висловлювався стосовно [[Католицька церква|Католицької церкви]]. У жовтні [[1524]] р. він та його брат були [[Відлучення від церкви|відлучені від церкви]] через [[Єресь|єресі]], проте це не змінило погляди Петрі — адже він мав сильного прихильника в особі [[Король Швеції|короля Швеції]]. 1525 року він одружився і вперше став вести [[Меса (богослужіння)|меси]] [[Шведська мова|шведською мовою]]. Петрі поширював нові ідеї не тільки проповідями, але і [[книга]]ми: був один з учасників перекладу шведською мовою [[Новий Завіт|Нового Завіту]] ([[1526]]), видав книгу [[Протестантизм|протестантських]] [[псалм]]ів «Шведські пісні» ([[1530]]), був автором історичної праці «Шведська хроніка» («Sver cronika») (крит. вид. Клемінга, 1860 р.), складена на підставі стародавніх джерел, і першого драматичного твору шведською мовою — «Комедія про Товії» ([[1550]]). |
Будучи [[священик]]ом, він активно проповідував [[Ідея|ідеї]] Реформації, різко висловлювався стосовно [[Католицька церква|Католицької церкви]]. У жовтні [[1524]] р. він та його брат були [[Відлучення від церкви|відлучені від церкви]] через [[Єресь|єресі]], проте це не змінило погляди Петрі — адже він мав сильного прихильника в особі [[Король Швеції|короля Швеції]]. 1525 року він одружився і вперше став вести [[Меса (богослужіння)|меси]] [[Шведська мова|шведською мовою]]. Петрі поширював нові ідеї не тільки проповідями, але і [[книга]]ми: був один з учасників перекладу шведською мовою [[Новий Завіт|Нового Завіту]] ([[1526]]), видав книгу [[Протестантизм|протестантських]] [[псалм]]ів «Шведські пісні» ([[1530]]), був автором історичної праці «Шведська хроніка» («Sver cronika») (крит. вид. Клемінга, 1860 р.), складена на підставі стародавніх джерел, і першого драматичного твору шведською мовою — «Комедія про Товії» ([[1550]]). |
||
[[1531]] року, не без впливу братів Петрі, король проголосив Швецію [[Лютеранство|лютеранською]] країною. У цьому ж році Петрі зайняв пост королівського канцлера, на якому прослужив до [[1533]] |
[[1531]] року, не без впливу братів Петрі, король проголосив Швецію [[Лютеранство|лютеранською]] країною. У цьому ж році Петрі зайняв пост королівського канцлера, на якому прослужив до [[1533]] року. У [[1539]] р. прийняв став [[пастор]]ом. Але через кілька місяців відносини Петрі і короля погіршилися. Викликавши проти себе невдоволення короля запереченнями проти передачі церковного майна на [[Світська держава|світські]] цілі, Петрі за недонесення про складену проти короля [[Змова|змову]], про яку йому було повідомлено на [[Сповідь|сповіді]], [[2 січня]] [[1540]] р. був засуджений [[суд]]ом до [[Страта|страти]], але був помилуваний. Смертна кара була замінена грошовим [[штраф]]ом. Згодом відбулося його примирення з королем. |
||
[[1542]] року Петрі став [[інспектор]]ом стокгольмських шкіл, а в [[1543]] — дияконом у [[Церква Святого Миколая (Стокгольм)|церкві Святого Миколая в Стокгольмі]], де він був похований по смерті. |
[[1542]] року Петрі став [[інспектор]]ом стокгольмських шкіл, а в [[1543]] — дияконом у [[Церква Святого Миколая (Стокгольм)|церкві Святого Миколая в Стокгольмі]], де він був похований по смерті. |
||
Поточна версія на 12:15, 10 травня 2024
| Олаус Петрі | |
|---|---|
| лат. Olaus Petri | |
 Пам'ятник Олаусу Петрі біля Кафедрального собору Стокгольма; скульптор — Теодор Лундберг | |
| Ім'я при народженні | Улоф Петтерсон (швед. Olof Pettersson) |
| Народився |
6 січня 1493 Еребру, Швеція |
| Помер |
19 квітня 1552 (59 років) Стокгольм, Швеція |
| Поховання | Церква святого Миколая[1] |
| Громадянство |
 Швеція |
| Діяльність | шведський реформатор, письменник, священик і теолог |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Знання мов | шведська[2] |
| Magnum opus | Біблія Густава Вази |
| Конфесія | лютеранство |
| Брати, сестри | Laurentius Petrid |
| У шлюбі з | Kristinad[3] |
Олаус Петрі (лат. Olaus/Olavus Petri, швед. Olof Pettersson; 6 січня 1493, Еребру — 19 квітня 1552, Стокгольм) — діяч шведської Реформації і письменник. Брат Лаурентіуса Петрі Неріціуса
Народився в сім'ї коваля. Навчався в Уппсальському університеті, потім в Лейпцигу. У 1516—1518 роках навчався в Віттенберзькому університеті. Під час перебування в Німеччині Петрі познайомився з чільними діячами Реформації Філіпом Меланхтоном і Мартіном Лютером, ставши послідовником їх ідей.
У 1519 році разом з братом повернувся на батьківщину і разом з ним почав проповідувати ідеї Реформації в дусі лютеранства. У 1520 році отримав сан диякона в Стренгнесі. У цьому ж році вирушив до Стокгольма на коронування данського короля Кристіана II, який, розбивши війська регента Швеції Стена Стуре, захопив Стокгольм. Під час подій Стокгольмської кривавої лазні 8-9 листопада 1520 р. ледь не загинув, але був врятований німцем, з яким він познайомився ще у Віттенберзі, що представив його своїм одноплемінником.
1523 року на престол зійшов новий король Густав I Ваза. Роком пізніше Петрі при заступництві Густава I був призначений секретарем Стокгольма і отримав право проповідувати в головній церкві Стокгольма.
Будучи священиком, він активно проповідував ідеї Реформації, різко висловлювався стосовно Католицької церкви. У жовтні 1524 р. він та його брат були відлучені від церкви через єресі, проте це не змінило погляди Петрі — адже він мав сильного прихильника в особі короля Швеції. 1525 року він одружився і вперше став вести меси шведською мовою. Петрі поширював нові ідеї не тільки проповідями, але і книгами: був один з учасників перекладу шведською мовою Нового Завіту (1526), видав книгу протестантських псалмів «Шведські пісні» (1530), був автором історичної праці «Шведська хроніка» («Sver cronika») (крит. вид. Клемінга, 1860 р.), складена на підставі стародавніх джерел, і першого драматичного твору шведською мовою — «Комедія про Товії» (1550).
1531 року, не без впливу братів Петрі, король проголосив Швецію лютеранською країною. У цьому ж році Петрі зайняв пост королівського канцлера, на якому прослужив до 1533 року. У 1539 р. прийняв став пастором. Але через кілька місяців відносини Петрі і короля погіршилися. Викликавши проти себе невдоволення короля запереченнями проти передачі церковного майна на світські цілі, Петрі за недонесення про складену проти короля змову, про яку йому було повідомлено на сповіді, 2 січня 1540 р. був засуджений судом до страти, але був помилуваний. Смертна кара була замінена грошовим штрафом. Згодом відбулося його примирення з королем.
1542 року Петрі став інспектором стокгольмських шкіл, а в 1543 — дияконом у церкві Святого Миколая в Стокгольмі, де він був похований по смерті.
1898 року біля кафедрального собору Стокгольму було встановлено монумент Олаусу Петрі. На честь Олауса Петрі названі камерний хор і церква в Стокгольмі (швед. Olaus Petri kyrka), церква та школа в Еребру (швед. Olaus Petriskolan).
Олаус Петрі — головний герой п'єси А. Стріндберга «Местер Улуф».
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Olaus Petri |
- Біблія Густава Вази — перша Біблія шведською мовою, над перекладом якої працював Олаус Петрі.
- ↑ (швед.)Boken Storkyrkan en central. (sparad automatiskt) [Архівовано 2016-08-24 у Wayback Machine.], Lasse Öhrlund, Stockholm, — 2013. — С. 33, 101. — 201 с.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Olavus Petri — 1917.
- Олай Петри // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. II. — С. 336. (рос. дореф.)
- (швед.)«Olaus Petri» / Nordisk familjebok, «Nordisk familjeboks förlags aktiebolag», Sztokholm, 1914, — T.20 — ss. 583–584 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.].
- (англ.)Tontti, Jarkko: Olaus Petri And The Rules For Judges. Associations — Journal for Social and Legal Theory Vol. 4., 2000, No.1, p. 113—128.
- (швед.)Svenskt Biografiskt Handlexikon [Архівовано 19 грудня 2012 у Wayback Machine.], 1905. II — p. 281.
- (швед.)Petri Olaus, Nordisk familjebok (1914), стаття про Олауса Петрі, с.580 [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Пам'ятні дати 2002, коротка біографія в честь 450-ліття з дня смерті
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 6 січня
- Народились 1493
- Померли 19 квітня
- Померли 1552
- Випускники Уппсальського університету
- Шведські релігійні діячі
- Рунологія
- Уродженці Еребру
- Померли у Стокгольмі
- Поховані в Стокгольмі
- Шведські письменники
- Реформати
- Шведські лютеранські пастори
- Перекладачі Біблії
- Шведські лютеранські богослови
- Шведські історики
- Шведські правники
- Рунологи